Студенту на замітку. Реферат: Відкрита наука в Україні: шляхи розвитку

Відкрита наука в Україні: шляхи розвитку

Сучасний етап розвитку наукової комунікації характеризується кардинальними змінами в способах проведення досліджень, поширення наукових результатів та взаємодії між дослідниками. Відкрита наука (Open Science) стала новою парадигмою, що трансформує традиційні моделі наукової діяльності та створює нові можливості для розвитку досліджень. Ця трансформація охоплює всі аспекти наукового процесу: від планування досліджень до публікації результатів та їх подальшого використання. Концепція відкритої науки базується на принципах прозорості, співпраці та інклюзивності, що сприяє демократизації наукового знання та підвищенню ефективності дослідницької діяльності. В умовах глобальних викликів, таких як пандемія COVID‐19, війна в Україні, кліматичні зміни та необхідність сталого розвитку, відкрита наука демонструє свою критичну важливість для швидкого реагування на суспільні потреби та вирішення складних міждисциплінарних проблем.

Хіміч О. М. Про результати виконання цільового науково-технічного проєкту НАН України "Створення і впровадження інфраструктури відкритої науки в НАН України (OPENS)" на 2023—2024 роки: стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 19 лютого 2025 року // Вісник Національної АН України. - 2025. - № 4. - С. 70-74

Анотація: Наголошено, що в результаті виконання в 2023—2024 рр. цільового науково-технічного проєкту НАН України "Створення і впровадження інфраструктури відкритої науки в НАН України (OPENS)" в Академії створено інфраструктуру відкритої науки та затверджено основні нормативні акти щодо її діяльності. 

Європейські принципи відкритої науки визначено в низці політичних документів, актів ЄС, модельних угод, таких як Рекомендація Єврокомісії 2018/790 від 25.04.2018 щодо доступу до наукової інформації та її збереження, Директива 2019/1024 Європейського Парламенту та Європейської Ради від 20.06.2019 щодо відкритих даних і повторного використання інформації державного сектору (нова редакція).

Визначення поняття «відкрита наука» з часом змінювалося, і на сьогодні, відповідно до Рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки 2021 р., під ним розуміють поєднання різноманітних принципів, правил і засобів, спрямованих на те, щоб наукові знання, викладені різними мовами, були загальнодоступними й придатними для повторного використання, відтворення та перевірки з метою розширення співпраці та обміну інформацією на благо науки і суспільства.

Серед основних принципів відкритої науки найважливішу роль відіграє принцип FAIR (findability, accessibility, interoperability, reusability — відшукуваність, доступність, сумісність і багаторазовість використання), який передбачає можливість для будь-якого користувача знайти інформацію, отримати право на її використання за відповідною ліцензією відкритого доступу, мати технічну можливість її завантаження на свій комп’ютер і повторного використання завдяки добре описаним змісту, походженню, способу, обставинам отримання тощо.

8 жовтня 2022 р. Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження «Про затвердження національного плану щодо відкритої науки». У такий спосіб Україна приєдналася до країн Євросоюзу, які мають стратегію переходу до відкритої науки. На виконання цього плану Президія НАН України ухвалила постанову від 02.11.2022 № 327 «Щодо участі НАН України в реалізації європейських принципів відкритої науки» і створила робочу групу з питань відкритої науки. Одним із завдань цієї групи є створення системи інформаційних ресурсів відкритого доступу до результатів наукової і науково-технічної діяльності наукових установ Академії.

Робоча група НАН України з питань відкритої науки підготувала проєкт Концепції реалізації європейських принципів відкритої науки в НАН України на 2024—2030 рр., яка визначає політику Академії з впровадження відкритої науки: мету, принципи, пріоритетні завдання та основні напрями діяльності (постанова Президії НАН України від 29.11.2023 № 400).

Практичну реалізацію переходу до відкритої науки було покладено на цільовий науково-технічний проєкт НАН України «Створення й впровадження інфраструктури відкритої науки в НАН України (OPENS)», започаткований розпорядженням Президії НАН України від 30.03.2023 № 170. Проєкт було розраховано на 2023-2024 рр., у його виконанні брали участь 7 установ НАН України:

- Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова;

- Інститут програмних систем;

- Інститут теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова;

- Державна наукова установа «Київський академічний університет»;

- Видавничий дім «Академперіодика»;

- Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського;

- Центр досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій.

Було визначено такі цілі впровадження відкритої науки в Національній академії наук України:

- поліпшення видимості результатів досліджень науковців Академії в інформаційному середовищі відкритої науки із застосуванням сучасних технічних та інформаційних засобів;

- розширення доступу наукової спільноти як в Україні, так і на міжнародному рівні до наукових результатів НАН України;

- підтримка використання результатів досліджень, їх поширення із застосуванням сучасних механізмів відкритої науки, збільшення обізнаності наукового середовища в іноземних країнах із науковими публікаціями та дослідницькими даними науковців Академії;

- підвищення достовірності, надійності та відтворюваності нових результатів.

Виконання проєкту OPENS сприяло створенню комплексної інфраструктури відкритої науки в НАН України, для чого було розроблено необхідні нормативні, організаційні та програмно-технічні рішення.

Впровадження європейських принципів відкритої науки в Національній академії наук України // Вісник Національної АН Україн. - 2025. - № 1. - С. 11-33

Анотація: Наведено результати діяльності з впровадження в НАН України європейських принципів відкритої науки — нового підходу до організації наукового процесу на основі поширення знань з використанням цифрових технологій і нових засобів спільної роботи дослідників. Побудована в НАН України централізована інфраструктура відкритої науки сприятиме підвищенню продуктивності наукових досліджень, глибшій інтеграції українських вчених у європейський дослідницький простір, ефективнішому пропагуванню отриманих науковцями НАН України наукових результатів і ширшому залученню міжнародних грантів.

Європейська політика відкритої науки передбачає можливість доступу до передових наукових розробок не лише для професіоналів і нівелює привілеї дослідників з розвинених країн щодо простоти й легкості отримання найновіших публікацій і наукових даних для вивчення, що має стимулювати науковий прогрес у всьому світі. Додатковим стимулом для впровадження принципів відкритої науки стало питання ефективності розподілу фінансування, оскільки обмеження доступу, особливо в експериментальній сфері природничих наук, призводило до утримання надлишку дослідницької апаратури і дублювання вимірювань, одночасно ускладнюючи незалежну перевірку отриманих наукових результатів.

Хоча історія цього руху досить довга, справжні можливості для реалізації ідеї відкритого доступу виникли лише з поширенням інтернет-комунікацій. І після 2016 р., отримавши політичну підтримку спочатку в Європі та США, а потім і на рівні ООН, відкрита наука стала стандартом і новою реальністю. Без урахування цього участь у міжнародному науковому співробітництві стає неможливою, а внутрішній розвиток — неефективним.

Слід зазначити, що важливі кроки до відкритої науки було зроблено в НАН України ще раніше, синхронно з її поступом у Європі. Зокрема, майже 70 % періодичних видань НАН України і установ НАН України відкрили вільний доступ до повних текстів статей на своїх вебресурсах, а створена в Академії система центрів колективного користування цінним науковим обладнанням навіть випередила свій час. Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України став представником України у таких важливих асоціаціях вільного доступу, як EGI Foundation, яка об’єднує національні федерації грід-обчислень, та Асоціація європейської хмари відкритої науки (EOSC), що інтегрує програмно-технічні інфраструктури ЄС та його членів у цьому напрямі.

НАН України бере участь у побудові національної хмари відкритої науки як складової EOSC, що відповідає ключовим пріоритетам, зазначеним у тексті Дорожньої карти з інтеграції науково-інноваційної системи України до європейського дослідницького простору. Проєкт OPENS лише додав системності цим зусиллям і привів до створення комплексної інфраструктури відкритої науки в НАН України з повним охопленням необхідних нормативних, організаційних і технічних рішень.

Мета впровадження відкритої науки в НАН України:

- поліпшення видимості результатів досліджень науковців НАН України в інформаційному середовищі відкритої науки із застосуванням сучасних технічних та інформаційних засобів;

- розширення доступу наукової спільноти як в Україні, так і на міжнародному рівні до наукових результатів НАН України;

- підтримка використання результатів досліджень, їх поширення із застосуванням сучасних механізмів відкритої науки, збільшення обізнаності наукового середовища в інших країнах із науковими публікаціями та дослідницькими даними вчених НАН України;

- підвищення достовірності, надійності та відтворюваності наукових результатів.

Напрями та завдання реалізації політики відкритої науки в НАН України:

- у сфері нормативного забезпечення: розроблення Положення про відкриту науку в НАН України, внесення змін до нормативних актів НАН України, розроблення примірних договорів, регламентів, правил застосування ліцензій відкритого доступу тощо;

- в організаційно-правовій сфері: сприяння трансформації наукових періодичних видань у журнали з відкритим доступом, інформування, популяризація, тренінги;

- у програмно-технічній сфері: побудова інфраструктури відкритої науки у складі уніфікованої видавничої платформи наукових журналів, репозитарію наукових текстів, репозитарію відкритих даних, архіву препринтів, харвестеру відкритої науки, порталу відкритої науки.

В основу архітектури інфраструктури відкритої науки НАН України покладено загальну архітектуру EOSC, що спирається на дві взаємопов’язані складові: 1) відкриті публікації - повний безкоштовний доступ до електронних текстів наукових робіт; 2) відкриті дослідницькі дані- повний безкоштовний доступ до даних, наведених у відкритих публікаціях.

Відкритість публікацій і даних забезпечується їх оприлюдненням з ліцензіями відкритого доступу, постійними незалежними від місця розташування публікацій цифровими ідентифікаторами ресурсів (Digital Object Identifi er, DOI) та ієрархічною системою збору метаданих (назва, автори, ключові слова, анотація англійською та національною мовами) для їх централізованого пошуку в ієрархії інфраструктур відкритої науки (їх також називають хмарами відкритої науки). Основу цієї ієрархії становлять національні хмари відкритої науки, що поряд з англійською користуються національними мовами при пошуку відкритої наукової інформації та створюють принципову можливість використання наявних у країні інструментів дослідження для її громадян. В Україні затверджено кроки до створення такої національної хмари відкритої науки, складовою якої є інфраструктура відкритої науки НАН України. Українська національна хмара відкритої науки буде інтегрована в європейську EOSC, яка у свою чергу є складовою загальносвітової інфраструктури відкритої науки.

Бороздих Н.В. Принципи відкритої науки як основа формування наукового простору в Україні // Наука та наукознавство. - 2023. - № 2 - С. 116-137

Анотація: Обґрунтовано, що необхідною умовою формування наукового простору в Україні є всебічне втілення принципів відкритої науки. Джерела інформації для дослідження включають 42 інтернет-ресурси, серед яких ухвалені в Україні закони, постанови, накази і стратегії реалізації принципів відкритої науки, та наукові публікації з проблем відкритої науки.

З набуттям Україною незалежності поступово визначився головний вектор її розвитку — інтеграція до ЄС. Євроінтеграційна ідея є свідомим і природним стратегічним вибором українського суспільства, підтвердженим багатьма випробуваннями. Дороговказом внутрішніх реформ стала Угода про асоціацію з ЄС, яка набула чинності 2017 р., а 23 червня 2022 р. Україна стала кандидатом на членство у ЄС.

Одним із пріоритетів розвитку науки в Україні є її інтеграція до Європейського дослідницького простору (ЄДП), що передбачено Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Серед основних тенденцій розвитку ЄДП є впровадження парадигми відкритої науки.

Починаючи з 2014 р. в Україні відбулася низка знакових подій на євроінтеграційному напрямі, які істотно покращили стан вітчизняного науково-технологічного сектору. Насамперед це підписання Угоди про асоціацію Україна — ЄС та Угоди між Україною і ЄС про участь України у прогр амі ЄС «Горизонт — 2020».

У дорожній карті інтеграції України до ЄДП, затвердженій у лютому 2021 р. (пріоритет 5б «Відкрита наука та цифрові інновації»), зазначено про необхідність створення робочої групи для розроблення Національного плану дій із впровадження принципів відкритої науки і реалізації проєкту побудови Національної електронної науково-інформаційної системи «URIS».

Концепція відкритої науки стала невід’ємною частиною нової рамкової програми ЄС із досліджень та інновацій «Горизонт Європа». 12 жовтня 2021 р., на 23-му саміті «Україна — Європейський Союз» підписано Угоду про участь України у цій програмі, а також у програмі «Євратом». Угоду ратифіковано 3 травня 2022 р., завдяки чому Україна отримала низку можливостей для розвитку науково-інноваційної сфери.

Відкриту науку можна розглядати як інструмент, за допомогою якого розширюються функції наукової комунікації. Такий підхід сприятиме розвитку всіх галузей науки, забезпеченню більш стійких комунікативних зв’язків у міждисциплінарних дослідженнях, стимулюванню економічних вигід, сприянню популяризації науки та ефективному реагуванню на нові виклики.

Термін «відкрита наука» з’явився на початку 2000-х рр. і замінив попередні терміни (Science 2.0, e-Science), використовувані для позначення трансформації наукової практики. Одними з перших офіційних документів, якими визначено основні положення концепції відкритої науки, вважаються «Будапештська ініціатива відкритого доступу» (2001 р.) та «Берлінська декларація про відкритий доступ до наукових та гуманітарних знань» (2003 р.).

Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) визначає відкриту науку в широкому сенсі як загальну доступність (у цифровому форматі, без обмежень або з мінімальними обмеженнями) результатів досліджень, що фінансуються за державний рахунок. До елементів відкритої науки належать: відкритий доступ до публікацій, відкриті дані та відкрите рецензування наукових досліджень, відкрита методологія, відкрита освіта, відкрите програмне забезпечення. Отже, відкрита наука передбачає впровадження принципів відкритості в усьому циклі дослідження.

Відкритість на всіх етапах наукової діяльності сприяє підвищенню точності результатів дослідження, прозорості та довіри до наукової інформації, впливу науки на суспільство та посилення його здатності до вирішення складного комплексу проблем. Концепцію відкритої науки викладено Європейською комісією у документі «Відкриті інновації, відкрита наука, відкритість до світу — перспектива для Європи» (2016 р.). Ключові положення концепції відкритої науки детально викладено у низці документів провідних міжнародних організацій, зокрема у Керівництві до програми «Горизонт Європа», Рекомендаціях із реалізації принципів відкритої науки, ухвалених на 41-й сесії Генеральної конференції UNESCO, Концептуальній записці ООН щодо відкритої науки.

Відкрита наука трактується в цих документах як новий підхід до наукового процесу, який формує сучасні стандарти прозорості, співробітництва та комунікації на основі розширеного відкритого доступу до наукових матеріалів, інструментарію та процесів. У Рекомендаціях із реалізації принципів відкритої науки зазначено, що її концепція об’єднує різні рухи та форми діяльності, мета яких — зробити різномовні наукові знання відкритими, загальнодоступними та придатними для багаторазового використання, розширити наукову співпрацю та обмін інформацією на благо науки і суспільства, відкрити доступ до процесів створення, оцінювання та поширення наукових знань для тих соціальних суб’єктів, які не входять до традиційного наукового співтовариства.

Гарагуля С. Репозитарій наукових текстів Національної академії наук України: поточний стан та перспективи розвитку // Бібліотечний вісник. - 2025. - № 1. - С. 3-13

Анотація: Проаналізовано стан впровадження одного  з об’єктів інфраструктури відкритої науки Національної академії наук України – Репозитарію відкритих текстів НАН України, який створювався в Національній  бібліотеці України імені В. І. Вернадського з 2023 р. з метою консолідації та уніфікації подання інформації щодо широкого спектра наукових публікацій, які  є результатом наукової діяльності НАН України, й перебуває в процесі розвитку своєї ресурсної та сервісної складових.  

Термін «відкрита наука» вперше вжив канадський інженер Стівен Манн у 1998 р. у контексті онлайн-доступу до наукових ресурсів. Рух за відкриту науку як прагнення декомерціалізації досліджень та забезпечення рівних прав на знання набув великого поширення протягом останнього десятиліття завдяки зростанню потужностей інтернет-комунікацій, знаходячи своє втілення в розбудові комплексної дослідницької інфраструктури – репозитаріїв даних та публікацій, баз даних програмного забезпечення з відкритим кодом, хмарних обчислювальних технологій, дата-центрів, віртуальних лабораторій тощо. Однією з ключових складників концепції відкритої науки є наявність у вільному доступі публікацій, що сприяє циркуляції знань у фахових середовищах та оперативному інформуванню суспільства щодо наукових досліджень.

Бібліотеки завдяки наявності в їхніх фондах широкого спектра політематичних і мультиформатних ресурсів, а також наданню користувачам пошукового й аналітичного інструментарію для роботи з цими ресурсами від початку були активними учасниками впровадження принципів відкритої науки в усьому світі. Протягом 2023–2024 рр. у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського (далі НБУВ) відбувалося створення та впровадження Репозитарію наукових текстів Національної академії наук (далі НАН) України як одного з взаємопов’язаних об’єктів дослідницької інфраструктури НАН України.

Метою створення цього ресурсу була нагальна потреба в консолідації та уніфікації подання інформації щодо широкого спектра наукових публікацій, які є результатом наукової діяльності Національної академії наук України. Результатом проєкту є створення електронного архіву академічної періодики та його інтеграція у централізовану інфраструктуру відкритих публікацій.

Впровадження принципів та засобів відкритої науки на загальнодержавному рівні регламентовано Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про затвердження національного плану щодо відкритої науки» від 8 жовтня 2022 р. № 892-р, а на рівні НАН України – низкою нормативних актів, зокрема, Концепцією реалізації європейських принципів відкритої науки в НАН України на 2024–2030 роки, затвердженої постановою Президії НАН України від 29.11.2023 № 400, Положенням про журнал відкритого доступу НАН України, затвердженим постановою Президії НАН України від 20.03.2024 № 127, Положенням про відкриту науку в НАН України, затвердженим розпорядженням Президії НАН України від 12.06.2024 № 350.

Відповідно до Положення про відкриту науку, в НАН України реалізацію Репозитарію наукових текстів НАН України покладено на НБУВ. Передумовою такого рішення було те, що в Бібліотеці уже понад 15 років підтримується найбільша в Україні повнотекстова база даних «Наукова періодика України», яка станом на кінець 2024 р. містить 1,44 млн статей з наукових фахових видань. З урахуванням ресурсного та технологічного потенціалу цілком логічно, що першочерговим елементом інфраструктури відкритої науки, створеним у НБУВ, відповідно до Положення про відкриту науку, став сайт «Журнали НАН України» як сегмент академічної періодики в складі Репозитарію наукових текстів НАН України.

Станом на кінець 2024 р. на сайті «Журнали НАН України» представлено 175,7 тис. повних текстів статей з 345 академічних журналів (понад 10 тис. випусків). Варто зазначити, що 71 видання НАН України, з-посеред представлених на сайті, припинило своє існування, проте усі надані редакціями цих видань публікації залишатимуться й надалі у відкритому доступі – що особливо цінно, враховуючи, що значна частина цих видань змушена була закритися внаслідок збройної агресії рф проти України з 2014 р. Їхні сайти є неактивними. НБУВ наразі виступає чи не єдиною установою, де збереглися архіви статей з цих видань.

Консолідоване представлення всього корпусу академічної періодики в єдиному вікні доступу дає змогу здійснювати аналітику входження журналів НАН України до престижних міжнародних баз даних наукової інформації. Так, станом на кінець 2024 р. у базі даних Scopus індексується 59 видань НАН України (+4 видання порівняно з 2023 р.), у базі даних Web of Science – 38 видань (+9 порівняно з 2023 р.), у базі даних Index Copernicus – 172 видання (+2 порівняно з 2023 р.), у Directory of Open Access Journals – 55 видань (+ 1 порівняно з 2023 р.).

Кутканич М. Репозитарій як один із компонентів відкритої науки у закладі вищої освіти // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. - 2024. - № 2. - С. 8-11

Анотація: Охарактеризовано роль та значення репозитарію, як одного з компонентів відкритої науки закладу вищої освіти України. Проаналізовано дієві методи наповнення університетського репозитарію у відповідність до хронологічної, видової, кількісної  та тематичної характеристик. Виявлено особливе значення репозитарію для дистанційного навчання студентів під час карантинних обмежень та воєнного стану в державі.

 До основних принципів відкритої науки можемо віднести:

- відкритий доступ до наукових публікацій передбачає, що результати досліджень мають бути опубліковані відкрито і безкоштовно, щоб усі зацікавлені особи могли ознайомитися з ними;

- відкритий доступ до дослідницьких інструментів та методів: наукові інструменти та програмне забезпечення мають бути відкритими, щоб інші могли їх перевірити та використати для себе;

- відкритий доступ до наукових даних: дослідники мають надавати доступ до своїх даних, для того, щоб ці дані можна було використовувати для нових досліджень;

- співпраця та залучення громадськості: відкрита наука сприяє співпраці між науковцями, інституціями та громадськістю, що допомагає вирішувати складні наукові проблеми та збільшує впевненість в науковому процесі.

Застосування відкритої науки може збільшити прозорість, якість та продуктивність наукових досліджень, а також сприяти більш швидкому та ефективному розвитку наукового знання. Вона активно підтримується численними науковими організаціями та урядовими інституціями з усього світу, що стимулює до більш відкритого наукового середовища.

Засади відкритої науки впроваджують передові освітні заклади, серед яких і Ужгородський національний університет. Політика відкритої науки в Державному вищому навчальному закладі «Ужгородський національний університет» (надалі ДВНЗ «УжНУ») покликана суттєво підвищити його дослідницьку спроможність, забезпечуючи при цьому якість і доброчесність результатів наукових досліджень, підвищуючи їхню ефективність і продуктивність, сприяючи комерціалізації наукової продукції, залученню громадськості й інформуванню громадян про результати досліджень, зміцненню довіри до науки та вчених, забезпеченню належної інвестиційної підтримки дослідницької діяльності з боку держави та бізнесу, сприяти інтернаціоналізації дослідницької діяльності університету і його інтеграції в Європейський дослідницький простір.

Основним рушієм політики відкритої науки для Ужгородського національного університету став Наказ № 24/01-04 від 29.06.2023 p., в якому визначено наступні критерії: відкритий доступ до наукових праць; відкритий доступ до дослідницької інфраструктури; популяризація науки та формування компетентності з відкритої науки; дослідницька відповідальність та доброчесність; оцінювання результатів наукових досліджень.

Ужгородський національний університет (надалі УжНУ) - найбільший освітній заклад Закарпаття. Він є класичним університетом, створеним в 1945 р. Сьогодні в ньому здобувають освіту понад 17 тис. студентів, які навчаються на 19 факультетах. Підготовку майбутніх фахівців здійснюють майже 1 200 викладачів-науковців, які також успішно займаються науковими дослідженнями. Як освітній заклад, УжНУ став лідером серед вишів України. Станом на лютий 2023 року, у світовому рейтингу інституційних депозитаріїв Ranking Web of Repositories (Webometrics) депозитарій Ужгородського національного університету гідно посідає 50 позицію серед З 922 інституційних депозитаріїв світу.

Серед інституційних репозитаріїв України за кількістю документів (54 700), проіндексованих Google Scholar, Ужгородський національний університет посів достойну другу сходинку у рейтингу. Безперечно, електронний репозитарій є одним із компонентів відкритої науки. Репозитарій (або репозиторій) - це електронний архів, що накопичує, систематизує, зберігає та забезпечує довготривалий відкритий доступ до творів шляхом їх архівування та самоархівування, є частиною загальної електронної колекції бібліотеки університету. Назва «DSpace.UzhNU» є скороченням повної назви Репозитарію Ужгородського національного університету.

Початком запровадження репозитарію УжНУ став наказ № 70/01 - 17 від 03.10.2014р. «Про впровадження електронного репозитарію наукових публікацій ДВНЗ «УжНУ». Метою створення електронного архіву напрацювань науковців УжНУ стала відкритість та підвищення рівня цитованості науково-педагогічних працівників та рейтингу ДВНЗ «УжНУ» у світових рейтингах інтернет-присутності ВНЗ.

В контексті відкритої науки, репозитарії часто використовуються для зберігання, організації та поширення наукових публікацій, дослідницьких даних та іншої наукової інформації. Найпоширенішим прикладом репозитаріїв у науковому середовищі є інституційні репозитарії університетів, де дослідники можуть архівувати свої публікації та дослідницькі дані. Інституційний репозитарій - це електронний архів для тривалого зберігання, накопичення та забезпечення довготривалого та надійного відкритого доступу до результатів наукових досліджень, що проводяться в установі. Він також трактується як публічно доступний архів наукової організації, призначений для публікації результатів досліджень.

Репозитарій сприяє відкритості науки, адже надає можливість дослідникам безкоштовно розповсюджувати свої наукові публікації, дослідницькі дані та програмне забезпечення. Це сприяє більшому обміну знань, зростанню цитованості та впливу досліджень, а також підвищує прозорість та перевіреність наукових досліджень. До прикладу, введення в структуру бібліотеки Центру наукометрії та інформаційної підтримки освіти та досліджень (надалі Центр наукометрії), який розпочав свою роботу з червня 2018 року для відстежування наукової, наукометричної, бібліометричної, аналітичної та іншої діяльності науковців вишу, надає інформаційну підтримку науковим дослідженням. Працівники Центру наукометрії надають консультації науковцям щодо правильності завантаження їх наукових доробків на плаплатформу репозитарію.

Відкритий доступ до наукових публікацій, даних досліджень, відкрита наукова співпраця і комунікація, відкрита експертна оцінка, відкриті електронні освітні ресурси, програмне забезпечення з відкритим кодом та багато ін. – все це знаходиться в сфері відкритої науки. Варто відзнати поступ України в напрямі розвитку відкритої науки, що проявляється в низці зрушень та ініціатив.

Ще більше матеріалу за посиланням: https://old.libr.dp.ua/cgi-bin/irbis64r_01/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&I21DBN=ALLP&P21DBN=ALLP&S21FMT=&S21ALL=&Z21ID=&S21CNR

Маєте можливість отримати інформацію з послугою електронної доставки документів: https://www.libr.dp.ua/?do=eldd