Грей, Лінда – професор історик з Норвіч Університету, штат Вермонт.
Шін, Янгте – професор-політолог, Університет Оклахоми, штат Оклахома.
Вірджинія – професор-економіст.
Багацька, Оксана – інженер ПМЗ, працівник аеропорту м.Вашингтон, США.
Красовська, Тамара – філолог-перекладач, м. Сан-Франциско, США.
Робертсон, Шон – працівник у сфері реклами, м.Сан-Франциско, США.
Моррісон, Джо та Неллер, Ерік – австралійці, мандрівники.
Батілега, Джозеф – податковий бухгалтер, м.Орегон, США.
Джейсон – ветеран армії США, мандрівник.

На 1 березня 2024 року фільм займав 135-ту позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb. Непогано для режисера комедій, правда ж?
Цікаво що, «Зелена книга» нагадує класичне кіно: два різних герої поступово зближуються, а глядач має змогу прослідкувати за зміною персонажів. Стереотипи спростовуються, а особисті драми виходять назовні.
«Зелена книга» хоч і виглядає стандартним фільмом про расову нерівність та дискримінацію, але під час перегляду з’являється інша думка – це абсолютно не банальне кіно. Фільм, який показує, що існує щось більше за колір шкіри – дружба, музика, взаєморозуміння.
Ось деякі думки глядачів фільму, які вони висловили після перегляду»:
п.Світлана: «Люблю слухати джаз, цікавлюся американською історією. Останні хвилини фільму змушують знову повірити в різдвяне чудо».
п.Галина: «Ідеально відіграні ролі, костюми, музика, пейзажі, жарти й діалоги лишають приємний післясмак. Дві години на одному диханні».

2 травня – Тему для спілкування підказала пам’ятна дата календаря.
Марія Шевченко – член англомовного клубу «Англійська у колі друзів», історик за професією, викладає студентам, проводить наукові дослідження, пише статті. Нещодавно вона редагувала книгу спогадів історика Ганни Швидько, якій 1 травня 2024 року могло б виповнитися 80 років. п.Марія була останьою аспіранткою історика, п.Світлана також особисто стикалася з неординарною жінкою-істориком, яка все життя досліджувала період історії українського козацтва в ДНУ та НТУ («Дніпровська Політехніка»). Г.Швидько багато років була пов’язана з Дніпропетровською обласною універсальною науковою бібліотекою – очолювала Дніпровське краєзнавче товариство. Згадали теплими словами вчену-землячку. Коли видання «Ганна Швидько. Спогади» буде надруковано, то у бібліотеці заплановано презентацію і п.Марія запросить всіх бажаючих.
Через те, що члени клубу схвильовані тим фактом, що Оксана Багацька прогулюється вулицями Лондону, то технічний модератор зустрічей англомовного клубу, керівник інформаційно-ресурсного центру «Вікно в Америку» Світлана Усенко   запропонувала поновити наші знання про Лондон, столицю Великобританії. Прочитали  і переклали текст, подивилися відео з навчального ресурсу «Британська Рада», та скористалися текстовими субтитрами до відео, відповіли на питання вікторини до відео. Таким чином згадали основну лексику по темі «Лондон». Було цікаво почути британську м’яку вимову, дізнатися як дуже змінився район порту на Темзі, що зараз став прекрасним місцем для проживання і розваг. Дехто з лондонців так люблять природу і річку Темза, що живуть на баржах.

Великдень - найвеличніше із християнських свят. У ньому найяскравішими барвами виявляється душа на українська, що зуміла гармонійно поєднати природну стихію вірувань пращурів наших зі строгою величчю й урочистістю християнства. Статті з періодичних видань дають змогу користувачам доторкнутись до спадщини нашого народу, ознайомитись з Великодніми народними обрядами, традиціями та звичаями.

Друга світова війна - глобальний військовий конфлікт в історії та причина найбільших трагедій ХХ століття.

У війні взяли участь 80% людства, бойові дії велися 2/3 існуючих на той момент держав. Війна розпочалася 1 вересня 1939 р. із вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945 р. із беззастережною капітуляцією Японії.

Про український рахунок у війні, про осмислення подій війни, про філософський вимір українського контексту війни свідчать матеріали виставки.

Користувачам запропоновано книги та статті з періодичних видань, де розглянуто історію Дня Європи, проблеми та стратегічні напрями інтеграції України до Європейського Союзу.

п.Світлана: «Це були півтори години емоційного відпочинку. Рада, що в головного героя вирішилася його головна проблема – він розібрався зі своїми непомірними бажаннями, і зрозумів, що робить його щасливим».
п.Руслан: «Добре, що я дивився цей фільм рідною мовою. Інакше б я не зрозумів більшої частини фільму – герої емоційно і швидко розмовляють».
п.Олена: «Диявол – спокушає, Бог – навертає».

Вишиванка – символ здоров'я, краси, щасливої долі, родової пам'яті, національної гордості, порядності, чесності, любові, святковості. Вона символ українця і України. Вишиванка – це оберіг. Народ ставився до вишиванки як до святині. Такі сорочки передавали з покоління в покоління, з роду в рід, берегли як реліквії. Старовинні екземпляри зберігаються в українських музеях по всьому світу.
Щиро вдячні Валентині Швидкій та Вікторії Платоновій за співпрацю.

 Кількість учасників – 55 учнів та вчителів (4 класи – 4 з’єднання).

 Читання збагачує словниковий запас і серце читача. Читайте паперові і електронні книги, читайте новини з достовірних порталів, вмійте розрізняти правду і фейки!
Дякуємо за партнерство і привітання вчителям ліцею №22  Валентині Швидкій та Оксані Скрипниченко. Чекаємо на нові зустрічі.

Кількість ZOOM-з’єднаннь – 3.
Кількість учасників заходів –  47 осіб.

Під час тренінгу учасники слухали тренерів-медіадрайіерів, психологів, працювали в групах і парах, складали міні-проекти і презентували їх, вчилися бути «тренером з медійної грамотності та кібербезпеки» для груп різного віку. Учасники будуть мати можливість практикувати отриманні знання і техніки:

Знайомство-презентація (обміркуй і повідом про себе 3 головних (цікавих) факти). Всі тренери різні (активні/дієві, прагматичні/ліниві (?), теоретики, аналітики), то ж розвиваємо в собі додаткові корисні якості.

Тест-руханка «Факт. Судження. Не все так просто».

Вирізни-поясни «Факт. Судження. Фейк. Стереотипи. Маніпуляції. Пропаганда».

Розбір/аналіз статті з порталу «Громадське» про необхідність забезпечити демобілізацію воїнів, хто воює з лютого 2024 року. Чи є експертом автор статті, чи використані маніпуляції свідомістю читачів, чи є моменти пропаганди, чи є засудження «ухилянтів від мобілізації та ін.?

Проговорили варіанти роботи в умовах блек-ауту (відсутність електрики, неможливо показати слайди-презентацію). Наголосили на необхідності мати роздруковані заздалегідь матеріали, фліп-чат, маркери, папір. Використовуємо техніку «паркування» – записуємо складні питання, відповімо у кінці зустрічі. Активну людину/ залучаємо у «помічники».

Інформування молоді про травму. Травма інформовані. Як зупинити руйнівну поведінку.

Як бути гарним тренером? Як бути гарним тренером при роботі з молоддю і підлітками? Використовуємо різноманітні ігри-руханки. «Коти – собаки». «Сніжинка»

Захист персональних даних. Кібергігієна. Використання ШІ.

За сюжетом головний герой з лихою вдачею потрапляє у в’язницю, яка стає для нього черговим життєвим випробуванням. Через непохитне прагнення до свободи герой відмовляється підкорятися табірному начальству і рецидивісту  – став прикладом стійкості для інших ув'язнених, одинаком, який кинув виклик репресивній системі.
Кінострічка мала успіх у глядачів і принесла значний фінансовий прибуток творцям. Пол Ньюман був номінований на премію «Оскар» за найкращу чоловічу роль, а Джордж Кеннеді виграв премію «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану.
У 1995 фільм було включено до національного реєстру фільмів Бібліотеки Конгресу США з визначенням «культурне, історичне або естетичне значення».

Ось деякі думки глядачів фільму, які вони висловили після перегляду»:
п.Світлана: «Цей фільм – ще одне підтвердження, як важко воїнам, учасникам бойових дій, повертатися до мирного життя… Їх вільний дух шукає пригод, а отримують покарання, чи ув’язнення. А тюрма зі справжніми рецидивістами ніколи не змінює людину на краще».
п.Євгенія: «Пенітенціарна система часто «дає збій»… наглядачі жорстокі і не поважають ув’язнених. Такі знущання  змінюють людей… Сумно було дивитися історію Люка, і очікуваний кінець історії».