ОСНОВНІ  ТЕРМІНИ

Активи — будь-яка одиниця, що має економічну вартість і є власністю організації. Одиниця може бути фізичною за своїм характером (матеріальною) або нема-теріальною, що виступає у формі права чи власності, вираженій через затрати або іншу вартість.

Аналіз затрат та вигод — вид аналізу, який визначає в грошовій формі вартість і (або) вигоди (наприклад, дозвілля або вплив на довкілля), які не обов'язково мають ринкову вартість. Аналіз витрат та вигод передбачає застосування трьох логічних кроків: 1) визначення завдань та альтернативних шляхів для виконання цих заздань; 2) аналіз додаткових змін у випадку застосування кожного альтернативного варіанту порівняно з випадком його незастосуван- ня; 3) порівняння витрат та вигод різних альтернативних шляхів.

Аналіз програм — аналіз діяльності органів влади для визначення її наслідків, ефек-тивності та результатів.

Анулювання — скасування бюджетного фінансування впродовж поточного року. Анулювання є законодавчим актом, який може ухвалюватися з ініціативи ви-конавчої або законодавчої гілки влади.

Аудит — перевірка правильності фінансової звітності та аналіз фінансового стану. За формою проведення поділяється на зовнішній та внутрішній. Здійснюється незалежними аудиторами (фізичними або юридичними особами) або посадовою особою за рішенням відповідної ради з метою перевірки достовірності річного фінансового звіту, поданого виконавчим органом на затвердження.

Аудит діяльності (результативності) — вид аудиту типу "вартість за гроші", що складається з трьох компонентів: 1) перевірки результатів програми, тобто з'ясування чи організація робить правильні справи; 2) перевірки економності та ефективності, тобто чи правильно діє організація; 3) перевірки дотримання законності, тобто іги організація дотримується законів, інструкцій та процедур у процесі виконання програми.

Бюджет — план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення виконання завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самовря-дування протягом бюджетного періоду.

Бюджет розвитку — план видатків, призначених для поліпшення або придбання землі, споруд та інфраструктури, що гарантує довгострокові вигоди. Бюджет розвитку схвалюється радою і містить надходження та видатки, джерела надходжень, кожен проект або придбання.

Бюджетна класифікація — систематизоване згрупування доходів, видатків (у тому числі кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету, виходячи з економічної сутності, функціональної діяльності, організаційної структури та інших ознак відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Бюджетна поправка (зміни до бюджетних призначень) — уточнення до вже схваленого бюджету, яке, за умови його схвалення відповідною радою, змінює бюджетне призначення. Поправки до бюджету можуть вноситися впродовж року при зміні видаткових пріоритетів.

Бюджетне призначення — повноваження, надане головному розпорядникові бюджетних коштів Бюджетним кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження і дозволяє надавати бюджетні асигнування.
Основними формами бюджетного повноваження виступають призначення, право на запозичення та право на укладання угоди. Класифікація бюджетних повноважень здійснюється за такими ознаками:
—    за терміном дії (тривалістю один рік, багаторічне та необмежене);
—    за часовими рамками законодавчої дії (поточне або постійне);
—    за способом подання наявних сум (визначене або невизначене).

Бюджетне асигнування — повноваження, надане розпорядникові бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.

Бюджетний календар — план заходів, який відображає головні етапи та визначає строки для кожного етапу, а також дати початку й закінчення бюджетного процесу.

Бюджетний цикл — періодичний процес, протягом якого орган влади готує, ухвалює та виконує відповідний бюджет. Бюджетний цикл складається з: 1) підготовки пропозиції проекту бюджету; 2) законодавчого схвалення запропонованого бюджету; 3) виконання запропонованого бюджету виконавчою гілкою влади; 4) підготовки річного звіту з детальним викладом результатів діяльності та його затвердження.

Бюджетні платежі — платежі відповідно до бюджетних зобов'язань, термін оплати яких настав.

Бюджетні зобов'язання — будь-яке виконане відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладання договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій упродовж бюджетного періоду, за яким необхідно здійснити платежі протягом цього самого періоду або ж у майбутньому.

Бюджетні інструкції — основні напрями, що визначають бюджетне середовище, тобто очікувані надходження та стратегію на наступний рік; управління роблять свої бюджетні запити відповідно до основних напрямів формування бюджету.

Бюджетні резерви — кошти, зарезервовані для наступних видатків, наприклад, на покриття непередбачених потреб.

Взяті зобов'язання — суми розміщених замовлень, ухвалених угод, отриманих послуг та подібні операції, здійснені протягом певного періоду, що можуть сплачуватися в той самий чи наступний період. Такі суми включають видатки на погашення зобов'язань, що не були відображені в попередніх періодах, а також різницю між попередньо відображеними зобов'язаннями та здійсненими платежами по їх погашенню.

Витяг органу Державного казначейства — документ, який підтверджує відповідність обсягу бюджетних асигнувань розпорядника, затвердженого в кошторисах та планах асигнувань, даним казначейського обліку.

Внутрішній контроль — перевірка фінансової достатності та юридичних прав на ви-датки, здійснювана внутрішніми аудиторами розпорядника бюджетних коштів або уповноваженими бухгалтерами-ревізорами. Обсяги
перевірки розширено з метою включення аналізу використання ресурсів. У системі внутрішнього контролю посадові обов'язки розподіляються таким чином, щоб уникнути ситуації, коли один і той самий працівник веде фінансову операцію від початку до кінця.

Внутрішня норма прибутку (ВНП) — критерій, що використовується для обчислення окупності капітальних проектів. Норма прибутку за певним проектом повинна перевищувати вартість капіталу, інвестованого в нього.
Дефіцит бюджету — сума перевищення видатків бюджету над його доходами.

Дефолт— неможливість здійснення вчасних боргових виплат, спричинена погашенням основної суми боргу або його обслуговуванням.

Діяльність — зусилля конкретного підрозділу, спрямовані на виконання визначених цілей програми, виходячи з необхідності досягнення передбачених результатів.

Еквівалент повного робочого часу — кількість годин на рік, які має відпрацювати штатний працівник. Якщо є два працівники, кожен з яких працює протягом року половину цього часу, то разом вони складають еквівалент одного постійного працівника.

Економічна ефективність — ступінь досягнення цілей політики чи програми за умови мінімальних економічних затрат; є аналогом реальної вартості грошей.

Економія фонду оплати праці — зменшення видатків за рахунок заощадження суми заробітної плати, що не сплачується, якщо посада залишається вакантною упродовж певного періоду або коли на керівну посаду зараховано працівника, якому сплачують нижчу, ніж його попередникові, заробітну плату.

Еластичні надходження— надходження, швидкість збільшення або зменшення яких перевищує швидкість розширення або скорочення економіки (наприклад, надходження від податку на продаж).
Ефект масштабу — заощадження коштів, що супроводжується зростанням обсягу робіт, надання послуг, розширенням зони обслуговування. Якщо зростає кіль¬кість підрозділів, фіксовані видатки розподіляються між підрозділами, що ве¬де до зменшення видатків на їх утримання.

Загальний фонд — сукупність надходжень до бюджету, які визначені для забезпечення ресурсами загальних видатків і не призначені на конкретну мету. Загальний фонд є джерелом більшості видатків бюджету.

Закладна (боргове зобов'язання) — бюджетні повноваження, що виникають при укладанні контракту, розміщенні замовлення, придбанні товару, робіт та послуг. У закладній постачальника міститься запевнення коштів, необхідних для оплати замовлення відразу після його виконання.

Залишок готівкових коштів — кошти, що залишилися в бюджеті попереднього року, не будучи розподіленими за конкретними напрямами, і можуть бути використані в бюджеті наступного року.

Замовлення на закупівлю — угода про придбання товарів або послуг у конкретного постачальника із зобов'занням оплати одночасно з доставкою.

Запозичення між фондами — передача коштів із фонду, де є надлишкові кошти, до фонду з тимчасовою нестачею надходжень.

Заявка на зміни — пропозиція внесення змін до плану або специфікація схваленого проекту капітальних робіт; часто схвалення заявок на зміни веде до зростання вартості проектів.

Збалансований бюджет— бюджет, у якому надходження поточного періоду відповідають сумі видатків цього самого періоду.

Зведений (консолідований) бюджет — бюджет, що консолідує всі надходження та видатки усіх фондів. Мета зведеного бюджету полягає в тому, щоб точно звітувати про повну суму урядових надходжень та видатків за той чи інший бюджетний період.
Змінні витрати — витрати, які збільшуються (зменшуються) відповідно до збільшення (зменшення) суми наданих послуг (наприклад, матеріали).

Зобов'язання — контракт, придбання товарів чи послуг або подібна операція, що потребує здійснення платежу протягом того ж самого або наступного бюджетного періоду.
Інтегрована система фінансового менеджменту — база даних, якою кінцеві кори-стувачі можуть користуватися з різними цілями: для роботи з бюджетними звітами, аналізу виконання бюджету, збору надходжень та управління коштами. Головними функціями системи фінансового менеджменту є бюджетування та обліу.

Інфраструктура — сукупність об'єктів водо-, теплопостачання, водовідведення, благоустрою, очисні споруди, дренажні системи, шляхи, зовнішнє освітлен¬ня, утилізація твердих побутових відходів, що забезпечують функціонування певної адміністративно-територіальної одиниці.

Капітальні активи (основні фонди) — цінні та тривалого користування об'єкти, що перебувають у власності місцевих органів влади, наприклад, споруди, земельні ділянки, дороги, мости, транспортні засоби, устаткування тощо.

Капітальні видатки— видатки на придбання капітальних активів, землі, нема¬теріальних активів або невідплатні платежі, що передаються отримувачам для придбання подібних активів, компенсації втрат, пов'язаних з руйнуванням чи ушкодженням основних фондів.

Касовий метод бухгалтерського обліку — метод бухгалтерського обліку, відповідно до якого надходження фіксуються лише після отримання коштів, а видатки — лише після здійснення виплат. З огляду на те, що виплати за товари та послуги можуть затримуватися до наступного фіскального року, наявна касова готівка може неточно відображати фінансовий стан фонду. Для дотримання загальноприйнятих принципів ведення бухгалтерського обліку місцеві органи влади повинні використовувати метод нарахувань, а не касовий метод.

Комплексний річний фінансовий звіт (КРФЗ) — стандартизований формат звіту, що підсумовує фінансову інформацію за попередній фінансовий рік. Інфор¬мація в КРФЗ подається в розрізі фондів та вмішує два основні типи інформації: 1) бухгалтерський баланс, де представлено порівняння активів з паси¬вами та баланс коштів; 2) операційний звіт, у якому доходи зіставляються з видатками.
Контингенти — основні кількісні показники, які характеризують діяльність бюд¬жетної установи (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо) і є основою для визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для її функціонування.

Кошти на випадок непередбачених обставин — резерв коштів для стабілізації надходжень у випадку касового розриву, пов'язаного з тимчасовим зменшенням податкових надходжень унаслідок економічної рецесії, втрати значного платника податків або здійснення видатків, що не могли бути передбачені при формуванні бюджету.

Кошторис — документ, який надає повноваження розпорядникові коштів на отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів на виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.

Лімітна довідка про бюджетні асигнування — документ, який містить затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їх помісячний розподіл, а також інші показники, що, згідно із законодавством, повинні бути визначені на основі відповідних нормативів, видається відповідно Мінфіном України, Мінфіном Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органом, розпорядником вищого рівня та доводиться до головних розпорядників, розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань.

Метод нарахувань — метод бухгалтерського обліку, при якому доходи відображаються тоді, коли виникає зобов'язання сплати їх до бюджету, а видатки — за фактом споживання товарів або послуг.

Міжбюджетні трансферти — кошти, які безоплатно та безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Модифікований метод нарахувань — форма обліку за методом нарахувань, згідно з якою витрати відображаються під час отримання товарів чи послуг, а доходи, такі як податки, визнаються в разі їх наявності та можливості встановлення їхніх розмірів з метою фінансування видатків у поточному обліковому періоді.

Незалежний аудитор — фізична або юридична особа, діяльність якої не пов'язана з місцевими органами влади. Займається перевіркою комплексного фінансового звіту та його порівнянням з вибіркою фінансових операцій для того, щоб з'ясувати правильність відображення у звіті фіскальної ситуації органу влади.

Непрофінансований мандат — рішення органу влади вищого рівня, що призводить до виникнення нових бюджетних зобов'язань місцевих бюджетів, не забезпечених бюджетними асигнуваннями та без визначення джерел коштів, виділених державою для виконання цих зобов'язань.

Нульове бюджетування — бюджетний процес, відповідно до якого розпорядники бюджетних коштів повинні готувати бюджетні пропозиції, які класифікують різні категорії видатків у порядку їх важливості. Подані розпорядниками класифікації зводяться в єдину відповідно до їх значення. Фінансування здійснюється за кожною категорією класифікації, починаючи з першого пункту і доки не закінчаться кошти.

Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений умовами випуску термін з виплатою фіксова¬ного відсотка (якщо іншого не передбачено умовами випуску).

Облігація, забезпечена доходами від конкретного об'єкта, — облігація, що погашається за рахунок надходжень від проекту (втілення, розширення або вдосконалення), що здійснювався за рахунок запозичення. Таку облігацію у зв'язку з умовним фінансуванням, що надається на виплату боргу, називають також обмеженою закладною облігацією.

Обслуговування боргу — річні виплати основної суми боргу та відсотків, які місцеві органи самоврядування мають виплатити на суми взятих нщіи позик.

Оперативні фінансові звіти — щоквартальні або щомісячні порівняння запланованих і фактичних надходжень та видатків на конкретний період. Такі звіти допомагають тим, хто відповідає за прийняття рішень отримати оперативну інформацію про ймовірне перебільшення витрат або нестачу надходжень.

Операційний (поточний) бюджет — частина бюджету, яка відображає витрати, що періодично повторюються, наприклад, заробітна плата, рахунки за електро¬енергію, поштові витрати, друкування та розмноження матеріалів, папір або бензин. Операційний бюджет є аналогом таблиці витрат у межах бюджетного розпису. Операційний бюджет може бути відокремленим від бюджету розвитку. Можна складати і консолідований документ, у якому один розділ присвячено операційним, а інший — капітальним видаткам. Разом операційний бюджет та бюджет капіталовкладень повинні відповідати сумі видатків на фіскальний період.

Операційний дефіцит — сума перевищення видатків поточного року (або поточного бюджетного періоду) над доходами за визначений період. В операційному дефіциті не враховуються будь-які залишки попередніх років як можливе джерело покриття.

Оцінювання програм — процес оцінювання альтернативних програм, який включає дослідження та результати, аналіз варіантів досягнення цілей програми та очікуваних у майбутньому результатів програми. Зокрема, оцінка програми є процесом визначення способу та ступеня, до якого за допомогою програми:
—    досягаються встановлені цілі;
—    задовольняються уявлення та очікування відповідальних державних службовців та зацікавлених груп;
—    досягаються інші важливі результати.

Перепрограмування коштів — переміщення коштів у рамках рахунків призначень (наприклад, з матеріалів на технічне обслуговування).

Період окупності — час, упродовж якого будуть повернуті кошти, вкладені в інвестиційний проект. Такий період використовується як критерій оцінки та порівняння пропозицій щодо здійснення інвестиційних проектів: чим коротший термін, тим краще.