Дніпропетровщина бібліотечна
Пам’ять житиме вічно!
Сердюк К., завідуюча Керносівською бібліотекою-філією № 17 Новомосковської районної ЦБС, Самоїщенко І., директор Керносівського Будинку культури
Жителі сіл Керносівської сільської ради урочисто відзначили 70-річчя Перемоги.
Пройшли роки, але пам’ять про найжорстокішу війну в історії людства хвилює наші серця. Ця дата об’єднала різні покоління односельчан навколо великого подвигу визволителів.
8 травня в Керносівській ЗОШ відбулись масові заходи до Дня пам’яті та примирення: загальношкільна лінійка, єдиний урок мужності «Мужність і відвага крізь покоління», зустріч з учасниками АТО «Розкажи, солдате», флешмоб «Пам’ятаємо. Перемагаємо».
У Керносівській бібліотеці-філії № 17 для учнів 1, 4 та 6 класів були проведені уроки пам’яті «Війна далека, але пам’ять – близько», під час яких юні читачі розповідали про своїх прадіду сів та прабабусь, їхні немеркнучі подвиги в ім’я дітей і онуків, ознайомлювались з книгами про війну та читали їх.
9 травня в Будинку культури відбувся мітинг-реквієм та святковий концерт «Пам’ять про війну вічно житиме в наших серцях». Під звуки маршів та воєнних пісень зібрались односельці, щоб віддати данину пам’яті загиблим у боротьбі з фашизмом.
Зі словами подяки ветеранам, дітям війни за їхні стійкість, мужність, героїзм звернулись керносівський сільський голова П. В. Горбаток та депутат районної ради, директор агрофірми «Орільська» Ю. В. Мазан.
Квітами, теплими і щирими словами вітали інваліда війни, ветерана праці М. С. Винника, який з трепетом та болем у серці згадував червневі події сорок першого року в селі, свій бойовий шлях.
А далі перед глядачами ожили епізоди тих чорних днів: останній випускний вечір, проводи на фронт, солдатські трикутники і похоронки, трагічні долі дітей війни, куди впліталися і кадри воєнної кінохроніки.
Пекучою хвилиною мовчання та терпкою сльозою вшанували присутні пам’ять усіх загиблих в роки війни та бійців у зоні АТО – А. Паращенка і О. М. Яковлева.
Гірлянди та квіти лягли на мармурові плити та біля підніжжя стели, яку реставрували напередодні знаменної дати.
Жива людська пам’ять не старіє з роками. Вона стукає в наші серця дзвоном, обеліском в центрі села. І поки існує наш рід, існуватиме і пам’ять, бо без неї немає майбутнього.
Присамарська нива. – 2015. – 15 травня