Дніпропетровщина бібліотечна


Вперше в Павлоградському районі відкрила двері «Жива бібліотека»

 

Сисолятіна С.,  директор КЗК «Павлоградська районна бібліотека»

 

 

      21 березня в приміщенні КЗК «Павлоградська районна бібліотека» відбувся семінар сільських бібліотекарів «В розмаїтті професій», мета якого – навчити бібліотечних фахівців новим формам роботи з профорієнтації дітей та молоді. В рамках семінару вперше в Павлоградському районі стартував проект «Жива бібліотека», організатором якого виступила Павлоградська районна бібліотека.

            «Жива бібліотека» - це, свого роду, соціальна гра, в якій «книжками» є люди з різних соціальних та етнічних середовищ, або, як в даному випадку, професійних груп, а «читачем» - будь-яка людина.

Будь-яка «книга», тобто людина, що її представляє, це певний носій знань про яку-небудь професію, соціальні явища, набір стереотипів і забобонів, що стосуються різних аспектів людського життя, які можна успішно спростувати за допомогою безпосереднього спілкування з «живою книгою».

«В розмаїтті професій» – це перша спроба КЗК «Павлоградська районна бібліотека» провести семінар у форматі «живої бібліотеки». У ролі «читачів» на ньому виступили бібліотечні фахівці Павлоградського району, а в ролі «книг» – отець Павло (священик кафедрального собор Спасо-Нерукотворного Образу), юрист Тетяна (Колкунова Т.І., начальник відділу ДРАЦС Павлоградського району), програміст Юрій (Сусоров Ю.О., Павлоградський народний сайт), письменниця Наталя (Похиленко Н., кореспондент газети «Популярные ведомости», яка у вільний час пише казки для дітей) та актор Борис (Рева Б.А., актор театру ім. Б.Захави).

У каталозі, представленому в бібліотеці, кожна з «книг» була охарактеризована рядом негативних якостей, з яким міг зіштовхнутися «читач» і набором стереотипів і забобонів, що стосуються даної професії.

Так, наприклад, у книзі «Програміст» описаний стандартний набір стереотипів про цю професію: «…Із програмістами нема про що спілкуватися, окрім «компів». Програмісти – це моторошні кволі нудотні люди, які природно випадають із суспільного життя. Програмістів не цікавлять дівчата». Міфи про священиків, представлені в каталозі: «…ніколи не сміється й не веселиться. Млява людина, яка вважає себе завжди правою. Бути священиком – високооплачувана робота». Прочитавши відповідні «книги», бібліотекарі багато довідалися про ці професії, про людей, які їх представляють, їхній життєвий досвід, почуття і проблеми в суспільстві. І зрозуміли прості і банальні істини, забуття яких лежить в основі всіх соціальних конфліктах: «У кожнім правилі є виключення», «Кожна людина індивідуальна й неповторна» і «Думати про людей у рамках стереотипів і забобонів – помилково й образливо». Сподіваємося, що впроваджуючи нові форми роботи з дітьми та молоддю, в тому числі і зустрічі в форматі «живої бібліотеки» в своїх сільських бібліотечних закладах, бібліотекарі зможуть донести до підростаючого покоління, що обираючи будь-яку професію, насамперед, потрібно залишатися Людиною.

І завершити хочеться словами бельгійського астронома і математика Жоржа Леметра: «Терпимість – дуже важка чеснота, для деяких сутужніше героїзму... Наш перший порив і навіть наступний – це ненависть до всякого, хто не так думає, як ми».

                     Рідний край.- 2012.-23 березня