фінансового та організаційного забезпечення державою. Цілеспря мовано сформований позитивний міжнародний імідж нашої країни
сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості країни, конкурентоспроможності товарів і послуг, рівноравному вхоженню до системи світогосподарських зв'язків, що дасть змогу зайняти країні гідне місце для забезпечення сталого розвитку.

   Аннотация:Розкривається категоріальний зміст державного брендингу, який у змістовному плані розглядається як сукупність знаково-символьних складових, відносно усталених стереотипних іміджів певної країни, а в процесуальному вимірі визначається як діяльність органів державної влади, інших суб'єктів політичного процесу по створенню, управлінню та оцінюванню бренду держави.

Дається визначення бренду держави, який розглядається як образ певної політичної системи, партій, політиків і державних діячів, який відповідає реальності та пов'язаний з об'єктивними інтересами нації і характеризується унікальними ознаками.
  Показано, що на вертикальному рівні бренд держави співвідноситься з поняттями «імідж країни» та «образ держави», де імідж країни - це сукупність емоційних та раціональних уявлень, які випливають із порівняння всіх ознак країни, власного досвіду спільнот та неформальних комунікацій, які мають вплив на створення певного образу, а образ держави - це продукт багатовікового синтезу в суспільній свідомості та культурі державоутворювальної нації окремих оригінальних етнонаціональних характеристик.
  Показано, що на горизонтальному рівні бренд держави співвідноситься з поняттям «бренд держави- нації», який гармонічно поєднує результати брендингу загальнодержавних і локальних рис унікальності, розходження й привабливості країни (її державної організації й автентичності населення, тобто його соціокультурного й політичного вимірів).

Вагомими факторами формування іміджу країни на рівні сприйняття суб'єктів підприємницької діяльності є рівень економічної стабільності, стійкого курсу національної валюти, вплив курсу світових валют, рівень інфляції, цін, ставок банківського кредитування, стан ринкової інфраструктури, ефективність функціонування підприємств, міжнародна діяльність національних компаній, геоекономічне розташування, податкова політика, рівень тінізації економіки, комерційні ризики, політична стабільність, політичні ризики, сприятливе законодавство, рівень регулювання ринків, корупції, науково-інноваційний потенціал, наявність високотехнологічного виробництва, доступ населення до глобальної інформаційної мережі, інтеграція зі світовим інформаційним простором, географічне положення країни, на явність природних ресурсів, рівень трудової та інтелектуальної міграції.



Антонюк О.  Стратегія просування бренда країни як інструмент підвищення інвестиційної привабливості України
 Інвестиції: Практика та досвід : аналіз. Прогнози. Коментар. - 2012. - № 2. - С. 33-36

   Аннотация: Розглянуто сучасний стан інвестиційної привабливості України, виокремлено фактори, що формують інвестиційну привабливість національної економіки, розкрито взаємозалежність та взаємовплив національної інвестиційної привабливості України та стратегії просування бренда країни.

Активізація інвестиціних процесів в світі посилює глобальну конкуренцію як за вигідні місця вкладання капіталу, так і за залучення ефективного інвестора. Україна на сьогоднішній день виступає в якості реципієнта інвестиційних вкладень, що актуалізує посилення інвестиційної привабливості. Забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в Україні залишається питанням стратегічної важливості, від реалізації якого залежать соціально-економічна динаміка, ефективність залучення в світовий поділ праці, можливості модернізації на цій основі національної економіки. За таких умов, поліпшення інвестиційного клімату та підвищення ефективності інвестиційних процесів є одними із основних напрямів державної політики на сучасному етапі. В той же час реалізація інвестиційного потенціалу країни неможлива без міжнародної інформаційної кампанії, яка б забезпечила комунікацію із потенційними інвесторами та позитивний інвестиційний імідж України у світовому економічному просторі.




Кіслов Д. В. (кандидат політичних наук; доцент; докторант Національної академії державного управління при Президентові України; доцент кафедри маркетингу та реклами).

Брендинг як вид державних маркетингових комунікацій
Інвестиції: Практика та досвід : Аналіз. Прогнози.  Коментар. - 2015. - № 1. - С. 136-140. - Библиогр. в конце ст.

   Аннотация: Розглядається місце, роль та значення брендингу як особливого виду системи маркетингових комунікацій органів державного управління. Активне впровадження інструментів маркетингу й в суспільно-політичне життя вимагає розгляду брендингу як інтегрованого виду маркетингових комунікацій, що виступає невід'ємним атрибутом сучасних соціальних відносин в умовах глобалізації. Крім того, при моделюванні громадянського суспільства специфіка державного управління надає технологіям використання державного некомерційного брендингу дещо нових, інших специфічних рис та істотних ознак, які й виступають проблемними з позицій постмодерністського трактування. Підтверджено власний тезис, що державний брендинг є формою соціальних відносин та взаємодії між структурами державного управління та безпосередніми споживачами продуктів їх діяльності та послуг.

Державний брендинг — це діяльність відповідних структур органів влади країни та державних службовців, що націлена на втілення національних і регіональних брендів країни в свідомість її населення у внутрішньому вимірі; в свідомість державних, корпоративних і міжнародних представників інших країн. Державний брендинг націлений на формування позитивного іміджу державної влади та державної політики у соціумі в цілому.
  Державний брендинг є формою соціальних відносин та взаємодій між структурами державного управління та безпосередніми споживачами продуктів їх діяльності та послуг. Концепція державного брендингу в системах маркетингових комунікацій спрямована на вирішення проблем, які існують між владою і соціумом шляхом задоволення потреб в інформації про прийняті рішення щодо державної символіки, ідеологічні і культурологічні напрямки розвитку, свята та інші події в країні тощо.



Крикун Т. Є. (аспірант кафедри інформаційної політики та електронного урядування).

Масштабні спортивні заходи як інструмент формування позитивного міжнародного іміджу країни (іноземний досвід)
 Інвестиції: Практика та досвід: Аналіз. Прогнози. Коментар. - 2014. - № 19. - С. 152-161

   Аннотация: Досліджено місце та роль масштабних спортивних заходів у реалізації стратегії формування та розвитку міжнародного іміджу країни, розглянуто значення масштабних спортивних заходів як інструменту іміджевої стратегії, проаналізовано ефект, позитивні та негативні наслідки проведення масштабних спортивних заходів для формування та розвитку міжнародного іміджу країни. Розглянуто приклади проведення масштабних спортивних заходів, які проводилися у різних країнах світу протягом останніх десяти років. Для визначення ролі масштабних спортивних заходів як інструменту національного брендингу та аналізу впливу проведення таких заходів для приймаючих країн у розрізі формування позитивного міжнародного іміджу країни досліджується та аналізується модель стратегії формування та розвитку міжнародного іміджу країни. Окрім того, досліджується місце та роль масштабних спортивних заходів у цій моделі, аналізуються окремі заходи у різних країнах світу, позитивний та негативний вплив проведення масштабних подій на приймаючі країни.

Уряди почали використовувати масштабні спортивні заходи, представлені через глобальні ЗМІ, щоб привернути увагу до країни з метою підвищення активності у сфері туризму та залучення інвестицій. Брендинг країн як бажаних місць для нових інвестицій і туризму включив спортивні заходи в якості ключових елементів нових стратегій економічного розвитку.
  Масштабні спортивні заходи можуть принести економічні переваги для країни, оскільки надають широкі можливості для розбудови суспільної інфраструктури, транспортної системи та туристичного потенціалу у швидкому темпі. Великі стадіони, транспортна мережа доріг, розвинена інфраструктура сфери послуг, все це значно сприяє розвитку приймаючих міст і країни в цілому.
  Основною перевагою та результатом проведення масштабного спортивного заходу залишається можливість активного просування позитивного міжнародного іміджу країни. Країна отримує можливість покращити національну репутацію, відбувається підйом патріотичності та громадянської єдності в країні, нове сприйняття країни міжнародною спільнотою, можливість зробити відомими міжнародній громадськості регіональні міста країни, показати культуру, традиції та історичні надбання країни, створити робочі місця у сфері будівництва об'єктів інфраструктури та у сфері послуг.
   Вигоди від проведення масштабного спортивного заходу мають безпосередній вплив на економіку країни, в т.ч. генерація валової доданої вартості як підприємствами, прямо задіяними у будівництві, модернізації та обслуговуванні об'єктів транспортної, спортивної, комунальної, соціально-культурної і туристичної інфраструктури, так і в суміжних галузях економіки; забезпечення зайнятості населення; збільшення товарообігу; збільшення податкових надходжень у державний і місцеві бюджети; зміцнення малого і середнього бізнесу; створення перспективних агломерацій; посилення приватно-державного партнерства; формування мультиплікаційного впливу на економіку як у короткостроковому, так і в довгостроковому періоді, і, як наслідок, зростання ВВП.



Циганкова Т.  (доктор економічних наук; професор).
Завгородня Т. (кандидат економічних наук)

 Глобальний бренд країни у сучасних технологіях торговельно-маркетингової діяльності
 Міжнародна економічна політика : науковий журнал. - 2011. - № 1/2(електр). - С. 5-31

   Аннотация: Досліджено технології створення та вимірювання сили бренда країни, доведено, що існуючий підхід до формування міжнародного рейтингу брендів держав потребує методичного та організаційного вдосконалення, запропоновано пріоритетні напрями створення позитивного іміджу України та формування усталеного бренду у форматі визначення глобального індексу національного бренда.

   Створення позитивного іміджу України та формування усталеного бренда країни доцільно провадити у форматі визначення індексу національного бренду, автором якого виступає незалежний консультант для більш ніж двадцяти урядів з питань стратегії бренду і державної дипломатії Саймон Анхольт:

— управління - забезпечення стабільності стратегічної орієнтації економічного розвитку, запобігання гучним міжнародним скандалам економічного і політичного характеру;
експорт - використання брендингу національними компаніями, товарна та регіональна диверсифікація експортних потоків;
інвестиції та імміграція - створення «інвестиційного оазису», рееміграція іммігрантів;
люди - формування позитивного ставлення до України її жителів, досягнення популярності здорового способу життя;
туризм - зміна ставлення українців до обслуговування, вдосконалення туристичної інфраструктури; культура і національні багатства - пропаганда позитиву і майбутнього, активізація участі України у світовому ринку креативних товарів і послуг.



Нагорняк Т. Л. (Донецький національний університет; Донецьк).

 Брендинг територій у сучасних політичних практиках  
 Грані : Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. - Д. : Дніпропетровський нац. ун-т, Центр соц.-політ.досліджень, 2014. - № 3. - С. 53-58

    Аннотация: Презентується обгрунтування брендингу територій як напряму сучасної політики глобального, національного та регіонального рівнів. Вказані кореляції світових рейтингів країн/міст та їх брендингових стратегій як територій. Доведено, що бренд території - це нематеріальний продукт політичної діяльності, який здатний виступати в якості активу, індікатора розвитку громадянського суспільства, інструментом політичної практики порозумінь суспільства та держави, чинником самоорганізації території у контексті цілісного відтворення колективних смислів. Стаття включає в себе способи корекції стратегії брендингу України, особливо щодо утримання та метафор інформаційної політики держави, нормативно-правової бази державного брендинга та реформи своєї територіальної системи.

    Сучасна світова політика певним чином перетворилася на поле конкуренції брендів. Міста, держави, транснаціональні утворення та локальні території конкурують за світові ресурси на одному рівні. Політичний дискурс сучасності містить велику кількість територіальних образів: «місто, де все починається», «центр фінансового успіху», «країна щасливих людей», «держава соціальної справедливості», «осередки комфортного проживання», «культурні столиці» та «епіцентри науки і провідних технологій». Унікальність концепт-образу – один з чинників успіху території в світових політичних процесах. Територія, яка має унікальні переваги і викликає особливі враження, стає цінністю для жителів, викликаючи інтерес у сусідів. Вона стає брендом – чинником внутрішньої стабільності, перерозподілу світових ресурсів, фактором привабливості для висококваліфікованих спеціалістів, інвесторів, туристів. Інструментом створення позитивного концепт-образу територій може стати її брендинг як політика управління територіями, не державне управління, а саме політика самоорганізації території шляхом артикуляції інтересів територіальної громади та її залучення до сучасних політичних процесів і практик. Метою такої бренд-політики є в першу чергу – комфорт своїх громадян, а потім – капіталізація території для зовнішньої цільової аудиторії.
    В окресленому контексті постає необхідність трансформації державної регіональної та молодіжної політики, освітніх та професійних програм, державного та державно-приватного партнерства у бік генералізованої довіри суспільства та поширення капіталу лояльності територій. Людський, інтелектуальний, культурний, соціальний капітали України та репутаційний актив її експорту – підстава для утримання й вдосконалення цього капіталу в їх межах, оскільки корупція та політичні чинники (політизація економічного сектора, кадрова політика, неефективність законодавства та судової гілки влади, недієздатність партійної, виборчої систем та місцевого самоврядування) позбавляють країну конкурентоспроможності в світі на тому рівні, якого вона заслуговує.



Кучеренко К.  (аспірант; КНУ імені Тараса Шевченка; Київ).
  
Оцінка впливу глобальних факторів ризику на процес формування міжнародного туристичного бренду
 Вісник Київського Національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Серія.  Економіка  : науково-теоретичний журнал. - 2014. - № 3(156 електр). - С. 94-99

   Аннотация: Розглянута проблема впливу глобальних факторів ризику на процес формування міжнародного туристичного  бренду. Наводиться перелік ризиків, що впливають на процес формування туристичного бренда. Зазначено, що наведені ризики можуть носити як об'єктивний, так і суб'єктивний характер. Дані ризики є наслідком невизначеності,  що впливають на розвиток туризму в кожному окремому географічному регіоні.

В сучасних умовах зростання туристичного інтересу до різних країн і народів, імідж країни відноситься до найважливіших факторів, що впливають на вибір іноземними туристами місць відпочинку. Основним питаннями, що турбують туристів в процесі визначення з країною подорожі, є як ті, що можна віднести до загального іміджу держави (культурний рівень, екологічна ситуація, криміногенна обстановка, національна та релігійна толерантність, політична та економічна стабільність), так і ті, що стосуються розвитку туристичної індустрії (наявність рекреаційних ресурсів та комфортність відпочинку, співвідношення рівня сервісу рівню цін, безпека подорожі, цілість багажу і таке інше). У більшості випадків рішення залежить не від того, що потенційний турист володіє вичерпною інформацією про країну, а від сформованих стереотипів, інформації в засобах масової інформації, відзивів інших туристів. Іноді вони можуть навіть не відповідати дійсності. В таких умовах погана репутація, або відсутність такої можуть звести нанівець зусилля щодо розвитку в'їзного туризму в країні. Таким чином, імідж та репутацію держави необхідно розглядати як її стратегічне надбання.
Міжнародний туристичний бренд країни - це надзвичайно важливий концепт у сучасному світі. В результаті глобалізаційних процесів, країни вимушені конкурувати між собою за отримання уваги, поваги і довіри інвесторів, туристів, споживачів, іммігрантів, засобів масової інформації і урядів інших держав. Таким чином, потужний національний бренд дає значну перевагу в конкурентній боротьбі. Для будь-якої країни дуже важливе усвідомлення того, як її сприймають у світі, як її досягнення і невдачі, культура, люди, вироблювані товари відбиваються на стані її міжнародного туристичного бренду.



Мазаракі А. А. (доктор економічних наук; професор; ректор ).
Бойко М. Г. (доктор економічних наук; професор)
Михайліченко  Г. І.  (кандидат економічних наук; докторант)

Національний туристичний бренд: пріоритети та ресурси формування
Економічний часопис-XXI : науковий журнал. - 2013. - N 9/10 (1). - С. 42-46. - Стаття англійською мовою.

   Аннотация: Науково обгрунтовано й доведено гіпотезу, що комунікативна функція бренду стимулює продажі туристичних продуктів, змінює конкурентні позиції підприємств і туристських дестинацій. Ідентифіковано об'єктивні та суб'єктивні фактори формування туристичного бренду. Визначено показники, які обумовлюють його соціально-економічну цінність, що виражається символічним капіталом мультикорисностей туристичних ресурсів. Запропоновано базові принципи, за якими має формуватися національний туристичний бренд.

The territory of Ukraine while having significant tourist potential (unique geographic and geostrategic locations, natural resources, and ecological systems) is not completely used for economic development of tourism. The fundamental basis for activation of tourist flow growth is the tourism appeal of the country that represents the status of normative legal environment of tourism development in conjunction with world-class tourist infrastructure, professional skills of personnel, and careful attitude towards natural resources.
  The tourist appeal is stipulated by set of appealing touring resources and is the basis of territorial multiuse for various participants of tourism market. However, favorable geographic location, appealing touring resources, available notable monuments, developed tourist infrastructure, and qualified human resources do not provide guaranty for successful tourism development.
  The tourist appeal of the country in the presence of informational globalization, strong competition, and fluctuations of the market condition depends on levers of geographic differentiation and territory positioning. These both factors represent distinctive peculiarities for offer of the national tourist product based on signification system of travel companies and destinations in the global tourism market.
National tourist brand is a factor in the revival of tourism demand since positive perception offers travel products.



Кучеренко К. В. (аспірант).
   
Економічна цінність міжнародного туристичного бренду України
Інвестиції: Практика та досвід : аналіз. Прогнози. Коментар. - 2013. - № 13. - С. 78-82

Аннотация: Присвячена осмисленню концептуальних підходів до визначення економічної цінності міжнародного туристичного бренду країни.
 
Функція довіри забезпечує зменшення ризику при покупці: національний туристичний бренд завжди гарантує певний рівень якості й допомагає подолати непевність від незнання всіх характеристик туристичної послуги. Бренд, що ідентифікує себе за допомогою емоційного профілю, допомагає туристу визначити й виразити свій набір цінностей через нього, він допомагає подолати схожість туристичних послуг, диференціюючись від пропозицій конкурентів. Преференції також часто сприяють більшій терпимості до рівня цін серед споживачів.
Функція зменшення ризиків полягає в тому, що міжнародний туристичний бренд країни підвищує лояльність туристів, знижує схильність до переходу до інших — аналогічних — дестинацій, забезпечує потенціал туристичних прибуттів у майбутньому.
  Національний туристичний бренд як губка всмоктує в себе всю інформацію про дану територію, досвід її розвитку й взаємини зі споживачами. Досвід комунікацій у країні або із суб'єктами країни концентрується в бренді, що й дозволяє розглядати його як її комунікативний капітал. Те саме можна сказати й про культурний капітал країни, що також у концентрованому виді присутній у її національному бренді у вигляді культурної спадщини й традицій, які сприймають зовнішні споживачі країни і які асоціюються з її брендом. Фактично національний туристичний бренд країни відображає її соціальний, символічний, комунікативний і культурний капітали, є невід'ємним атрибутом будь- якої країни в умовах формування інформаційної економіки й у сукупності з іншими видами капіталу (економічного, політичного, людського, адміністративного, фізичного) створює додаткову цінність і переваги для власників, якими виступають всі внутрішні суб'єкти країни.
  Міжнародний туристичний бренд країни є економічним активом стратегічного значення, він створює конкурентні переваги, що зберігають своє значення протягом тривалого часу, і в такий спосіб забезпечує значні потоки туристів. Саме міжнародний туристичний бренд є попередньою вимогою для заохочення ухвалення рішення про вибір місця відпочинку або подорожі, дуже часто — спонтанного.



Кучеренко  К.  (аспірант).

Сучасні підходи до організації процесу формування міжнародного туристичного бренду країни
Інвестиції: Практика та досвід : аналіз. Прогнози. Коментар. - 2013. - № 12. - С. 96-100

  Аннотация: Розглянуто сучасні теоретичні основи організації процесу формування міжнародного туристичного бренду країни.
   
Вітчизняні дослідники О.Ю. Трач та О.І. Карий вважають, що для того, щоб країна отримала статус туристичного бренду, необхідні такі дії :
1)    стратегічне управління іміджем країни, яке, у свою чергу, передбачає:
—    постійне вивчення того, який імідж створюється у свідомості різних аудиторій;
—    сегментація і виявлення цільових аудиторій;
—    позиціонування "магнітів" (візуальні символи, події, персонажі) для підтримки бажаного іміджу;
—    поширення інформації про це в цільових групах;
2)    розроблення стратегічного бачення для створення умовної картини країни як відомого туристичного центру. Для втілення цього образу в життя потрібно:
—    виготовляти вказівники, схеми, карти, довідники, календарі подій;
—    стимулювати готелі, ресторани, кав'ярні, транспортні служби, виробників сувенірів;
—    створювати інформаційні бюро;
—    вести роз'яснювальну і пропагандистську роботу з жителями країни, і особливо з працівниками сфери послуг;
3)    допомога потенційним гостям у пошуку потрібної їм інформації в Інтернеті, забезпечення вокзалів пунками туристичної інформації, безкоштовними картами території тощо;
4)    пропаганда туристичної привабливості.



Бондар А. Г. (аспірантка Донецького національного університету).

Світовий досвід брендингу територій: типологія брендів країн світу
Грані : Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. - Д. : Дніпропетровський нац. ун-т, Центр соц.-політ.досліджень, 2012. - № 11. - С. 102-106

   Аннотация: Присвячено проблемі формування брендів територій у світі. У статті розглянуто приклади успішних стратегій брендингу країн, які базувалися на використанні різних методик аудиту брендів територій. Ефективність наведених прикладів свідчить про необхідність проведення комплексного аудиту бренду "Україна", результати якого стануть основою для формування стратегії національної безпеки України.
 
     Країни, які претендують на ефективний та успішний національний бренд, регулярно проводять семінари, конференції та інші заходи з проблем свого брендингу, з запрошенням провідних експертів, які роблять оцінку та дають свої рекомендації щодо розвитку бренду, в свою чергу кра-їна-ініціатор презентує свої логотипи, слогани, результати досліджень тощо.
     Країни, формуючі свій бренд, використовують якомога більше можливостей у галузі IT. Країни намагаються демонструвати себе у віртуальному просторі: створюють власні сайти, соціальні мережі вузьких напрямків (туристичні, емігрантські, освітні, бізнесові, мультимедійні), використовують адвергейм-технології.
Наприклад: офіційний Інтернет-сайт Австралії презентували у 2003 році, де за технологіями компанії АТС, була врахована навіть національна специфіка відвідувачів. Так, наприклад, у китайському варіанті було більша фотографій і менше тексту, на німецьких сторінках давалися докладний текст, карти і схеми, американцям були запропоновані максимально прості тексти з барвистими картинками і кольоровими картами, нарешті, японці могли бачити фотографії японських туристів на тлі австралійських пам'яток.
Ця кампанія по просуванню Brand Australia працює і сьогодні. Пріоритетним напрямком у створенні бренду Австралії є туризм. Ефективність цієї кампанії досягається за допомогою залучення відомих людей та експорту австралійської продукції з позитивною репутацією.



Штельмашенко А. Д. (здобувач).

Аспекти формування бренда держави: закордонний досвід
Вісник Київського Національного університету  ім. Т.Г. Шевченка.  Серія. Державне управління : науковий журнал. - 2014. - № 1. - С. 94-97

   Аннотация: Розглядається залежність світового визнання та економічного успіху країни від її бренда на прикладі закордонних мегабрендів США, Німеччини, Франції. Аналізується значення трансформацій в інформаційному просторі для формування бренда держави, а також роль мас-медіа в цьому процесі.

  У науковій літературі визначено п'ятірку країн- мегабрендів, завдяки яким економічне поняття конкурентоздатності брендів увійшло до політичного та наукового дискурсу: Японія, Німеччина, Італія, Швейцарія та Франція. Ці країни перетворилися на впливові держави-бренди, які асоціюються з низкою загальновизнаних цінностей (Франця - шик і високий рівень життя;
  Італія - стильність і сексуальність, Німеччина - якісне машинобудування й техніка, Швейцарія - репутація, багатство, точність, і чесність, Японія - високі технології). Однак попереду всіх мегабрендів знаходиться бренд Америка, оскільки ярлик "Made in America" - залишається ознакою якості та першого ґатунку в широкому діапазоні товарів і послуг . Зокрема ідеться про яскравий стиль життя молоді (Pepsi, MTV); гарантію блискучих перемог у спорті (Nike, O'Neill, Reebok, NBA); лідерство в галузі високих технологій (IBM, Compaq, Oracle, Apple, , Intel, Microsoft) тощо.
  Один із найважливіших чинників, завдяки яким США перетворилася на потужний бренд, - активне використання технологій маркетингу, реклами, просування торгової марки, стимулювання продажів, використання досліджень споживчого попиту тощо. Торгівля - невід'ємна риса, характерна особливість американської національної індивідуальності. Як зазначає С. Анхольт, "робити бізнес - так само притаманно Америці, як яблучний пудинг". Продавати і купувати - стало для американців другим "Я", а підприємливість - провідною цінністю, яку цінує, розуміє і якою захоплюється кожен пересічний американець .
Однією з провідних держав-брендів європейського союзу є Німеччина. Її міжнародна репутація формувалася роками, виходячи з геополітичного розташування країни, її природно-ресурсного потенціалу, національного надбання й культурної спадщини, міжнародного авторитету, впливовості на світову політику й економіку. Важливим чинником формування бренда Німеччини також стали особливості становлення й розвитку німецької держави, оскільки сучасна ФРН продовжує осмислювати та використовувати накопичений історичний, зокрема зарубіжний, досвід не тільки для просування власного бренду за кордоном, а й для завоювання довіри до себе з боку світової спільноти, демонструючи політичну рішучість.


Таким чином, за умов глобалізації світ стає єдиним ринком, міжнародна комунікація відбувається через національні бренди країн: держави конкурують з сусідами та регіональними блоками за вплив, владу, престиж, туристів, інвесторів, споживачів, створюючи чи знаходячи власну унікальну ідентифікацію, працюючи над позиціонуванням та стратегією.
    Україна - молода держава, яка тільки починає робити перші спроби у формуванні свого бренду. На цьому етапі важливо якісно і чітко позиціонувати себе у світі.