Дніпропетровщина бібліотечна
Мелодія золотої пори
Шишко Л., відповідальний секретар газети «Вісті Софіївщини»
Зупиніться на мить. Озирніться довкола. Погляньте, яка краса! Вслухайтеся і почуєте незвичайну мелодію - мелодію осені. Вона присутня скрізь: у жовто-багряному вбранні дерев, у співі птахів, у незвичному для цього часу цвіті каштанів.
Чергове засідання у літературно - мистецькому салону «Натхнення», що відбулось недавно у центральній районній бібліотеці, було присвячене саме осені і мало назву «Мелодія золотої пори». Це було незвичайне свято, свято поезії і музики.
Відкрили захід викладачі дитячої музичної школи Н. Стецюк та Д.Токар виконанням твору М. Скорика «Мелодія». В органічному поєднанні чарівної мелодії скрипки і піаніно присутні поринули у глибокі задуми свого , сокровенного.У багатьох на очах забриніла непрохана сльоза… Це так за душу взяло прекрасне виконання двох чудових жінок. Вони вдало донесли мелодію до сердець своїх слухачів, передали настрої і сподівання автора твору.
Ведуча свята І. Терехова разом з працівниками районної бібліотеки повели присутніх чарівними стежками золотої пори року - осені. Пори, яку так любили художники, поети, яка так тривожила, хвилювала і спонукала поглянути на звичайні речі і явища по-новому. Жодна пора року так не живить смутку, як осінь;
Журливо музика заграла,
І закружляло в вальсі листя.
В країну осінь завітала
Красива, сонячна,барвиста.
Присутні мали змогу відволіктись від своїх буднів і поринули у чарівний світ поезії Л.Костенко, В. Базилевського, В.Жиленко, А, Малишка,В.Сосюри, М. Луків, Л.Вознюк, проглянути такі знайомі і незвідані романси про золоту пору Іво Бобула та Ольги Богомолець.
Буває часто сліпну від краси,
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,-
Оці степи, це небо, ці ліси,
Усе так гарно, чисто, незрадливо,
Усе як є- дорога, явори,
Усе моє, все зветься Україна.
Така краса, висока і нетлінна.
Що хоч спинись і з Богом говори…
Як мелодійно, душевно читали поезії працівники бібліотеки! Кожен рядочок і слово вони не байдуже пропускали через своє серце. Це треба було чути!
Присутні мали змогу послухати і помилуватись піснями у виконанні працівників районного Будинку культури Н. Мішури, В.Крамар, Н.Куташ. А ще грою на піаніно, а саме виконанням «Старої пісні» Людкевича, заворожила усіх учениця музичної школи Альона Качан.
Свято вдалося. Були пісні, вірші, а ще було багато спілкування за чашкою гарячого запашного чаю з печивом. Своє захоплення від заходу висловили селищний голова П.Сегедій, інші присутні. Читали поезії і гості. Кожен розповідав щось своє пригадував минуле, пов’язуючи з сьогоденням. Було дуже цікаво.
.
Вісті Софіївщини.- 2014.- 7 жовтня