Дніпропетровщина бібліотечна
Верхньодніпровський район
КЗК "Соколівська сільська бібліотека"
Історія бібліотеки
Історія Соколівської сільської бібліотеки в деякій мірі віддзеркалює історію становлення і розвитку культури села.
В 1919 році на території села Любомирівка було організовано радгосп «Любомирівка». Це був невеликий населений пункт, всього чотири бараки, в яких проживало по сім сімей. У зв’язку з будівництвом залізничної колії, яка поєднала Кривий Ріг з Катеринославом, населений пункт поповнювався новими жителями, новобудовами. Люди працювали завзято, та не лише фізичною працею живе людина. Селяни тягнулися до знань, до культури, до читання. І ось, в 1939 році, перші комсомольці знесли книги в приміщення контори, де була виділена кімната для читальні. Налічувалося всього до двохсот книг. Ініціатором була Сап’янова Антоніна Павлівна. Коли розпочалася війна, жителі села розібрали книги і поховали їх у себе вдома. І лише після звільнення від німецько-фашистських окупантів, в 1943 році, книги знову зайняли своє місце в старому приміщенні сільського клубу. Завідувачем був комсомолець Сичов Микола.
З року в рік бібліотека-читальня поповнювалася новими книгами, які були придбані на кошти, виділені радгоспом. На кінець 1949 року фонд бібліотеки складався з 5000 книг.
З 1950 року бібліотекарем працювала Цугуй Наталія Петрівна.
Ще на початку 50-х років XX століття на весь Радянський Союз гриміла слава про трудові досягнення працівників племзаводу «Любомирівка». Та не лише трудовими показниками славився племзавод, були й культурні надбання. На республіканському огляді художньої самодіяльності ансамбль пісні і танцю племзаводу зайняв перше місце, і на премію, яку йому було вручено, збудував радгосп новий Будинок культури, куди в 1955 році і переїхала бібліотека-читальня. В післявоєнні роки бібліотека широко пропагувала книги воєнно-героїчної тематики, пов’язані з подіями недавньої Великої Вітчизняної війни, піднімалися питання інтернаціоналізму і боротьби передових людей за мир в усьому світі.
З 1959 по 1967 роки бібліотекою завідувала Бойко Олександра Григорівна.
В 1961 році с. Любомирівку перейменували в с. Соколівку, тож згодом і бібліотека змінила свою назву.
В ці роки широко популяризувалася галузева література: науково-пізнавальна, технічна та література з нових технологій виробництва.
З 1967 по 1970 роки в бібліотеці працювала Зінченко Ольга Макарівна. На цей період бібліотека мала 600 читачів, книжковий фонд нараховував більше 5000 примірників.
З 1970 по 1974 рік бібліотекою завідувала Ільченко Лариса Петрівна.
З 1974 по 1977 рік в бібліотеці працювала Єрохіна Валентина Андріївна.
В 1975 році бібліотека ввійшла до складу централізованої бібліотечної системи.
На фермах, у тракторній бригаді радгоспу були відкриті пересувні бібліотеки та пункти видачі з метою доведення книги до кожного мешканця територіальної громади.
Поліпшилося інформаційне забезпечення спеціалістів сільського господарства, розширилось коло виробників, які обслуговувались індивідуальною та груповою інформацією. Для них окремо був виділений довідково-інформаційний фонд з питань сільського господарства.
З 1976 по 1978 рік в бібліотеці працювала Хейлик Меланія.
З 1978 року завідуючою бібліотеки стала Кваша Зінаїда Олексіївна, спеціаліст, випускниця Дніпропетровського культурно-освітнього училища.
В кожної епохи свої пріоритети. Робота бібліотеки завжди відповідала вимогам часу.
1978 рік – рік 60-річчя з дня заснування Всесоюзної Ленінської Комуністичної спілки молоді (ВЛКСМ) – бібліотека активно проводила масові заходи під девізом: «Ты на подвиг зовешь, комсомольский билет».
В 1980 році в Москві відбуваються XXII Олімпійські ігри - бібліотека активізує пропаганду літератури інтернаціонально-патріотичної та спортивної тематики. Проводяться заходи під назвами: «Все дороги ведут в Олимпию», «Спалахи олімпійських багать» та інші.
1985 року держава відзначала 40-річчя Перемоги Радянського Союзу над фашистською Германією – в бібліотеці посилилася робота з пропаганди літератури воєнно-патріотичної тематики: «На героїв рівняємо крок», «Вони захищали Вітчизну», «Дорогами партизанської слави», проводилися обговорення книг, зустрічі з ветеранами війни, вдовами.
Діяльність бібліотеки в 1981-1985 рр. відзначалася завданнями ідеологічної роботи, накресленими XXVI з’їздом Комуністичної Партії Радянського Союзу (КПРС) та XXVI з’їздом Компартії України (КПУ). В світлі завдань, поставлених партією, бібліотека націлювала свою роботу на переконливий показ переваг радянського способу життя шляхом проведення суспільно-політичних читань, ленінських читань, днів ленінської книги. Протягом усіх років іде активна популяризація економічних знань, приділяється увага морально-правовому, патріотичному, трудовому і естетичному вихованню.
Активна робота бібліотеки сприяла збільшенню основних контрольних показників. У 80-ті роки бібліотека обслуговувала 900 читачів, книговидача складала майже 21000 примірників на рік, книжковий фонд зріс до 15000 примірників.
Початок 90-х років став переломним в історії країни. Ідеї демократичного перетворення суспільства, статус України, як самостійної і незалежної держави створили сприятливі умови для відродження духовності українського народу.
У формуванні бібліотечного фонду значна увага приділялася придбанню творів української літератури, книг з історії і культури України. Впроваджувалися нові форми роботи, такі як: вечір-реквієм, бесіда-пропозиція, фольклорна композиція. Проводилися заходи на допомогу читачам усіх категорій в засвоєнні забутої спадщини свого народу та формуванню на цій основі почуття національної гідності. Тематика таких заходів була різноманітною: «Свято рідної мови», «Шануй батька і неньку», «Різдвяне свято», фольклорне свято «Благослови, мати, весну зустрічати», вечір гумору «Здоровше з гумором живеться».
Спільно з сільським Будинком культури бібліотека організувала драмгурток, який вивчав і ставив п’єси українських драматургів.
Велика робота була проведена бібліотекою з вивчення історії рідного краю. Завідуюча бібліотеки Кваша З.О. довгі роки кропітливо збирала та систематизувала матеріал з краєзнавства: це дані про село Любомирівку, про утворення радгоспу «Любомирівка», про минуле краю. Ці відомості лягли в основу краєзнавчого дайджесту «Мандруємо Верхньодніпровщиною», який пізніше (в 2009 році) видала центральна районна бібліотека.
«Важкі 90-ті» негативно позначилися на роботі бібліотеки: зменьшелося фінансування, передплачувалася мала кількість назв періодичних видань, книжковий фонд не оновлювався, неопалювалося приміщенням Будинку культури, в якому знаходилася бібліотека.
Відсутність роботи на селі змусила жителів виїжджати: зменьшелося населення, відповідно зменьшилась і кількість читачів. Знизилися основні показники роботи бібліотеки. В 90-ті роки вони складали: читачів – 500, книговидача – 13000, фонд – близько 16000 примірників.
В 2001 році бібліотека переїхала з Будинку культури, який прийшов у негодність, до відремонтованого приміщення колишньої Любомирівської сільської школи.
В зв’язку з децентралізацією, яка відбулася в 2005 році, Соколівська сільська бібліотека була передана на утримання Верхівцевській міській раді, в результаті – матеріально-технічне забезпечення бібліотеки покращилося.
Сучасність бібліотеки
Соколівська сільська бібліотека обслуговує 300 користувачів, її книговидача складає 6000 примірників на рік, відвідувань – 2500, бібліотечний фонд – близько 13000 примірників. Бібліотека розміщена в одній кімнаті – просторій і світлій, площею – 121 м2.
Завідує бібліотекою Кваша Зінаїда Олексіївна.
Під її керівництвом бібліотека стала інформаційним центром громади села і початковим пунктом пошуку інформації про місцеві новини, навчання, роботу.
В бібліотеці оформлений інформаційний куточок «Держава. Людина. Правo», в якому можна знайти інформацію з багатьох питань: нові закони і постанови Уряду, роз’яснення і коментарі до пенсійної реформи, поради бажаючим відкрити свою справу, пояснення безробітнім як стати на біржу праці тощо.
Велика увага приділяється краєзнавству. В бібліотеці працює краєзнавчий куточок «Моє село – моя історія жива».
Бібліотекою створюються тематичні папки-досьє за запитами користувачів: «Економіка краю», «Екологія краю», «Депутатський корпус району», «Все про паї, все про землю», «Славетні земляки» та інші.
В бібліотеці працюють інформаційні зони: на допомогу самоосвіті - «Увага! Нова книга», «Коли підручника замало», на допомогу профорієнтації молоді – «Світ професій».
Фонд бібліотеки відкритий тематичними поличками: «Світ навколо тебе», «Для тебе, господине», «Здоров’я для всіх», «Україна сміється», «Крізь призму віків» та інші.
Бібліотека вчасно реагує на всі важливі події, що відбуваються в країні. До державних і народних свят, пам’ятних дат, ювілеїв видатних людей проводяться різноманітні масові заходи: презентації книжкових виставок «Незалежна Україна – обличчя епохи» (до Дня Незалежності України), «Людина світу – син Дніпра» (до ювілею О. Гончара), «Жива мова – живий народ» (до Дня рідної мови), година екології «Захистимо нашу планету» (до Дня довкілля), година пам’яті «Чорнобиль – це набат і біль», вечір-реквієм «Перемога зі слізьми на очах» (до 70-річчя звільнення Любомирівки від німецько-фашистських загарбників); проводяться масові заходи, які направлені на підвищення розумового та духовного потенціалу особистості: літературна гра «Поле Чудес», літературно-мистецький конкурс «Нумо, хлопці».
Традиційно щороку бібліотека відзначає День захисту дітей, Тиждень дитячої і юнацької книги, День бібліотек, проводить літню соціокультурну акцію «Літо. Спека. Запрошуємо до бібліотеки».
Бібліотека активно долучається до конкурсів, акцій, досліджень районного та обласного рівнів, що сприяє підвищенню іміджу бібліотеки в сільській громаді.
Історія Соколівської сільської бібліотеки в деякій мірі віддзеркалює історію становлення і розвитку культури села.
В 1919 році на території села Любомирівка було організовано радгосп «Любомирівка». Це був невеликий населений пункт, всього чотири бараки, в яких проживало по сім сімей. У зв’язку з будівництвом залізничної колії, яка поєднала Кривий Ріг з Катеринославом, населений пункт поповнювався новими жителями, новобудовами. Люди працювали завзято, та не лише фізичною працею живе людина. Селяни тягнулися до знань, до культури, до читання. І ось, в 1939 році, перші комсомольці знесли книги в приміщення контори, де була виділена кімната для читальні. Налічувалося всього до двохсот книг. Ініціатором була Сап’янова Антоніна Павлівна. Коли розпочалася війна, жителі села розібрали книги і поховали їх у себе вдома. І лише після звільнення від німецько-фашистських окупантів, в 1943 році, книги знову зайняли своє місце в старому приміщенні сільського клубу. Завідувачем був комсомолець Сичов Микола.
З року в рік бібліотека-читальня поповнювалася новими книгами, які були придбані на кошти, виділені радгоспом. На кінець 1949 року фонд бібліотеки складався з 5000 книг.
З 1950 року бібліотекарем працювала Цугуй Наталія Петрівна.
Ще на початку 50-х років XX століття на весь Радянський Союз гриміла слава про трудові досягнення працівників племзаводу «Любомирівка». Та не лише трудовими показниками славився племзавод, були й культурні надбання. На республіканському огляді художньої самодіяльності ансамбль пісні і танцю племзаводу зайняв перше місце, і на премію, яку йому було вручено, збудував радгосп новий Будинок культури, куди в 1955 році і переїхала бібліотека-читальня. В післявоєнні роки бібліотека широко пропагувала книги воєнно-героїчної тематики, пов’язані з подіями недавньої Великої Вітчизняної війни, піднімалися питання інтернаціоналізму і боротьби передових людей за мир в усьому світі.
З 1959 по 1967 роки бібліотекою завідувала Бойко Олександра Григорівна.
В 1961 році с. Любомирівку перейменували в с. Соколівку, тож згодом і бібліотека змінила свою назву.
В ці роки широко популяризувалася галузева література: науково-пізнавальна, технічна та література з нових технологій виробництва.
З 1967 по 1970 роки в бібліотеці працювала Зінченко Ольга Макарівна. На цей період бібліотека мала 600 читачів, книжковий фонд нараховував більше 5000 примірників.
З 1970 по 1974 рік бібліотекою завідувала Ільченко Лариса Петрівна.
З 1974 по 1977 рік в бібліотеці працювала Єрохіна Валентина Андріївна.
В 1975 році бібліотека ввійшла до складу централізованої бібліотечної системи.
На фермах, у тракторній бригаді радгоспу були відкриті пересувні бібліотеки та пункти видачі з метою доведення книги до кожного мешканця територіальної громади.
Поліпшилося інформаційне забезпечення спеціалістів сільського господарства, розширилось коло виробників, які обслуговувались індивідуальною та груповою інформацією. Для них окремо був виділений довідково-інформаційний фонд з питань сільського господарства.
З 1976 по 1978 рік в бібліотеці працювала Хейлик Меланія.
З 1978 року завідуючою бібліотеки стала Кваша Зінаїда Олексіївна, спеціаліст, випускниця Дніпропетровського культурно-освітнього училища.
В кожної епохи свої пріоритети. Робота бібліотеки завжди відповідала вимогам часу.
1978 рік – рік 60-річчя з дня заснування Всесоюзної Ленінської Комуністичної спілки молоді (ВЛКСМ) – бібліотека активно проводила масові заходи під девізом: «Ты на подвиг зовешь, комсомольский билет».
В 1980 році в Москві відбуваються XXII Олімпійські ігри - бібліотека активізує пропаганду літератури інтернаціонально-патріотичної та спортивної тематики. Проводяться заходи під назвами: «Все дороги ведут в Олимпию», «Спалахи олімпійських багать» та інші.
1985 року держава відзначала 40-річчя Перемоги Радянського Союзу над фашистською Германією – в бібліотеці посилилася робота з пропаганди літератури воєнно-патріотичної тематики: «На героїв рівняємо крок», «Вони захищали Вітчизну», «Дорогами партизанської слави», проводилися обговорення книг, зустрічі з ветеранами війни, вдовами.
Діяльність бібліотеки в 1981-1985 рр. відзначалася завданнями ідеологічної роботи, накресленими XXVI з’їздом Комуністичної Партії Радянського Союзу (КПРС) та XXVI з’їздом Компартії України (КПУ). В світлі завдань, поставлених партією, бібліотека націлювала свою роботу на переконливий показ переваг радянського способу життя шляхом проведення суспільно-політичних читань, ленінських читань, днів ленінської книги. Протягом усіх років іде активна популяризація економічних знань, приділяється увага морально-правовому, патріотичному, трудовому і естетичному вихованню.
Активна робота бібліотеки сприяла збільшенню основних контрольних показників. У 80-ті роки бібліотека обслуговувала 900 читачів, книговидача складала майже 21000 примірників на рік, книжковий фонд зріс до 15000 примірників.
Початок 90-х років став переломним в історії країни. Ідеї демократичного перетворення суспільства, статус України, як самостійної і незалежної держави створили сприятливі умови для відродження духовності українського народу.
У формуванні бібліотечного фонду значна увага приділялася придбанню творів української літератури, книг з історії і культури України. Впроваджувалися нові форми роботи, такі як: вечір-реквієм, бесіда-пропозиція, фольклорна композиція. Проводилися заходи на допомогу читачам усіх категорій в засвоєнні забутої спадщини свого народу та формуванню на цій основі почуття національної гідності. Тематика таких заходів була різноманітною: «Свято рідної мови», «Шануй батька і неньку», «Різдвяне свято», фольклорне свято «Благослови, мати, весну зустрічати», вечір гумору «Здоровше з гумором живеться».
Спільно з сільським Будинком культури бібліотека організувала драмгурток, який вивчав і ставив п’єси українських драматургів.
Велика робота була проведена бібліотекою з вивчення історії рідного краю. Завідуюча бібліотеки Кваша З.О. довгі роки кропітливо збирала та систематизувала матеріал з краєзнавства: це дані про село Любомирівку, про утворення радгоспу «Любомирівка», про минуле краю. Ці відомості лягли в основу краєзнавчого дайджесту «Мандруємо Верхньодніпровщиною», який пізніше (в 2009 році) видала центральна районна бібліотека.
«Важкі 90-ті» негативно позначилися на роботі бібліотеки: зменьшелося фінансування, передплачувалася мала кількість назв періодичних видань, книжковий фонд не оновлювався, неопалювалося приміщенням Будинку культури, в якому знаходилася бібліотека.
Відсутність роботи на селі змусила жителів виїжджати: зменьшелося населення, відповідно зменьшилась і кількість читачів. Знизилися основні показники роботи бібліотеки. В 90-ті роки вони складали: читачів – 500, книговидача – 13000, фонд – близько 16000 примірників.
В 2001 році бібліотека переїхала з Будинку культури, який прийшов у негодність, до відремонтованого приміщення колишньої Любомирівської сільської школи.
В зв’язку з децентралізацією, яка відбулася в 2005 році, Соколівська сільська бібліотека була передана на утримання Верхівцевській міській раді, в результаті – матеріально-технічне забезпечення бібліотеки покращилося.
Сучасність бібліотеки
Соколівська сільська бібліотека обслуговує 300 користувачів, її книговидача складає 6000 примірників на рік, відвідувань – 2500, бібліотечний фонд – близько 13000 примірників. Бібліотека розміщена в одній кімнаті – просторій і світлій, площею – 121 м2.
Завідує бібліотекою Кваша Зінаїда Олексіївна.
Під її керівництвом бібліотека стала інформаційним центром громади села і початковим пунктом пошуку інформації про місцеві новини, навчання, роботу.
В бібліотеці оформлений інформаційний куточок «Держава. Людина. Правo», в якому можна знайти інформацію з багатьох питань: нові закони і постанови Уряду, роз’яснення і коментарі до пенсійної реформи, поради бажаючим відкрити свою справу, пояснення безробітнім як стати на біржу праці тощо.
Велика увага приділяється краєзнавству. В бібліотеці працює краєзнавчий куточок «Моє село – моя історія жива».
Бібліотекою створюються тематичні папки-досьє за запитами користувачів: «Економіка краю», «Екологія краю», «Депутатський корпус району», «Все про паї, все про землю», «Славетні земляки» та інші.
В бібліотеці працюють інформаційні зони: на допомогу самоосвіті - «Увага! Нова книга», «Коли підручника замало», на допомогу профорієнтації молоді – «Світ професій».
Фонд бібліотеки відкритий тематичними поличками: «Світ навколо тебе», «Для тебе, господине», «Здоров’я для всіх», «Україна сміється», «Крізь призму віків» та інші.
Бібліотека вчасно реагує на всі важливі події, що відбуваються в країні. До державних і народних свят, пам’ятних дат, ювілеїв видатних людей проводяться різноманітні масові заходи: презентації книжкових виставок «Незалежна Україна – обличчя епохи» (до Дня Незалежності України), «Людина світу – син Дніпра» (до ювілею О. Гончара), «Жива мова – живий народ» (до Дня рідної мови), година екології «Захистимо нашу планету» (до Дня довкілля), година пам’яті «Чорнобиль – це набат і біль», вечір-реквієм «Перемога зі слізьми на очах» (до 70-річчя звільнення Любомирівки від німецько-фашистських загарбників); проводяться масові заходи, які направлені на підвищення розумового та духовного потенціалу особистості: літературна гра «Поле Чудес», літературно-мистецький конкурс «Нумо, хлопці».
Традиційно щороку бібліотека відзначає День захисту дітей, Тиждень дитячої і юнацької книги, День бібліотек, проводить літню соціокультурну акцію «Літо. Спека. Запрошуємо до бібліотеки».
Бібліотека активно долучається до конкурсів, акцій, досліджень районного та обласного рівнів, що сприяє підвищенню іміджу бібліотеки в сільській громаді.