Економіка   Економіка підприємства    Історія економіки    Логістика    Страхування    Цінні папери    Корпоративне управління АудитБухгалтерський облікВинахідництвоЕкологіяЕтика. ЕстетикаІнтелектуальна власністьІсторія   Всесвітня історія    Історія України Культурологія   Культура, мистецтво, суспільство    Культурне співробітництво    Менеджмент в галузі культури    Оперне, балетне мистецтво України    Сучасна українська музика    Українська книга    Українське кіно МаркетингМенеджмент   Контроль і ревізія    Корпоративне управління МистецтвоМовознавствоОподаткуванняПедагогікаПраво   Авторське право    Кримінально-процесуальне право    Адміністративне право    Господарче право    Екологічне право    Конституційне право    Кримінальне право    Криміналістика    Кримінологія    Митне право    Міжнародне право    Правоохоронна діяльність    Сімейне право    Соціальне право    Фінансове право    Цивільне право    Цивільне процесуальне право Політика   Державне управління ФінансиПсихологія   Психологія творчості    Організаційна психологія    Психологія конфлікта    Психологія особистості    Педагогічна психологія    Психологія спорту    Юридична психологія Сільське господарствоФілософія

Екологія


Матеріали для написання реферату:
 
               Особливості поводження з побутовими відходами

Сучасний суспільний та економічний розвиток постійно наражаються на проблеми, пов’язані з забезпеченням екологічної безпеки та раціонального природокористування.
Державне регулювання, пов’язане з проблемами накопичення відходів виробництва та життєдіяльності людей, забруднення навколишнього середовища та його очищення має носити не лише констатаційний характер, а й використовувати дієві важелі впливу для запобігання виникненню екологічних проблем.

Ковеня Т. В., Канюка І. В. Промислові відходи: нормативно-правова класика та новації // Хімічна промисловість України -2017. - №1. – С. 12-17

Анотація: Щодо класифікації небезпеки промислових відходів. Промислові відходи – залишки сировини, матеріалів або напівфабрикатів, що утворилися під час виготовлення продукції та повністю або частково втратили свої споживчі властивості, а також продукти фізико-хімічного або механічного перероблення сировини, отримання яких не було метою виробничого процесу і які в подальшому можуть бути використані як готова продукція після відповідного оброблення або в якості сировини для перероблення.

Класи небезпеки відходів визначаються виробниками, тобто технологічними виробничими лабораторіями підприємств, відповідно до нормативно-правових актів, що затверджуються спеціально вповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.
Сфера поводження з відходами включає збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захороненя відходів.
Для збирання і тимчасового зберігання відходів на підприємстві повинні бути відведені і обладнані спеціальні майданчики, встановлена помаркована тара, відсіки, бункери тощо з чітким позначенням виду відходів та їх класу небезпеки. На підприємствах, де утворюються відходи, повинні бути розроблені, узгоджені з місцевими органами самоврядування, державної санітарно-епідеміологічної служби та екологічної безпеки і затверджені інструкції стосовно видалення і способу знешкодження токсичних промислових відходів.


Ткаченко В. С., Ващук О. В. Національні особливості поводження з побутовими та іншими відходами // Актуальні проблеми економіки -2017.  -№ 3.  – С. 217-227

Анотація: Сьогодення вимагає при плануванні майбутнього розвитку економіки України і особливо її промислових регіонів враховувати нагальні сучасні умови розвитку, тобто обов’язково використовувати високі екологічні вимоги. 

   Пріоритетними для державного управління мають стати питання і напрямки модернізації економіки, інновацій та створення оптимального режиму для залучення інвестицій у розбудову екологічно чистих та безвідходних технологій і розбудови підприємств з переробки вже накопичених відходів виробництва та життєдіяльності людей. Вирішення загальних екологічних проблем національної економіки та наближення України до європейських норм і стандартів у сфері поводження з відходами є досить актуальними у сьогоденні. Але стає зрозумілим, що все це вимагає значних фінансових витрат. Затрати пов’язані з тим, що імплементація до законодавства Європейського Союзу потребує кардинальних змін не тільки на національному законодавчому рівні, але й в усій системі державного управління. Міністерство екології та природних ресурсів України розробило Загальнодержавну програму поводження з відходами на 2013–2020 рр., у відповідності до якої було розпочато практичну реалізацію заходів, спрямованих на очищення території держави від місць накопичення небезпечних відходів (у Закарпатській обл., Калуському районі Івано-Франківської обл., м. Горлівці Донецької обл., м. Києві тощо) . Варто зауважити, що на теперішній час ситуація ускладнюється великою загальною площею звалищ та полігонів відходів, яка складає близько 7% території держави . При цьому, до уваги навмисно не береться питання зберігання та утилізації ядерних відходів, яке потребує окремого глибокого дослідження.

   Іноваційне підприємництво в сфері поводження з побутовими відходами: міжнародний контекст і регіональні особливості України/ І. А. Островський, С. Ю.Юр'єва, О. І. Славута, О. М. Бекетова // Інвестиції,практика та досвід  -2019. -№12. –С. 16-21

Анотація: Для сучасного стану сфери поводження з побутовими відходами в Україні характерні такі основні проблеми: — недостатня кількість об'єктів з утилізації відходів; — неефективність контролю за навколишнім середовищем та недосконала практика управління; — відсутність ефективних регуляційних та законодавчих норм; — наявність незаконної утилізації відходів; — недостатність фінансових джерел для впровадження інновацій в цій сфері. Тому проблема твердих побутових відходів (ТПВ) є актуальною і досить гострою для України.

   Підкреслено необхідність розвитку інфраструктури в контексті підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Відзначено проблему твердих побутових відходів досить актуальною і гострою для України. Проаналізовано статистичні дані щодо регіональних відмінностей розвитку мережі полігонів, джерел фінансування і масштабів роздільного збирання побутових відходів у регіонах України. Доведено необхідність використання головних принципів інноваційної моделі політики ЄС у галузі поводження з побутовими відходами: забезпечення екологічної; визначення пріоритетів щодо методів поводження з відходами; повномасштабне впровадження принципу розширеної відповідальності виробника (РВВ). Визначено основними напрямки підвищення ефективності системи поводження з відходами: удосконалення системи тарифів та платежів; програмно-цільовий підхід до управління; реалізація принципу розширеної відповідальності виробника; використання різних типів державно-приватного партнерства; широке інформування населення.

Радченко Р. Л. Державне управління з проблеми твердих побутових відходів у сучасних умовах Європейської інтеграції в Україні//Інвестиції, практика та досвід -2019. -№8 . -С. 125-129

Анотація: Низький рівень використання відходів для переробки призводить до накопичення їх у навколишньому природному середовищі і може незабаром викликати екологічну катастрофу, що і робить цю проблему актуальною й досить гострою для України. Проблеми ТПВ частково вирішуються в містах, чого неможна сказати про сільські населені пункти, де майже не проводиться їх організоване збирання та вивіз. У більшості населених пунктів відсутні програми поводження з твердими побутовими відходами та схеми санітарної очистки населених пунктів, не ведуться реєстри об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів і місць їх видалення, що призводить до утворення стихійних сміттєзвалищ та погіршує санітарний стан населених пунктів. 

   Людське суспільство в результаті своєї життєдіяльності пов'язане з утворенням ТПВ, що є важливим глобальним фактором забруднення та основним джерелом довготривалої негативної дії на довкілля. В європейських країнах значну роль у поводженні з ТПВ відведено саме державній політиці та державному управлінню, а її цілі, завдання та напрямки визначають пріоритети вирішення даної проблеми.
Утворення відходів з року в рік зростає, тоді як значна їх частина вивозиться на полігони та сміттєзвалища, які експлуатуються неналежним чином, внаслідок чого негативно впливають на навколишнє природне середовище та здоров'я людей. Також слід відзначити, що більшість полігонів ТПВ не відповідає санітарним вимогам з експлуатації полігонів, а значна кількість полігонів вже вичерпала свій ресурс і стала фактором антропогенного навантаження на довкілля. Поводження з ТПВ в Україні є одним з пріоритетних і найважливіших напрямів як господарської, так і природоохоронної діяльності і включає в себе дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, перероблення, утилізацію і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями захоронення. Вирішення цієї проблеми потребує організаційного поєднання діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій, оскільки включає в себе не лише екологічну сферу, а зачіпає економічну, політичну та соціальну. Державна політика і публічне управління з проблеми ТПВ спрямовані на екологічну безпеку, покращання стану навколишнього природного середовища, здоров'я населення та забезпечення умов для збереження природних ресурсів для майбутніх поколінь. Таке управління має включати методи і засоби, які обумовлюють досягнення бажаного результату.

Чопко Христина, Правова природа побутових відходів//Підприємництво, господарство і право -2019. -№11. -С. 197-200

Анотація: На основі дослідження наукових трактатів римських імператорів було з’ясовано, що шкідливі фактори впливу на довкілля будь-яких відходів відомі людству ще з часів римської імперії, а порядок поводження з ними був самостійним предметом дослідження в праві. 

Аналізуючи правову природу побутових відходів, вчені з’ясовували природу відходів як будь-яких речовин, матеріалів та предметів, що утворилися у процесі виробництва чи споживання і повністю або частково втратили свої споживчі властивості, не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення, масове накопичення яких і зумовлює одну з причин значного погіршення в Україні екологічної ситуації. Відповідно до Державного класифікатора відходів вони поділяються за джерелом походження на відходи виробництва та відходи споживання. Державна політика України у сфері поводження з відходами ґрунтується на Законі України «Про основні засади (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2020 року», де закріплені основні принципи державної політики у сфері поводження з відходами. Основним нормативно-правовим документом Європейського Союзу у сфері поводження й управління відходами є Директива Європейського Парламенту та Ради про відходи. Серед запропонованих Європейським Союзом для своїх країн-учасниць пакетів заходів у сфері поводження й управління відходами вважаємо актуальним запровадити в Україні заборону вироблення одноразових виробів з пластику, оскільки відходи із такого виду матеріалу, як пластик, ніколи не переробляються і залишаються на звалищах. При розкритті змісту поняття побутових відходів як одного із видів відходів споживання виявлені ключові ознаки побутових відходів, що дають можливість їх відмежовувати від інших видів відходів споживання. До вказаних ознак належать такі: джерело утворення побутових відходів, а саме життя і діяльність людини, місце їх розміщення - житлові та нежитлові будинки, а також неможливість використання побутових відходів за місцем їх накопичення.        З’ясовано окремі причини масового накопичення побутових відходів на території України, до таких відноситься, зокрема, неналежна просвітницько-виховна робота серед населення. Основною проблемою, яка виникає у сфері поводження з побутовими відходами, можна вважати відсутність будь-яких стимулів у населення до дотримання правил поводження з таким видом відходів, як побутові.
   Значне погіршення в країні екологічної ситуації відбувається як внаслідок техногенних аварій чи катастроф, так і через процеси, які проходять в самій природі незалежно від антропогенних дій. Такими, зокрема, є зсуви, землетруси, повені тощо. Водночас небезпеку для довкілля, для життя та здоров’я людей можуть викликати і речовини, матеріали та предмети, що утворюються в процесі людської діяльності і не мають подальшого використання, тобто відходи. Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про відходи» відходи – це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Особливо негайного вирішення вимагають проблеми із запобігання масштабному накопиченню відходів, які виникають у результаті життя і діяльності людей, тобто проблеми накопичення побутових відходів. Накопичення останніх є на сьогодні надзвичайно стрімким, а тому заходи, пов’язані з подальшим їх видаленням чи утилізацією, стають неодмінними аспектами діяльності держави у сфері забезпечення екологічної безпеки.