Верхньодніпровський район


 
КЗК "Верхівцевська міська бібліотека" 

 
Історія бібліотеки  


Верхівцевська міська бібліотека була створена в 1955 році, коли місто Верхівцеве ще було селищем, і першою її завідуючою стала Криворучко В. А.

Даних про цей період роботи бібліотеки збереглося мало.

Відомо, що книжковий фонд в 1956 році складав 4062 примірники, а в 1958 році – 3586 примірників друкованої продукції.

Мінялися завідуючі закладом: в 1956 році цю посаду обіймала Осман Н. Є., в 1958 – Георгієвська Л. М. Разом з нею в читальному залі працювати почала Погорєла П. П.

З травня місяця 1960 року, згідно постанови Комісії Міністерства Культури УФСР № 39 від 26. 04. 1956 року, Верхівцевська селищна бібліотека набула статусу міської.

Як бібліотека, яка щойно відкрилася, вона отримала від обласної бібліотеки 500 екземплярів цінної літератури.  

Завідувала нею на той час Жила Л. М.

В 1961 році книжковий фонд бібліотеки нараховував 5062 екземпляри на суму 2753 рублі, вона мала 756 читачів і завідувала бібліотекою  Погорєла П. П., а читальним залом – Плаксій З. П.

В 1964 році Верхівцевська міська бібліотека обслуговувала  1255 читачів і мала 5384 примірники книжкового фонду. З цього ж року її починає очолювати Плаксій З. П. ,  завідувала читальним залом – Дудка В. Г., потім – Проскурня Г. Є., а вже з 1965 року завідує бібліотекою Проскурня Г. Є.

Бібліотека на той час знаходилася по вулиці Червоній, мала добротне приміщення: абонемент, читальний зал, кімнату для працівників.

Але в 1965 році за рішенням виконкому міської Ради бібліотечний заклад виселяють в клуб колгоспу ім. М. Горького (село Козинка),  за п’ять кілометрів від селища, а в її приміщенні розміщують міський відділ міліції.

 Нове приміщення було розташоване за п’ять кілометрів від попереднього, тісне, заставлене стелажами, сире, без опалення. Читачі почали користуватися ближчою бібліотекою – профспілковою, при залізничному клубі. В результаті більш як на 60% зменшилася кількість читачів.

 Проскурня Г. Є., яка на той час завідувала  закладом, звернулася до Першого секретаря райкому партії з клопотанням про будівництво нового приміщення під бібліотеку. Її прохання задовольнили, і розпочалося будівництво

приміщення бібліотеки, в якому вона перебуває й до цього часу.

       Будівництво тривало чотири роки. В нове приміщення були придбані нові стелажі, його оформлював  художник.

Бібліотека на чолі з новою завідуючою почала шукати нетрадиційні, цікаві форми роботи, які сприяли залученню до читання та появи нових відвідувачів.

Завжди в творчому пошукові, не зупиняючись на досягнутому, працівниками бібліотеки була впроваджена система форм і методів пропаганди книги та керівництва читанням, в основі якої лежало активне використання книжкового фонду та цілеспрямоване його розкриття. Важливим засобом керівництва читанням став диференційний підхід до різних груп і окремих читачів при використанні рекомендаційної бібліографії.

Велика увага приділялася індивідуальній роботі з читачами.

В 1976 році заклад перевіряється колегією Міністерства культури, і цього ж року отримує звання «Бібліотеки відмінної роботи». 

З 1977 року міську бібліотеку очолила Вовчанська Ніна Петрівна.

Разом з нею в колективі працювала Черниш Тамара Григорівна (з 1972 по 1999 рік) та Прядко Зінаїда  Андріївна (в заміжжі Андреєва) – з 1977 по 2004 рік.

В цей час проводилася велика робота з удосконалення бібліотечного обслуговування населення.

Організовувалися заходи суспільно–політичної атестації комсомольців і молоді в ході Всесоюзного ленінського заліку «Рішення XXVI з’їзду КПРС – в  життя». Бібіліотека бере активну участь в плануванні та організації республіканських, обласних, районних оглядів.  

 Проводиться пропаганда матеріалів з’їздів, комплекс  заходів   «Радянський народ – велич справ і звершень»,  цикл книжкових виставок   «Веде нас партія до нових перемог»; тематичні вечори «Естафета п’ятирічок продовжується» та ін.

Роботу колективу бібліотеки неодноразово відмічали похвальними грамотами:  в 1988 році – грамотою за перше місце серед міських бібліотек за підсумками роботи, почесною грамотою за активну участь в Республіканському суспільно–політичному читанні «КПРС – авангард радянського народу»,  дипломом за перше місце в соціалістичному змаганні.

Бібліотека отримала свідоцтво про занесення завідуючої  Вовчанської Ніни Петрівни до Книги пошани за сумлінну працю, активну участь в суспільній роботі, успіхи в соціалістичному змаганні.

Бібліотека тісно співпрацювала з профспілковою, технічною та шкільною бібліотеками.

Спільно з колегами була проведена читацька конференція за книгами А. Рибакова «Белые одежды» та В. Распутіна «Пожар», літературний вечір «В гостях у А. Ахматової», юморина «Здоровше з гумором живеться», тематичний вечір до 150 – річчя від дня народження О. С. Пушкіна «Пушкин – величайшая гордость наша» та інше.

Масова робота висвітлювалася на сторінках районної газети «Придніпровський комунар».

В семидесяті роки Верхівцевська міська бібліотека знаходилася на балансі міської ради, яка щоквартально перераховувала кошти в обласний бібколектор, на які працівники міської бібліотеки відбирали літературу.


Перебудова в 1975 році сітки бібліотек на принципах централізації сприяла вивільненню часу для пошуку нових ефективних форм і методів роботи та обслуговування користувачів.

         Для обслуговування читачів юнацького віку була відкрита кафедра, на яку записалося 100 чоловік.

         В 1988 році при бібліотеці діяв  клуб любителів сучасної художньої літератури «Сучасник», метою створення якого була популяризація кращих зразків сучасної художньої прози і поезії.

         В дев’яностих роках у бібліотеці зформувалося коло нових користувачів, зросла кількість відвідувань, більш складними стали запити.

         Але в роботі закладу не все було гаразд: майже припинилося фінансування на комплектування бібліотеки, і працівники Черниш Т. Г і Андреєва З. А. тривалий час працювали на 0,5 ставки, нодноразово бралися відпустки на свій рахунок.

         Приміщення бібліотеки не було зручним для роботи: більше 20 років без капітального ремонту, без газового опалення, яке прокладати (рити траншеї, носити пісок і глину) приходилося своїми силами.

         Бібліотека завжди конструктивно, за тих чи інших обставин, намагалася співпрацювала з органами влади – з міською радою.

         З 2000 року Верхівцевську міську бібліотеку очолює Андреєва Зинаїда Андріївна.

         Бібліотека перетворюється на інформаційний центр: збираються та видаються документи з питань діяльності місцевої влади, у сфері праці, політики, освіти, культури, побуту, захисту прав і інше.

         Оформлена інформаційна зона: «Влада і закон» з розділами: «У коридорах влади», «Держава і соціальний захист громадян», «Майбутнє держави у ваших руках», «Ринок праці: пошуки та надії».

         Для більш досконалого інформування користувачів новими матеріалами оформлюються папки–досьє: «Нове в законодавсті», «Соціальний захист молоді», «Рішення Верхівцевської міської Ради», «Проблеми житлово-комунального господарства», «Екологія України, області, району», «Історичні постаті» та інші.

         Бібліотекар цілеспрямовано продовжує роботу з вивчення рідного краю: оформлюється краєзнавчий куточок «Краю мій рідний», збираються матеріали в тематичну папку «Верхівцеве: історія та сьогодення», оформлений стенд «Легендарний герой  громадянської війни А. Г. Железняк».

В 2002 році Верхівцевська міська бібліотека займає друге місце в обласному огляді закладів культури і нагороджується премією обласного управління культури в розмірі 1500 грн. на розвиток бібліотеки.

В 2003 році колектив бібліотеки в районному конкурсі виборює звання «Кращої бібліотеки року», а її завідуюча, Андреєва З. А. отримала цінний подарунок від райдержадміністрації.

В 2003 році міська рада виділила колективу бібліотеки до Дня Незалежності премію, а також кошти на підписку періодичних видань та на побутові потреби: люстри для абонементу, канцтовари, каталожні картки, миючі засоби та інше.

Історія бібліотеки – це історія становлення і розвитку культури населеного пункту, це доля людей, відданих служінню ЇЇ Величності Книзі, читачам, громаді.

 




Сучасність бібліотеки

З лютого місяця 2004 року на посаду завідуючої бібліотекою приходить Литвиненко Тетяна Миколаївна.

         Імідж бібліотеки як осередку культури, освіти, спілкування, відпочинку та творчого розвитку підтримується на високому рівні.

         Бібліотека охоче реагує на всі події, що відбуваються в суспільстві, державі, громаді.

         2004 рік був роком 120 – річчя міста Верхівцеве. До цієї події працівниками бібліотеки було проведено безліч масових заходів, виданий бібліографічний покажчик «Місто залізничників», де були зібрані газетні матеріали про  Верхівцеве за десять останніх років, наполегливо напрацьовувався  краєзнавчий матеріал.  2005 року міська бібліотека відсвяткувала свій 50- літній ювілей, на який були запрошені ветерани бібліотеки (Проскурня Г. Є., Черниш Т. Г., Андреєва З. А., Вовчанська Н. П.), представники територіальної громади, центральної районної бібліотеки, колеги з технічної бібліотеки, місцеві поети, гості, друзі бібліотеки. У 2006 році бібліотека,  одна з  перших в районі,  почала працювати за цільовою програмою «Мій рідний край, такий ти гарний, наче рай», розрахованою на два роки. Метою програми було: залучення користувачів, особливо дітей та молоді, до вивчення спадщини рідного краю,  сприяння розвитку творчих здібностей верхівчан, засвоєнню духовних цінностей свого народу, підвищенню їх загально – освітнього та культурного рівнів.

         В рамках програми оформлювалися книжкові виставки: «Мій рідний край – моя історія жива», «Тут все священе, все твоє, бо зветься рідним краєм», «Моє місто – моя любов, моя колиска ніжна»,  проводилися масові заходи: Дні краєзнавства, краєзнавчі години, творчі зустрічі з видатними людьми краю, вечори поезії за участю місцевих поетів, складалися папки-досьє «Письменники Придніпров’я», «Поети нашого міста», видавалися інформаційні списки літератури: «Квітуче місто залізничників», «Рідна моя сторона», «Земле моя, земелечка».

         У 2007 році бібліотека розпочала роботу ще за однією програмою - довгостроковою програмою по екології «Берегти природу – берегти Україну», яка працює і до тепер.

В рамках програми проводяться  масові заходи: екологічні  подорожі, години екологічних повідомлень, еко-хвилинки тощо, складаються нові папки – досьє, поповнюються вже існуючі: «Мандруємо ріднокраєм», «Екологічне досьє нашого краю», «Заповідники України», «Вода – джерело життя на землі»; випущено буклети «Заповідна природа Верхньодніпровщини», «Живи в гармонії з природою».

До 175 – річчя від дня народження О. М. Поля вийшов бібліографічний покажчик «У пам’яті й діяннях назавжди».

          Міська бібліотека завжди активно приймає участь у конкурсах, оглядах.

         У 2008 році вона стала переможницею районного конкурсу «Краща бібліотека року».

         В 2009 році м. Верховцеве відмітило своє 125-річчя. На цю знаменну подію бібліотека обізвалася  низкою заходів.

Увагу читачів протягом року привертала книжкова виставка «Місто моє, ти для мене єдине». На виставці були представлені матеріали з історії міста, його сьогодення, книги місцевих авторів.

Багатий матеріал був зібраний в папках-досьє: «Верхівцеве: історія та сьогодення», «Славетні наші земляки», «Герой громадянської війни А.Г.Желєзняков», «Поети нашого міста», «Світ моїх захоплень», «Придніпровська залізниця», «Верхівцевська територіальна громада».

         Новими матеріалами поповнився краєзнавчий тематичний стенд «Краю мій рідний».

         Бібліотекою були видані буклети: «О.В.Верховцев: достовірні факти життя», «Рядки написані душею», «Моє місто – моя любов», «Матрос А.Г.Железняк».

         Популяризації краєзнавчих матеріалів сприяли масові заходи, проведені бібліотекою: вечір-портрет народного умільця, художника-пейзажиста «Дивосвіт Миколи Вовчанського», поетичний вернісаж «Наш край талантами багатий», літературний конкурс «Вірю в твоє майбутнє, Верхньодніпровщино!».

         В 2010 році Верхівцевська міська бібліотека відмітила свій  55- річний ювілей. Вдячні читачі відзначили цю подію подарувавши бібліотеці понад 200 примірників книг сучасної художньої літератури.

         Акція «Подаруй бібліотеці книгу» досить популярна серед читачів і є прекрасним засобом поповнення бібліотечних фондів.

Бібліотека намагається відповідати реаліям часу, бути сучасною і цікавою громаді.

         Щороку проводиться конкурс дитячого читання «Найкращий читач України», який так люблять і чекають діти.

         Щорічно відмічаються шевченківські березини. Заходи по популяризації творчості Т.Г.Шевченка приваблюють юних читачів можливістю самоутвердження серед свох однолітків: участь в конкурсах на кращого читця віршів поета  та  вікторинах на краще знання творчості Шевченка дають можливість показати свій інтелектуальний рівень в колі ровесників, підняти свій авторитет серед друзів.

         Тиждень дитячої і юнацької книги схвально сприймається читачами.

Презентації книжкових виставок, перегляди і огляди літератури, презентації книг, літературні вечори, вікторини, конкурси завжди мають своїх слухачів і учасників.

         Тиждень бібліотек та святкування Всеукраїнського Дня бібліотек проходить щороку, залучаючі до проведення заходів все більше читачів. Невгамовна фантазія бібліотекарів в проведені цих заходів викликає все більший інтерес у громади,  приваблює  новизною задумок.

         Започаткована в 2011 рокі акція «Сонце книзі не завада», яка в 2012 році вже називалася «Літо. Спека. Запрошуємо до бібліотеки»,  а в 2013 році «Літо. Спека. Відпочинь: є книга і бібліотека» добре сприймається мешканцями міста. В містах масового відпочинку городян виставлялися столи з популярними періодичними виданнями: «Женская магия», «Домашний доктор», «Домовой», «Порадниця», «Життєві історії», «Дім. Сад. Город», «Барвінок», «Журавлик»,  та ін.; проводилися бібліографічні огляди нових надходжень; презентувалися підбірки матеріалів «Про що пише наша районка».

         Літні акції щороку дають бібліотеці нових читачів і піднимають престиж бібліотеки.

         В 2012 році бібліотека підтримала Всеукраїнські громадські обговорення «Бібліотека нашої громади: сучасне і майбутнє» і провела громадські обговорення в своєму місті.

 
         Вуличними опитуваннями «Чи потрібна бібліотека громаді?» та анкетуванням «Бібліотека очима користувачів» було охоплено 10 % населення міста. Майже всі респонденти відмітили, що бібліотека необхідна громаді, більшості з них відомо де знаходиться бібліотека і які послуги вона надає.  Читачі бібліотеки задоволені обслуговуванням, але виказали бажання бачити в бібліотеці комп’ютери, кондиціонери, більше нової літератури.        

В 2013 році бібліотека приєдналася до проведення регіональної компанії «Дніпропетровщина читає Олеся Гончара», що була присвячена 95-річчю від дня народження відомого українського письменника Олеся Гончара.

         З метою виявлення знання населення про життя і творчисть Олеся Гончара бібліотекою було проведено соціологічне опитування «Чи знаєте Ви Олеся Гончара?», вуличні опитування «Хто є Олесь Гончар?», в бібліотеці,  організаціяї, установах,  підприємствах - анкетування «Олесь Гончар у вашому житті».

Населення міста виявилося досить обізнаним з іменем і творчистю О.Гончара, з задоволенням приймало участь в соціологічному опитуванні та масових заходах, що проводила бібліотека: презентація книжкової виставки «Лицар української літератури», літературна година «Духовний провідник України»,  обговорення книги «Собор», вулична акція «Читаємо відомого земляка. Заходимо до бібліотеки!».

         В ході регіональної компанії бібліотеці вдалося привернути увагу жителів міста до імені видатного земляка Олеся Гончара, зацікавити мешканців  його творчистю, сформувати читацький попит на  твори класичної української літератури.

         На сьогоднішній день бібліотека обслуговує 1500 користувачів, які відвідують бібліотеку протягом року близько 8700 разів, її книговидача складає більше 26000 примірників. Фонд бібліотеки налічує 27000 примірників.

         Загальна площа бібліотеки – 86 м2, це три кімнати – дитячий абонемент, дорослий та читальний зал об’єднаний з Інтернет-центром.

У 2013 роцу бібліотека прийняла участь в  написанні проекту «Організація нових бібліотечних послуг  з використанням вільного доступу  до Інтернету IV» програми «Бібліоміст» і завдяки цьому  зараз має 2 комп’ютера, принтер, сканер,  безкоштовний доступ до світової мережі Інтернет та інформаційних баз даних.

         Працівники бібліотеки, використовуючи свій професійний досвід і творчі здібності, намагаються зробити спілкування користувачів з бібліотечним закладом максимально корисним і цікавим.