Дніпропетровщина бібліотечна
Верхньодніпровський район
Першотравенська сільська бібліотека
Історія бібліотеки
Першотравенська сільська бібліотека була відкрита у 1949 році. Це був період післявоєнної відбудови села: були потрібні спеціалісти різних сільськогосподарських професій, були потрібні знання, а значить і книги.
На території колишнього села Богодарівка неподалік сільської ради знаходилась початкова школа. Рішенням сільської ради в приміщенні школи була відкрита сільська бібліотека. Завідуючою бібліотекою була призначена дружина голови сільської ради Дубина Катерина Харитонівна.
На період відкриття бібліотеки у її фонді налічувалося всього 200 книг, першими читачами стали працівники школи, сільської ради та учні.
Сільська рада систематично виділяла кошти на придбання книг та періодичних видань. Уже в 1950 році фонд бібліотеки складав 1500 примірників, а з ростом фонду зросла і кількість читачів до 200 осіб.
Щоб донести книгу до кожного жителя територіальної громади, завідуюча бібліотекою відкрила у віддалених населених пунктах - селах Самоткань та Новогригорівка - бібліотечні пункти.
З ростом фонду і збільшенням підписних періодичних видань бібліотеці стало тісно в стінах сільської школи, і тому виконком сільської ради прийняв рішення про переведення бібліотеки в приміщення контори колгоспу ім. Шевченка, в тому ж приміщені знаходився і сільський клуб.
У 1954 році Дубина К.Х. разом зі своєю сім’єю поміняла місце проживання, виїхала з села, і їй на зміну прийшла корінна жителька, зовсім юна Зінаїда Яківна Дришлюк. На той час навчалася Дришлюк З.Я. заочно в Дніпропетровському училищі культури.
Коли ж в селі побудували дитячий садок - туди перевели початкову школу, а сільська бібліотека отримала кімнату у приміщенні сільської ради.
Зінаїда Яківна Бабіч (Дришлюк) віддала роботі в Першотравенській сільській бібліотеці 22 роки. Була нагороджена багатьма грамотами за багаторічну і відмінну працю на ниві культури, занесена до Книги Пошани, була членом КПРС, ветераном праці, з 1956 по 1976 роки була депутатом сільської ради.
Під її керівництвом в 60-х роках Першотравенська сільська бібліотека була школою передового досвіду з питань роботи на допомогу сільськогосподарському виробництву. Сюди приїжджали вчитися всі бібліотекарі району протягом 5 років. Бібліотека досягла високих результатів в роботі і в 1975 році отримала звання «Бібліотека відмінної роботи».
Кількісні показники того року такі: 400 користувачів, 8000 книговидача, 4500 примірників налічував книжковий фонд.
З Першотравенської сільської бібліотеки починався трудовий шлях директора Верхньодніпровської ЦБС 1982 – 2005 років Чорнойван Лідії Федорівни. В 1960 році вона була направлена на посаду завідуючої Першотравенської сільської бібліотеки на період декретної відпустки Бабіч З.Я., відпрацювала 6 місяців і була переведена методистом у Верхньодніпровську центральну районну бібліотеку.
В 1975 році бібліотека ввійшла до складу централізованої бібліотечної системи на правах філіалу.
Робота в нових умовах сприяла поліпшенню всієї діяльності бібліотеки. Вивільнений час, який витрачався на комплектування і обробку літератури, був спрямований на удосконалення обслуговування читачів, керівництво читанням, масову роботу. Нові умови праці стимулювали розвиток творчості, пошук нових ефективних форм роботи.
Значно зросла матеріально-технічна база бібліотеки, придбані були фільмоскоп і діапроектор.
При бібліотеці був створений кабінет політосвіти.
В 1976 році була призначена нова завідуюча – Грицай Ольга Михайлівна, але затрималася вона ненадовго, будуючи не спеціалістом, перейшла працювати в колгосп.
Їй на зміну прийшла молода випускниця Миколаївського інституту культури Ужва Тетяна Василівна.
Бібліотека спрямувала свою діяльність на підвищення ідейно-політичного рівня пропаганди книги і керівництва читанням, на розвиток і удосконалення інформаційного потенціалу бібліотеки, забезпеченню високого рівня організації обслуговування населення, впровадженню ББК в практику роботи.
Бібліотечним обслуговуванням були охоплені всі населені пункти, виробничі ділянки. Надавалася допомога політінформаторам, пропагандистам і слухачам сітки політосвіти.
В 1980 – 1985 рр. в центрі уваги виховної і пропагандистської роботи бібліотеки було роз’яснення матеріалів і рішень ХХVІ з’їзду Комуністичної Партії Радянського Союзу, пропаганда науково-технічного прогресу і економічної політики КПРС.
Бібліотека забезпечувала якісно новий рівень роботи: в практику бібліотеки був впроваджений бригадний абонемент з метою максимального забезпечення інформаційних потреб сільського господарства, при бібліотеці був створений інформпост, по ЦБС був розроблений і впроваджений бібліографічний всеобуч.
В цей період значно зріс обсяг книжкового фонду.
Колгосп Шевченко допомагав бібліотеці, щорічно виділяв кошти на придбання літератури і підписку періодичних видань.
Кількісні показники 80-х років в середньому такі: читачів – 460, книговидача – 10000, книжковий фонд – 13000.
В 1982 році змінилася завідуюча. До роботи приступила Саржан Наталія Олександрівна. Бібліотечна робота захопила її, в 1992 році вона отримала спеціальну освіту, закінчила Дніпропетровське культурно-освітнє училище.
В 90-х роках в основу роботи було покладено сприяння відродженню української мови та культури, популяризації творів репресованих письменників, поглиблення інтересу до краєзнавчих знань.
З ростом національної свідомості, поглибленням інтересу до своєї історії і культури, зростає увага до бібліотеки, як до джерела краєзнавчої інформації.
Бібліотекар активно впроваджує в практику роботи: народознавчі свята, краєзнавчі години, зустрічі з відомими людьми краю тощо.
Кількісні показники роботи бібліотеки зростають: читачів – 500, книговидача – 13000, фонд – 14000.
З середини 90-тих років значно зменьшилося фінансування бібліотек: все менше стало нових надходжень літератури, передплачувалася незначна кількість періодичних видань.
В 2005 році бібліотеки району пережили децентралізацію.
Переведеня Першотравенської бібліотеки на утримання сільської ради не покращило фінансово-матеріального стану бібліотеки.
Завідуюча бібліотекою докладала максимум зусиль, щоб утримати роботу бібліотеки на належному рівні: щорічно впроваджувалася акція «Подаруй бібліотеці книгу», завдяки дарункам читачів, та надходженням з обласної бібліотеки фонд, хоч і незначним чином, але все ж таки оновлювався, за власні кошти завідуючої передплачувалися періодичні видання.
Кількісні показники 2000-х років в середньому такі: читачів – 500, книговидача – 10000, відвідувань – 2000, фонд – 12000.
Сучасність бібліотеки
Першотравенська сільська бібліотека обслуговує 500 користувачів, її книговидача складає близько 10000 примірників на рік, відвідувань – 2500, бібліотечний фонд налічує близько 11000 примірників. Загальна площа приміщення – 84 м2.
Бібліотека функціонує на селі як: інформаційний, культурно-освітній і дозвілевий центр, активно співпрацює з: сільською школою, дитячим садком, фельдшерсько-акушерським пунктом, сільською радою, приймає активну участь в в житті села й усіх заходах місцевої громади.
Розуміючи важливу соціальну функцію, що виконує бібліотека, - забезпечення вільного доступу до інформації всіх мешканців громади - завідуюча бібліотекою намагається задовольнити найрізноманітніші запити своїх користувачів. В бібліотеці створені інформаційні зони: з забезпечення населення інформацією про діяльність місцевої влади «Влада інформує», з соціально-правової інформації «Заради інтересів людини, суспільства, держави», на допомогу самоосвіті та освітнім програмам «Якщо підручника замало», «Майбутнє України в руках молодих», з краєзнавчої інформації «Немає кращої землі, ніж та, що зветься краєм рідним».
Необхідно відмітити, що краєзнавчий напрямок в роботі бібліотеки є профілюючим.
Протягом багатьох років завідуюча бібліотекою Саржан Н.О. по крихтах збирає матеріали краєзнавчого характеру: пише історії навколишніх сіл, вулиць, історії установ і організацій, вишукує відомості про храми, церкви, кургани краю, відсліжує біографії видатних людей, складає природоохоронні списки рослин і тварин лісів і балок Присамоткання. Її дбайливими руками при бібліотеці створений історико-краєзнавчий музей, куди несуть односельці предмети побутового вжитку сивої давнини: знаряддя праці, стародавній посуд, одяг, рушники, ікони, картини, меблі тощо.
Особлива увага приділяється експонатам Великої Вітчизняної війни. Зібрано багато відомостей про воїнів-визволителів села. Оформлений стенд фотографій фронтовиків. Завідуюча з власної ініціативи веде пошукову роботу. Завдяки їй багато родин змогли вклонитися могилам батьків і дідів, загиблих в роки війни.
В 2009 року в бібліотеці створився еколого-краєзнавчий клуб «Любисток», об‘єднавший істориків-краєзнавців, біологів-натуралістів, патріотів краю і любителів живої природи. При клубі працюють: пошукова група і еко-група молодих ентузіастів. Пошукова група збирає краєзнавчий матеріал: легенди, перекази старожилів, допомагає бібліотекарю писати літопис села, поповнює матеріалами бібліотечний краєзнавчий музей. Еко-група вивчає і досліджує природу Присамоткання, складає Червону книгу села.
З 2012 року і дотепер бібліотека працює за цільовою програмою «Покоління приходить, покоління відходить, а земля віковічно стоїть». Це програма з екології краю. Реалізовувати програму бібліотеці допомагає місцевий краєзнавець, біолог, патріот степової природи, регіональний координатор обласного еколого-туристичного об’єднання «Орлан» В.М.Колісник. Він опікується експедиціями-мандрівками до Римського і Самсонівського лісу, балками Придніпров’я, навчає юних любити і розуміти живу природу.
Соціальну значущість проведеної роботи важко переоцінити. В заходах бібліотеки: Днях і годинах краєзнавства, екологічних подорожах, краєзнавчих конкурсах і вікторинах, Днях села, зустрічах з видатними односельцям і місцевими поетами було задіяне все населення мікрорайону, що обслуговує бібліотека. В ході заходів найповніше популяризувався фонд бібліотеки, виховувалась екологічна культура, поповнювалися знання з краєзнавства, народознавства, підвищувався рівень національної самосвідомісті, покращувалася самооцінка людей.
Бібліотека завжди активно приєднувалася до районних і обласних конкурсів, акцій, компаній, проводення соцдосліджень.
В 2010 році Першотравенська сільська бібліотека брала участь в обласному краєзнавчому конкурсі «Я рідну землю пізнаю». Користувачами бібліотеки було надіслано 2 роботи, які зайняли І місце в номінаціях «Письмова творчисть» і «Немеркнучий вінок спогадів».
В цьому ж році бібліотека приймала участь у ІІІ обласному заочному літературному конкурсі творчої молоді «Війна без права забуття» і була відмічена Почесною грамотою.
І місце бібліотека отримала в конкурсі «Моє село», який проводила міжнародна громадська організація «Інститут Україніки» з обласним радіо.
В 2012 році Першотравенська сільська бібліотека активно приєдналася до відзначення 80-річчя утворення Дніпропетровської області і представила на обласний конкурс «Дніпропетровщина, мій краю благодатний, вклоняюсь низько я твоїй красі» творчі поробки своїх читачів. Читачі бібліотеки були відзначений Подякою і пам’ятним сувеніром.
В 2012 році бібліотека приєдналася до Всеукраїнських громадських обговорень «Бібліотека нашої громади: сучасне і майбутнє».
В результаті опитувань вдалося з’ясувати, що Першотравенська сільська громада роботою бібліотеки задоволена.
В 2013 році Першотравенська сільська бібліотека брала участь в регіональній компанії «Дніпропетровщина читає Олеся Гончара», присвяченій 95-річчю від дня народження О.Гончара.
Популяризуючи творчий спадок письменника, бібліотеці вдалося привернути увагу громадськості до творів О.Гончара, збудити інтерес до читання, сформувати стійкий попит на твори класичної української літератури.
Щороку бібліотека долучається до проведення Всеукраїнського конкурсу «Кращий читач року», проведення Тижня дитячої і юнацької книги, відзначення Дня бібліотек, підтримує літню соціокультурну акцію «Літо. Спека. Бібліотека», проводить заходи до Дня захисту дітей.
Всі важливі події, що відбуваються в Україні знаходять своє відображення в роботі бібліотеки: відзначаються народні і державні свята, пам’ятні дні та історичні події, ювілеї письменників.
Завідуюча систематично відвідує заходи з підвищення кваліфікації, що проводить центральна районна бібліотека, неодноразово ділилася досвідом своєї роботи, приймаючи колег в своїй бібліотеці, кілька разів Першотравенська сільська бібліотека була визнана переможницею районного конкурсу «Краща бібліотека року».
Першотравенська сільська бібліотека була відкрита у 1949 році. Це був період післявоєнної відбудови села: були потрібні спеціалісти різних сільськогосподарських професій, були потрібні знання, а значить і книги.
На території колишнього села Богодарівка неподалік сільської ради знаходилась початкова школа. Рішенням сільської ради в приміщенні школи була відкрита сільська бібліотека. Завідуючою бібліотекою була призначена дружина голови сільської ради Дубина Катерина Харитонівна.
На період відкриття бібліотеки у її фонді налічувалося всього 200 книг, першими читачами стали працівники школи, сільської ради та учні.
Сільська рада систематично виділяла кошти на придбання книг та періодичних видань. Уже в 1950 році фонд бібліотеки складав 1500 примірників, а з ростом фонду зросла і кількість читачів до 200 осіб.
Щоб донести книгу до кожного жителя територіальної громади, завідуюча бібліотекою відкрила у віддалених населених пунктах - селах Самоткань та Новогригорівка - бібліотечні пункти.
З ростом фонду і збільшенням підписних періодичних видань бібліотеці стало тісно в стінах сільської школи, і тому виконком сільської ради прийняв рішення про переведення бібліотеки в приміщення контори колгоспу ім. Шевченка, в тому ж приміщені знаходився і сільський клуб.
У 1954 році Дубина К.Х. разом зі своєю сім’єю поміняла місце проживання, виїхала з села, і їй на зміну прийшла корінна жителька, зовсім юна Зінаїда Яківна Дришлюк. На той час навчалася Дришлюк З.Я. заочно в Дніпропетровському училищі культури.
Коли ж в селі побудували дитячий садок - туди перевели початкову школу, а сільська бібліотека отримала кімнату у приміщенні сільської ради.
Зінаїда Яківна Бабіч (Дришлюк) віддала роботі в Першотравенській сільській бібліотеці 22 роки. Була нагороджена багатьма грамотами за багаторічну і відмінну працю на ниві культури, занесена до Книги Пошани, була членом КПРС, ветераном праці, з 1956 по 1976 роки була депутатом сільської ради.
Під її керівництвом в 60-х роках Першотравенська сільська бібліотека була школою передового досвіду з питань роботи на допомогу сільськогосподарському виробництву. Сюди приїжджали вчитися всі бібліотекарі району протягом 5 років. Бібліотека досягла високих результатів в роботі і в 1975 році отримала звання «Бібліотека відмінної роботи».
Кількісні показники того року такі: 400 користувачів, 8000 книговидача, 4500 примірників налічував книжковий фонд.
З Першотравенської сільської бібліотеки починався трудовий шлях директора Верхньодніпровської ЦБС 1982 – 2005 років Чорнойван Лідії Федорівни. В 1960 році вона була направлена на посаду завідуючої Першотравенської сільської бібліотеки на період декретної відпустки Бабіч З.Я., відпрацювала 6 місяців і була переведена методистом у Верхньодніпровську центральну районну бібліотеку.
В 1975 році бібліотека ввійшла до складу централізованої бібліотечної системи на правах філіалу.
Робота в нових умовах сприяла поліпшенню всієї діяльності бібліотеки. Вивільнений час, який витрачався на комплектування і обробку літератури, був спрямований на удосконалення обслуговування читачів, керівництво читанням, масову роботу. Нові умови праці стимулювали розвиток творчості, пошук нових ефективних форм роботи.
Значно зросла матеріально-технічна база бібліотеки, придбані були фільмоскоп і діапроектор.
При бібліотеці був створений кабінет політосвіти.
В 1976 році була призначена нова завідуюча – Грицай Ольга Михайлівна, але затрималася вона ненадовго, будуючи не спеціалістом, перейшла працювати в колгосп.
Їй на зміну прийшла молода випускниця Миколаївського інституту культури Ужва Тетяна Василівна.
Бібліотека спрямувала свою діяльність на підвищення ідейно-політичного рівня пропаганди книги і керівництва читанням, на розвиток і удосконалення інформаційного потенціалу бібліотеки, забезпеченню високого рівня організації обслуговування населення, впровадженню ББК в практику роботи.
Бібліотечним обслуговуванням були охоплені всі населені пункти, виробничі ділянки. Надавалася допомога політінформаторам, пропагандистам і слухачам сітки політосвіти.
В 1980 – 1985 рр. в центрі уваги виховної і пропагандистської роботи бібліотеки було роз’яснення матеріалів і рішень ХХVІ з’їзду Комуністичної Партії Радянського Союзу, пропаганда науково-технічного прогресу і економічної політики КПРС.
Бібліотека забезпечувала якісно новий рівень роботи: в практику бібліотеки був впроваджений бригадний абонемент з метою максимального забезпечення інформаційних потреб сільського господарства, при бібліотеці був створений інформпост, по ЦБС був розроблений і впроваджений бібліографічний всеобуч.
В цей період значно зріс обсяг книжкового фонду.
Колгосп Шевченко допомагав бібліотеці, щорічно виділяв кошти на придбання літератури і підписку періодичних видань.
Кількісні показники 80-х років в середньому такі: читачів – 460, книговидача – 10000, книжковий фонд – 13000.
В 1982 році змінилася завідуюча. До роботи приступила Саржан Наталія Олександрівна. Бібліотечна робота захопила її, в 1992 році вона отримала спеціальну освіту, закінчила Дніпропетровське культурно-освітнє училище.
В 90-х роках в основу роботи було покладено сприяння відродженню української мови та культури, популяризації творів репресованих письменників, поглиблення інтересу до краєзнавчих знань.
З ростом національної свідомості, поглибленням інтересу до своєї історії і культури, зростає увага до бібліотеки, як до джерела краєзнавчої інформації.
Бібліотекар активно впроваджує в практику роботи: народознавчі свята, краєзнавчі години, зустрічі з відомими людьми краю тощо.
Кількісні показники роботи бібліотеки зростають: читачів – 500, книговидача – 13000, фонд – 14000.
З середини 90-тих років значно зменьшилося фінансування бібліотек: все менше стало нових надходжень літератури, передплачувалася незначна кількість періодичних видань.
В 2005 році бібліотеки району пережили децентралізацію.
Переведеня Першотравенської бібліотеки на утримання сільської ради не покращило фінансово-матеріального стану бібліотеки.
Завідуюча бібліотекою докладала максимум зусиль, щоб утримати роботу бібліотеки на належному рівні: щорічно впроваджувалася акція «Подаруй бібліотеці книгу», завдяки дарункам читачів, та надходженням з обласної бібліотеки фонд, хоч і незначним чином, але все ж таки оновлювався, за власні кошти завідуючої передплачувалися періодичні видання.
Кількісні показники 2000-х років в середньому такі: читачів – 500, книговидача – 10000, відвідувань – 2000, фонд – 12000.
Сучасність бібліотеки
Першотравенська сільська бібліотека обслуговує 500 користувачів, її книговидача складає близько 10000 примірників на рік, відвідувань – 2500, бібліотечний фонд налічує близько 11000 примірників. Загальна площа приміщення – 84 м2.
Бібліотека функціонує на селі як: інформаційний, культурно-освітній і дозвілевий центр, активно співпрацює з: сільською школою, дитячим садком, фельдшерсько-акушерським пунктом, сільською радою, приймає активну участь в в житті села й усіх заходах місцевої громади.
Розуміючи важливу соціальну функцію, що виконує бібліотека, - забезпечення вільного доступу до інформації всіх мешканців громади - завідуюча бібліотекою намагається задовольнити найрізноманітніші запити своїх користувачів. В бібліотеці створені інформаційні зони: з забезпечення населення інформацією про діяльність місцевої влади «Влада інформує», з соціально-правової інформації «Заради інтересів людини, суспільства, держави», на допомогу самоосвіті та освітнім програмам «Якщо підручника замало», «Майбутнє України в руках молодих», з краєзнавчої інформації «Немає кращої землі, ніж та, що зветься краєм рідним».
Необхідно відмітити, що краєзнавчий напрямок в роботі бібліотеки є профілюючим.
Протягом багатьох років завідуюча бібліотекою Саржан Н.О. по крихтах збирає матеріали краєзнавчого характеру: пише історії навколишніх сіл, вулиць, історії установ і організацій, вишукує відомості про храми, церкви, кургани краю, відсліжує біографії видатних людей, складає природоохоронні списки рослин і тварин лісів і балок Присамоткання. Її дбайливими руками при бібліотеці створений історико-краєзнавчий музей, куди несуть односельці предмети побутового вжитку сивої давнини: знаряддя праці, стародавній посуд, одяг, рушники, ікони, картини, меблі тощо.
Особлива увага приділяється експонатам Великої Вітчизняної війни. Зібрано багато відомостей про воїнів-визволителів села. Оформлений стенд фотографій фронтовиків. Завідуюча з власної ініціативи веде пошукову роботу. Завдяки їй багато родин змогли вклонитися могилам батьків і дідів, загиблих в роки війни.
В 2009 року в бібліотеці створився еколого-краєзнавчий клуб «Любисток», об‘єднавший істориків-краєзнавців, біологів-натуралістів, патріотів краю і любителів живої природи. При клубі працюють: пошукова група і еко-група молодих ентузіастів. Пошукова група збирає краєзнавчий матеріал: легенди, перекази старожилів, допомагає бібліотекарю писати літопис села, поповнює матеріалами бібліотечний краєзнавчий музей. Еко-група вивчає і досліджує природу Присамоткання, складає Червону книгу села.
З 2012 року і дотепер бібліотека працює за цільовою програмою «Покоління приходить, покоління відходить, а земля віковічно стоїть». Це програма з екології краю. Реалізовувати програму бібліотеці допомагає місцевий краєзнавець, біолог, патріот степової природи, регіональний координатор обласного еколого-туристичного об’єднання «Орлан» В.М.Колісник. Він опікується експедиціями-мандрівками до Римського і Самсонівського лісу, балками Придніпров’я, навчає юних любити і розуміти живу природу.
Соціальну значущість проведеної роботи важко переоцінити. В заходах бібліотеки: Днях і годинах краєзнавства, екологічних подорожах, краєзнавчих конкурсах і вікторинах, Днях села, зустрічах з видатними односельцям і місцевими поетами було задіяне все населення мікрорайону, що обслуговує бібліотека. В ході заходів найповніше популяризувався фонд бібліотеки, виховувалась екологічна культура, поповнювалися знання з краєзнавства, народознавства, підвищувався рівень національної самосвідомісті, покращувалася самооцінка людей.
Бібліотека завжди активно приєднувалася до районних і обласних конкурсів, акцій, компаній, проводення соцдосліджень.
В 2010 році Першотравенська сільська бібліотека брала участь в обласному краєзнавчому конкурсі «Я рідну землю пізнаю». Користувачами бібліотеки було надіслано 2 роботи, які зайняли І місце в номінаціях «Письмова творчисть» і «Немеркнучий вінок спогадів».
В цьому ж році бібліотека приймала участь у ІІІ обласному заочному літературному конкурсі творчої молоді «Війна без права забуття» і була відмічена Почесною грамотою.
І місце бібліотека отримала в конкурсі «Моє село», який проводила міжнародна громадська організація «Інститут Україніки» з обласним радіо.
В 2012 році Першотравенська сільська бібліотека активно приєдналася до відзначення 80-річчя утворення Дніпропетровської області і представила на обласний конкурс «Дніпропетровщина, мій краю благодатний, вклоняюсь низько я твоїй красі» творчі поробки своїх читачів. Читачі бібліотеки були відзначений Подякою і пам’ятним сувеніром.
В 2012 році бібліотека приєдналася до Всеукраїнських громадських обговорень «Бібліотека нашої громади: сучасне і майбутнє».
В результаті опитувань вдалося з’ясувати, що Першотравенська сільська громада роботою бібліотеки задоволена.
В 2013 році Першотравенська сільська бібліотека брала участь в регіональній компанії «Дніпропетровщина читає Олеся Гончара», присвяченій 95-річчю від дня народження О.Гончара.
Популяризуючи творчий спадок письменника, бібліотеці вдалося привернути увагу громадськості до творів О.Гончара, збудити інтерес до читання, сформувати стійкий попит на твори класичної української літератури.
Щороку бібліотека долучається до проведення Всеукраїнського конкурсу «Кращий читач року», проведення Тижня дитячої і юнацької книги, відзначення Дня бібліотек, підтримує літню соціокультурну акцію «Літо. Спека. Бібліотека», проводить заходи до Дня захисту дітей.
Всі важливі події, що відбуваються в Україні знаходять своє відображення в роботі бібліотеки: відзначаються народні і державні свята, пам’ятні дні та історичні події, ювілеї письменників.
Завідуюча систематично відвідує заходи з підвищення кваліфікації, що проводить центральна районна бібліотека, неодноразово ділилася досвідом своєї роботи, приймаючи колег в своїй бібліотеці, кілька разів Першотравенська сільська бібліотека була визнана переможницею районного конкурсу «Краща бібліотека року».