Економіка   Економіка підприємства    Історія економіки    Логістика    Страхування    Цінні папери    Корпоративне управління АудитБухгалтерський облікВинахідництвоЕкологіяЕтика. ЕстетикаІнтелектуальна власністьІсторія   Всесвітня історія    Історія України Культурологія   Культура, мистецтво, суспільство    Культурне співробітництво    Менеджмент в галузі культури    Оперне, балетне мистецтво України    Сучасна українська музика    Українська книга    Українське кіно МаркетингМенеджмент   Контроль і ревізія    Корпоративне управління МистецтвоМовознавствоОподаткуванняПедагогікаПраво   Авторське право    Кримінально-процесуальне право    Адміністративне право    Господарче право    Екологічне право    Конституційне право    Кримінальне право    Криміналістика    Кримінологія    Митне право    Міжнародне право    Правоохоронна діяльність    Сімейне право    Соціальне право    Фінансове право    Цивільне право    Цивільне процесуальне право Політика   Державне управління ФінансиПсихологія   Психологія творчості    Організаційна психологія    Психологія конфлікта    Психологія особистості    Педагогічна психологія    Психологія спорту    Юридична психологія Сільське господарствоФілософія

Мовознавство


Матеріали для написання реферату:
 
Лексичні запозичення, як відомо, є одним із способів поповнення словникового складу будь-якої мови протягом усієї історії її існування. Проблема мовних запозичень в останні два з половиною століття посідає важливе місце в лінгвістиці, вона розглядається в різних аспектах: у загальнотеоретичному плані – як частина загальної проблеми мовних контактів і взаємодії різних мовних систем, у більш вужчому аспекті – як особливості розвитку окремих мов і різних її рівнів. Не існує жодної мови, у лексиці якої не було б запозичень з інших мов. Значна частина словникового складу сучасної української мови є запозиченою з інших мов. При чому час, шляхи запозичення, асиміляція такої лексики є дуже різними. Деякі із запозичених слів уже настільки зріднилися з українською мовою, що повністю підкорюються її правилам, інші залишилися незмінними, хоч прийшли дуже давно.



1.    Ярошенко, Микола Англійські запозичення в українській мові ХІХ-ХХ століть [Текст] / М. Ярошенко, Л. Ґудзь // Українознавчий альманах. - 2012. - N 9. - С. 207-209. - Библиогр. в конце ст.

Анотація: Зміст статті – короткий аналіз і етимологічна та семантична класифікація деяких англіцизмів, що потрапили в українську мову у 19 – 20 століттях і дають уявлення про загальні тенденції проникнення англійських запозичень до українського лексикону.

Як показують численні дослідження (Секирин В.П., 1964; Адамчик М.І., 2002; Корунець І.В., 2003 та ін.), кількість відповідностей в англійській та українській мовах за словниками складає біля 6870 одиниць - цифра досить вражаюча. Мета повідомлення - аналіз і класифікація деяких англіцизмів, що потрапили в українську мову у ХІХ - ХХ століттях і дають уявлення про загальні тенденції проникнення англійських запозичень до українського лексикону.
  За підрахунками дослідників Словарь Іншомовних слів містить 16 680 іншомовних слів в українській літературній мові. Серед них ми виявили 1 086 лексичних одиниць англійського походження, що складає 6,5% від усієї іншомовної лексики.
Англійські запозичення дослідники розділили на 12 груп.
  До першої групи віднесено власне англіцизми (ВА), тобто такі запозичення, що позначають поняття власне англійської мови. Це слова типу спорт, баскетбол, бойскаут, грейпфрут, кеб та багато інших.
До другої групи належать англіцизми, що походять з класичних мов - старогрецької або латинської (А ← Кл М). Це такі лексичні одиниці, як комп’ютер, субмарина, еспандер, діелектрики, офіс тощо…
Етимологічно - структурні результати дослідження англійських запозичень подано у таблицях.
Також зроблено спробу прокласифікувати англійські запозичення з погляду семантики за галузями людської діяльності. Хоча це було досить не легкою справою, бо, як показують дослідження, деякі поняття важко віднести до тієї чи іншої сфери.

2.  Дзюбишина-Мельник Н. Я. Суржик і суржикізми: стилістичні ресурси // Наукові записки: філологічні науки. -  2010. -№ 111. -  С. 16-20

Анотація: У статті йдеться про динаміку стилістичного використання росіянізмів-інтерферентів (суржикізмів) у художніх текстах з кінця ХІХ до початку ХХІ ст. Виділено чотири етапи відповідно до ролі суржику і суржикізмів у текстах та чотири типи мовців – продуцентів таких текстів у співвідношенні із загалом, що репрезентує націю.

Простежуєтьсмя динаміка використання суржику й суржикізмів як стилістичного засобу в художніх текстах з кінця XIX до початку XXI ст. Це дослідження вважається частиною спостережень, які ми присвятили виявленню позірних росіянізмів, що, безсумнівно, потребує подальшої розробки, важливої як у плані кількісного нагромадження лексичного фактажу, так і в плані відмежування позірних русизмів (росіянізмів) від пізніших запозичень-інтерферентів (тобто власне русизмів). У межах позірних русизмів важливо виявити нормативні та ненормативні явища з погляду сучасної стандартної мови. Проте найважливішим для осмислення сучасного стану української мови має стати словник (слів і значень) запозичень з російської мови, причому кожне слово та значення мають супроводжуватися спеціально розробленими для словника ремарками. Пор.: бродити -звичайно грати, шумувати, ферментувати; каблук - звичайно корок, підбір, обцас/обчас, у значенні «набійка» - підбори. Досі в поважних наукових текстах навіть з проблем культури мови трапляється неправильне вживання міжмовних омонімів: відносити (нормативне - зараховувати, кваліфікувати і под.), зустрічатися (правильно - траплятися, спостерігати і под.), включати (треба - вносити, містити, зараховувати і под.), відомий (по-українському - знаний, славетний і под.). Рекомендації щодо слів такого типу мають знайти своє місце у словнику чужомовних слів - запозичень з російської мови, що складатиметься з двох частин: перша частина - це бажані нормативні запозичення, що цілком влилися в українську мову; друга частина -це випадки ненормативної мовної практики. Укладання словника запозичень з російської мови - завдання на перспективу, тому повернемося до означеної в заголовку статті теми, що надається висвітленню вже зараз. Ми вважаємо, що є підстави говорити про чотири етапи у використанні суржику та суржикізмів (тобто запозичень-інтерферентів із російської мови) у художніх текстах, які ми пов’язуємо не лише зі стилістичними ресурсами цього …


3. Сухобрус Л. С. Вопрос об утверждении в языке композитов - существительных иноязычного происхождения
// Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Мовознавство, 2011. -№ 11вип17.т.1. -  С. 147-152

Анотація: Проаналізовано процес трансформації композитів у лексичні деривати; дано визначення поняття лексикалізації, вибрано єдиний правильний шлях його аналізу; запропоновано функціональні схеми досліджуваного процесу; описано роль явища лексикалізації у процесі збагачення лексичної системи мови; зроблено висновки про особливості лексикалізації композитів.
Целью данной статьи является анализ процесса становления аппозитивных композитов, имеющих своим источником речевые реализации номинатем со словесной доминантой.
  Такие образования, как интернет-кафе, данс-клуб, данс-холл, гей-парад, бизнес-план, бизнес-ланч, бизнес-тур, шоу-балет, блиц-гейм, ток-шоу и т. п., изначально являясь заимствованиями, традиционно представляются дериватами, возникшими в языке-источнике или в русском языке посредством сложения основ. Мы считаем, что целесообразно предложить иной путь исследования подобных единиц.
Довольно часто говорится о том, что «при рассмотрении аппозитивных словосочетаний возникает проблема отличия словосочетания от сложного слова» [6, с. 36]. Что же такое бал-маскарад, жар-птица, Москва-река, альфа-лучи, а также вышеуказанные образования - слова или словосочетания.
  В 90-е годы XX века одним из наиболее активных и социально значимых языковых процессов оказался процесс заимствования иноязычных слов. Иноязычное слово, чаще всего английское, в современном русском контексте является одной из примет языкового вкуса времени. Русский язык всегда был открыт для заимствований, в его лексике большой процент составляют иноязычные слова разного происхождения. Именно заимствования определенного типа и послужили материалом данной статьи. Они настолько плотно вошли в русский язык, что их словообразовательные, грамматические, семантические особенности необходимо рассматривать в контексте первоначально новой для них системы.
  Обычно тип образования подобных лексических единиц называется словосложением. Сущность его состоит в «морфологическом соединении двух или более корней (основ)». В результате подобного словообразовательного акта образуется сложное слово, или композит. Словосложение занимает промежуточное положение между морфологическим и синтаксическим способами словообразования, обладая чертами того и другого.

4. Майструк Т. С. Номінативна функція англізмів різних семантичних груп у текстах наукового стилю // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Мовознавство, 2009. -№ 11вип.15.т.1. -  С. 160-165

Анотація: Досліджено термінологічні та загальновживані англізми, які функціонують у наукових текстах різних галузей; визначено їх номінативну функцію та особливості вживання у текстах наукового стилю.

У зв’язку з глобалізаційними процесами, які відбуваються у світі, за англійською мовою закрі-пився статус першості, й вона почала активно впливати на лексичний склад інших мов. Англізми запозичуються за потреби й без неї, іноді витісняючи при цьому питому лексику, яскравим прикладом чого є ЗМІ, однак не обійшли ці процеси й тексти наукового стилю, які в кінці XX - на початку XXI ст. значно поповнили свій склад англійськими термінами, що, без сумніву, привернуло увагу дослідників.
Основними питаннями, які зацікавили науковців, були питання про негативний вплив англомо-вних термінів на українську мову, одним з яких є їх надмірне запозичення (М. Каранська, Т. Курило, Л. Кислюк, Г. Волкотруб), іноді давалися поради щодо їх вживання (Т. Кияк, Т. Загоруйко, О. Курочкіна, Р. Будагов). Не досліджувалася роль англійських термінів у наукових текстах, тому метою нашої статті є визначення особливостей реалізації номінативної функції англізмів різних семан-тичних груп у текстах наукового стилю.
  За нашими спостереженнями в текстах наукового стилю функціонує 28 % англізмів (від загальної кількості англізмів, досліджених у текстах публіцистичного, інформаційного та наукового стилів). Із них було досліджено 11 % англійських термінів, що належать до семантичної групи «Економіка та фінанси», 10 % семантичної групи «Комп’ютерна техніка й технологія» та 7 % англізмів інших галузей науки (соціології, лінгвістики), тобто досліджувалися ті сфери, які, на наш погляд, є найбільш активними. вживання інтернаціональних англійських термінів в українській мові є позитивним явищем, адже вони не лише заповнюють лакуни в мові-реципієнті, але й усувають міжмовні бар’єри.
  Проблема може постати лише тоді (як зауважує Т. І. Загоруйко), коли англійські терміни запо-зичуються у сферу економіки стихійно і зазвичай мають в українській мові прямі відповідники традиційного значення (напр., рефундування — погашення заборгованості). Ми приєднуємося до думки більшості дослідників (Л. Кислюк, Д. Баранник, О. Романюк, Г. Волкотруб), які вважають, що в цьому випадку краще надавати перевагу українській мові, що значною мірою допоможе уникнути небажаних двозначностей і помилок


Замовити повніше сторінки з періодичних видань скористуйтесь послугою

електронної доставки документів  ЕДД