Нещодавно до свята уродин Ліни Костенко у львівському театрі імені Марії Заньковецької встановили для експонування погруддя Ліни Костенко. Автором скульптури є львівський митець Ярослав Мотика – автор численних монументальних скульптур, камерної пластики, віршів та графіки.
Група подивилася відео-фрагменти з інтерв’ю Ліни Костенко письменнику і поету Сергію Жадану. З них ми дізналися, що Ліна Костенко навіть не жалкує, що її не публікували ні в 1970-ті, ні в 1980-ті. Таким чином її не зламала радянська система, вона не втратила свою поетичну свободу. Поетка вже багато років співпрацює з видавництвом «А-ба-ба-га-ла-ма-га» Іваном Малковичем: там вийшли її твори у прекрасному поліграфічному виконанні.
«Загальний наклад вибраних віршів Ліни Костенко «300 поезій» – понад 260 тисяч примірників, що є безпрецедентним явищем в сучасній європейській поезії» (книговидавець Іван Малкович). У травні 2025 видавництво готує до випуску нову збірку творів.
Ліна Костенко залишається активною і сучасною для читачів будь-якого віку, і будь-якого континенту. Один з останніх іронічних віршів присвячено новоствореному «штучному інтелекту».
Тож захід відбувся у міксованій формі – лунала англійська та українська мова. Отримані знання школярі зможуть розширити за допомогою ресурсів бібліотеки і рекомендацій бібліотекаря. Вчителі та їх учні отримали запрошення відвідувати англомовний клуб «Добра розмова» (щосуботи, о 13-00) – спілкуватися і покращувати знання англійської мови.
#ДОУНБ #вивчення_англійської #woadnipro #Вікно_в_Америку  #учнівська_молодь_у_бібліотеці

3 квітня – А ви піднімалися на Говерлу? ;-)

Активісти центру «Вікно в Америку» продовжують із задоволенням грати в лексичні ігри і спілкуватися англійською. Цього разу керівник центру п.Світлана запропонувала відповідати на питання карти «Have You Ever..? Oh, when?» / «Ти колись робив це..? Коли?» з грального набору «Активуй!». Це виконання цього завдання допомагає довести до автоматизму вміння розповідати про минулий досвід або коротко (по суті), або розлого з подробицями.
Було цікаво дізнатися подробиці з нашого минулого. На питання «Чи був ти колись на іншому континенті?» двоє гравців дали відповідь, що були в Африці! «Чи піднімалися ви на гори?». З’ясувалося, що п.Наталка підкорила легендарну Говерлу (Карпати, 2061 м.), п.Світлана Північну Демерджі (Крим, 1356 м.), а п.Марія була у Домбаї (Кавказ). Ніхто з присутніх не вірить в привидів і не бачив їх, але майже всі губили мобільні телефони. Якщо у вас ніколи не було домашньої тваринки, то ви й ніколи не цілували тварин. Якщо люди живуть у пустелі, то вони ніколи не плавали у річці і не подорожували потягом… Але це не про українців. Ми любимо р.Дніпро, р.Оріль та р.Самару. А потяги для ділових і туристичних поїздок – це наше все!

Члени англомовного клубу дізналися багато цікавих фактів:
Слово "совість" походить від латинського "conscientia", що означає "знання разом з іншими".
Ідея відзначення цього дня була запропонована принцом Бахрейну Халіфою бін Салманом Аль Халіфою під час 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.
Перший Міжнародний день совісті відзначався 5 квітня 2020 року на тлі глобальних потрясінь, спричинених пандемією COVID-19.
Українці не втрачають надію, що Міжнародний день совісті нагадає країнам світу про силу колективної свідомості для розбудови країн світу. Цей день має на меті заохотити окремих людей, організації та уряди задуматися над своїми думками та діями, прагнути підтримувати принципи миру, справедливості та співчуття.
Совість як моральне поняття є виразом здатності людини критично оцінювати свої вчинки, думки, бажання, усвідомлюючи та переживаючи свою невідповідність належному. Разом із соромом совість є регулюючим механізмом самоконтролю.

Презентуються різноманітні періодичні видання на спортивну тематику, які розкривають роль спорту в розвитку фізичних і моральних якостей, а також у формуванні ключових людських цінностей, таких як рівність, справедливість і взаємоповага. Спорт є потужним інструментом змін, здатним покращити суспільство. ООН наголошує, що спортивні заходи допомагають поширювати ідеї миру та досягати соціальних і економічних цілей, зазначених у Декларації тисячоліття.

Кримінальна мелодрама, заснована на реальній історії – житті дивного шахрая 1960-х років минулого сторіччя Френка Ебігнейла молодшого.
Після розлучення батьків і банкрутства батька, Френк уже в 16 років починає самостійний шлях у доросле життя і дуже швидко розуміє, що без грошей всі задоволення світу будуть недосяжні для нього.
Але і в наручниках Френк примудриться втекти з-під варти, продемонструвавши усім божевільне прагнення до вільного життя, що його переповнює.

Особливу вдячність висловлюємо пані Олені П., яка виступила консультанткою зустрічі – професійно пояснювала значення нових слів та фраз. Завдяки її допомозі група зосередилася на мовленні, не витрачаючи час на пошук перекладів у словниках.

Наприкінці зустрічі учасники клубу «Добра розмова», разом із модераторкою пані Світланою, поринули в затишну чайну церемонію – одну з багатьох речей, які допомагають знижувати рівень стресу та відновлювати внутрішній баланс.
Вдячні учасники пішли додому з новими знаннями, хорошим настроєм і світлим очікуванням наступної зустрічі.

Немає жодного достовірного зображення цієї жінки, однак зважаючи на її ймовірні портрети, виникає сумнів, що вона була надзвичайної вроди. Попри це Роксолана стала першою дружиною султана, яку поховали у власному мавзолеї. Зібрано дуже багато цікавих фактів про жінку, яку досі шанують турки та якою пишаються українці.

Міранда насправді глибоко трагічний персонаж. Вона – символ успіху, який приходить ціною всього: стосунків, довіри, навіть людяності. І водночас – її реально всі зраджують, а вона тримається з холодною гідністю.
А Енді – класичний приклад пошуку себе. Вона кидається між “хочу бути успішною” та “не хочу бути як вони”. І так і не вирішує, чого саме хоче.
Глядачі обговорювали, чи Енді змінилася після отриманого досвіду з Runway, чи просто втекла?
 Нью-Йорк у фільмі – це прям окремий персонаж. Високі хмарочоси, офіси з краєвидом на місто, вулиці з бездоганно одягненими людьми – це створює атмосферу успіху, тиску, мрій і темпу одночасно.
Фільм мав фінансовий успіх. Через 20 років режисер Девід Франкель починає знімати продовження історії. The Devil Wears Prada 2 (поки робоча назва) очікують на великих екранах наступного року.
Ось відгуків членів англомовного кіноклубу:
Пані Світлана У.: «Нью-Йорк. Там відчувається, що «все можливо», як у кіно. Можна просто сісти з кавою в Центральному парку і спостерігати за життям – і вже відчуваєш себе частиною фільму».
Пані Світлана Б.: «Цікаво, Енді змінилася після отриманого досвіду з Runway, чи просто втекла від складнощів»?
Пані Тетяно Ст.: «Чудова креативна екранізація літературних спогадів Лорен Вайсберг, написаних під враженням нетривалої співпраці з Vogue.».
Пані Олена С.: «Які ж вони всі ошатні! Є бажання відвідати магазини і купити щось новеньке для літнього сезону»!

Ґвінет Пелтроу (американка) – у ролі Віоли, за цю роль вона отримала "Оскар".
Джозеф Файнс (британець) – у ролі Вільяма Шекспіра.
Джуді Денч (британка) – зіграла королеву Єлизавету I, також удостоєна "Оскара" за цю роль.
Джеффрі Раш, Том Вілкінсон, Колін Ферт – усі британські актори.
Отже, основа акторського складу – британська, що логічно для історії про Шекспіра, але головну жіночу роль виконала американка.

Сучасникам Шекспір потрібен не лише як пам’ятка літературної спадщини, а як живе джерело думок про вічні теми:
•    Про людину – його персонажі складні, багатогранні, зі справжніми пристрастями, страхами, сумнівами. Їх легко впізнати навіть сьогодні.
•    Про владу, кохання, зраду, честь – усе це актуально в будь-яку епоху.
•    Про мову – Шекспір грався словом, придумував нові вирази, афоризми. Багато з них ми використовуємо й досі, навіть не здогадуючись про походження.
•    Про театр і мистецтво – його п'єси досі ставлять у всьому світі, адаптують до сучасності, переносять на екран і сцену.
Тож Шекспір – не музейний експонат, а дзеркало, у якому сучасна людина й досі може побачити себе.

У нашій бібліотеці ми, бібліотекарі, віримо, що книга – це не просто джерело знань, а потужний інструмент, здатний формувати особистість. Щодня, у своїй роботі з дітьми, ми прагнемо не просто дати їм книги до рук, а запалити в них бажання читати, пізнавати, мислити. Адже саме через читання школярі вчяться аналізувати інформацію, порівнювати факти, робити власні висновки. Це не просто читання заради змісту – це розвиток мислення, у тому числі критичного, без якого сьогодні складно орієнтуватися в потоці інформації.
Ми віримо, що діти, які регулярно читають, поступово починають висловлювати свої думки чіткіше, збагачують мову новими словами. У розмові, у письмових роботах, навіть у спілкуванні з однолітками – помітно, як слово стає їхнім союзником. Це не відбувається одразу, але саме постійне читання дає той ґрунт, на якому росте багатий словниковий запас.
А ще – уява. Що може бути сильнішим за дитячу фантазію, яку розпалює гарна книга? Через історії, героїв, незвичайні ситуації, діти вчяться не просто уявляти інші світи, а й застосовувати це уявлення у своєму житті, у грі, у навчанні. Це основа креативності, яка так потрібна у сучасному світі.
Бібліотекарі говорять з вчителями, батьками і учнями про важливість уважного читання. Тому що воно вчить зосередженості, уважності до деталей – а це вже основа ефективного навчання в будь-якому предметі.
Художня література –  це ще й потужний інструмент морального виховання. Бібліотекарі намагаються підбирати твори, які піднімають важливі теми: дружба, справедливість, співчуття, вибір між добром і злом.
І, зрештою, ми віримо, що кожна книга – це маленький досвід, що готує дитину до дорослого життя. Через сторінки діти стикаються з різними життєвими ситуаціями, бачать наслідки вчинків, вчяться приймати рішення. І хоча це ще школа, хоча це ще дитинство — але вже саме тут закладається здатність робити вибір, нести відповідальність, розуміти світ.
4 уроки / 45 учасників онлайн просвітницьких уроків.

Аварія на Чорнобильській атомній електростанції 1986 року стала однією з найбільших техногенних катастроф в історії людства. Її наслідки торкнулися не тільки людей, а й навколишнього середовища, змінивши екосистему регіону на десятиліття.

Огляд присвячено складному шляху природи, яка зіткнулася з радіаційним забрудненням і адаптацією до нових умов. Тут ви побачите матеріали, що розповідають про вплив аварії на флору і фауну, дослідження вчених, які вивчають процеси відновлення, а також дивовижні приклади стійкості живих організмів у зоні відчуження.

Чорнобильська зона, що колись спорожніла, поступово перетворюється на унікальний природний заповідник, де природа бере гору над наслідками людської діяльності. Виставка запрошує замислитися про міць природних процесів і крихкість екосистем, а також про важливість дбайливого ставлення до навколишнього світу.

Також було переглянуто і обговорено декілька тематичних відео: «Презентація колекції кишенькових глобусів» та «Онлайн-читання роману «Великий Гетсбі». Вони стали джерелом корисної англійської лексики, тому під час перегляду учасники робили зупинки для уточнення значення нових слів і записували їх для подальшого вивчення.
Наприкінці зустрічі пані Катерина презентувала власноруч випечену українську паску. Тож зустріч завершилася дружнім чаюванням.
Бібліотекарі Центру завжди відкриті до співпраці й радо діляться знаннями з усіма, хто прагне вдосконалити свої навички розмовної англійської.