Солонянський район


 
Павлівська сільська бібліотека 

 
Історія бібліотеки

Книгу справедливо називають невичерпним джерелом знань. Мудрим ще ніхто не вродився, а мудрощів навчився. Чого навчився, того за плечами не носити. Вчена людина – видюща і на все тямуща. За допомогою книги долаємо простір і час, вчимося жити, збагачуємо розум і душу. А рятівницею людських душ є бібліотека. Без бібліотеки суспільство ганебно деградує.

            Павлівська сільська бібліотека, як і кожна країна, село-має свою історію, розміщена в приміщенні Павловського сільського будинку культури, який знаходиться в центрі села.

            Перші згадування про бібліотеку, а точніше хату-читальню, сягають в далекий 1949 рік. В інвентарній книзі №1 перший запис значиться 10 жовтня 1949 року. Записано дев”яносто дві книги.

            Бібліотека знаходилася в невеликому старому будиночку. Книги розміщалися на саморобних стелажах та поличках. В різні часи в бьібліотеці працювали: Цегельник Григорій Платонович, Дорофєєва Марія Кирилівна, Метла Клавдія Степанівна, Бордок Олександра Андріївна.

За кошти колгоспу виписувалася періодика.

            З грудня 1959 р. в Павлівській сільській бібліотеці, після закінчення Дніпропетровського культурно-освітнього училища працювала Стрижеус Галина Іванівна. За час своєї роботи в бібліотеці Галина Іванівна оформляла книжкові виставки по матеріалах партійних з”їздів та на інші актуальні теми. Проводилися бесіди, лекції, огляди літератури, усні журнали. В липні 1963 р. Галина Іванівна перейшла працювати в Про-мінську сільську бібліотеку.

            З серпня 1963 р. в бібліотеку, після закінчення Дніпропетровського культурно-освітнього училища, прийшла працювати Люта / Ремез / Валентина Іванівна.

            За свій трудовий шлях в Павлівській бібліотеці Валентина Іванівна зробила багато корисного для розвитку культури на селі.

            Свою трудову діяльність вона розпочала в старому приміщенні бібліотеки. В 1967 р. було збудовано нове приміщення сільського будинку культури. В цьому приміщенні було виділено велику кімнату під сільську бібліотеку. Валентина Іванівна, з допомогою активних читачів та учнів школи, перенесла бібліотечний фонд в нове приміщення. В 60 ті.- 70 ті. роки бібліотечний фонд значно зростав. На підписку періодичних видань виділялися великі кошти. Бібліотека отримувала 25 екземплярів газет та 10 примірників журналів.

            СБК разом з бібліотекою першими в районі провели вогник для тваринників. В підготовці вогника активну участь брали директор будинку культури Горин Костянтин Кирилович та завідуюча сільською бібліотекою Люта В. І. На цей захід були запрошені працівники райкому партії, працівники редакції. Згодом в своїй статті в газеті “Вперед” Г.Білоус розповів про чудовий масовий захід.

 

            Пам”ятаю, як була я ще школяркою, ми з подружками часто, повертаючись зі школи, чи на перервах, забігали до бібліотеки - це було так цікаво. Мене завжди зачаровували оті високі стелажі (адже я була тоді маленького зросту) з книгами, що стоять рівненько одна біля одної і кожна з них зберігала свою таємницю. Ми вибирали книжки із почуттям гордості йшли додому, щоб вивчити уроки, почитати. Чому з почуттям гордості, а тому, що я була записана читачем у бібліотеку і не в шкільну, а в дорослу, де працювала Валентина Іванівна, яка нам говорила:” Чим більше книг ви прочитаєте-тим дорослішими ставатимете”. Ці слова запам”яталися мені на все життя.
 
            В 1970 р. сільській бібліотеці було присвоєно звання “БІБЛІОТЕКИ ВІДМІННОЇ РОБОТИ”.

            За свій трудовий шлях в бібліотеці В.І.Люта неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами, цінними подарунками. Свою трудову діяльність в бібліотеці Люта В.І. закінчила в 1974 р. - перейшла працювати в Новопокровську селищну бібліотеку.

            На зміну Валентині Іванівні прийшла працювати в бібліотеку Олегаш/Михальчук Зінаїда Михайлівна. Працювала Зінаїда Михайлівна не довго, всього лише рік. За час своєї роботи вона брала активну участь в роботі СБК. Приймала активну участь в художній самодіяльності. Проводила масові заходи як для дорослих так і для дітей. Проводилися літературні вечори, дні інформації, усні журнали, читацькі конференції, оформлялися книжкові виставки.

            З червня 1975 р. бібліотеку очолила Горбун/Оковита Тетяна Михайлівна. На той час в бібліотеці читало 600 читачів. З них 100 читачів-дітей. Бібліотека отримувала 25 екземплярів газет та 15 примірників журналів.

            За 30ти.річний період роботи в сільській бібліотеці було проведено багато цікавих масових заходів. Серед них і усні журнали, читацькі конференції, вечори-зустрічі, літературні вечори, диспути. Для дітей проводилися конкурси, вікторини, ранки, вечори.

            Сьогодні заклад має застарілий фонд, який практично не комплектується новими виданнями, але від цього існуючий фонд не став менш цікавим. А які зараз цікаві і навчальні нові книги для дітей. Та і дорослі, я впевнена, можуть підібрати книжки на свій смак. Як приємно перегортати сторінки книг, які тримаються одна за одну міцно, мов сестрички і ніби переживають за те, щоб вам сподобався їх зміст. Мені здається, що атмосфера бібліотеки-це атмосфера мудрості. Павлівська бібліотека-це не тільки стелажі з книгами, а й море всілякої цікавої та корисної інформації.