Дніпропетровщина бібліотечна
Наша Юля
Кончак Т., кореспондент газети «Вісті Софіївщини»,
Софіївський район
Так з любов’ю і по простому, як свою, називають селяни завідуючу Софіївською сільською бібліотекою Юлію Григорівну Личманенко - милу, скромну жінку. Вона - господиня невеликої, площею 48 квадратних метрів, бібліотеки, розміщеної у приміщенні Софіївського селищного клубу № 1. А якщо по простому, як люди звикли говорити - у Ленінському шляху.
Юлія Григорівна прийняла бібліотеку у 1988 році. У ті часи, як вона згадує , один раз на квартал поповнювався бібліотечний фонд новими книгами, колгосп передплачував багато газет і журналів. Тому асортимент був досить широкий для читання і цим користувалися усі – і малі, і дорослі.
Нині книжковий фонд налічує 8400 книг, в основному твори класиків української, російської, зарубіжної літератури. Сучасної малувато, як і спеціальної. Але все одно є затяті, якщо можна так сказати, читачі, які життя свого не уявляють без книги. І таких немало. І більшість,звичайно, люди похилого віку, які призвичаїлись до книги ще тоді, коли вона була єдиним джерелом знань. Юлія Григорівна називає своїх активних читачів: Олександра Івановича Петренка , Катерину Іванівну Качан, Майю Павлівну Бондарчук, Зінаїду Харитонівну Бондаренко, Івана Парфентійовича Моренка і багато інших односельців. А Валентина Вікторівна Наумова перечитала у цій бібліотеці усі книжки, тепер до районної почала їздити . Юлія Григорівна підрахувала, що Валентина Вікторівна у минулому році прочитала 120 книг! Оце так рекорд!А Іван Миколайович Ляшенко, теж активний читач, приніс два мішки книг з дому, можливо хтось захоче їх почитати. Є такі хто пропонує і газети, і журнали.
Люди тягнуться до бібліотеки за книгою, за спілкуванням. І Юлія Григорівна гостинно приймає усіх. Тут часто відбуваються якісь заходи, виховні години після уроків, виставки, діти з групи продовженого дня приходять. Тіснувато, звичайно, та не біда. Трохи вільніше на спільних заходах, що проводяться у школі чи у клубі.
Влітку дітей буває багато, до комп’ютерів аж у чергу стоять. І дорослі теж приходять, щоб скористатися Інтернетом.
Отак і живе маленька сільська бібліотека своїм непомітним, але потрібним селянам життям.
Вісті Софіївщини.- 2014.- 26 квітня