Дніпропетровщина бібліотечна

Верхньодніпровський район


 
КЗК "Якимівська сільська бібліотека" 

 
 Історія бібліотеки

         В тяжкі післявоєнні роки, рік заснування бібліотеки 1954-й, першим приміщенням Якимівської сільської бібліотеки, а точніше тоді ще – хати-читальні,  був звичайний будинок з залізним покриттям.

         Бібліотеку очолював колишній фронтовик, учасник бойових дій Батьков Василь Іванович.

         Фонд бібліотеки складали книги, які вціліли під час війни, книги, які пожертвували вчителі, що повернулися з фронту і привезли з собою книжкові реліквії.

         Дуже поширеною в ті часи була акція «Прочитав книгу – передай другому». Молодь місяцями стояла в черзі за «Малиновими дзвонами» Ю.Збанацького, «Вишневими усмішками» О.Вишні, адже фонд сільської бібліотеки становив десь з тисячу екземплярів.

         В селі, тоді ще, була школа десятирічка, де учнів було багато – займалися у дві зміни, був великий вчительський колектив, та й молодь в той час жадібно прагнула знань.

В цій ситуації стриманий глибоко освічений бібліотекар Василь Іванович нагадував диригента в книжковому морі. За браком літератури він був змушений читати загальноосвітні лекції, робити огляди газет та журналів, яких в той час було дуже мало, вести пропагандистську роботу. І це все в старесенькій хаті-читальні, при світлі керосинової лампи.

         В ті роки, до речі, як і завжди, бібліотекар у своїй роботі спирався на читацький актив. В той час ядро сільського і бібліотечного активу складалося з людей, відданих ідеям соціалізму, які вони відстояли в боротьбі з ворогом: це – парторг місцевого колгоспу Дашко І.Л., голова Б-Хутірської сільської ради Гавва О.О., секретар сільської ради Мінак В.С. та директор Новоолександрівської школи Січова В.Т.

         Час невпинно рухався вперед, піднімалося з руїн село, відновилося державне фінансування культури, в селі збудували новий клуб, з кінозалом на 80 місць, спеціальним приміщенням для бібліотеки. Це був 1962 рік.

           Фонд бібліотеки поповнюється новими виданнями, періодикою, спеціальним обладнанням.

         Створюється алфавітний каталог, потім систематичний, заводяться інвентарні книги.

         В цей час бібліотеку очолює  Кучеренко Ольга Василівна. Вчителька за освітою і за покликанням, вона головним в своїй роботі вважала, перш за все, роботу з дітьми. За часів її роботи в бібліотеці почали систематично проводитися масові заходи за участтю учнів середньої школи. Паралельно Ольга Василівна завідувала і шкільною бібліотекою, і тому на той час охоплення книгою дітей шкільного віку було стовідсотковим. Багато, нині вже сивочолих,  жителів села згадують бібліотекарку, як свого особистого й авторитетного провідника до світу книг.

         В 1975 року бібліотека увійшла до складу Верхньодніпровської централізованої бібліотечної системи на правах філіалу.  Робота в нових умовах сприяла поліпшенню всієї діяльності бібліотеки. Централізація принесла великі зміни в керівництво бібліотечною справою, ведення бібліотечної документації, було придбано нове обладнання: двосторонні стелажі, каталожні ящики, письмові столи і стільці, посилилося комплектування літературою з різних галузей знань, оновлюється оформлення бібліотеки.

         В 1977 році  в  бібліотеку  прийшла працювати нова людина Крайнік Ольга Олексіївна, спеціаліст, закінчила Дніпропетровське культурно-освітнє училище.

         Бібліотека вела активну роботу по популяризації книги і читання: бібліотечним обслуговуванням були охоплені всі населені пункти, організована пересувна бібліотека, відкриті пункти видачі на робочих місцях;  комплекси заходів (бібліографічні огляди літератури, бесіди на морально-етичні теми та ін.) проводилися на виробничих ділянках – тваринних фермах, тракторних бригадах. Це наближало книгу до читача, давало змогу бібліотекареві скорегувати запит на комплектування  літературою певного профілю.

         Кількісні показники 70-х-80-х років стабільні, в середньому такі: 400 читачів, 8000 примірників книговидача, книжковий фонд – поступово зростав від 5000 прим. (початок 70-х років) до 8000 прим. (кінець 80-х).

         В 90-х роках в основу роботи бібліотеки було покладено сприяння відродженню української мови та літератури, української культури. Велика увага приділялася формуванню фонду, бібліотека почала комплектуватися творами репресованих письменників. 

         Кількісні показники 90-х років в середньому такі: читачів – 300, книговидача – 8000 примірників, фонд – 4500 примірників.

         В 2000-ні роки активізувалася робота бібліотеки з краєзнавства. В бібліотеці був створений краєзнавчий куточок «Краю мій, улюблена земля».  В 2004 році завершилася робота з літопису історії села «Моє рідне село»,  зібраний бібліотекарем матеріал увійшов в інформаційний дайджест «Мандруємо Верхньодніпровщиною»,  виданий методичним центром районної бібліотеки в 2009 році.

         В 2005 році відбулася децентралізація бібліотечної системи району, але матеріальне становище бібліотеки не погіршилося.

         Кількісні показники цих років в середньому такі: читачів – 300, книговидача – 6000, відвідувань – 2000, фонд – 3000.

 

Сучасність бібліотеки


Якимівська сільська бібліотека розташована в приміщені сільського клубу, має одну кімнату, площею 25 м2, обслуговує 300 користувачів, книговидача складає 6000 примірників, відвідування 2000, фонд бібліотеки налічує 2200 примірників.

 Завдяки підтримці сільської ради Якимівська бібліотека має сучасний і привабливий вигляд:  в бібліотеці затишнно і красиво, а її господиня привітна і ласкава до своїх читачів.

Фонд бібліотеки розкритий для вільного доступу користувачів.

В бібліотеці оформлені яскраві книжкові виставки, такі як: «Україно моя! Мені в світі нічого не треба, тільки голос твій чути», «Мови чисте джерело» та інші, проводяться масові заходи з популяризації літератури, відзначення державних і народних свят, пам’ятних днів,  історичних подій, ювілеїв письменників: «Ми будуємо разом майбутнє» - інформаційна година до Дня Європи, «Від громадянина України до громадянина Землі» - година державності до Дня Конституції, «Свого сина пам’ятає Україна» – літературна година до дня народження Т.Г.Шевченка та інші.

Без перебільшення можна сказати, що Якимівська бібліотека є основним центром інтелектуального життя села.

Саме небайдужість до своєї професії, вміння знаходити спільну мову з людьми різного віку, різних спеціальностей, різних поглядів допомогли завідуючій зробити свою бібліотеку однією з кращих в районі.