Економіка   Економіка підприємства    Історія економіки    Логістика    Страхування    Цінні папери    Корпоративне управління АудитБухгалтерський облікВинахідництвоЕкологіяЕтика. ЕстетикаІнтелектуальна власністьІсторія   Всесвітня історія    Історія України Культурологія   Культура, мистецтво, суспільство    Культурне співробітництво    Менеджмент в галузі культури    Оперне, балетне мистецтво України    Сучасна українська музика    Українська книга    Українське кіно МаркетингМенеджмент   Контроль і ревізія    Корпоративне управління МистецтвоМовознавствоОподаткуванняПедагогікаПраво   Авторське право    Кримінально-процесуальне право    Адміністративне право    Господарче право    Екологічне право    Конституційне право    Кримінальне право    Криміналістика    Кримінологія    Митне право    Міжнародне право    Правоохоронна діяльність    Сімейне право    Соціальне право    Фінансове право    Цивільне право    Цивільне процесуальне право Політика   Державне управління ФінансиПсихологія   Психологія творчості    Організаційна психологія    Психологія конфлікта    Психологія особистості    Педагогічна психологія    Психологія спорту    Юридична психологія Сільське господарствоФілософія

Філософія


Матеріали для написання реферату:
 

Розглянута філософія Джона Локка, видатного британського філософа XVII ст., основоположника європейського лібералізму. Локк, перебуваючи на державній службі, опікувався справами американських колоній, і його політична філософія мала вирішальне значення для формування конституційних основ і політичної думки Америки, була найбільш важливим, якщо не основним джерелом її революційної ідеології.



Гусєв В. І. Ліберальна філософія Джона Локка і американська революція // Наукові записки: філософія та релігієзнавство, 2004. -№25. - С. 40-46
Точка зору, згідно з якою ліберальна філософія Локка справила вирішальний вплив на формування американської політичної думки революційної доби, була досить поширена серед американських дослідників, можна сказати, вона домінувала серед них упродовж тривалого часу. Джон Локк розглядався ними як «великий американський філософ», як «керманич і пророк» американської революції, а його «Два трактати про державне врядування» розглядалися як її підручник .
Локкова політична теорія містила у собі всі вирішальні доктрини Декларації, такі як: 1) доктрина про природну рівність; 2) інтерпретація цієї рівності як природної свободи; 3) доктрина, згідно з якою держава – штучне утворення, яке створюється людьми на основі їхньої згоди і для забезпечення їхніх природних прав; і, нарешті, 4) ідея законності революції проти тиранії.



Ковальчук В. Б. Ідея легітимності державної влади в політико-правовому вченні Джона Локка // Держава і право, 2007. -№ 4. - С. 33-42
Політико-правові погляди Джона Локка достатньо повно висвітлені в юридичній та політологічній літературі. Однак не так багато спеціальних праць присвячено проблемі легітимності державної влади в його правовому вченні. Якщо ця проблема і розглядається дослідниками творчості англійського філософа, то лише епізодично в контексті іншого питання.
Політико-правові погляди Джона Локка викладені в його знаменитому творі «Два трактати про правління», який по праву вважається «Біблією лібералізму». У цій праці англійський філософ наполегливо відстоює думку про те, що влада монарха не є абсолютною й основним критерієм її легітимності є природні права та свободи людини.



Гусєв В. І. Гносеологічні засади політичної теорії Дж. Локка. // Наукові записки: філософія та релігієзнавство, 2005. -№1(т.37). - С. 15-23
Серед дослідників філософської творчості Д. Локка значного поширення набула думка про внутрішню суперечність його філософської системи, зокрема несумісність між його гносеологією і політичною теорію, між «Дослідом» і «Двома трактатами».
В «Досліді» він піддає ґрунтовній критиці раціоналістичну теорію вроджених ідей, згідно з якою ці ідеї відіграють ключову роль у пізнанні і мають божественне походження. Однак усупереч власним гносеологічним настановам свою політичну теорію він засновує на концепції природного закону, джерелом якого, на думку філософа, є Бог. І осягається цей закон за допомогою розуму. Об’єктивне існування природного закону – суттєва передумова його політичної теорії. Однак спосіб, у який, за Локком, люди осягають цей закон, не відповідає загальним принципам його гносеології.




Якоб М.М. Т.Гоббс та Дж. Локк як фундатори принципів соціально-правової держави // Вісник КНУ с. Філософія. Політологія. -2003.-Ст.49-51. - С. 94-97
Проблема соціально-правової держави у наш час відноситься до числа найбільш актуальних. У трактуванні соціально-правової держави спостерігається розмаїття підходів. Це стосується як теоретичного, так і практичного зрізу цієї проблеми – тобто її концептуального осмислення і формування відповідних політико-правових структур у конкретних країнах, зокрема – і в Україні.
Філософська рефлексія прагне створити теоретичну концепцію соціально-правової держави. Перш за все, йдеться про формулювання системи принципів створення й функціонування такої держави, побудованої на засадах права і соціальної справедливості. Пошуки такої теоретичної конструкції мають вже досить давню традицію в історії світової філософсько-політичної думки. Серед інших мислителів біля витоків формування принципів соціально-правової держави стояли й англійські філософи Т. Гоббс та ДЖ. Локк.
Суверенітет соціально-правової держави, демократичної за своїм змістом, є перш за все суверенітетом народу, тобто формою вираження народного суверенітету. Що таке власне суверенітет? Це єдність прав та сили права, що поширюється на все населення, на всю територію держави. Цей чинник визначає закони та політичний порядок суспільного життя. Через цей демократично-правовий механізм народ реалізує свій суверенітет як суверенітет держави.



Габелко О. Гуманістична спрямованість педагогічних ідей Мішеля Монтеня та Джона Локка // Рідна школа. -2007. -№ 2. - С. 77-79
На думку Локка, шляхом навчання необхідно створити практично вихованого джентльмена. Локк виключає зі своєї програми грецьку мову, латинську пропонує вивчати лише практично, залишаючи окремо всі граматичні тонкощі, адже вони непотрібні для життя та взаємообміну думками, також виключаються з навчального плану логіка та риторика. У свою програму він вводить: читання, письмо, нові іноземні мови, географію, арифметику, геометрію, астрономію, хронологію, історію, етику, громадянське право, натуральну філософію, богослов'я, стенографію, технічне креслення, торгову бухгалтерію, різноманітні світські мистецтва; він радить займатися ремеслами, як і Монтень, високо цінує значення подорожей.
  Створюючи педагогічну концепцію, Локк виходив із конкретних суспільно - історичних умов та висував конкретні цілі. Він один із перших ставить питання про морально-гуманістичне виховання і тим самим розширює кордони морального виховання та ролі моральності в цілому.
Аналізуючи філософсько-педагогічну спадщину Джона Локка та Мішеля Монтеня, виділимо такі риси, характерні для педагогіки обох учених:
1)  ідеї виховання англійського та французького вчених у своїх основних рисах схожі з поглядами італійських гуманістів - пріоритет виховних завдань, зв'язок знання і моральності, ідеї гармонійного розвитку, виховання гідного громадянина і моральної людини як мета виховання;
2)  характерною рисою європейського гуманізму, яка знайшла своє відображення у творах учених, є віра в силу виховання. Зокрема Локк довів, що характер особистості — продукт виховання, що знання, як і ідеї, отримують у процесі взаємодії із зовнішнім світом, у процесі досвіду. У процесі діяльності людина не лише набуває поняття та ідеї, але й відстоює моральні принципи, які регулюють людські взаємини. 
3) Монтень та Локк розробили ряд ідей, які сприяли розвитку педагогіки і не втратили своє значення й сьогодні, як, наприклад, переконання, що від виховання та зовнішніх обставин залежить розвиток людини; виховання — це процес взаємодії вихователя та вихованця. Діти в процесі виховання є активним суб'єктом, на характер і погляди якого великий вплив має навколишнє середовище. Необхідна цілеспрямована організація навчання та виховання, навчання має опиратися на цікавість та допитливість дітей, що сприяє розвитку в них самостійного мислення. На думку вчених, виховання повинне підготувати людину до життя, і принцип корисності   є основним у процесі навчання та виховання. Необхідним є інтегральний підхід до виховання, тобто виховання цілісної особистості;