1935 рік
22 січня до складу Дніпропетровської області згідно з постановою Президії ВУЦВК за рахунок розукрупнення районів України ввійшло 20 нових районів. Дніпропетровська область складалася з 64-х районів з територією 73, 6 тис. кв. км.
19 березня на трубопрокатному заводі імені К. Лібкнехта відкрито перший в країні цех з випуску цільнокатаних колес для залізничних вагонів.
У березні став до ладу Новомосковський жерстекатальний завод.
26 березня у м. Дніпропетровську створено комітет для здійснення практичного шефства над островом Діксон. Комітет розробив план шефської допомоги. Через кілька днів на острів відбули арктичні працівники на чолі з відомим челюскінцем, сподвижником О.Ю. Шмідта, товаришем О.І. Баєвським. Наприкінці березня відбувся радіопереклик шефів – дніпропетровських робітників і колгоспників з підшефними зимівниками. Все це робилося для швидшого «соціалістичного освоєння» Арктики і зацікавлення населення області справами експедиції.
28 березня у м. Новомосковську став до ладу трубний завод, нині – ВАТ «Новомосковський трубний завод» – один з найбільших у південно-східній частині Європи виробник сталевих електрозварних труб.
4 квітня став до ладу перший у країні колесопрокатний цех Дніпропетровського трубопрокатного заводу ім. К. Лібкнехта.
18 квітня у м. Нікополі введено в експлуатацію Перший трубопрокатний стан Південно-трубного заводу.
1 липня Нікопольський Південно-трубний завод офіційно зараховано до числа діючих підприємств країни.
8 серпня на ДЗМУ (Дніпропетровський завод металургійного устаткування) було відлито перший тюбінг вагою 750 кг для будівництва московського метрополітену.
1 жовтня став до ладу новотрубний цех Дніпропетровського трубопрокатного заводу ім. К. Лібкнехта.
У 1935 р. у м. Дніпропетровську зведено приміщення Будівельного інституту (нині Придніпровська державна академія будівництва та архітектури).
У 1935 р. у м. Кривому Розі стала до ладу перша черга трамвайної колії.