Економіка   Економіка підприємства    Історія економіки    Логістика    Страхування    Цінні папери    Корпоративне управління АудитБухгалтерський облікВинахідництвоЕкологіяЕтика. ЕстетикаІнтелектуальна власністьІсторія   Всесвітня історія    Історія України Культурологія   Культура, мистецтво, суспільство    Культурне співробітництво    Менеджмент в галузі культури    Оперне, балетне мистецтво України    Сучасна українська музика    Українська книга    Українське кіно МаркетингМенеджмент   Контроль і ревізія    Корпоративне управління МистецтвоМовознавствоОподаткуванняПедагогікаПраво   Авторське право    Кримінально-процесуальне право    Адміністративне право    Господарче право    Екологічне право    Конституційне право    Кримінальне право    Криміналістика    Кримінологія    Митне право    Міжнародне право    Правоохоронна діяльність    Сімейне право    Соціальне право    Фінансове право    Цивільне право    Цивільне процесуальне право Політика   Державне управління ФінансиПсихологія   Психологія творчості    Організаційна психологія    Психологія конфлікта    Психологія особистості    Педагогічна психологія    Психологія спорту    Юридична психологія Сільське господарствоФілософія

Світ захоплень

Педагогіка


Матеріали для написання реферату:
 


Трансформаційні зрушення у суспільстві, розбудова держави  актуалізували завдання демократизації та гуманізації школи. У державній національній програмі «Освіта» –Україна ХХІ століття» ідеться про те, що існуюча в Україні система освіти перебуває в кризовому стані, не в повній мірі задовольняє потреби учнів та батьків.Кожен батько хоче вибрати найкращий освітній заклад і згодом не розчаруватися у своєму виборі. З іншого боку, кожен директор та його педагогічний колектив мріють, щоб їх школа виокремлювалася з – поміж інших, викликала бажання влаштуватися на роботу або навчатися саме в ній. 
  Формування іміджу є першим кроком для побудови сучасної  школи. Ініціатива закладу мати свій особистісний образ, власне обличчя – запорука в успішності даного проекту. З поняттям іміджу тісно пов’язана також репутація школи, яка утримується в масовій свідомості тривалий час.  
Добра репутація є результатом процесу побудови стійкого іміджу. Формування іміджу – це процес, під час якого створюється  певний спланований образ на основі наявних можливостей і ресурсів.
  Позитивний імідж школи – це не лише добрі слова на її адресу, але й постійна наповнюваність класів, приток батьків, розвиток соціального партнерства і цілком конкретні матеріальні інвестиції. Саме тому кінцевою метою формування іміджу є підвищення конкурентоздатності освітнього закладу.




Гриценко, Наталія (заступник директора з навчально-виховної роботи).
Освітня філософія ліцею [Текст] / Н. Гриценко // Рідна школа : щомісячний науково-педагогічний журнал. - 2014. - № 10. - С. 12-15 : фот.

Анотація: Розглянуто історію становлення, основні етапи розвитку Ліцею №293 І-ІІІ ступеня Деснянського району м. Києва. Висвітлено напрями експериментальної роботи навчального закладу над створенням нової моделі роботи освітнього закладу на основі інноваційних психолого-педагогічних технологій.

Смисл і філософія діяльності нової школи полягають в осягненні одного з найважливіших мистецтв – мистецтва жити. У мистецтві жити людина є і творцем, і предметом свого мистецтва; вона - і скульптор, і мармур, і лікар, і пацієнт. Педагогіка нової школи – це педагогіка плекання людини-творця, зодчого власного життя, суб'єкта соціальної творчості. Сучасна школа передусім має виконувати соціальне замовлення: навчити жити підростаючу особистість у суспільстві з ринковою економікою, вміти визначати стратегію власного життя, орієнтуватися в системі найрізноманітніших суперечливих і неоднозначних цінностей, розуміти своє кредо і стиль. Школа має бути місцем життєдіяльності дитини. Саме тому в 2010 року в ліцеї розпочато дослідно-експериментальну роботу за темою: «Створення та реалізація інноваційної моделі навчально-виховного об'єднання «дошкільний навчальний заклад – спеціалізована школа І-ІІ ступенів - ліцей - коледж - вищий навчальний заклад» під науковим керівництвом кандидата педагогічних наук, начальника відділу інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України С.В. Кириленко. 
Яким має бути випускник ліцею? На думку педагогічного колективу, сутнісними характеристиками особистості випускника є:
— уміння використовувати знання для розв'язання складних життєвих проблем;
— здатність генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення і нести за них відповідальність (соціальні компетенції);
— конкурентоздатність, уміння
презентувати себе на ринку праці;
— володіння комунікативною культурою, вміння працювати в команді;
— уміння здобувати, аналізувати, перетворювати інформацію, використовувати її для індивідуального розвитку (інформаційна компетентність);
— уміння жити в полі культурному, полімовному просторі, співіснувати з людьми різних релігій, культур, мов;
— бережливо ставитися до власного здоров'я та здоров'я інших як найвищої цінності;
— прагнення піднятися до своєї вершини як у професійному, так і особистісному плані.
Розуміння педагогічним колективом структури навчального закладу, яка надасть можливість забезпечити найкращі умови для повноцінного, гармонійного розвитку дітей та учнівської молоді відображено у підрозділах ліцею: «Школа дошколярика», «Школа слов'янських мов і культур», «Школа спортивного розвитку», «Мала мистецька академія», «Школа життєвого самовизначення», «Школа батьківства». Тож розкриємо їхній зміст.
  У рамках реалізації завдань, спрямованих на забезпечення прав громадян на якісну освіту, програмних завдань Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року педагогічний колектив співпрацює з Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України, Інститутом проблем виховання НАПН України.
  Формуючи позитивний імідж закладу, педагогічний колектив змінив підходи до організації навчально-виховного процесу. З метою підвищення науково-методичного та фахового рівнів учителів адміністрація організовує відвідування шкіл-партнерів, які працюють в інноваційному режимі, проводиться консультативна робота з бізнес-консультантами з розвитку освітнього менеджменту Швейцарського корпусу експертів. Ліцей бере участь у семінарах різного рівня, всеукраїнських конференціях з проблем інноваційної та експериментальної діяльності навчальних закладів. Педагогічний колектив вийшов на вищий рівень рівноправних, доброзичливих відносин усіх учасників навчально-виховного процесу: батьків, учнів, учителів, адміністрації.




Романовська, Олена Олександрівна Поняття і структура іміджу сучасного викладача вищої школи // Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія, 2016. -№ 2. -  С. 135-146

Анотація: Присвячено розгляду такої актуальної проблеми як імідж викладача вищої школи. Проведено аналіз різних підходів до визначення понять «імідж», «імідж викладача вищої школи»; визначено поняття «імідж викладача вищої школи» та виділено його основні компоненти: зовнішня, процесуальна і внутрішня складові. 

У силу соціально-економічних і політичних умов, що склалися в Україні, освітня система виявилася в складному становищі. Вищий освітній заклад (ВНЗ) в даний час змушений функціонувати в конкурентному середовищі, наявність якого обумовлено, насамперед, демографічним спадом, зростаючими потребами в отриманні нових знань і зростаючим потоком пропозицій у сфері освітніх послуг з боку різного типу установ, як державних, так і комерційних. 
Боротьба за клієнта – студента, змушує шукати шляхи, не традиційні для системи освіти минулих років, використовувати маркетингові стратегії, адаптувати РR-технології, спрямовані на підвищення ефективності взаємодії з цільовими аудиторіями. Однак, цей процес ускладнений наявністю стереотипів – уявлень про освітній заклад в соціумі і кліше поведінки суб'єктів освіти усередині самої установи. І це не допомагає в просуванні реформ. Одним із способів вирішення цієї проблеми, на наш погляд, є розвиток конкурентоспроможного іміджу освітнього закладу. 
  Імідж освітнього закладу-інтегративний і дуже складний феномен. Але в його структурі є ланки, які визначають наявність або відсутність позитивного іміджу конкретної установи освіти – це, насамперед, індивідуальний імідж керівника освітнього закладу та педагогів, які працюють в ньому. 
Проблема позитивного іміджу педагога стає актуальною ще й тому, що в даний час висуваються принципово нові вимоги до його особистості. Все це пов'язано з реформами в освіті, переходом до гуманізації і демократизації, суб'єкт-суб'єктниими відносинами, орієнтацією на розвиток особистості студентів, а не тільки на просту передачу знань. Крім того, починається активне використання досягнень західної педагогіки, в освітній процес впроваджуються нові концепції і технології. Ускладнення завдань освіти надає особливу значимість вивченню ролі іміджу, як одному з професійно важливих якостей сучасного педагога. Йому вже недостатньо бути фахівцем високого класу, обов'язковою умовою професійного успіху якого є імідж. 
1. Імідж – явище багатогранне і складне, зачіпає багато сфер життя сучасного соціуму, чия сутність, закономірності і механізми формування досі чітко не визначені. В дослідженні, на основі підходів різних вчених, визначаємо імідж як цілеспрямовано сформований цілісний, динамічний образ, обумовлений відповідністю та взаємопроникненням внутрішніх, зовнішніх, індивідуальних, особистісних якостей суб’єкта, покликаний надати емоційно-психологічну дію з метою вироблення певної думки, що забезпечує гармонійну взаємодію суб’єкта з природою, соціумом і самим собою. 
2. Враховуючи наявні у педагогічних дослідженнях сутнісні характеристики іміджу педагога, вважаємо, що імідж викладача вищої школи можна визначити як динамічний образ, що представляє сукупність зовнішніх (візуальна привабливість, культура вербального і невербального спілкування), професійних (професійна культура) і внутрішніх (особистісні якості, моральні, етичні норми та ін.) характеристик, який створюється в результаті прямого їх сприйняття в процесі взаємодії педагога з учасниками педагогічного процесу, або опосередковано через думку інших людей. Імідж не завжди повністю відображає особистість його носія, але незалежно від цього, образ може ви-кликати до себе як позитивне, так і негативне ставлення. 
3. Сьогоднішні ринкові умови вимагають від педагога створення позитивного іміджу. Вже не достатньо бути просто професіоналом. Особистий імідж сучасного викладача вищої школи є важливим доповненням або необхідною умовою його ефективної професійної діяльності. 




Стемковська, Ярослава. Педагогічні умови управління розвитком колективу вчителів школи художньо-естетичного профілю // Рідна школа, 2015. -№ 4. -  С. 33-37

Анотація: Проаналізовано сутність поняття «педагогічні умови»; розглянуто наукові позиції сучасних вітчизняних дослідників щодо означеної проблематики; визначено педагогічні умови, які є гарантом вирішення завдань управління розвитком організаційної культури вчителів школи художньо-естетичного профілю. Зазначено, що унікальність навчального закладу реалізується двома способами: формулюванням і документальним оформленням авторської концепції, а також створенням і позиціонуванням позитивного іміджу школи.

На основі даних, отриманих у результаті аналізу джерельної бази й практичної діяльності, ми визначили педагогічні умови, що є гарантом вирішення завдань управління розвитком організаційної культури вчителів школи художньо-естетичного профілю. Першою умовою вважаємо необхідність реалізації комплексу теоретико-методологічних та організаційно-педагогічних дій суб'єктів управління для управління розвитком колективу вчителів школи художньо-естетичного профілю. Для цього передусім суб'єкти управління мають представити фактичні результати дослідження рівня розвитку педагогічного колективу, порівняльний аналіз отриманих результатів із результатами шкіл-респондентів різних типів. Дослідження рівня управління розвитком колективу вчителів школи художньо-естетичного профілю – достатньо складна проблема, що передбачає вирішення найважливіших методологічних питань природи феномену управління розвитком, співвідношення в цьому процесі локального й глобального, об'єктивного й суб'єктивного, індивідуального й суспільного. Під час відбору методик, спрямованих на реалізацію дослідження, необхідно приділяти увагу тестам і анкетам, що дозволять точніше й оперативніше (зокрема, в умовах групової роботи) визначити необхідні критерії й параметри.
З огляду на це, другу педагогічну умову ми пов'язуємо з наявністю мотиваційного механізму, що забезпечує процес розвитку колективу вчителів у системі науково-методичної роботи школи художньо-естетичного профілю на основі стимулювання мотивації суб'єктів управлінської діяльності до науково-методичної роботи, формування у співробітників почуття впевненості в успіху професійної діяльності, підготовку суб'єктів управління до створення стилю навчального закладу, спрямованого на розвиток рівня організаційної культури й зміцнення зв'язків соціального партнерства. На нашу думку, для створення ефективного мотиваційного механізму необхідно чітко розмежувати мотиваційні чинники і стимули, які мають встановлюватися лише відповідно до результатів попередньо проведених досліджень. Адміністрація школи повинна приділяти значну увагу управлінню розвитком педагогічного колективу як основі формування мотиваційного механізму в стратегічному управлінні навчальним закладом. Зауважимо, що саме особистість є генератором розвитку в колективі, тому знання про особливості мотивації суб'єктів навчально-виховного процесу є ключовими в розвитку педагогічного колективу школи художньо-естетичного профілю. Велике значення для формування мотиваційного механізму приділяється виробленню в педагогічних працівників почуття переконаності в успіху професійної діяльності. Це виявляється насамперед в емоційній і професійній підтримці педагогів щодо переживань і сумнівів, педагогічної чуйності, готовності до надання професійної взаємодопомоги, позитивного ставлення до професійних досягнень колег, конструктивного вирішення професійних проблем, готовності суб'єктів процесу управління до активної професійної взаємодії. 
Третьою педагогічною умовою вважаємо перехід до ціннісно орієнтованого розвитку педагогічного колективу школи художньо-естетичного профілю, де формуються моральні цінності й установки діяльності навчального закладу, що спонукатимуть інтелектуальний потенціал учителів на ефективну
реалізацію місії та цілей науково-методичної роботи. При цьому розвивається солідарність усіх педагогічних працівників навколо цінностей, норм, традицій, підвищується їхня відповідальність за якість професійної діяльності, зміщуються акценти управлінської діяльності у площину створення контексту спільних цінностей. Значущою складовою у досліджуваному контексті є організаційні цінності. Ми вважаємо важливим той факт, що організаційні цінності спонукають суб'єктів управління до самоаналізу, узгодження професійно-педагогічної діяльності, професійно-педагогічних цінностей і цінностей організаційної культури, що призводить до переосмислення власної системи цінностей. У результаті цього відбувається осмислення ними ролі організаційної культури в роботі школи, формуються передумови для переходу до якісно інших цінностей. До них, на нашу думку, належать цінності гуманістичного ставлення до особистості, вдосконалення якості педагогічної діяльності, особистісно орієнтована спрямованість освітнього процесу, особиста відповідальність кожного суб'єкта процесу управління за якість освітніх послуг, професійно-особистісний розвиток педагогічних і управлінських кадрів.
  Досконала реалізація визначених умов можлива за наявності мистецько-педагогічних чинників, що створюють художньо-естетичне середовище загальноосвітнього навчального закладу художньо-естетичного профілю. Тому четверту педагогічну умову ми пов'язуємо зі сформованим культурно-освітнім середовищем, що охоплює мистецько-педагогічні чинники в управлінні розвитком педагогічного колективу школи. Підґрунтям для розгляду мистецько-педагогічних чинників є результати діагностики рівня розвитку педагогічних колективів шкіл різних типів, які виявили: показники високого рівня досліджуваного феномену простежуються у школах нового типу, зокрема в школах художньо-естетичного профілю. Серед таких чинників нами визначено специфіку навчального процесу. Високий рівень розвитку досягається завдяки специфічній побудові навчального процесу, а саме: включення до навчального плану профільних предметів художньо-естетичного спрямування; наявності у складі педагогічного колективу майстрів-художників, акторів, режисерів; постійного залучення всіх учасників навчально-виховного процесу до творчої діяльності. Така система організації навчально-виховного
процесу має підтвердження в сучасній педагогічній практиці. Це передусім стосується експериментальних навчальних закладів – шкіл художньо-естетичного профілю, які успішно функціонують на теренах вітчизняної освіти, використовуючи авторські навчальні програми. Серед значущих можна виділити Академію дитячої творчості, Малобілозерську естетичну гімназію-інтернат «Дивосвіт», Державну спеціалізовану художню школу-інтернат І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішному».
  Отже, обґрунтовані педагогічні умови дають можливість стверджувати про важливість відкритості школи до нововведень, сприйняття пропозицій соціуму, самоосвіти, а її основа – відкритість учителя для спілкування, обміну досвідом, готовність до співпраці, сприйняття колег не як конкурентів, а як партнерів у діяльності. Обличчя школи – педагогічний колектив, його досягнення.





Федоров, Сергій. Формування позитивного іміджу школи // Директор школи. (Шкільний світ), 2014. -№ 2(електр). -  С. 39-42

Анотація: Школа — це відкрита, взаємодіюча з багатьма соціальними інститутами соціально-педагогічна система, про яку дедалі частіше говорять як про сферу послуг. Ми почали вживати стосовно школи такі поняття, як «конкурентоспроможність», «сегмент ринку», «освітня послуга», «реклама» і т. д. У зв'язку з цим актуальним є застосування поняття «імідж школи».

Слово «імідж» активно вживається у розмовному спілкуванні, зустрічається у пресі. Імідж — це:
— «обличчя» закладу;
— її престиж;
— популярність;
— репутація;
— авторитетність в очах співробітників;
— конкурентоспроможність.
Імідж, безсумнівно, — інструмент досягнення стратегічних цілей будь-якої організації. Стратегічними є цілі, що зачшають основні сторони діяльності школи та орієнтовані на перспективу. Переваги позитивного іміджу очевидні. Однак позитивна популярність не з'являється сама собою й не існує сама по собі. Вона вимагає цілеспрямованої систематичної роботи.
Імідж школи розуміють як емоційно забарвлений образ навчального закладу, свідомо сформований, що володіє цілеспрямовано заданими характеристиками і покликаний чинити психологічний вплив певної спрямованості на конкретні групи соціуму.
Процес створення іміджу багатогранний і складний. На враження виливає буквально кожна деталь. Тут важливо все: стиль одягу й зовнішній вигляд, стиль інтер'єру й аксесуари — навіть ці складові говорять про переваги їхнього власника й про рівень його успішності.
Необхідність формування іміджу загальноосвітнього навчального закладу визначається такими причинами:
— конкуренція серед освітніх закладів у боротьбі за набір учнів і збереження контингенту;
— сильний позитивний імідж полегшує доступ освітнього закладу до кращих ресурсів із можливих: фінансових, інформаційних, людських і т. д.;
— маючи сформований позитивний імідж, загальноосвітній навчальний заклад при інших рівних умовах стає більш привабливим для педагогів, так як постає здатним більшою мірою забезпечити стабільність і соціальний захист, задоволеність працею і професійний розвиток;
— стійкий позитивний імідж створює запас довіри до всього що відбувається в стінах закладу, зокрема до інноваційних процесів.

Аби школа була привабливою, мала свій неповторний сформований образ, вона повинна мати:
— чіткі пріоритети, власну філософію, своє бачення майбутнього, сформульоване в місії школи;
— унікальну, неповторну, особливу систему цінностей, звичаїв, традицій, стилів поведінки, іменовану шкільною культурою;
— різноманітні та якісні послуги;
— оригінальну систему виховної роботи, включаючи наявність і функціонування дитячих та юнацьких організацій, розвиток творчих здібностей, удосконалення психічних функцій і рівня вихованості учнів, формування здорового способу життя;
— зв'язок із закладами додаткової освіти, вищими навчальними закладами, різними соціальними інститутами й т. ін.;
— яскраві, пізнавальні, вчасно оновлювані інформаційні матеріали, призначені для зовнішнього подання;
— систему цільової подачі інформації споживачам про свій потенціал, успіхи й пропоновані освітні послуги. Імідж як ідеальний об'єкт, що виникає у масовій свідомості, не підлягає прямому виміру, оцінити який можливо лише за характером ставлення людей, що виявляється у спілкуванні, діяльності, виборі. Імідж як ідеальне утворення є нестійким феноменом, що вимагає постійного «підкріплення» рекламою і різноманітними цільовими суспільними акціями.
Основними методами формування іміджу загальноосвітнього навчального закладу є: ефективні РК-заходи (дні відкритих дверей, презентації й виставки освітніх послуг, публікації в ЗМІ й т. ін.); благоустрій будівлі й території школи; підвищення педагогічної культури колективу й усього персоналу школи.
Сформований позитивний імідж школи дозволить вирішити ряд завдань:
— підвищити привабливість школи — передусім для батьків, учнів і персоналу;
— підвищити ефективність заходів щодо інформування населення про нові освітні послуги;
— полегшити процес уведення нових освітніх послуг;
— підвищити рівень організаційної культури школи;
— сприяти поліпшенню соціально-психологічного мікроклімату в шкільному колективі.
Таким чином, вироблений сприятливий імідж освітнього закладу може стати своєрідним мірилом ступеня розвитку всього освітнього закладу, оцінювання перспективності її починань, зрілості й професіоналізму всього колективу, ступеня своєчасності методичного продукту й креативиості методичної роботи в школі.





Жабінцева, Марина Сучасний погляд на інноваційну модель керівництва школою // Директор школи. (Шкільний світ), 2014. -№ 2(електр). -  С. 27-30

Анотація: Проблема сучасного управління освітою залишається у теорії і практиці дискусійною і тому потребує постійного дослідження. Адже сучасність вимагає від педагогічних теоретиків і практиків перегляду багатьох управлінських аксіом і канонів. Сучасний середній навчальний заклад може розвиватися лише на основі нових сучасних ідей і підходів до управління ним, які відповідали б потребам часу. При цьому парадигма управлінської моделі має збігатися з парадигмою моделі навчально-виховного процесу, інакше буде порушено єдність змісту, форм, засобів системної роботи навчального закладу.

   Побудова нової освітянської системи в Україні, у тому числі і системи управління, неможлива без глибокого засвоєння надбань педагогічної науки і практики минулого. У всі історичні часи створювалися такі навчальні заклади, які були б спроможні підготувати нову генерацію високоосвіченої молоді для здійснення корінних перетворень ув державі, яка вміла б швидко приймати рішення за умов зміни обставин, коригувати і прогнозувати свої дії. Виховання такої молоді потребує створення нової теорії і практики управління освітою. 

Мета статті полягає в дослідженні сучасного управління навчальним закладом, формування інноваційної системи управління, виявленні характерних особливостей реалізації інноваційної освітянської політики на рівні середнього навчального закладу.
Проблема сучасного управління освітою залишається у теорії і практиці дискусійною і тому потребує постійного дослідження. Бо сучасність вимагає від педагогічних теоретиків і практиків перегляду багатьох управлінських аксіом і канонів. Сучасний середній навчальний заклад може розвиватися лише на основі нових сучасних ідей і підходів до управління ним, які відповідали б потребам часу. При цьому парадигма управлінської моделі має співпадати з парадигмою моделі навчально-виховного процесу, інакше буде порушена єдність змісту, форм, засобів системної роботи навчального закладу.
Ми погоджуємось з поняттям, що управління — це організація діяльності людей з метою досягнення значущих цілей, що забезпечують успішне функціонування та розвиток освітньої системи. Тому ми вважаємо, що таке розуміння управління означає діалог, співпрацю, партнерство, розуміння того, що керівник залежить від діяльності своїх колег (підлеглих) більше, ніж вони від нього, що саме реальні працівники забезпечують можливість існування системи, а отже, існування і керівника. Керівник має спиратися на «три кити» наукового менеджменту: повагу, довіру, успіх. Час вождів, які ставлять себе над людьми, минув, настав час лідерів, які живуть і діють разом, спільно з людьми.
Реалізація названих принципів сприяє формуванню позитивного іміджу сучасного навчального закладу за такими напрямами:

— «внутрішній» — у процесі формування творчого середовища та соціально-психологічного настрою у колективі, а саме: обгрунтування та впровадження інноваційних підходів до діяльності членів адміністрації, вчителів, учнів (конкурси, презентації, видання журналів тощо); формування творчої «управлінської команди», налагодження оптимальних міжособистісних відносин у колективі, становлення «духу» сучасного навчального закладу, почуття патріотизму у вчителів та учнів;
— «зовнішній» — при взаємодії гімназії з соціальним середовищем, передусім у місті, районі, області (розробка символіки, атрибутики, форми одягу, бланків, грамот, процедури посвячення у гімназисти та переходу з одного ступеня навчання на інший; оформлення приміщення; підготовка ділових паперів, інформаційних проектів, буклетів, презентацій сучасного середнього навчального закладу; розробка проекту розвитку гімназії).










Замовити повніше сторінки з періодичних видань скористуйтесь послугою 
  

електронної доставки документів  ЕДД