Томаківський район


 
Кисличуватська сільська бібліотека-філіал 

 
Історія бібліотеки

Бібліотека була заснована в 1947 році. Знаходилася вона в сільському клубі, що займав приміщення  колишньої попівської хати. Фонд бібліотеки містився в двох шафах. Нараховував він 200-250 книг. Це були пожертвування самих читачів.

На початку 50-х років при Кисличуватській сільській раді було створено Кисличуватську сільську бібліотеку. Було призначено завідуючу і виділено для бібліотеки бюджет.

Першою завідуючою бібліотеки була Смирнова Валентина Федорівна. Маючи педагогічну освіту, вона багато допомагала людям в складанні різних довідок,прохань, що в післявоєнні роки багато для жителів значило. Старожили до сих пір згадують її добрим теплим словом. На жаль, вона рано пішла з життя. 

Юлія Іванівна Козиряцька розповідає про себе: «…В 1959 році я закінчила Дніпропетровський технікум культурних працівників – бібліотечне відділення. Про те, що  буду працювати в цій бібліотеці я дізналася. Коли була на практиці в Томаківській районній бібліотеці. І ось з 4 серпня 1959 року по 1 квітня 1997 року я пропрацювала в Кисличуватській сільській бібліотеці. На той час бібліотека знаходилася в конторі колгоспу «Побєда». Займала вона одну кімнату площею 20 м2. Книжковий фонд складав понад 4000 екземплярів. Послугами бібліотеки на той час користувалися понад 400 читачів. З року в рік фонд бібліотеки зростав. Приміщення було дуже мале. В 1967 році в селі Кисличувата на честь 50-річчя Великої Жовтневої революції було здано в експлуатацію будинок культури. В ньому було виділено 2 кімнати для бібліотеки площею 70 м2.

Перша кімната була розрахована на юних читачів, там було зібрано весь дитячий фонд. Оформлялись книжкові виставки, проводилось обслуговування читачів-дітей. Друга кімната була розрахована на дорослого читача, і зібрано було літературу для дорослих. Значну допомогу бібліотеці надавало правління колгоспу «Побєда». За кошти колгоспу було виготовлено стелажі, вітражні полиці; були куплені книжкові шафи, столи, штори, коврове покриття на підлогу. Кожен рік правління колгоспу виділяло 150-200 крб для поповнення книжкового фонду. Це було значною допомогою на той час.

Бібліотекою проводились усні журнали, читацькі конференції, бесіди. Це давало змогу залучати нових читачів до бібліотеки.

Для кращого обслуговування населення книгою створювались пункти видачі літератури. Вони організовувались в основному на виробничих ділянках. На фермі №2 та свиновідгодівельному комплексі вони проіснували до розпаду колгоспу (1994), обмін літератури тут проводився 2 рази на місяць.

Всю свою роботу бібліотека тісно пов’язувала з роботою сільського будинку культури, спеціалістами колгоспу «Побєда», Кисличуватською школою. Особливо теплим словом хочеться згадати педагогічний колектив школи: Пасюк Тамара Павлівна, Савченко Надія Костянтинівна, Рябоволенко Віктор Семенович, Ступа Галина Михайлівна, Яременко Ніна Миколаївна – ось неповний перелік вчителів, що приймали активну участь в проведенні різних масових заходів, пропаганді бібліотеки, в житті села. При нашій бібліотеці було створено школу передового досвіду «Формування, збереження та пропаганда книжкового фонду».

Районна бібліотека на базі    Кисличуватської СБФ неодноразово проводила семінари, наради. До них треба було добре готуватись, щоб бібліотечні працівники району змогли перейняти досвід, щось запровадити  у себе. Це все стимулювало робочий процес, було рушійною силою працювати далі з новим натхненням та втілюючи нові ідеї.

Наша бібліотека неодноразово нагороджувалась дипломами, почесними грамотами, була переможцем у соціалістичному змаганні. У 1972 році бібліотеці було присвоєно звання «Заклад відмінної роботи» з врученням диплому.

Але не все так легко було як здається. Були свої проблеми, невирішені питання… Я згадую ті часи, коли бібліотека гарно опалювалася взимку, в ній було затишно й дуже зелено від квітів: квіти на стелажах, підвіконні, столах.

В бібліотеку часто заходила молодь, особливо багатолюдно було перед початком кіносеансів при проведенні тематичних вечорів, святкових концертів. Кожен відвідувач міг знайти собі справу до душі: почитати книгу, передивитись газету чи журнал. Адже бібліотека отримувала 40 назв журналів, 15 назв газет. На превеликий жаль,цього не можна сказати про бібліотеку сучасну….»

З 1997 по 2000 рік Кисличуватську сільську бібліотеку  очолювала Сінкіна Ольга Володимирівна,  а після неї бібліотеку прийняла Ляшко Ніла Романівна. За період своєї роботи в бібліотеці проводилися найрізноманітніші заходи для кожної категорії читачів. Це книжкові виставки, розгорнуті полиці, усні журнали, диспути, тематичні вечори. Бібліотека завжди приймає активну участь в районних і обласних конкурсах. Особливо пам’ятним є 2011 рік. В лютому місяці було проведено конкурс «Найкращий читач» серед бібліотек району, на якому бібліотека зайняла 2-е і 3-є  призові місця. Також приймала  участь у таких конкурсах як «По країнам та континентам», та обласному заочному літературному конкурсі для творчої молоді «Україна є!».

На жаль, сучасна бібліотека потребує капітального ремонту.

В бібліотеці є два зали – в першій читальній кімнаті знаходиться література для користувачів молодшого і шкільного віку, в якій проводяться екскурсії для першокласників, усні журнали, зустрічі за круглим столом, та безліч інших масових заходів.

В другій кімнаті розташована література для дорослих користувачів, там знаходиться література українських та зарубіжних письменників. Бібліотека проводить різні масові заходи разом з будинком культури і Кисличуватською середньою школою.




Сучасність бібліотеки

Кисличуватська СБФ
Керівник – Ляшко Ніла Романівна.
Бібліотека координує свою роботу з школою, будинком культури, сільрадою, дитячим садком. В бібліотеці активно здійснюється популяризація літератури про звичаї, традиції українського народу. При бібліотеці діє клуб за інтересами «Україночка», в програмі засідань якого були заходи такого плану: «Весілля в народному стилі», «Вишиванки – краса своїми руками», «Оберіг української родини – рушник».  Учасниці клубу, народні майстрині, не одноразово відвідали районні та обласні заходи - виставки народної творчості та прикладного мистецтва. У практиці роботи бібліотеки є проведення днів села «Моє село, кохане і єдине».

бібліотекар має великі артистичні здібності, і тому приймає участь в концертах та масових заходах, проведених в масштабі села, району.