Інноваційні форми державного управління  

   В умовах формування інформаційного суспільства, на початку XXI ст., у світі виникло поняття «електронне урядування», E-govemment. Молода незалежна українська держава, яка отримала у спадок архаїчний механізм управління, не залишилась осторонь цієї глобальної світової тенденції.

Костенко, Ірина Валентинівна (кандидат юридичних наук; доцент Національного технічного університету України "Київський політехнічний університет імені Ігоря Сікорського"). 

 Основні принципи електронного урядування // Часопис Київського університету права. - 2019. - № 4. - С. 117-121.

Анотація: У ході аналізу принципів електронного урядування було сформульовано ще два додаткових принципи: принцип партнерства та принцип відповідальності посадової особи. Принцип партнерства полягає у сприйнятті громадян та їх об’єднань як рівноправних партнерів у процесі прийняття управлінських рішень. У законі повинна бути визначена міра відповідальності посадовця за невиконання прийнятих на себе зобов’язань.

   Станом на сьогодні у нашій країні розроблена розвинена нормативна база для впровадження будь-якої з існуючих у світі моделей електронного урядування. Україна, в аспекті імплементації електронного урядування, є молодою державою. 

   Електронне урядування можна вважати одним із способів врегулювання суспільних відносин. Існування і функціонування цього інституту має підпорядковуватись певним принципам. У загальному розумінні принципи, за своєю сутністю, є основоположними ідеями, які визначають зміст і спосіб правового регулювання.

   ООН, як наддержавне формування, виділяє наступні принципи функціонування інституту «електронного урядування»:

- використання інформаційно-комунікативних технологій у процесі функціонування;

- заохочення участі громадян у процесі прийняття управлінських рішень;

- підвищення підзвітності діяльності органів державної влади;

- прозорість управлінського процесу;

- ефективність урядування.

   Варто проаналізувати кожен з цих принципів. Першим принципом є широке використання інформаційно-комунікативних технологій. Цей принцип є, скоріше, не принциповим положенням, на якому буде вибудовуватись і реалізовуватись стратегія, а, скоріше, простою констатацією, що управління державними справами буде переходити на електронну безпаперову (цифрову) форму. Відповідно до принципів ООН, до інформаційно-комунікативних технологій відносять: факсимільний зв'язок, електронний облік та електронні реєстри, пункти самообслуговування, Інтернет, електронну пошту та електронний обмін даними. Звичайно, сьогодні такий перелік не є інноваційним.

  Принцип підвищення підзвітності діяльності органів державної влади постає як ключовий контролюючий принцип електронного урядування. Варто зазначити, що підзвітність та прозорість діяльності тісно пов'язані між собою. Слід сказати, що безпаперова форма діяльності управлінців, з одного боку, економить час прийняття управлінських рішень, але, з іншого боку, призводить до безвідповідальності.   

   Отже, принцип відкритості та прозорості реалізується через три складові: право «знати», «отримувати», та «впливати». Право «знати» - це можливість громадян мати необхідну інформацію про управлінські та інші державні рішення, без особливих часових затрат. Право «отримувати» - це можливість громадян, громадських інституцій та бізнесу отримати необхідні публічні послуги в найкоротші строки. Право «впливати» - це можливість громадян впливати на управлінські рішення, брати участь у їх прийнятті через громадські слухання, а також донести свою точку зору через систему електронних звернень.

   Ефективність урядування виступає, скоріше, не як принцип електронного урядування, а, більше, як його кінцева мета. Так, широке використання інформаційно-комунікативних технологій покликане оптимізувати ресурсні витрати в фінансовому аспекті (скоротити штат працівників), мінімізувати часові витрати.

Також у ході аналізу принципів електронного урядування, відповідно до урядової Концепції розвитку електронного урядування в Україні , було сформульовано ще два додаткових принципи: принцип партнерства та принцип відповідальності посадової особи. Принцип партнерства полягає у сприйнятті громадян та їх об'єднань як рівноправних партнерів у процесі прийняття управлінських рішень. У законі повинна бути визначена міра відповідальності посадовця за невиконання прийнятих рішень.

Мартинюк, О. А. (доктор економічних наук; доцент; професор кафедри менеджменту). 

 Основні напрями формування інформаційної прозорості державного урядування в Україні / О. А. Мартинюк // Економіка та держава : міжнародний науково-практичний журнал. - 2020. - № 3. - С. 11-16 : рис. 

Анотація: Присвячено питанням визначення основних напрямків формування інформаційної прозорості державного урядування та адміністрування. Зважаючи на розвиток глобальних процесів останнього десятиліття, внутрішні реалії соціально-економічного розвитку України, а також її міжнародні позиції та пріоритети, шлях побудови інформаційного суспільства можна визначити, як найбільш оптимальний для докірної зміни стратегічних орієнтирів державної політики та розвитку інформаційного простору, підвищення рівня добробуту громадян, покращення показників конкурентоздатності держави, прискорення інтеграції України у європейське та світове співтовариство.

 Поширення прозорості інформації було визначено однією з пріоритетних дій у рамках Антикорупційної стратегії України на 2014—2017 рр. У квітні 2014 року було запущено Єдиний державний веб-портал відкритих даних. А у квітні 2015 р. ВРУ прийняла зміни до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Дослідження порталу публічних фінансів, Державної казначейської служби та системи ProZorro, що дозволить відстежувати рух коштів від проведення тендера до оплати дозволи скласти рейтинг організаторів у системі за 2018—2019 рр.

    Прогрес України в реформуванні сфери відкритих даних знайшов своє відображення в поліпшенні відповідних міжнародних рейтингів. Визначено що за окремими рейтингами Україна випереджає переважну більшість країн світу в поширенні відкритих даних щодо проектів законів (7 місце), державних закупівель (11 місце) та державної статистики (38 місце). На основі дослідження було запропоновано провести модернізацію публічних послуг та розвиток взаємодії влади, громадян і бізнесу за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій в секторах: електронних послуг, відкритих даних, електронних інструментів залучення громадян, електронної ідентифікації та довірчих послуг.     Управління розвитком електронного урядування передбачає: формування базової інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури; підвищення ефективності управління розвитком електронного урядування. Це дозволить користуватися сучасними інструментами аналізу інформації, ефективно використовувати значні обсяги відкритих даних, та формувати розвинуте інформаційне суспільство, електронну демократію і прозоре державне урядування.

   15 травня 2013 р. Кабінетом Міністрів України схвалено Стратегію розвитку інформаційного суспільства в Україні, відповідно до якої було визначено, що уповільнено та недостатньо координується процес впровадження електронного урядування, і наголошувалось на існуванні на вже "традиційних" причин. До таких причин можна віднести:

— результати розроблення і впровадження на замовлення державних органів інформаційно-комунікаційних технологій не завжди мають системний характер;

— відсутній системний підхід до впровадження електронного документообігу; не забезпечене надходження та постійне архівне зберігання електронних документів з електронним цифровим підписом;

— низьким є рівень комп'ютерної грамотності державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;

— органи місцевого самоврядування порівняно з центральними органами виконавчої влади мають значно нижчий рівень інформаційно-технологічного забезпечення адміністративно управлінських процесів;

— зберігається цифрова нерівність у використанні інформаційно-комунікаційних технологій.

   Завдяки розвитку змінились контрольні показники та індикатори розвитку інформаційного суспільства.  Окрім цього, Україна випереджає переважну більшість країн світу в поширенні відкритих даних щодо проектів законів (7 місце), державних закупівель (11 місце) та державної статистики (38 місце). Водночас, у деяких сферах (якість повітря та води, географічні карти, державні витрати) є серйозні прогалини. Таким чином, майбутні реформаторські зусилля мають бути спрямовані на галузі, де визначено найбільші проблеми з відкритістю даних, що дасть змогу Україні ще більше піднятися в міжнародних рейтингах та покращити свій міжнародний імідж.

   Модернізація публічних послуг та розвиток взаємодії влади, громадян і бізнесу за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій повинно охоплювати розвиток та удосконалення чотирьох секторів:

1) Розвиток електронних послуг;

2) Розвиток відкритих даних;

3) Розвиток електронних інструментів залучення громадян;

4) Розвиток електронної ідентифікації та довірчих послуг.

Іщенко, А. М. (старший викладач кафедри теорії та практики управління). 

 Особливості вимірювання стану розвитку електронного урядування для регіонів України / А. М. Іщенко // Інвестиції: Практика та досвід : Аналіз. Прогнози. Коментар. - 2019. - № 16. - С. 119-124 : табл 

Анотація: Присвячено розробці системи індикаторів, які можуть слугувати для вимірювання стану електронного урядування на регіональному рівні в Україні. Проаналізовано специфіку використання різних методологічних прийомів до агрегування та нормування індикаторів стану розвитку електронного урядування, що можуть бути використані під час формування інтегрального індексу. 

   Наведено дані розрахунку Індексу розвитку електронного урядування для регіонів України, що враховує вітчизняну специфіку та доступність вихідних даних для формування агрегованих показників. Окреслено основні проблеми, що ускладнюють процес складання інтегральних показників стану розвитку е-урядування, а також напрями подальших перспективних наукових пошуків з удосконалення формалізованої методології вимірювання стану розвитку електронного урядування.

   З метою проведення аналізу стану електронного урядування було створено Індекс розвитку електронного урядування в регіонах України, який базується на загальній структурі E-government development index (EGDI).    Через брак відповідних первинних даних на рівні окремих регіонів України, проблеми цифрової нерівності та інші особливості розроблений індекс враховує вітчизняну специфіку та доступність вихідних даних для формування агрегованих показників.

   Індекс розвитку електронного урядування в регіонах України містить три індикатори: індикатор розвиненості телекомунікаційної інфраструктури, індикатор розвитку онлайн-обслуговування, індикатор розвитку освіти. Ці індикатори, що входили до Індексу розвитку електронного урядування в регіонах України агрегувалися з однаковою вагою, тобто їх частка в фінальному індексі була рівною. Під час агрегування показників, що входили до індикаторів, у деяких випадках застосовувалися вагові коефіцієнти, що визначались експертним шляхом.

 Індикатор розвитку онлайн-обслуговування складається з наступних показників:

— Кількість населення в переліку на один Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) (кількість ЦНАПів з сайту decentralization.gov.ua, в майбутньому перспективою отримання даного типу інформації може стати сайт map.cnap.in.ua). 

— Кількість послуг доступних онлайн на порталі Державних послуг iGov; 

— Рейтинга прозорості регіонів України;

— Оцінка рівня забезпечення обласними державними адміністраціями умов та безпосереднього доступу до публічної інформації 

Юрченко А. 

Електронне урядування – ефективний механізм запобігання політичній корупції / Алла Юрченко // Грані : Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. - Дніпропетровськ : Дніпропетровський нац. ун-т, Центр соц.-політ.досліджень, 2019. - № 4. - С. 83-90. - Посилання : 14 назв. 

Анотація: Викладено результати аналізу впровадження інструментів електронного урядування та електронної демократії у сфері запобігання політичної корупції в органах публічної влади. Розглянуто ефективну практику Фінляндії використання та впровадження інструментів електронної демократії, доказом чого є рейтинг «Індексу сприйняття корупції», який щорічно укладає міжнародна організація Transparency International на основі опитування експертів та бізнесу, які проводить низка міжнародних організацій. Наведені результати характеризують рівень розвитку електронного урядування в країнах Скандинавії, а також окреслюють перспективи розвитку і впровадження їх досвіду для України.

   Автором проаналізовано важливість максимальної відкритості та підзвітності в діяльності органів публічної влади та їх посадових осіб, прозорості та зрозумілості процедур вироблення та прийняття управлінських рішень; визначено обов’язковість навчання публічних службовців інструментам електронного урядування для успішної реалізації передбачених законодавством та урядовими документами антикорупційних заходів, забезпечення комунікації з громадськістю. Важливим аспектом є необхідність постійного удосконалення чинної нормативно-правової бази у галузі антикорупційної політики та її адаптування щодо динамічного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Такий підхід спонукає запроваджувати та використовувати на всіх рівнях публічного управління – від місцевого до центрального – нові технологічні інструменти, спрямовані на запобігання корупції та політичної корупції в органах публічної влади. Важливим кроком на шляху змін у сфері електронної демократії, які відбулися в Україні після Революції Гідності стала реформа публічних закупівель, впровадження системи ProZorro, автоматизація державних послуг в центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП), електронні декларації та отримання послуг в електронному вигляді та ін. 

 Як позитивні приклади впливу електронного урядування на зменшення випадків побутової корупції можна розглядати автоматизацію державних послуг в центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП). Після автоматизації більшості процедур в ЦНАПах (електронна черга, замовлення послуги онлайн, отримання послуг в електронному вигляді та ін.) кількість корупційних проявів значно знизилась.

Важливим кроком у сфері протидії корупції стала реформа публічних закупівель України, яка включала в себе зміну законодавства і впровадження електронної системи закупівель, отримавши назву ProZorro. Електронна система з'єднує головний портал з мережею приватних торговельних майданчиків. Дані, отримані у процесі взаємодії з системою, зберігаються у центральній базі даних, вони є загальнодоступними для кожного громадянина і використовуються для здійснення громадського моніторингу також.

Більшість країн із розвиненою економікою мають значний обсяг державних закупівель у відношенні до валового внутрішнього продукту, державні закупівлі це потужний інструмент впливу на ринок як з боку виробництва, так і з боку споживання, а також великий ризик політичної корупції.

Згідно зі статистичними даними OECD, частка державних закупівель у ВВП коливається від 8% (Швейцарія) до 21% (Нідерланди), 18,46% Фінляндія. Такі значні обсяги свідчать про те, що державні закупівлі можуть створювати ринки товарів і послуг, мати вплив на витрати і споживання, стимулювати впровадження інновацій та нових технологій, а також стати полігоном для інноваційних продуктів. Ефективне врегулювання функціонування цього сектора - необхідна умова формування стійкої, прозорої та ефективної економічної системи в цілому.

   Україна як член Угоди СОТ про державні закупівлі (GPA) стала ще більш відкритою для іноземних учасників і отримала доступ до закупівель за кордоном. Електронна система спростила доступ до торгів для учасників, знизила рівень витрат на адміністрування як самої системи з боку держави, так і витрат на адміністрування процесу з боку замовників та учасників і в цілому прискорила процес закупівель. До того ж, моніторинг процесу закупівель, який охоплює електронна система, став більш простим та доступним.

Таким чином, інтегрування проектів електронного урядування є дієвим механізмом протидії корупції. Розглянуті у статті інструменти контролю за діяльністю органів державної влади демонструють, що підконтрольність та підзвітність органів влади громадянам та бізнесу є ознаками, насамперед, демократичного суспільства та правової держави, розвинутого громадянського суспільства. У таких суспільстві та державі повною мірою може бути впроваджено та ефективно застосовуватись електронне урядування, яке унеможливлює корупційні прояви, й надає технічні та технологічні можливості.

  

Павлишин, З. Я. (здобувач; Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України; керівник інформаційного агентства "Медіастар" ; директор ). 

 Електронне урядування як інструмент модернізації державного управління // Інвестиції: Практика та досвід : Аналіз. Прогнози. Коментар. - 2018. - № 24. - С. 119-124.

Анотація: Присвячено необхідності удосконалення апарату державного управління шляхом залучення новітніх технологій. На теперішній час відбувається інтенсивне впровадження електронного урядування в державний апарат країни, що дозволяє ефективніше провадити управління. Головною особливістю такої форми правління можна назвати залучення великої кількості новітніх комп'ютерних програм, які дають змогу кожній державній інституції отримувати, зберігати та обробляти необхідний обсяг інформації. Кожна галузь правління як загальної влади, так і органи місцевого самоврядування мають доступ до тієї інформації, яка необхідна саме їм. Систематизація і певна фільтрація даних дозволить оптимізувати роботи кожної ланки уряду. Ефективне використання інноваційних комп'ютерних технологій, що є формою державного управління понятійно відображаються у створенні електронного уряду

   Головною особливістю такої форми правління можна назвати залучення великої кількості новітній комп'ютерних програм, які дають змогу кожній державній інституції отримувати, зберігати та обробляти необхідний обсяг інформації. Кожна галузь правління, як загальної влади, так і органи місцевого самоврядування мають доступ до тої інформації, як необхідна саме їм. Систематизація і певна фільтрація даних дозволить оптимізувати роботи кожної ланки уряду.

    Відрізняють такі види електронного уряду залежно від основної галузі використання комп'ютерних технологій:

1) Зворотній зв'язок уряду з громадськістю (Government 2 Citizens, G2C) Завдяки такій програмі кожен громадянин зможе отримувати інформацію, заповнювати необхідні документи дома, не витрачаючи свій час і гроші. Завдяки цьому державі не треба виділяти гроші з бюджету на обробку і отримання даних.

2) Функціонування уряду зі службовцями ((Government to employees,G2E)  Використання даної системи дозволить удосконалити внутрішній зв'язок між працівниками державного апарату. Також це дозволить оптимізувати передачу інформацію від уряду до органів місцевого самоврядування.

 3) Співпраця уряду і бізнесу (Government 2 Business, G2B) Дозволить автоматизувати виплату податків, проведення тендерів, державних закупівель. На прикладі влади Швеції, яка після залучення електронних технологій заощадила близько 50% на витрати від державних закупівель, можна зробити висновки про ефективність такого способу співпраці;

4)Функціонування уряду в цілому (Government 2 Government, G2G) 

   Аналізуючи світовий досвід у реформуванні державного апарату можна зробити висновки, що впровадження електронної форми управління сприяє не тільки модернізації державного апарату, а і налагодження співпраці між урядом та суспільством. Нижче приведені основні принципи залучення електронних технологій:

— Оптимізація отримання та обробки інформації між органами влади. Систематизація отриманої інформації і коректне розподілення відповідної документації.

— Надати можливість фізичним та юридичним особам отримувати всі необхідні послуги у найбільш зручному для них форматі не витрачаючи на це зайвого часу.

— Освоєння галузі електронного ринку та надання послуг для збільшення ефективності проведення державних тендерів та закупівель. Надання нових можливостей для експорту і просування товарів власного виробництва.

— Розвиток електронної демократії, яка забезпечить прозорість та відкритість роботи уряду. Це дасть змогу налагодженню співпраці уряду та громадян, контроль та слідкування за якістю роботи державного уряду, розширення можливостей як для фізичних, так і для юридичних осіб.

— Удосконалення систем соціального забезпечення, охорони здоров'я та прав громадян, отримання якісної освіти та захисту особистих прав кожного громадянина. Це дасть можливість покращити рівень життя населення.

— Впровадження електронного голосування.

— Покращення систем судочинства, реформуючи їх в електронний формат.

   Впровадження електронних технологій підтримки державного апарату відкривають нові можливості роботи уряду:

— систематизація та обробка великого обсягу даних в єдину систему;

— відкритість роботи державної адміністрації;

— заощадження фінансових та часових ресурсів на проведення операцій;

— заохочення розвитку науки;

— заохочення розвитку державної економіки;

— постійний доступ до роботи влади зменшить рівень корупції;

— забезпечення розвитку електронної демократії;

— безперервна робота уряду. Електронний уряд працює 24 години на добу;

— соціальна рівність і неупередженість у наданні послуг;

— забезпечення приватності та захисту особистих даних.

   Особливо важливим у розвитку демократичної держави є запровадження електронної демократії. Е-демократія складається з усіх електронних засобів комунікацій, що дають змогу/уможливлюють для громадян докладання зусиль для того, щоб керівники/політики були відповідальними за свої дії у сфері публічного життя. Залежно від аспектів демократії, що просуваються, е-демократія може використовувати різні технології для:

1) підвищення транспарентності політичного процесу;

2) посилення прямого залучення і участі громадян;

3) удосконалення якості формування думки-позиції шляхом відкриття нового простору для інформації і обговорення.

     Не зважаючи на велику кількість переваг та відкриття нових можливостей для роботи державної адміністрації, основною проблематикою виступає саме реалізація реформування звичайного уряду в е-уряд. Це пов'язане з тим, що вже на перших підготовчих етапах необхідно витратити велику суму бюджетних грошей на закупівлю необхідних технологій та програм, провести навчання серед державних працівників та дати можливість громадянам отримати безкоштовно необхідні знання. Тобто для того, щоб у майбутньому збільшити бюджет країни, необхідно вилучити велику суму для технічного забезпечення електронного урядування.

Перші етапи діджитацізації державної влади вже мають позитивний результат та великий вплив на оперативне та ефективне отримання та обробку необхідну інформацію, прискорення часу на оформлення таких важливих документів, як візи, паспорти, дипломи, грамоти, патенти, закордонні паспорти, медичні карти, водійські права, документи про надання пільг та інше. З розвитком електронної демократії такі процеси, як вибори набувають статусу прозорих та чесних подій, що зміцнює та збільшує рівень довіри населення до чиновників.