Дніпропетровщина бібліотечна
Ми будем довго пам`ятати і вам забути не дамо…
Матірко Л., завідуюча відділом
обслуговування Петропавлівської центральної районної бібліотеки
15 лютого в стінах Центральної районної бібліотеки відбулося засідання клубу «Патріот»,присвячене 25-річниці виводу радянських військ з Афганістану. Молоді хлопці,учні СПТУ 76 зібралися, щоб вшанувати ,тих, хто поліг на Афганській землі.
Афганська війна тривала 10 років. Триває й сьогодні,але, слава Богу,вже без участі наших солдатів . А тоді ж ,йдучи у те пекло,вірили,що несуть визволення приниженим та поневоленим,що йдуть захищати нове життя.
Кажуть,що час-найкращі ліки, хоча роки минають ,а пам'ять вперто вертає всіх назад ,коли наші недолугі керівники взялися наводити лад на чужих територіях ,віддавали абсурдні накази.
27 грудня 1979року за рішенням Політбюро ЦК КПРС ,очолюваного Леонідом Брежнєвим, війська СРСР увійшли до Афганістану.
Нове керівництво СРСР на чолі з Михайлом Горбачовим визнало помилковим рішення попередників ,і з кінця 1986 року пішло на поетапне виведення військ з Афганістану . Однак воєнні дії не припинялися .
Восени 1988року за наказом з Москви почалася операція «Тайфун». Радянська авіація завдала нищівного бомбоштурмового удару по кишлаках уздовж траси Кабул-Саланг , якою мали виводити війська. 15 лютого 1989 року останній радянський солдат залишив афганську землю.
Через цю безглузду війну пройшли майже 700тисяч чоловік . Звання Героя Радянського Союзу було присвоєно 72 військовослужбовцям ,з них – 12 українцям . 15 тисяч вояків загинуло в радянсько-афганській війні.
Вона лишила важкі наслідки для України . Не повернулися додому з війни 3360 воїнів : з них 3280 загинуло , а 80 пропало безвісти чи потрапило в полон. Сотні повернулося інвалідами ,в сотні сімей прилетіла чорна звістка про загибель сина , брата ,батька . Долучіть до цифр материнські сльози , передчасну сивину ,пройміться горем сиріт , дружин , родичів та друзів – перед вами постане жахлива трагедія.
В цих мертвих афганських горах знайшли свою передчасну смерть і наші земляки : Данюков Віктор Васильович с. Олефірівка , Сахно Олексій Іванович смт. Петропавлівка , Чубас Валентин Петрович с. Коханівка .
Не дочекалися їх рідні.
Вони просто виконували свою військову повинність , свій безвихідний обов`язок… Але чесно і героїчно. До останнього подиху…Вічна їм пам'ять.
Чимало років минуло з часу виведення радянських військ з Афганістану, а події в цій країні залишаються живим болем для багатьох колишніх солдатів та офіцерів , що воювали на цій війні.
Вони живуть серед нас . У їхніх душах все ще війна . І часом уночі вони прокидаються від снів ,у
Яких гримлять вибухи , свистять біля скроні кулі , падає збитий в ущелині вертоліт . І друг , з яким ділили цигарку , коротко скрикнувши , падає горілиць , поспішивши полетіти додому в «чорному тюльпані».
Нехай же ніколи не зазнають війни наші сини! Не побачать на тлі чорного неба траси від кулеметних черг. Не схилять скорботно голови біля «чорного тюльпана»
Ми не повинні забувати жертв Афганістану, як і інших жертв , які поніс наш народ тільки через те , що не сам керував долею своїх громадян, а ними розпоряджався хтось інший.
Вище піднімайте стяг пам`яті , щоб ніхто у світі не зміг зробити вигляду ,ніби він забув ,як втрачали найдорожчих людей , забув , як чекали першого дня без війни .
Степова зоря – 2014. -27 лютого