Дніпропетровщина бібліотечна

Верхньодніпровський район


 
Новомиколаївська селищна бібліотека 

 
Історія бібліотеки

Історію Новомиколаївської селищної бібліотеки почалася в далекому 1945 році. Поверталися з війни жителі села, розпочалася відбудова, зруйнованого війною, селища.

 
Знайшлися ентузіасти, які принесли до сільської ради  книги і сказали голові: «Хочемо мати в селі бібліотеку». З цих пір рішенням сільради влітку 1945 року була відкрита бібліотека. Не збереглися документи про першого бібліотекаря, відомо лише, що, дякуючи йому на початок 50-х років фонд бібліотеки складав більше тисячі примірників.
 
Ім’я наступного бібліотекаря зберіглося в людській пам’яті – Ганна Іванівна, та не зберіглося прізвище. Вона завідувала бібліотекою більше 10 років.   На той час бібліотека обслуговувала  100 читачів.
 
У 1964 році прийшла до бібліотеки Раїса Опанасівна Романько з середньою педагогічною освітою. Приступивши до роботи, вона зрозуміла, що їй бракує бібліотечних знань, а тому вступила до Дніпропетровського культурно-освітнього училища. Після закінчення навчання з великою енергією взялася за роботу: якісно обслуговувала читачів, не тільки ретельно виконуючи їх запити, а й вчасно інформуючи спеціалістів з нових надходжень галузевої літератури, любителів художнього читання про новинки художньої літератури, допомагала читачам  зорієнтуватися у книжковому морі.
 
Раїса Опанасівна  чітко, акуратно вела всю бібліотечну документацію, регулярно обслуговувала не лише виробничі ділянки радгоспу, а й прилеглі села, намагалась, щоб кожна книжка знайшла свого читача.
 
Раїса Опанасівна працювала в бібліотеці до 1991 року і залишила по собі добру пам’ять у користувачів.
 
Поступово селище розросталося і до бібліотеки було далеко ходити всім тим, хто проживали на протилежній стороні села, від залізниці, а тому виникла необхідність у відкритті ще однієї бібліотеки.
 
В 1968 році була відкрита Новомиколаївська селищна бібліотека № 2. Нею завідувала Бакуліна Л.В.
 
Спливали роки, і бібліотекарі діждалися новосілля, збудували в селищі  новий чудовий Будинок культури по вул. Шкільній, в якому на другому поверсі відвели велику кімнату бібліотеці.
 
В 1971 році дві селищні бібліотеки були об’єднані в одну, і в одній кімнаті розмістилися фонди обох бібліотек.
 
В 1975 році в селищі, враховуючи ріст користувачів-дітей, була відкрита дитяча бібліотека. Дитячий фонд обох бібліотек був відокремлений і перевезений в приміщення дитячої бібліотеки.. Тут, в двох кімнатах, розмістилася дитяча бібліотека, яка довгий час радувала молоде покоління селища. Сюди і перейшла працювати Романько Р.О. В бібліотеці для дорослих залишилися працювати Бакуліна Л.В. і Беспалько Н.О., на той час штат у бібліотеці зріс, бо значно виросли показники роботи.
 
Бакуліна Л. і Беспалько Н. – це були професіонали-ентузіасти.
 
В цей час перед бібліотекою стояли основні завдання: підвищення ідейно-політичного рівня пропаганди книги і керівництва читанням, розвиток і удосконалення інформаційного потенціалу, високий рівень організації обслуговування населення, поліпшення формування і використання фондів, впровадження ББК та ін.
 
Бібліотекарі справлялися з цими завданнями на відмінно. Широко в той час пропагувалися книги Л.І. Брежнєва, матеріали ХХУ з’їзду КПРС і Компартії України, велася підготовка до 110-річчя від дня народження В.І. Леніна, обслуговувалися виробничі ділянки радгоспу. Основними заходами бібліотеки були ленінські читання та уроки мужності, Дні спеціаліста, Дні інформації, впроваджувалися цикли і комплекси заходів.
 
Проведена в 1975 році централізація бібліотек сприяла значному підвищенню якості обслуговування користувачів, поліпшенню використання фонду, поповненню видів видань; розширилася сфера впливу бібліотек, сформувався бібліотечний працівник нового типу —  більш соціально-активний, роль бібліотек в суспільстві стала важливішою.
 
В 1977 році бібліотека отримала звання «Бібліотека відмінної роботи».
 
23 травня 1985 року з Будинку культури було перенесено парткабінет в інше приміщення, а дитячу бібліотеку було переведено в  Будинок  культури.
   
 
Згодом бібліотеку для дорослих і дитячу знову об’єднали в єдину Новомиколаївську селищну бібліотеку з дитячим відділом.
 
Дитячим відділом до 1991 року завідувала Романько Р.О., потім вона вийшла на пенсію.
 
На її місце  прийшла молода, енергійна Саєнко Валентина Григорівна.
 
За роки своєї роботи Валентина Григорівна домоглася найвищого рівня роботи. Деякий час з нею разом працювала Водяник Л.Ф. Це були дуже талановиті бібліотекарі. Вони мали високі організаторські здібності, невичерпний ентузіазм, життєлюбство, вміння працювати з людьми, вони віддали велику    частину свого життя бібліотеці.
 
Діяльність бібліотеки в цей період   визначалася   завданнями   XXVI   з’їзду   КПРС   і   Компартії   України.   Помітно активізувалась діяльність бібліотеки на допомогу формуванню марксистсько-ленінського світогляду, підвищенню політичної культури і інформованості різних категорій населення.
 
Централізація  бібліотек  стимулювала    творчий    пошук    нових    ефективних    форм    роботи. Покращилось    бібліотечно-бібліографічне    обслуговування    користувачів,    зросла    сітка нестаціонарних форм обслуговування.
 
Бібліотека   приймала   участь   в   обласних   і   республіканських   оглядах   діяльності. Ефективність мали такі заходи, як суспільно-політичні читання, читацькі конференції, вечори книги, ленінські читання.
 
Валентина Григорівна керувала роботою кабінету політосвіти, виступала на районних зборах пропагандистів з досвідом своєї роботи.
 
Великий внесок у розвиток бібліотеки внесла Ліщук Катерина Олександрівна, яка стала завідувати бібліотекою з 1990 року.
 
Вона продовжувала працювати з бібліотекарем Маненко Іриною Олександрівною. Продовжувались традиції своїх попередників і старанно впроваджувались інновації.
 
Так, при бібліотеці було створено інформаційний центр з питань місцевого самоврядування, бібліотека забезпечувала міцні інформаційні зв’язки між владою і населенням.  Були створені тематичні папки-досьє, що  сприяли поліпшенню інформування з різноманітних питань життя суспільства.
 
На жаль, тяжкі 90-ті вплинули і на роботу бібліотек.
 
Обмежене фінансування дало свої негативні результати і відбилося на ефективності обслуговування користувачів. Відсутність комплектування за рахунок бюджету, недостатність передплатних видань, неопалюване приміщення – все це привело до припинення деяких функцій бібліотеки.
 
Але, незважаючи на це, бібліотека продовжує працювати, з усіх куточків селища до неї тягнуться читачі.
 
Середні показники в 90-ті роки такі: читачів 1750, книговидача – 47000, фонд – 23000.
 
З 2002 року по 2010 рік бібліотеку очолювала Павлишина Тетяна Михайлівна.
 
 

Сучасність бібліотеки
 
Новомиколаївська селищна бібліотека сьогодні – це 3 кімнати, загальною площею 205 м2, кількість робочих місць для читачів – 18.
 
Бібліотека обслуговує 1200 користувачів, книговидача складає в середньому 23000 примірників на рік, відвідувань – 5400. Фонд бібліотеки – 21500 примірників.
 
Бібліотека сьогодні – це інформаційний, освітній, культурно-дозвілевий заклад. Бібліотека активно співпрацює з місцевою владою і громадськістю, оперативно інформує населення з усіх важливих питань соціуму.
 
В бібліотеці створена інформаційна зона з соціально-правової інформації «Заради інтересів людини, суспільства, держави».
 
На допомогу самоосвіті і освітнім програмам створена постійнодіюча книжкова виставка «Прочитай у вільний час».
 
На допомогу профорієнтації молоді в бібліотеці оформлена книжкова виставка «Мрія. Пошук. Професія».
 
         3 2010 року завідуючою Новомиколаївської селищної бібліотеки стає Руденко Олена Григорівна.
 
Колишній вчитель з народознавства, вона багато уваги приділяє вихованню національної свідомості у сучасного покоління, докладає зусиль, аби молодь не цуралася національного спадку. При бібліотеці плідно працює клуб «Українська минувщина», що об’єднує людей, для яких важливо зберегти і передати нащадкам кращі надбання національної культури, що були виплекані протягом століть українським народом.
 
Бібліотекою оформлюються книжкові виставки з популяризації народознавчої літератури, проводиться безліч масових заходів з вивчення традицій, обрядів, народних свят як то: книжкові виставки: «Звичаї, обряди, традиції», «Культура і побут населення України», пізнавальна година «Наші церкви: історії, дива, легенди», народознавча година  «Щедрий вечір - добрим людям!», народознавче свято «Ой, на Івана, ой, на Купала...»,  театралізована вистава «Як дівчата ворожили», вікторина «Символи та обереги» та інші.
 
Бібліотекою ведеться активна краєзнавча робота. При бібліотеці оформлений краєзнавчий куточок «Під чарами рідної землі»,  створений краєзнавчий музей, куди жителі селища, проникнувшися ентузіазмом нової завідувачки, знесли предмети народного вжитку: знаряддя праці, національний одяг, скрині, рушники, ряднинки, посуд та інше. Постійно поповнюються новими матеріалами тематичні папки: «Новомиколаївка: минуле, сьогодення, майбутнє», «Екологія краю», «Ними пишаємось». Проводяться масові заходи такі як: краєзнавча година «Моє рідне село», зустрічі зі старожилами «А я пам’ятаю…», поетичний вечір обдарованої молоді села «А верби наче німфи на воді над рідним ставом коси розпускали...», мистецькі виставки творчообдарованих людей села «Своїми руками...» та інше.
 
Бібліотека працює за цільовою програмою з краєзнавства «Село моє... Витоки історії та сьогодення» (2011 – 2015 р.р.).
 
Велика увага приділяється  популяризації творів поетів і письменників краю. До 80-річчя Дніпропетровської області бібліотекою була оформлена книжкова виставка «Літературна Дніпропетровщина», на якій були представлені книги наших земляків.
 
Виховуючи в населення любов до рідної мови, бібліотекою щорічно відмічається День рідної мови, ювілеї письменників і поетів, шевченківські дні. Оформлюються книжкові виставки, проходять масові заходи такі як: презентація книжкової виставки «Рідна мова – життя духовного основа»,  літературні години «Нехай лунає мова українська», «Слухайте голос безсмертний Тараса», літературно-музичний вечір «І живе наш народ у співочому слові» тощо.
 
Працюючи на утримання української державності, бібліотека відзначає загальнодержавні свята: День Конституції, День Незалежності, День Державного Прапору, День Соборності. Оформлюються книжкові виставки, проводяться масові заходи за такими назвами: «Історія української державності», «Жити за законами держави», «Незалежна Україна – обличчя епохи» та інші.
 
Відзначаються сумні та героїчні сторінки історії України, важливі події та пам’ятні дні: «Велич Вітчизни: час і пам’ять», «Пам’ять народу не убієнна» (годин пам’яті до Дня Перемоги),  «Шляхами козацької слави» (літературний турнір для молоді до Дня козацтва), «Дихає природа нашими гріхами» (пізнавальна година до Дня Чорнобильської трагедії) тощо.
 
З метою популяризації культури читання, бібліотека щороку приймає участь у Всеукраїнському конкурсі «Кращий читач року».
 
З метою привернення уваги громадськості до Всеукраїнського Дня бібліотек щороку проводиться Тиждень бібліотек. В програмі тижня:  організація екскурсії по бібліотеці «Цей дивний світ – бібліотека!», оформлюються книжкові виставки: «Історія книги – історія культури», «Бібліотеки у дзеркалі часу», «Книга – вічне диво», проводяться:  акції «Стань читачем бібліотеки сьогодні!», свята «Вітаємо з Днем бібліотек!», бенефіси «Вся сім’я читати любе – розповісти що вам буде», «Ми читаємо багато – брат мій, мама, я і тато».
 
В 2012 році бібліотека брала участь в проведені Всеукраїнських громадських обговорень «Бібліотека нашої громади: сучасне і майбутнє». З метою визначення ролі бібліотеки в громаді, дослідження поглядів громадян на  сучасні бібліотечні послуги, вуличними опитуваннями і анкетним методом було опитано 400 мешканців селища. В результаті підрахунку виявилось, що 30% опитаних є читачами бібліотеки, інші не читають, але всі вони знають де знаходиться бібліотека і які послуги вона надає. Майже 91% опитаних вважають, що бібліотека в селищі повинна бути. Читачі ж роботою бібліотеки задоволені, але виказали бажання  бачити свою бібліотеку комп’ютерізованою та з оновленим фондом.
 
         В 2013 році бібліотека приєдналася до проведення регіональної компанії «Дніпропетровщина читає Олеся Гончара». Під час компанії було опитано 100 респондентів -  виявлено, що хто такий Олесь Гончар знають всі.
 
         З метою популяризації творчості О.Гончара в бібліотеці була оформлена книжкова виставка «Олесь Гончар – письменник нашої доби», проведений конкурс на кращого знавця творчості О. Гончара «Ми читаємо О.Гончара», відбулися гучні читання «Вивчаємо Олеся Гончара», проведена літературна година «Спадщина Олеся Гончара: маловідомі сторінки», в рамках акції «Одна книга – одне село» обговорювалася книга «Собор».
 
         В результаті проведення компанії: збільшилася кількість користувачів, вдалося сформувати читацький попит на твори О.Гончара, зацікавити людей класичною українською літературою, привернути увагу до діяльності бібліотеки
 
         Діяльність бібліотеки залежить від бажання працювати її керівника. Завідуюча бібліотеки О. Г. Руденко постійно підвищує свій рівень професійної компетентності: систематично відвідує районні заходи з підвищення кваліфікації, консультується з виробничих питань, здійснює творчі візити до інших бібліотек району, пройшла навчання на  обласних курсах підвищення кваліфікації  2013 року.