Дніпропетровщина бібліотечна

За даними, що збереглись в Межиріцькому краєзнавчому музеї, бібліотека в нашому селі була відкрита в 1926 році. Це був історичний період, коли радянська влада проводила політику ліквідації неграмотності сільського населення. Бібліотеки, їх книжкові фонди, ставали доступними широким колам населення, робітникам і селянам. В селах створювались хати-читальні, в яких проводились колективні збори, обговорювались різні питання, але основною функцією таких хат-читалень була боротьба з безграмотністю сільського населення. Селян вчили писати, читати, рахувати. На жаль, даних про роботу бібліотеки в селі з 1928 року по 1955 рік не збереглось. Старожили, люди 1924-1928 років народження не пам’ятають про бібліотеку в ті далекі роки.

Деякими спогадами про сільську бібліотеку та її роботу з 1955 по 1959 роки поділилася Овсієнко Надія Петрівна, яка працювала бібліотекарем саме в ці роки. В нашому селі Межиріч тоді існувало декілька колгоспів. Надія Петрівна працювала бібліотекарем в колгоспі «Трудовик». Бібліотека в той час знаходилась в одному приміщенні з колгоспною конторою. Головою колгоспу «Трудовик» працював Головатий Панфил Васильович, секретарем парторганізаці - Луценко. Вони піклувались про те, щоб в читальному залі бібліотеки була достатня кількість газет та журналів для трудівників колгоспу. Книжкового фонду в той час не було взагалі. Надія Петрівна говорила, що книги були знищені під час фашистської окупації села. Бібліотека колгоспу працювала тоді до 21 години. Після робочого дня працівники колгоспу збиралися в бібліотеці.  Для читачів за рахунок колгоспу отримували  газети «Зоря», «Павлоградська правда», журнали «Огонек», «Перець», «Колхозница», «Радянська жінка».

З 1959 року на довгі і плідні  40 з лишком років незмінною завідуючою стала Медвєдєва Лідія Петрівна. За роки її завідування бібліотека досягла найбільшого розвитку: стабільне поповнення книжкового фонду (крім державного комплектування), найбільший в районі  фонд періодичних видань, цікаві масові заходи літературного та суспільно-політичного напрямку, підтримка позашкільної освіти.

Колгосп «ім.22 партз’їзду»  не шкодував коштів на розвиток культури в селі, зокрема бібліотеки. Щорічно виділяли 2-3 тисячі карбованців на поповнення книжкового фонду; підписка складала 56 назв  газет та 75 назв журналів для бібліотеки та трьох пунктів видачі, які діяли на молочнотоварних фермах, на молочно-тваринницькому комплексі. Ці пункти видачі працювали  щоп’ятниці  з 18 години  та  забезпечували доярок та інших працівників замовленою ними літературою.  

Працівники    бібліотеки у відповідь на піклування колгоспу про бібліотеку  завжди допомагали працівникам колгоспу  своєю працею.  Під час збирання зернових в кожній бригаді діяв куточок, в якому для комбайнерів та трактористів завжди були свіжі випуски газет та журналів.  Закріплений за таким куточком  бібліотекар  випускав «Блискавку», де висвітлювались результати жнив, вітали передовиків.

Послугами сільської бібліотеки тоді користувались  більше тисячі читачів (500 дорослих читачів, 525-540 дітей).   
На базі нашої бібліотеки неодноразово (1978,  1986рр) проводились районні  та обласний семінари-наради бібліотечних працівників.

З 1986 року при бібліотеці почав діяти  клуб за інтересами «Чарівна скринька» -ляльковий театр для наймолодших читачів та дошкільнят. Перший комплект театральних ляльок  замовила і отримала із Всесоюзного  Театрального Товариства  Кухар Неля Іванівна, яка працювала в ті роки бібліотекарем, разом із завідуючою - Медвєдєвою Лідією Петрівною. В репертуарі  театру були лялькові вистави за мотивами дитячих казок «Теремок», «Рукавичка», «Лисиця і півень»  та інші.   З  1987 року  ляльковим театром керує бібліотекар Гаюн Людмила Григорівна.  З ляльковими виставами ми відвідували дитячий садочок «Сонечко», були запрошені в середню школу №2 нашого села, де показали першу виставу на українській мові за власним сценарієм «Суперколобок», яка сподобалась і дітям, і вихователям. Тодішні юні артисти  були учнями 3-го класу, вони отримали величезний торт за свій виступ. Нарівська Таня, Голуб Люда, Іордак Оля, Лютенко Інна, Гаюн Таня, Подорожня Наталка  ставили лялькові вистави протягом 8 років. Артисти встигли підрости, але не покидали свій театр. Перша стаття про діяльність нашого театру з’явилась в районній газеті «Світло жовтня»(тепер «Рідний край»)  4 січня 1991 року. Ми виступали в дитячому садочку з ляльковою виставою «Дід Мороз», вітали дошкільнят з Новим роком.

Протягом  10 років (з 1985 по 1995 рік) в читальному залі бібліотеки працювала Шубенко Лідія Петрівна. ЇЇ руками були оформлені всі виставки та куточки читального залу, в якому одночасно могли працювати 30 користувачів. А під час масових заходів, лялькових вистав наш читальний зал вміщав до 85 дітей -  увесь оздоровчий табір СШ № 1.

В 2008 році бібліотека була переведена в непристосоване приміщення, в якому розташована і сьогодні. Вона займає три відокремлені кімнати. Незважаючи на  труднощі, бібліотека щорічно обслуговує більше, ніж 500 користувачів різного віку. Час вносить свої корективи: змінився і репертуар лялькового театру. Вистави  за мотивами казок доповнюють тематичні вистави:  «Куріння чи здоров’я – обирай сам», «Пригоди Вогнехвостика» (протипожежна тема), «В гостях у Світлофора Моргайка» (безпека дорожнього руху), «На лісовій галявині» (екологічна тема).

Дорослі читачі дарують своїй бібліотеці літературу, необхідну іншим. Більш, ніж 300 книг подарували   бібліотеці сільський голова Чумак Т.В., читачі Свинар В.С., сім’я  Рулік, Безбожна Л.В., Живченко Л.І,  Діхтяренко Л.М.. Читач Рибченко Л.В. за власні кошти передплачує для бібліотеки «Український пенсіонер». Читачка Єрьоменко О.С. дарує бібліотеці і книги, і підшивки цікавих газет - «Хозяин» та «Земля –кормилица».

Постійними і активними читачами бібліотеки є вихованці дитячого будинку «Моя родина» (зараз це інтернатна група НВК ім. І.С.Обдули), учні  двох середніх шкіл села. Вони не тільки готуються до уроків, а й приймають активну участь в житті бібліотеки, в проведенні масових заходів, в обслуговуванні читачів похилого  віку.
                      

Сучасність бібліотеки

Сучасна історія нашої сільської бібліотеки – це, перш за все, невпинна праця в напрямку наближення бібліотеки до читача, намагання не втратити здобуте раніше, напрацьоване  роками.  

2010 рік. Вже два роки, як бібліотека волею одного із сільських голів перенесена в непристосоване приміщення. Вона займає три відокремлені кімнати, в двох з яких протікає стеля. Дотаційна сільська рада  виділяє кошти тільки на заробітну плату. Підписка періодичних видань, придбання необхідних матеріалів, канцтоварів  стало особистою справою бібліотекаря. Велика подяка нашим читачам, які не тільки дарували книги бібліотеці, а й виділяли кошти із свого сімейного бюджету на підписку найнеобхідніших періодичних видань. І  все ж  бібліотека працювала, дякуючи підтримці  своїх читачів.  Продовжував працювати клуб «Чарівна скринька», лялькові вистави  якого завжди чекали наші дошкільнята. 

Масові заходи, що проводяться в бібліотеці, хоча і не можуть охопити велику кількість читачів, але завжди різноманітні по тематиці і формі проведення, охоплюють  літературне і суспільно-політичне життя нашої держави, направлені на задоволення різноманітних потреб наших користувачів  різного віку, на забезпечення їх дозвілля і творчих здібностей. Це години краєзнавства, пізнавальні вікторини, дні дозвілля, театралізовані ігри, години спілкування, виставки-хобі, виставки творчих робіт дітей, подорожі країнами Європи, творчі години.

Межиріцька сільська бібліотека розширює свої можливості та інформаційний простір. На інформаційному стенді «Відкрий свою бібліотеку» висвітлюється інформація для учасників АТО, ВПО, соціально-побутова   ті  бібліотечна інформація.  В районній газеті «Рідний край» висвітлюються заходи, проведені в бібліотеці.

З використанням комп’ютерних технологій  заходи бібліотеки  стали більш сучасними та цікавими для користувачів: наприклад, відеоурок-попередження для юнацтва «Життя без тютюну», слайд-подорож «День Соборності України», віртуальна подорож «Великий Кобзар і Дніпропетровщина», відео-подорож «В зоні Чорнобильського лиха», відео-подорожі країнами Європи, віртуальні знайомства з традиціями різних країн.

Всі бажаючі можуть користуватись зоною Wi-Fi, що робить бібліотеку більш  сучасною і доступною для дітей та юнацтва.

Використання можливостей Інтернет мережі  розширює довідкову роботу бібліотеки. Читачі бібліотеки, які захоплюються виноградарством і садівництвом, мають можливість ознайомитись з досягненнями колег з різних куточків України і зробити замовлення для придбання потрібного садивного матеріалу.

Для популяризації сучасної літератури використовуємо таку форму, як бук трейлер. Наші читачі мають можливість побачити бук трейлери  по книзі Галини Вдовиченко «Маріупольський вузол» та по книзі   Світлани Талан «Коли ти поруч».

Сільська бібліотека завжди працювала і працює в тісному контакті із шкільною бібліотекою. Ми спільно проводимо заходи по популяризації бібліотечних знань, вихованню культури читання: бібліотечні уроки, традиційне свято «Посвячення в читачі».

Межиріцька сільська  бібліотека знаходиться в одному приміщенні з філіями Укрпошти та Ощадбанку, і  багато клієнтів   мають можливість  ознайомитись з бібліотекою та  користуватись її послугами.

З 2015 року бібліотека  підпорядкована КЗК «Павлоградська районна бібліотека».   В кращу сторону змінилось комплектування  книжкового фонду, стала можливою підписка періодичних видань для користувачів.
Дякуючи  читачам бібліотеки, оновився склад театральних ляльок  клубу «Чарівна  скринька». Вони  також подарували тканину для пересувної ширми лялькового театру. 

Радісною подією в житті нашої бібліотеки стало підключення  до інформаційної мережі ІНТЕРНЕТ. Завдяки  допомозі  небайдужих  керівників  наших сільськогосподарських підприємств,  користувачі нашої бібліотеки мають доступ до сучасної інформації, а юні читачі   пізнаватимуть сучасний світ разом з бібліотекою.

 2017 рік -  останній  етап в децентралізації  влади і утворення громад.  Є надія на те, що  і в територіальній громаді  бібліотека  буде  виконувати свої основні функції як  сучасний  інформаційний, культурний, дозвільний  центр. Тому,  потрібно не втрачати набуте і завжди іти в ногу з часом.