Дніпропетровщина бібліотечна
Верхньодніпровський район
КЗК "Ганнівська сільська бібліотека"
Історія бібліотеки
Ідея відкрити в селі Ганнівка бібліотеку належить інваліду Великої Вітчизняної війни Федору Івановичу Мухіну, який повернувшись з війни і не бажаючи миритися з розрухою, спонукав односельців відроджувати господарство і культуру села.
В 1945 році рішенням сільської ради бібліотека була відкрита. Початковий фонд бібліотеки складався з книжок, що приносили селяни.
Приміщення, в якому розміщувалося бібліотека в той період, на жаль не збереглося. Це було приміщення старого клубу, яке знаходилось на території садиби жителя села В. І. Шевченка.
Федір Іванович Мухін за 4 роки своєї діяльності встиг зібрати біля однієї тисячі книг.
В 1948 році хвороба забрала життя Федора Івановича. На зміну йому прийшов завідувати бібліотекою його син Іван Федорович Мухін.
Іван Федорович, як розповідають односельці, був енергійним, працелюбним, активним. Він з ентузіазмом взявся продовжувати справу, розпочату батьком. Дякуючи його турботам фонд бібліотеки щорічно зростав: приносили книги односельці, сільська рада та колгосп потроху виділяли кошти. І коли в 1957 році бібліотеку прийняла Антоненко Євдокія Федорівна, то фонд бібліотеки складав уже 2100 примірників.
Євдокія Федорівна, прийнявши бібліотеку, поступила на заочне навчання в Харківський державний інститут культури, який закінчила в 1967 році. Будучи спеціалістом високої кваліфікації, Євдокія Федорівна перетворила бібліотеку у справжній культурно – освітній центр на селі, місце спілкування і відпочинку односельців.
Євдокія Федорівна дуже добре знала свій колгосп, турботи односельців і всіляко сприяла їх вирішенню. Від неї чули добрі слова підтримки і поради. Головним у діяльності бібліотеки була повсякденна турбота про людей, про розвиток економіки колгоспу, про збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, запровадження передових методів праці. З цією метою при бібліотеці був створений довідково-інформаційний фонд з питань сільського господарства. Бібліотекар оформляла кутки передового досвіду, випускала календарі трудової слави, бойові листки, організовувала на фермах та в тракторній бригаді галузеві пересувні бібліотеки, щоб наблизити книгу до читача безпосередньо за місцем його роботи.
В 1957 році в селі збудували новий Будинок культури, туди була переведена бібліотека, там вона займала невеличку кімнату. Фонд бібліотеки постійно зростав, вимоги до роботи бібліотекаря теж зростали – бібліотеці стало тісно. Тодішній голова колгоспу опікувався турботами бібліотеки і виділив для неї інше, набагато більше приміщення в будинку, де розміщалася стара контора колгоспу. Тут було затишно, просторо, поруч був медпункт.
В цьому приміщенні Євдокія Федорівна ще активніше розгорнула свою діяльність. Вона сама була пропагандистом, в читальному залі організувала кабінет політосвіти, в якому проводила заняття для спеціалістів села. Вона роз’яснювала трудівникам села марксистсько-ленінську теорією, економічну політику партії. Євдокія Федорівна враховувала специфіку системи економічного всеобучу, а тому організовувала диференційоване обслуговування слухачів різних ланок економічної освіти.
Кількісні показники того часу в середньому такі:
- в 70-ті роки: читачів - 600, книговидача - 13000, фонд - 6000;
- в 80-ті роки: читачів - 700, книговидача - 17000, фонд - 12000.
Добре була поставлена робота з дітьми та юнацтвом. Окремо створена дитяча кімната була цікаво оформлена.
Діяльність бібліотеки заслуговувала оцінки, і в 1987 році бібліотека отримала звання «Бібліотека відмінної роботи».
Жоден захід в селі, чи то в клубі, чи в конторі не проводився без участі бібліотеки, активності і творчої думки її завідувачки. Завжди життєрадісна, енергійна, з молодечим блиском в очах, вона і в людей свого колгоспу вселяла віру в краще майбутнє держави, бажання працювати на перспективу, гідно нести звання радянського трудівника.
Важкі 90-ті позначилися на роботі бібліотеки: кількість читачів знизилася до 400, книговидача складала близько 9500, фонд – 10800.
В 1997 році Євдокія Федорівна пішла на заслужений відпочинок, а на її місце прийшла молода, енергійна, виключно добросовісна Алла Миколаївна Плахотна (зараз Білогорцева).
З перших днів своєї роботи на посаді завідуючої сільської бібліотеки вона зайнялася поліпшенням умов роботи бібліотеки. До її голосу прислухалася місцева влада і бібліотека була переведена в більш пристосоване приміщення у центрі села в нову контору колгоспу, де знаходиться і по сьогоднішній день.
У 2002 році Ганнівська сільська бібліотека була переможницею районного конкурсу «Краща бібліотека року».
А в 2003 році робота Ганнівської сільської бібліотеки була відзначена в конкурсі «Презентуємо бібліотеку».
Сучасність бібліотеки
Ганнівська сільська бібліотека зараз знаходиться в приміщені сільської ради, де має 2 кімнати для обслуговування читачів, книгосховище і кімнату, в якій розташований краєзнавчий музей бібліотеки ( загальна площа - 118,9 м2).
Бібліотека обслуговує 500 користувачів, які відвідують бібліотеку близько 3000 разів на рік, її книговидача складає – 10000 примірників, фонд бібліотеки налічує – 9700 примірників.
Завідуюча бібліотеки Алла Миколаївна Білогорцева – спеціаліст, талановита, наполеглива, завжди у творчому пошуку, ініціативна, принципова, вимоглива до себе і доброзичлива до людей; кожного свого читача знає досконало, вивчає його інтереси і нахили, дає можливість не тільки скористатися літературою, а й проявити свої таланти, помріяти читачеві і, навіть, примірити на себе професію художника, поета, журналіста... Вона і сама не одноразово випробовувала свої сили в літературному жанрі, її перший роман «Закон роду», був опублікований на сторінках журналу «Крила» № 3 за 2003 рік.
Часто друкує свої кореспонденції в районній газеті «Придніпровський комунар».
Алла Миколаївна уважна до життя громади. Бібліотека активно співпрацює з усіма організаціями і установами села, приймає участь в усіх важливих заходах громади:
2012 рік. Зліва направо: Білогорцева А.М., завідуюча Ганнівською сільською бібліотекою, Сопіна Л.М., в.о.начальника відділу культури на святкуванні 90-річчя з дня відкриття сільського закладу культури, в якому працювали гуртки художньох самодіяльності та розміщувалася хата-читальня. З нагоди цього ювілею бібліотека була нагороджена грамотою відділу культури та цінним подарунком.
Бібліотека є посередником між місцевою владою і громадою.
В бібліотеці створена інформаційна зона з соціальної і правової інформації «Влада інформує». Робота сільської ради та депутатського корпусу висвітлюється в тематичній папці-досьє «Ганнівська територіальна громада». Постійно поповнюються матеріалами тематичні папки: «Знай свої права», «Все про паї», «Допомога сім’ям з дітьми», «Захист прав споживача», «Про подання позовів до суду» та інші. В бібліотеці проводиться велика краєзнавча робота: створений краєзнавчий музей; поповнюється новими матеріалами та документами історія села та громади; підтримуються тісні зв’язки з місцевими краєзнавцями, з громадсько-патріотичною організацією «Пошук – Дніпро»; надається допомога фольклорним експедиціям (остання була в липні 2013 року – викладачі і студенти МАНу); з 2006 року і по сьогоднішній день працює бібліотечний еколого-краєзнавчий клуб «Джерельце».
Засідання клубу різноманітні: екологічно-краєзнавчі подорожі, історико-етнографічні ігри, екологічні дослідження, родинні свята, літературні походи, конкурси, вікторини.
Бібліотека вчасно реагує на всі події, що відбуваються в суспільстві: відзначає історичні і державні свята, пам’ятні дати, ювілеї письменників, тощо: «Дніпропетровщина – перлина України» (День краєзнавства до 80-річчя Дніпропетровської області), «Ганнівці – 260!» (екскурс в минуле до ювілею заснування села), «Людина і природа: союзники чи вороги?» (година спілкування до Дня Довкілля), «Велика Вітчизняна війна: час і пам’ять» (година пам’яті до Дня Перемоги), «Казки О. Пушкіна».
Щоб визначити роль бібліотеки в громаді, виявити та обговорити проблемні питання функціонування бібліотеки, дослідити думки і погляди громадян на сучасний бібліотечний сервіс, Ганнівська сільська бібліотека долучилася до Всеукраїнських громадських обговорень «Бібліотека нашої громади: сучасне і майбутнє» 2012 року.
Бібліотечні візити в громадські організації, анкетування, вуличні опитування одноголосно підтвердили, що бібліотека громаді потрібна, але сучасна, оснащена комп’ютерами, забезпечена достатнім комплектуванням фонду, з широким асортиментом періодичних та довідкових видань.
Активно долучилася бібліотека до регіональної компанії 2013 року «Дніпропетровщина читає Олеся Гончара», що була присвячена 95-річчю від дня народження О.Гончара, відомого письменника і нашого земляка. Вуличними опитуваннями та анкетуванням було виявлено рівень знань населення про життя і творчисть Олеся Гончара. Бібліотеці вдалося привернути увагу до творчості нашого земляка, сформувати попит на класичну українську літературу, привернути увагу до діяльності бібліотеки.
Ганнівська сільська бібліотека користується заслуженим авторитетом серед бібліотек району. На базі Ганнівської бібліотеки неодноразово проводилися районні семінари, творчі візити колег добре сприймаються завідуючою бібліотеки Білогорцевою А.М., вона з задоволенням ділиться своїм досвідом роботи, постійно підвищує свій професійний рівень.
Ідея відкрити в селі Ганнівка бібліотеку належить інваліду Великої Вітчизняної війни Федору Івановичу Мухіну, який повернувшись з війни і не бажаючи миритися з розрухою, спонукав односельців відроджувати господарство і культуру села.
В 1945 році рішенням сільської ради бібліотека була відкрита. Початковий фонд бібліотеки складався з книжок, що приносили селяни.
Приміщення, в якому розміщувалося бібліотека в той період, на жаль не збереглося. Це було приміщення старого клубу, яке знаходилось на території садиби жителя села В. І. Шевченка.
Федір Іванович Мухін за 4 роки своєї діяльності встиг зібрати біля однієї тисячі книг.
В 1948 році хвороба забрала життя Федора Івановича. На зміну йому прийшов завідувати бібліотекою його син Іван Федорович Мухін.
Іван Федорович, як розповідають односельці, був енергійним, працелюбним, активним. Він з ентузіазмом взявся продовжувати справу, розпочату батьком. Дякуючи його турботам фонд бібліотеки щорічно зростав: приносили книги односельці, сільська рада та колгосп потроху виділяли кошти. І коли в 1957 році бібліотеку прийняла Антоненко Євдокія Федорівна, то фонд бібліотеки складав уже 2100 примірників.
Євдокія Федорівна, прийнявши бібліотеку, поступила на заочне навчання в Харківський державний інститут культури, який закінчила в 1967 році. Будучи спеціалістом високої кваліфікації, Євдокія Федорівна перетворила бібліотеку у справжній культурно – освітній центр на селі, місце спілкування і відпочинку односельців.
Євдокія Федорівна дуже добре знала свій колгосп, турботи односельців і всіляко сприяла їх вирішенню. Від неї чули добрі слова підтримки і поради. Головним у діяльності бібліотеки була повсякденна турбота про людей, про розвиток економіки колгоспу, про збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, запровадження передових методів праці. З цією метою при бібліотеці був створений довідково-інформаційний фонд з питань сільського господарства. Бібліотекар оформляла кутки передового досвіду, випускала календарі трудової слави, бойові листки, організовувала на фермах та в тракторній бригаді галузеві пересувні бібліотеки, щоб наблизити книгу до читача безпосередньо за місцем його роботи.
В 1957 році в селі збудували новий Будинок культури, туди була переведена бібліотека, там вона займала невеличку кімнату. Фонд бібліотеки постійно зростав, вимоги до роботи бібліотекаря теж зростали – бібліотеці стало тісно. Тодішній голова колгоспу опікувався турботами бібліотеки і виділив для неї інше, набагато більше приміщення в будинку, де розміщалася стара контора колгоспу. Тут було затишно, просторо, поруч був медпункт.
В цьому приміщенні Євдокія Федорівна ще активніше розгорнула свою діяльність. Вона сама була пропагандистом, в читальному залі організувала кабінет політосвіти, в якому проводила заняття для спеціалістів села. Вона роз’яснювала трудівникам села марксистсько-ленінську теорією, економічну політику партії. Євдокія Федорівна враховувала специфіку системи економічного всеобучу, а тому організовувала диференційоване обслуговування слухачів різних ланок економічної освіти.
Кількісні показники того часу в середньому такі:
- в 70-ті роки: читачів - 600, книговидача - 13000, фонд - 6000;
- в 80-ті роки: читачів - 700, книговидача - 17000, фонд - 12000.
Добре була поставлена робота з дітьми та юнацтвом. Окремо створена дитяча кімната була цікаво оформлена.
Діяльність бібліотеки заслуговувала оцінки, і в 1987 році бібліотека отримала звання «Бібліотека відмінної роботи».
Жоден захід в селі, чи то в клубі, чи в конторі не проводився без участі бібліотеки, активності і творчої думки її завідувачки. Завжди життєрадісна, енергійна, з молодечим блиском в очах, вона і в людей свого колгоспу вселяла віру в краще майбутнє держави, бажання працювати на перспективу, гідно нести звання радянського трудівника.
Важкі 90-ті позначилися на роботі бібліотеки: кількість читачів знизилася до 400, книговидача складала близько 9500, фонд – 10800.
В 1997 році Євдокія Федорівна пішла на заслужений відпочинок, а на її місце прийшла молода, енергійна, виключно добросовісна Алла Миколаївна Плахотна (зараз Білогорцева).
З перших днів своєї роботи на посаді завідуючої сільської бібліотеки вона зайнялася поліпшенням умов роботи бібліотеки. До її голосу прислухалася місцева влада і бібліотека була переведена в більш пристосоване приміщення у центрі села в нову контору колгоспу, де знаходиться і по сьогоднішній день.
У 2002 році Ганнівська сільська бібліотека була переможницею районного конкурсу «Краща бібліотека року».
А в 2003 році робота Ганнівської сільської бібліотеки була відзначена в конкурсі «Презентуємо бібліотеку».
Сучасність бібліотеки
Ганнівська сільська бібліотека зараз знаходиться в приміщені сільської ради, де має 2 кімнати для обслуговування читачів, книгосховище і кімнату, в якій розташований краєзнавчий музей бібліотеки ( загальна площа - 118,9 м2).
Бібліотека обслуговує 500 користувачів, які відвідують бібліотеку близько 3000 разів на рік, її книговидача складає – 10000 примірників, фонд бібліотеки налічує – 9700 примірників.
Завідуюча бібліотеки Алла Миколаївна Білогорцева – спеціаліст, талановита, наполеглива, завжди у творчому пошуку, ініціативна, принципова, вимоглива до себе і доброзичлива до людей; кожного свого читача знає досконало, вивчає його інтереси і нахили, дає можливість не тільки скористатися літературою, а й проявити свої таланти, помріяти читачеві і, навіть, примірити на себе професію художника, поета, журналіста... Вона і сама не одноразово випробовувала свої сили в літературному жанрі, її перший роман «Закон роду», був опублікований на сторінках журналу «Крила» № 3 за 2003 рік.
Часто друкує свої кореспонденції в районній газеті «Придніпровський комунар».
Алла Миколаївна уважна до життя громади. Бібліотека активно співпрацює з усіма організаціями і установами села, приймає участь в усіх важливих заходах громади:
2012 рік. Зліва направо: Білогорцева А.М., завідуюча Ганнівською сільською бібліотекою, Сопіна Л.М., в.о.начальника відділу культури на святкуванні 90-річчя з дня відкриття сільського закладу культури, в якому працювали гуртки художньох самодіяльності та розміщувалася хата-читальня. З нагоди цього ювілею бібліотека була нагороджена грамотою відділу культури та цінним подарунком.
Бібліотека є посередником між місцевою владою і громадою.
В бібліотеці створена інформаційна зона з соціальної і правової інформації «Влада інформує». Робота сільської ради та депутатського корпусу висвітлюється в тематичній папці-досьє «Ганнівська територіальна громада». Постійно поповнюються матеріалами тематичні папки: «Знай свої права», «Все про паї», «Допомога сім’ям з дітьми», «Захист прав споживача», «Про подання позовів до суду» та інші. В бібліотеці проводиться велика краєзнавча робота: створений краєзнавчий музей; поповнюється новими матеріалами та документами історія села та громади; підтримуються тісні зв’язки з місцевими краєзнавцями, з громадсько-патріотичною організацією «Пошук – Дніпро»; надається допомога фольклорним експедиціям (остання була в липні 2013 року – викладачі і студенти МАНу); з 2006 року і по сьогоднішній день працює бібліотечний еколого-краєзнавчий клуб «Джерельце».
Засідання клубу різноманітні: екологічно-краєзнавчі подорожі, історико-етнографічні ігри, екологічні дослідження, родинні свята, літературні походи, конкурси, вікторини.
Бібліотека вчасно реагує на всі події, що відбуваються в суспільстві: відзначає історичні і державні свята, пам’ятні дати, ювілеї письменників, тощо: «Дніпропетровщина – перлина України» (День краєзнавства до 80-річчя Дніпропетровської області), «Ганнівці – 260!» (екскурс в минуле до ювілею заснування села), «Людина і природа: союзники чи вороги?» (година спілкування до Дня Довкілля), «Велика Вітчизняна війна: час і пам’ять» (година пам’яті до Дня Перемоги), «Казки О. Пушкіна».
Щоб визначити роль бібліотеки в громаді, виявити та обговорити проблемні питання функціонування бібліотеки, дослідити думки і погляди громадян на сучасний бібліотечний сервіс, Ганнівська сільська бібліотека долучилася до Всеукраїнських громадських обговорень «Бібліотека нашої громади: сучасне і майбутнє» 2012 року.
Бібліотечні візити в громадські організації, анкетування, вуличні опитування одноголосно підтвердили, що бібліотека громаді потрібна, але сучасна, оснащена комп’ютерами, забезпечена достатнім комплектуванням фонду, з широким асортиментом періодичних та довідкових видань.
Активно долучилася бібліотека до регіональної компанії 2013 року «Дніпропетровщина читає Олеся Гончара», що була присвячена 95-річчю від дня народження О.Гончара, відомого письменника і нашого земляка. Вуличними опитуваннями та анкетуванням було виявлено рівень знань населення про життя і творчисть Олеся Гончара. Бібліотеці вдалося привернути увагу до творчості нашого земляка, сформувати попит на класичну українську літературу, привернути увагу до діяльності бібліотеки.
Ганнівська сільська бібліотека користується заслуженим авторитетом серед бібліотек району. На базі Ганнівської бібліотеки неодноразово проводилися районні семінари, творчі візити колег добре сприймаються завідуючою бібліотеки Білогорцевою А.М., вона з задоволенням ділиться своїм досвідом роботи, постійно підвищує свій професійний рівень.