Історія



Відділ наукової організації і  методики бібліотечної роботи

Дніпропетровської ОУНБ:  історія становлення , перспективи розвитку , аспекти модернізації і  практичний досвід

 

Луньова І.Є.,

завідуюча відділом

наукової організації і методики

бібліотечної роботи

 

Головній бібліотеці нашого регіону – Дніпропетровській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія в  теплі травневі дні  2014 року виповнилось 180 років.. Це приємна подія . Приємна  вдвічі, тому що в бібліотеці є відділ, який вже 80 років виконує науково-методичні функції і який теж в ці дні відмічає свій невеликий ювілей – 80 років від дня свого заснування.

Отже доторкнемося до історії чистим серцем.

В далекому 1934 році після проведення Всесоюзного бібліотечного перепису, за матеріалами якого в області налічувалось 1 100 бібліотек із загальним фондом 1 млн. 971 тис. примірників, обласний відділ народної освіти доручив бібліотеці створити методичний кабінет, який би став центром налагодження методичної роботи, розповсюдження бібліотечних знань і передового бібліотечного досвіду.

В основу роботи кабінету тоді було покладено постанову Центрального Виконавчого  Комітету та Совнаркому УРСР від 26 липня 1934 року «Про роботу масових бібліотек», в якій відмічалося: «Покращити керівництво масовими бібліотеками, упорядкувати їх книгами, підняти культурно-політичний рівень бібліотечних кадрів і цим забезпечити рішучий підйом якості роботи масових бібліотек».

У різні періоди діяльності бібліотеки методична робота мала свої характерні завдання, напрямки, тенденції, технології. Вони формувались і змінювались в залежності від поглядів суспільства на призначення та завдання бібліотек як соціального інституту.

Тактичні завдання методичної роботи 30–40-х років формувалися під впливом партійних та урядових директивних рішень. Методкабінет направляв бібліотечних працівників на поглиблення роботи з марксистсько-ленінською, суспільно-політичною, агротехнічною, літературною, художніми творами лауреатів Сталінської премії. Для здійснення цих завдань використовувались різноманітні форми і методи роботи: консультаційна робота проводилась шляхом надання усних, групових та письмових консультацій працівникам районних, сільських та колгоспних бібліотек області; відвідувались бібліотеки з метою надання методичної допомоги на місцях з питань організації обслуговування в артілях промкооперації, роботи пересувок і книгонош, упорядкування книжкових фондів, масової пропаганди книги та творів класиків марксизму-ленінізму.

Архівні матеріали бібліотеки свідчать, що особлива увага в цей період приділялась розробці методико-бібліографічних матеріалів на допомогу  пропаганді передового досвіду роботи у сільському господарстві, приблизних планів роботи сільської та колгоспної бібліотеки на час підготовки та проведення весняної сівби та літніх польових робіт та ін.

Методичні матеріали, друкувалися на машинці, надсилалися до усіх міських, районних та сільських бібліотек області.

За перші «методичні паростки» ми сьогодні завдячуємо першим засновникам методичної роботи – Тумановій Ларисі Михайлівні (перша завідуюча методичним кабінетом, у майбутньому – директор бібліотеки) та Дробишевській Євгенії Костянтинівні (очолювала об’єднаний методико-бібліографічний відділ у кінці 50-х – на початку 60-х рр.). Захоплені ідеями просвітництва, вони натхненно вивчали бібліотечну справу Росії, зарубіжних країн, знайомили громадськість з досвідом роботи бібліотек, втілювали його в життя.


           У період 50 – 60-х років відбувалося подальше зміцнення системи методичного керівництва бібліотеками. Продовжувала зростати роль Дніпропетровської обласної наукової бібліотеки як обласного методичного центру та її значення в «науково-методичному просторі» області.

Головне місце у методичній діяльності займає складання методичних та бібліографічних посібників на допомогу бібліотекам у пропаганді історичних рішень партії та уряду, вшануванні видатних осіб, наданні порад з нагоди ознаменування суспільно-політичних подій.

Щороку розширювався діапазон методичної видавничої продукції. Цілеспрямовано вирішувалися питання щодо збільшення тиражів видань особливо пропаганди технічної літератури. Об’єктивним чинником концентрації уваги навколо цих питань була «технізація» суспільства, конкретизована у часі директивними рішеннями ХХ з’їзду КПРС.

Особливим у той час було ставлення до вивчення і впровадження передового досвіду на допомогу виробництву, інформаційно-бібліографічному обслуговуванню фахівців промислових підприємств.


 


            У 70-ті роки дещо змінився характер організації методичної роботи. Пріоритетною була діяльність, спрямована на реалізацію Постанови ЦК КПРС «Про підвищення ролі бібліотек у комуністичному вихованні трудящих і науково-технічному прогресі» (1974 рік).

До методичної роботи почали залучатися співробітники функціональних відділів наукової бібліотеки. Це скерувало науково-методичний відділ на посилення координації методичної діяльності. Одним з головних напрямків методичної діяльності 70-х років було організаційне забезпечення питань централізації мережі масових бібліотек.

В області почали створюватися централізовані бібліотечні системи. Відтоді вони стають основним об’єктом  методичного керівництва і методичної допомоги. Очолює в цей період науково-методичний відділ команда фахівців під керівництвом Алли Андріївни Рудик.





З початку 80-х років розширюється коло питань, що стосуються методичного забезпечення, збільшується кількість бібліотек, які одержують методичну допомогу.

За 10 років проведено більше ніж 80 обласних семінарів для різних категорій бібліотечних працівників, 10 міжвідомчих науково-практичних конференцій, 46 занять шкіл передового досвіду, підготовлено 200 методичних видань за різними напрямками діяльності ЦБС, організовано 1200 виїздів у бібліотеки області. Щорічно видається довідник «Бібліотечна справа у цифрах і фактах». Створені міжвідомчі ЦБС в містах і районах області та територіально-бібліотечне об’єднання в м. Жовті Води, які плідно функціонують і сьогодні.

Традиційними стають наукові дослідження бібліотеки, підвищується науковий потенціал методичної роботи. Наслідки досліджень знаходять своє місце у розробці методичних матеріалів, рекомендацій, наукових звітів. Зростає й інтерес до історії бібліотек України, зокрема історії розвитку методичної роботи.

Керманич методичної служби цього часу – Сергєєва Ніна Кімівна.

Складні, важкі та бурхливі 90-ті

Діяльність методичного центру починає визначатися замовленнями. Плани методичної роботи складаються з урахуванням пропозицій міських та районних ЦБС.

Характерними для цього періоду стає відхилення від минулих стереотипів, впровадження та апробація нових підходів до методичної допомоги бібліотекам області, до оцінки їх діяльності. Набуває розвитку демократизація у вирішенні питань стосовно методичного забезпечення. Значна увага приділяється діяльності бібліотек у нових умовах господарюванню, впровадженню платних послуг, нових форм організації та оплати праці, питанням бібліотечною маркетингу.

У цей період у 1994 році виповнилося 60 років від дня створення методичного кабінету обласної бібліотеки. У зв’язку з вимогами часу змінилась його назва і структура. З 1994 року – це відділ наукової організації і методики бібліотечної роботи. Очолює його у цей період – Надія Василівна Блінова.

 

Початок ХХІ століття

Кардинальні зміни в суспільстві, посилення демократичних процесів у житті країни, впровадження інформаційно-бібліотечних технологій визначили нові пріоритети та орієнтири в діяльності публічних бібліотек. Бібліотеки сьогодні переросли статус культурно-просвітніх закладів, поступово перетворились на бібліотечно-інформаційні центри, центри забезпечення безперервної освіти, адаптації та самореалізації людини в сучасних умовах.

Складність завдань, які постали перед бібліотеками в цих умовах, посилили і значимість методичної служби. ЇЇ девізом стає: «традиції + інновації». Старі стереотипи адміністративно-командної системи керівництва бібліотечною справою і зокрема «методичного керівництва» вже не спрацьовували. Тому треба було, спираючись на набутий досвід і підтримуючи кращі традиції своїх попередників, активно відшукувати шляхи адаптації методичної діяльності до нових мінливих реалій часу, віднайти найбільш ефективний інструментарій методичної діяльності в умовах становлення України як незалежної держави, формування регіональної бібліотечної політики.

За останні роки змінилось багато положень науково-методичної роботи, відбулась певна трансформація її змісту.

В умовах відносної самостійності та можливості вибору свого власного шляху з’явилось розмаїття моделей розвитку бібліотек, що в свою чергу обумовило необхідність прийняття нових нетипових методичних рішень.

Сьогодні на території області функціонує 1907 публічних, спеціальних та спеціалізованих бібліотек.

Мережа публічних бібліотек системи Міністерства культури і туризму нараховує 674 заклади. Дніпропетровській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія за останні роки вдалося виробити нову найбільш ефективну стратегію методичної взаємодії з бібліотеками області. Ця стратегія ґрунтується на провідних принципах методичної діяльності, дотримання яких сприяють тому, що сьогодні можна говорити про конкретні позитивні результати.

Сьогодні в бібліотеці сформована і діє цілісна «Концепція розвитку методичної роботи на період 2010-2015 рр.», створено конкретний механізм її реалізації. Вибір основних напрямків методичної діяльності обласної бібліотеки спирається на принципи головної ланки. У «Концепції…» виділено кілька реальних пріоритетів, що визначають методичну політику в області:

·         Аналіз  стану бібліотечної галузі області і  прогнозування розвитку публічних бібліотек відповідно до сучасних тенденцій та технологій ;

·         Вирішення організаційних проблем функціонування бібліотек в сучасних умовах, забезпечення стратегії їх  подальшого  розвитку;

·         Зміна професійної психології бібліотечного персоналу;

·         Організація і моніторинг інноваційної діяльності публічних бібліотек області,популяризація бібліотечних інновацій;

·         Опанування концепції «Бібліотека 2:0» з  метою розвитку нових персоналізованих послуг для користувачів та удосконалення бібліотечних сервісів;

·         Впровадження у діяльність бібліотек області інноваційного бібліотечного досвіду та послуг заснованих на інформаційно – комунікативних технологіях;

·         Удосконалення науково-методичного забезпечення питань модернізації публічних бібліотек області;

·         Розвиток системи безперервної професійної освіти персоналу ДОУНБ та ЦБС області, підвищення його професійної компетентності шляхом проведення заходів , що спрямовані на розвиток інноваційного мислення, організаційних та аналітичних здібностей ,самостійне визначення пріоритетів розвитку бібліотек;

·         Розвиток широких професійних контактів;

·         Сприяння подальшому розвитку інфраструктури бібліотечної справи області ,перехід на корпоративні технології, реалізація корпоративних проектів;

·         Об’єднання зусиль 3-х методичних центрів на розробку єдиних методологічних та методичних підходів щодо рішення проблемних питань управління бібліотечною справою в регіоні.

Непросто сьогодні вивчити і впровадити в практику нові форми і методи роботи. Необхідно озирнутись назад, проаналізувати вивчене, відібрати краще, апробувати в існуючих умовах, щоб нові форми і методи роботи не тільки дали ефективний результат, але і підвищили культуру обслуговування.

Здійснюючи одну з головних функцій методичної роботи – аналітичну, фахівці обласного методичного центру сьогодні ретельно аналізують умови, в яких функціонують бібліотеки, визначають проблемні зони, пропонують шляхи їх вирішення, використовуючи як традиційні, так і нові форми, як-то науково-діагностика та експертиза, оцінка рівня роботи не тільки за кількісними, але й за якісними показниками роботи, що характеризують творчу активність колективу бібліотек, рівень рекламно-іміджової діяльності ЦБС, якість методичного забезпечення, участь в обласних заходах щодо підвищення професійної компетентності бібліотечного персоналу. Це дозволяє не тільки характеризувати сформовану ситуацію, визначити загальні тенденції розвитку бібліотек регіону, але й керувати змінами, що відбуваються. Тобто, здійснюється повноцінна аналітична діяльність.

Практика проведення експертно-діагностичних обстежень ЦБС області, яка прийшла на зміну добре відомим комплексним перевіркам, та проведення методичного моніторингу (своєрідна система відстеження змін у бібліотечній справі, яка здійснюється шляхом виїздів у ЦБС області з метою безпосереднього  знайомства зі станом діяльності ЦБС в цілому та її окремих структурних підрозділів протягом одного дня) прогнозують і дають реальний ефект.

Подібні обстеження дозволяють відстежити динаміку змін у ЦБС за кілька останніх років. Результати обстежень ЦБС доводяться до керівництва органів влади на місцях. Спільними зусиллями фахівців ЦБС за допомогою методичних рекомендацій фахівців ДОУНБ і обласних бібліотек для молоді та дітей виробляється стратегія подальшого розвитку бібліотек. За результатами обстежень у колективах ЦБС в останній день перебування підводяться не тільки підсумки, але й проводяться своєрідні міні-курси підвищення кваліфікації бібліотечного персоналу ЦБС з різних напрямків діяльності і проблемних питань функціонування структурних підрозділів обстежуваних ЦБС.

Виступаючи сьогодні в ролі діагностів, експертів методисти ДОУНБ оцінюють значимість нових ідей, можливість впровадження їх в життя, пропонують такі нестандартні форми роботи, дякуючи яким у бібліотекарів у самих виникає бажання спробувати використати їх у власній діяльності.

Провідним аспектом діяльності відділу наукової організації і методики бібліотечної роботи ДОУНБ залишається консультаційна допомога. Вона надається керівникам бібліотечних закладів області, методистам ЦБС, провідним фахівцям ДОУНБ, інших спеціальних та спеціалізованих бібліотек області та міста, фахівцям і студентам навчальних закладів в питаннях підготовки лекційного матеріалу, рефератів, контрольних та курсових робіт.

Консультаційна допомога стосується проблематики роботи з персоналом в сучасних умовах утвердження власного іміджу, розгортання інноваційної діяльності, пошуку додаткових джерел фінансування, організації роботи за цільовими бібліотечними програмами, вивчення потреб користувачів та їх задоволення рівнем обслуговування в бібліотеках, створення інформаційно-консультаційних центрів з питань життєдіяльності територіальних громад, організації та проведення нових інтерактивних форм професійного навчання: майстер-класів,  проблемно-творчих лабораторій, використання тренінгових методик.

Професійне співтовариство – це живий організм, що живе і працює в інтересах конкретної професії. Його стан і розвиток відбивають плани роботи, що є дзеркалом життя будь-якого колективу.

У різні періоди громадського життя бібліотеки працювали за різними планами, вирішували задачі, характерні для свого часу, вносячи певні корективи в бібліотечну роботу. Орієнтація в сучасній ситуації, вміння «вбудовуватись» у нові ринкові відносини, знайомство з досвідом зарубіжних колег допомогли проаналізувати роботу і врахувати те, що сьогодні необхідна нова практика поведінки і особливо планування своєї роботи.

Осмисливши свою роботу з позицій суспільних інтересів і конкретно всіх верств населення, що обслуговують бібліотеки Дніпропетровщини, фахівці обласного методичного центру спробували знайти нові надійні способи зробити бібліотеку більш корисною і «видимою». Звичайного річного плану роботи для цього було недостатньо. Тому, починаючи з 2003 року, ЦБС області використовують у роботі нові власні розробки обласного методичного центру, а саме програмний метод планування, що передбачає визначення місії, конкретної мети, розробку реальних планів її досягнення.

Новий варіант програми діяльності – це принципово нова схема планування роботи. Вона має не кількісний, а змістовий аспект. У ній знайшли відображення актуальні питання інформаційно-маркетингової діяльності, сучасного розвитку бібліотечного персоналу. Новий зміст і напрямки має організаційно-методична робота. У програмі діяльності також новий зміст має і розділ «Інформаційно-бібліографічне забезпечення користувачів», де ЦБС сьогодні переглядають свою роботу як інформаційні центри регіону, інформаційно-консультаційні центри з правових і соціально-побутових питань, як центри регіональної пам’яті. Введені зовсім нові розділи: «Профілювання та спеціалізація структурних підрозділів ЦБС», «Робота за цільовими бібліотечними програмами», «Проектна діяльність бібліотеки», «Позиціонування ЦБС» та ін.

Відбулися сьогодні також зміни в питаннях щорічного статистичного та інформаційного звітів. Усі ці зміни дають можливість самостійно, творчо працювати над питаннями планово-звітної документації і вчитися самостійно визначати перспективні шляхи розвитку ЦБС в умовах регіональної соціокультурної інфраструктури.

Майбутнє бібліотеки в суспільстві визначає персонал. Тому не випадково в наш час разом зі зміною загальної парадигми управління, коли почали впроваджуватись такі нові методи, як менеджмент, маркетинг, стратегічне планування, програмно-цільове планування, корпоративна культура, що вимагають участі в їх реалізації всіх структурних підрозділів ЦБС та кожного її співробітника, формуються і принципово нові вимоги до кадрового складу, що розглядається як основний ресурс, який в першу чергу забезпечує успіх всієї організації.

Робота з бібліотечним персоналом є одним з провідних напрямків діяльності Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки як регіонального методичного центру для бібліотек області.

В публічних бібліотеках Дніпропетровської області сьогодні працює 1630 бібліотечних фахівців. Це люди різні за віком, стажем роботи, освітою, займаними посадами.

Методичний центр ДОУНБ, починаючи з 2002 року, практикує проведення моніторингових досліджень бібліотечного персоналу, що дозволяє відстежувати не тільки загальну кількість співробітників та їх розподіл відповідно до освіти, але й віковий склад персоналу, стаж роботи, заробітну плату, плинність кадрів, рівень професійної підготовки та перепідготовки за останні 5 років. Результати досліджень дозволили побачити справжній стан справ з кадрами в області, визнати наскільки бібліотечні працівники підготовлені до змін, які відбуваються, допомогли внести зміни в плани роботи з підвищення професійної компетентності бібліотечного персоналу і розробити цілісну концепцію безперервної освіти, поповнення знань і адаптації до нових умов.

Сьогодні вже створений і реалізується конкретний механізм цієї концепції на найближчі роки, визначено декілька реальних пріоритетів:

- залучення в систему підвищення кваліфікації всіх бібліотечних працівників незалежно від стажу, рівня освіти і посади;

-  організація навчання молодих кадрів професійним знанням і навичкам, лідерським якостям, розвитку інтелектуальних професійних здібностей;

- навчання бібліотечного персоналу навичкам інноваційної творчості в професійній діяльності, освоєння методів керування процесом змін у бібліотеках;

- оперативна трансляція найбільш цікавого і значущого в широке середовище професійної діяльності за допомогою реалізації принципово нових інтерактивних форм навчання;

- формування аналітичних навичок, вміння знаходити оптимальні рішення у складних ситуаціях;

- розвиток широких професійних контактів.

Методичний центр ДОУНБ використовує різноманітні засоби для формування і розширення світогляду бібліотечних працівників. Це й традиційні, випробувані часом форми, і нові, сучасні, інтерактивні.

З 2005 року в області реалізується ідея проведення довгострокових бібліотечних освітніх проектів професійного навчання керівного складу ЦБС – директорів і методистів.

Перший бібліотечний освітній проект має назву «Обласна квітнева школа методиста».

Заняття обласної квітневої школи методиста проводяться протягом 3-5 днів на базі структурних підрозділів ДОУНБ та на базі різних бібліотек-новаторів за різноманітною тематикою:

·         Інноваційний пошук – основна розвитку бібліотек;

·         “Методичний орієнтир: інноваційні підходи до організації компетентності бібліотечних кадрів”;

·         Методична робота: сучасний погляд, нова модель і пріоритети подальшого розвитку;

·         “Місія публічної бібліотеки в інформаційному суспільстві: соціальні орієнтири, ресурсний потенціал”;

·         “Адвокація бібліотечних інновацій : методичні аспекти”;

·         “Публічна бібліотека – простір змін:професійне бачення і складові успішної роботи”;

Методисти міських і районних ЦБС на заняттях  квітневих шкіл обговорюють питання позиціонування бібліотек у соціальній та професійній сфері, організаційної та корпоративної культури, знайомляться  з методикою проведення мультимедійних презентацій, створюють  та  демонструють  рекламно-іміджову продукцію своїх бібліотек.

Уперше у реалізації цього освітнього проекту була розпочата методика навчання у тренінг-класах, яка базується на ігровому моделюванні. Подібна методика сьогодні успішно застосовується в системі підвищення кваліфікації педагогів, психологів, економістів.

Використання цієї методики в процесі навчання методистів дозволяє формувати і розвивати  навички прийняття рішень, колективної розумової діяльності, сприяє активізації креативного мислення учасників тренінгу, створення партнерських проектів і програм. Доцільність застосування методу ігрового імітаційного моделювання в процесі підвищення кваліфікації підтверджується досягнутим практичним результатом. Сьогодні  у ЦБС області бібліотечним персоналом успішно розробляються і реалізуються різноманітні цільові бібліотечні проекти і програми на допомогу освітньому процесу, соціальної адаптації населення. Розробляються нові моделі подальшої спеціалізації та профілювання бібліотек. У кожній ЦБС розроблена своя концептуальна програма розвитку методичної роботи на найближчі 5 років. Загальна кількість діючих програм і проектів за підсумками минулих років налічує понад 200  назв.

Допомога керівникам ЦБС у засвоєнні управлінських інновацій і реалізації стратегічних напрямків розвитку бібліотек є сьогодні головним завданням навчання. Від професійного рівня директорів ЦБС залежить успішна модернізація бібліотечної справи в області.

Співробітникам ДОУНБ доводиться самостійно навчатися цьому напрямку, використовуючи досвід інших бібліотек, ознайомлюючись з публікаціями, що стосуються питань управління, у професійних виданнях. А потім одержані теоретичні та практичні навички проектувати на управлінський склад ЦБС.

Другий щорічний освітній проект професійного навчання стосується керівного складу ЦБС і в останні 4 роки реалізується у форматі обласної травневої школи керівника-менеджера. Проблематика цього проекту також відрізняється різноманітністю. Серед найбільш актуальних тем слід назвати наступні:

·         Публічна бібліотека в інформаційному просторі місцевої громади     (2005 рік);

·         Бібліотечний інноваційний менеджмент: шлях до професійного вдосконалення (2006 рік) ;

“«Соціальне партнерство як фактор підвищення якості бібліотечно-інформаційного обслуговування місцевої громади” (2007 рік) ;

·         Менеджмент якості – шлях до успішної бібліотеки (2008 рік);

·         “Соціальне партнерство як фактор підвищення якості бібліотечно-інформаційного обслуговування місцевої громади” (2011 рік); 

·         “Позиціонування публічної бібліотеки як сучасного інформаційного та соціокультурного центру місцевої громади” (2012 рік); 

·         “Бібліотеки Дніпропетровщини в процесі трансформації бібліотек України : сучасний вектор управлінської діяльності” (2013 рік); 

Не відмовляючись від традиційних академічних форм, модернізуючи їх, наповнюючи їх новим змістом, обласна універсальна наукова бібліотека в останні роки акцентує увагу на нових інтерактивних формах навчання, методика проведення яких сьогодні теоретично не розроблена, а народжується практикою.

Особливою популярністю в ЦБС області сьогодні користуються майстер-класи і  творчі лабораторії.

Можливості цих форм навчання дуже великі. Вони дозволяють фантазувати, вносити нове, інноваційне в методику їх проведення і дуже подобаються бібліотечним працівникам. Тому до системи підвищення кваліфікації бібліотечного персоналу області по праву можна віднести також вже сформований освітній проект професійного навчання «Сільська бібліотека», який вже  більш 10 років реалізується у форматі обласної виїзної проблемно-творчої лабораторії для бібліотекарів сільських бібліотек різних районів області.

На таких заходах теоретичні консультації супроводжуються трансляцією цікавих практичних доробків. Розглядаються питання розвитку сільських бібліотек щодо задоволення інформаційних та дозвіллєвих інтересів читачів, інноваційні форми і методи роботи серед читачів з популяризації літератури краєзнавчого змісту, пошуково-дослідницька робота у межах культурно-історичного краєзнавства. Під час розгляду питань функціонування сьогоднішньої сільської бібліотеки з її безліччю проблем виникає цікава жвава розмова, обмін думками, досвідом завідуючими сільськими бібліотеками різних районів області та всіма присутніми.

В останні роки методичним центром ДОУНБ були організовані і проведені такі творчі лабораторії, як

·         Сільська бібліотека – нова стратегія розвитку (на базі Дніпропетровської районної ЦБС);

·         “Сільська бібліотека в соціокультурній інфраструктурі села” (на базі ЦБС Верхньодніпровської районної ЦБС);

·         “Сільська бібліотека: соціальні пріоритети розвитку” (на базі Апостолівської районної ЦБС);

·         “Сільська бібліотека – інформаційно-культурний центр місцевої громади” (на базі Юр’ївської районної ЦБС);

·         “Сільська бібліотека – центр краєзнавчої інформації” (на базі Петриківської районної ЦБС);

·         “Сільська бібліотека і громада: спілкування, взаєморозуміння, співпраця”  (на базі Криничанської районної ЦБС);

·         “Сільська бібліотека : пошук ідей , майстерність , співпраця” (на базі Васильківської районної ЦБС );

·         “Сільська бібліотека у соціокультурному просторі села ” (на базі  бібліотек Софіївського району );

·         “Сільська бібліотека  : нові послуги для користувачів  місцевої громади  (на базі  бібліотек Томаківського  району );

Не залишаються без професійного навчання і такі категорії бібліотечних працівників, як фахівці довідково-бібліографічних відділів та відділів обслуговування, комплектування і обробки документів. Формою навчання для них виступають довгострокові тренінгові семінари, проектні та учбово-практичні семінари, відмінною рисою яких є максимальне наближення теорії до практики. Найчастіше подібне проблемне навчання є своєрідним інструментом апробації нових ідей, інновацій, поглядів. Ці заходи відрізняються змістовними консультаціями, практичними рекомендаціями, інформаційними повідомленнями.

Творчий початок у людини – та коштовна якість, яку треба зрощувати, підтримувати в кожному, хто відчуває себе активною особистістю в житті. І це величезний потенціал для поступального руху в будь-який справі і, звичайно ж, у бібліотечній. Тому як засіб реалізації творчого потенціалу бібліотечного персоналу, розвитку його ініціативи в роботі бібліотеки Дніпропетровщини продовжують використовувати таку форму, як професійні конкурси бібліотекарів. Професійний конкурс – це ефективний спосіб підтвердження творчої природи бібліотечної професії, традицій, постійного пошуку нового, фантазії, вигадки, винахідливості. Конкурси, на думку методистів ДОУНБ, надають руху нереалізованим професійним і особистісним творчим можливостям, виявляють талановитих співробітників, стимулюють їхню подальшу творчу діяльність. Вони піднімають престиж і статус бібліотечної професії, формують інноваційну поведінку самих бібліотечних фахівців.

Участь бібліотечних фахівців у конкурсах дозволяє повніше виявляти їх творчий потенціал, удосконалювати і поглиблювати професійні навички. Як приклад можна навести конкурс на кращий анотований каталог книжкової виставки, що проходив у рамках майстер-класу «Робота методиста: досвід, пошук, проблеми» серед методистів ЦБС області. Також  слід відмітити і такі конкурси,як:

·         «Конкурс на кращий соціально-значущий проект» серед міських і районних ЦБС,

·         «Конкурс на краще методичне видання та матеріали інформаційно-рекламного змісту» серед ЦБС області, що проходив в 2-х номінаціях: «Матеріали на допомогу професійності» та «Матеріали, які популяризують бібліотечні ресурси і послуги»,

·         Конкурс на кращу організацію краєзнавчої роботи «Дніпропетровщина моя – перлина України» (до 75-річчя заснування Дніпропетровської області).

                  З метою виявлення та підтримки молодих професійно-орієнтованих бібліотекарів у ДОУНБ, стимулювання їх творчої та інноваційної діяльності, залучення молоді до більш активної участі в реалізації концептуальних завдань і основних напрямків діяльності бібліотеки був організований

·         Конкурс професійної і творчої майстерності «Молодь ДОУНБ в бібліотечній справі». 

            Значний інноваційний ефект дав ініційований керівництвом бібліотеки

·         Конкурс на кращу науково-дослідну та науково-практичну роботу серед фахівців ДОУНБ який сприяв активізації подальшого розвитку бібліотеки та впровадженню нових інформаційних технологій. А участь у конкурсі співробітників бібліотеки змусила мислити їх більш глобально і підходити до практичної діяльності з наукових позицій.

В системі безперервної професійної освіти бібліотечного персоналу області важливе місце займають обласні курси підвищення кваліфікації бібліотечних працівників. І провідні спеціалісти ДОУНБ беруть активну участь в їх роботі. Двічі на рік фахівці функціональних відділів готують лекційні матеріали з питань організації роботи сільських структурних підрозділів за темою «Сільська бібліотека на шляху змін: напрямки діяльності та стратегія розвитку». Також щорічно організовуються курси підвищення кваліфікації для завідуючих відділами обслуговування районних та міських ЦБС за темою «Шляхи удосконалення бібліотечного обслуговування читачів». Лекційні матеріали провідні фахівці ДОУНБ супроводжують методичними порадами та показом інформаційно-рекламної продукції різних бібліотек України, зарубіжжя, та ЦБС області.

Важливою ланкою в професійному розвитку персоналу бібліотек Дніпропетровської області є комунікативно-професійні зв’язки або професійні контакти з бібліотечними фахівцями інших регіонів, можливість безпосереднього знайомства з досвідом роботи бібліотек України, та ближнього зарубіжжя.

Є приказка, що краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Особисте спілкування, створення ділових контактів під час творчих відряджень працюють на тривалу перспективу.

Завдяки ініціативі адміністрації ДОУНБ останніми роками вивчалася практика роботи Кіровоградської, Миколаївської, Запорізької, Донецької, Рівненської, Полтавської Вінницької  обласних універсальних наукових бібліотек, а також багатьох централізованих бібліотечних систем м. Києва.

Працівники обласного методичного центру в останні роки мали можливість підвищувати свою кваліфікацію і за межами України.

Навчання у Всеросійській школі бібліотечної інноватики на базі Бєлгородської державної обласної універсальної наукової бібліотеки, участь у роботі Міжнародної школи «Менеджмент якості в бібліотечній діяльності» на базі Псковської обласної універсальної наукової бібліотеки, декілька днів ознайомлення з досвідом роботи бібліотек Білорусі надали можливість більш детально відпрацювати різні теоретичні та практичні питання, що стосуються діяльності публічної бібліотеки в нових соціально-економічних умовах, нові концепції управління бібліотечною установою, технології управління змінами і персоналом бібліотек. Відібране краще сьогодні осмислюється, аналізується з метою апробації в існуючих умовах функціонування бібліотек області, щоб нові форми і методи дали не тільки ефективний результат у роботі бібліотек, але й підвищили культуру обслуговування користувачів.

Трансляцію нововведень різних бібліотек, у тому числі і бібліотек Дніпропетровщини, відділ наукової організації і методики бібліотечної роботи ДОУНБ здійснює сьогодні не тільки в консультаціях, методичних рекомендаціях та методичних порадах на семінарах, курсах підвищення кваліфікації, мультимедійних виступах, але і трохи незвичайно – у вигляді наочних папок –досьє. Це своєрідні портфоліо рекламно-іміджової, видавничої продукції з різних напрямків діяльності різних бібліотек України, близького зарубіжжя, бібліотек Дніпропетровщини.

Таким чином, слід зазначити, що сьогодні зконструйована особлива нова система взаємин між ДОУНБ та бібліотеками області. Обласна наукова бібліотека напрацьовує теоретичний із практичними викладаннями науковий теоретичний і методичний фундамент тієї чи іншої форми підвищення кваліфікації в системі освітньої програми, а бібліотеки області забезпечують виконання прикладної її частини. Сьогодні тісні партнерські відносини склалися в бібліотеці з централізованими бібліотечними системами Верхньодніпровського району по створенню інформаційно-консультаційних центрів на базі сільських бібліотек та організації роботи ЦБС на принципах менеджмента якості, Томаківського району – по створенню центрів соціально-побутової інформації, Дніпропетровського та Межівського району – по роботі з органами місцевого самоврядування і створенню центрів правової інформації, Апостолівського та Криничанського районів – по створенню на базі бібліотек центрів «зеленого туризму» та центрів «регіональної пам’яті», ЦБС м. Павлоград і ЦБС  м. Жовті Води – у питаннях організації і проведення соціальних досліджень у бібліотеках і створенні цільових бібліотечних програм та ін. У результаті такого співробітництва, створюються своєрідні навчальні комплекси, творчі майстерні, що дозволяють організовувати навчання на принципово нових засадах, на принципі випереджаючого навчання, який передбачає отримання нових знань і навичок, які дозволяють нашим співробітникам протягом декількох років почувати себе комфортно у професійному інформаційному середовищі.

Важливою складовою методичної роботи завжди була і залишається видавнича діяльність. Цей напрямок – предмет особливої гордості методистів.

З 2002 року видавнича діяльність відділу набула нового змісту, форм і напрямків. Випуск методичних посібників тепер носить серійний характер, має чітко визначену професійну та посадову адресу.

Найбільш змістовними серед методико-бібліографічних посібників з актуальних теоретичних і практичних питань є посібники:

·         «Соціологічні дослідження в бібліотеках: методика організації і проведення»; 

·         «Цільові бібліотечні програми і проекти в діяльності бібліотек: методика складання і організація роботи».

Ці видання вийшли в серії «Ділове досьє». Вони розроблені з метою надання допомоги безпосередньо керівникам структурних підрозділів ЦБС у питаннях організації та проведення соціологічних досліджень та складання цільових бібліотечних програм і проектів, що в останні роки широко використовуються в практиці роботи бібліотек.

Змінив не тільки свою назву, але і зміст  щорічний огляд діяльності ЦБС області, тепер це інформаційно-аналітичний огляд «Публічні бібліотеки області: Рік …» з конкретним аналізом різних аспектів діяльності у порівнянні з минулими роками, з наведеними прикладами статистичних даних і декількома додатками.

Продовжується випуск дайджестів публікацій серії “Сучасна бібліотека”, у якій висвітлюється досвід роботи вітчизняних та зарубіжних бібліотек з найбільш актуальних і проблемних напрямків діяльності сучасних бібліотечних закладів. У цій серії вийшли випуски: “Бібліотека і влада: грані співпраці”, “Публічна бібліотека: сучасні тенденції оновлення”, “Управління сучасною бібліотекою: теорія і практика”, “Методична робота: сучасна стратегія і діапазони діяльності”, “Рекламно-іміджова діяльність бібліотек” , “Соціальне партнерство як фактор  успішної діяльності бібліотеки”, “Сільські бібліотеки : сучасні тенденції розвитку”  та  ін.


                      В серії “Методичний центр ДОУНБ інформує” виходить дайджест публікацій «Бібліотеки Дніпропетровщини на сторінках місцевої преси». Це дайджест найкращих публікацій керівників структурних підрозділів бібліотек області, представників громадськості, матеріалів про зміни і значні події, що відбуваються сьогодні в бібліотеках. З метою збереження цих унікальних матеріалів для майбутніх поколінь бібліотекарів найбільш змістовні та цікаві з них знаходять відображення в цій серії.

З 2005 року розпочато випуск серії Бібліотечна практика. В цій серії щорічно виходить інформаційний бюлетень «Бібліотеки Дніпропетровщини: літопис подій»: Рік 2006, 2007, 2008, … 2012», основною метою якого є оперативне висвітлення інформації про події та факти, що відбуваються в інформаційній, культурно-просвітницькій, рекламно-іміджовій, методичній та інших сферах діяльності бібліотек області.








             Значною подією в житті Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки і великим досягненням її видавничої діяльності став випуск регіонального інформаційно-методичного збірника “Бібліотечна Дніпропетровщина”.

Започаткований у 2003 році за ініціативною працівників відділу наукової організації і методики бібліотечної роботи ДОУНБ з метою підвищення професійної компетентності бібліотечного персоналу області, інформування бібліотечної спілки про кращі досягнення колег з бібліотек та об’єднання однодумців  бібліотечної справи на сторінках професійного видання, збірник за цей час посилив значення обласної універсальної наукової бібліотеки як головного науково-методичного центру для бібліотек області, став професійною трибуною для висвітлення та аналізування стану справ у книгозбірнях Дніпропетровщини, помічником бібліотекарів в питаннях обізнаності сучасних тенденцій розвитку бібліотечної справи.

За 10 років   вийшло 18 випусків. На сторінках часопису було надруковано біля  500 статей. Його авторами виступили більш ніж 200 осіб, серед яких: фахівці ДОУНБ, керівники і методисти міських та районних ЦБС, завідуючі сільськими бібліотеками, представники громадськості, друзі бібліотек. Загальний тираж видання за цей час склав 2240 примірників. Загальна кількість сторінок видання – 6 855. Кожний випуск видання фахівці-методисти намагалися зробити яскравим за задумом, виваженим у порадах, корисним в питаннях оновлення бібліотек і розповсюджені інноваційного досвіду в нових реаліях.




Уся перебудова науково-методичної діяльності за останні роки потребувала рішучості, самостійності, ініціативності.

Сьогодні ДОУНБ як регіональний науково-методичний центр для бібліотек області спільно з методистами централізованих бібліотечних систем активно формує загальну стратегію бібліотечної галузі, розробляє і реалізує нові підходи до безперервної професійної освіти бібліотечного персоналу, поширює проектно-програмну діяльність, намагається впроваджувати нові інформаційні технології та використовувати їх у створенні спільних корпоративних проектів, використовує новий інструментарій щодо організаційно-методичних аспектів модернізації бібліотек області на основі менеджменту якості, активно формує сучасний професійний світогляд бібліотечного персоналу Дніпропетровщини. Наше ділове професійне кредо: Мислити глобально, діяти локально, працювати творчо!