Студенту на замітку. Реферат: Соціальні держано-цільові програми в України в часи російсько-української війни

Матеріал для написання реферату

Соціальні держано-цільові програми в України в часи російсько-української війни

В Україні права і свободи людини та громадянина охороняються державою на конституційному рівні. Для забезпечення відповідності соціальних потреб сучасним стандартам суспільства, держава має розробляти систему заходів соціального захисту правового та соціально-економічного характеру. Попри російсько-українську війну та обмежені ресурси обсяг гарантованих соціальних послуг для українців не зменшено.

Блащук-Дев’яткіна, Н. З. Державні програми фінансування житла в Україні // Молодий вчений: науковий журнал. - 2023. - № 5. - С. 123-126.

Анотація: Присвячена аналізу державних програм фінансування житла в Україні. Визначено  необхідність  цих  проєктів  як  елементу  державної  політики.  Наведено  аналіз  обсягів  іпотечного кредитування в Україні. Розкрито сутність програм та умови до учасників. Проаналізовано ставлення населення до таких проєктів фінансування. Визначено найефективніші програми підтримки придбання житла під час воєнного стану.  Нині існує питання браку житлового фонду та низького рівня доступності квартир для значної частини населення. З цієї причини державні програми фінансування житла в Україні набувають особливої актуальності. Здійснення необхідного комплексу заходів із впровадження міжнародних практик активного використання інформаційних технологій може суттєво вплинути на становлення та темпи розвитку даних проєктів, популяризації їх серед населення.

Після 24 лютого 2022 року більшість українців втратила або покинула свої домівки. Ця категорія громадян, а також молодь та малозабезпечені не в змозі придбати оселю через скрутний фінансовий стан. Різноманітні державні проєкти підтримки є порятунком для них. Отож, дослідження сучасних програм фінансування житла в Україні є доволі актуальним.

Сьогодні більшість сімей в Україні не мають можливості отримати житло на ринку, адже чинні механізми придбання громадянами нерухомості вимагають наявності значної суми власних коштів. Банки пропонують іпотеку зі ставкою від 15% до 25% річних. Крім того, вимагають перший внесок від 30%. Через це в країні з населенням майже 40 млн іпотеку беруть лише тисячі. У цій сфері Україна відстає від держав Східної і Центральної Європи, що негативно позначається на темпах її розвитку. Отже, на сьогоднішній день проблема житлового питання є однією з найбільш актуальних в Україні.

Як і в будь-якій іншій державі, в Україні затверджено постановою Кабінету Міністрів України порядок надання державної підтримки для забезпечення громадян доступним житлом.

За даними Національного банку України, у 2022 році банки видали 2009 іпотечних кредитів на загальну суму 1,96 млрд грн. Порівняно з 2021 роком нове іпотечне кредитування скоротилося в 5,3 раза за кількістю договорів та в 4,3 раза в грошовому вимірі.

У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів за цей період видано в Києві та Київський області – 241 договір на загальну суму майже 345 млн грн (43% від загального обсягу), у Волинській області – 48 договорів на 60 млн грн (8%), Вінницькій області – 37 договорів на 50 млн грн (6%) та Чернігівській області – 54 договори на 47 млн грн (6%).

Доцільно зазначити, що серед усіх програм державного фінансування житла є популярними та сучасними такі: «Іпотека під 7% річних», «єОселя» та «Доступне житло». Пропоную детально їх розглянути.

1 березня 2021 року в Україні стартувала державна програма кредитування «Іпотека під 7% річних». Вона передбачає, що всі категорії громадян зможуть її отримати. Варто зазначити, що вимоги до позичальника стосуються категорії клієнтів, віку та доходу.

Виключне право на отримання іпотеки мають резиденти України, які прагнуть придбати перший об’єкт житлової нерухомості. Доцільно зауважити, що вік позичальника на дату закінчення строку кредиту не має перевищувати 65 років. Щодо останньої вимоги, то середньомісячний грошовий дохід за останні шість місяців не має бути більшим десятикратного розміру середньої місячної заробітної плати у відповідному регіоні України, де міститься предмет позики, розрахованого за офіційними даними Держстату.

Умови кредитування:

– річна процентна ставка компенсації – 7%;

– строк кредитування – 20 років;

– максимальна вартість предмета іпотеки – 2,5 млн грн.

Існують також і вимоги до нерухомості. Предметом іпотеки може бути нерухоме майно, зареєстроване відповідно до законодавства. Для міст- мільйонників – до 10 років. Загальна площа не може перевищувати нормативну іпотеки більш як на 40%.

Предметом не можуть бути:

– квартира в житловому будинку квартирного типу, прийнята в експлуатацію раніше ніж за 10 років до початку поточного для міст-мільйонників;

– соціальне житло, службові житлові приміщення та інші, пристосовані для тимчасового проживання громадян.

З 1 жовтня 2022 року запрацювала державна програма іпотечного кредитування житла «єОселя». Вона передбачає чесні умови, простий механізм та фіксовану ставку 3%.

Взяти у ній участь поки можуть лише пільгові категорії українців, поміж яких військовослужбовці за контрактом, захисники України, силовики та члени їхніх сімей, медичні працівники, фахівці та професіонали закладів охорони здоров’я державної та комунальної форми власності, педагогічні, наукові та науково-педагогічні працівники.

Умови кредитування:

– пільгова ставка на весь термін кредиту – 3%;

– максимальний строк кредиту – 20 років;

– мінімальний початковий внесок – 20%.

Порядок отримання житла такий:

1. Подати заяву через Дію.

2. Отримати пропозиції від банків, обрати одну з них.

3. Пройти перевірку даних та документів в обраному банку.

4. Вибрати житло, яке плануєте придбати:

– самостійно вибираєте нерухомість, яку хочете придбати;

– надаєте в банк необхідні для отримання кредиту документи.

5. Укласти договори з банком та договір купівлі-продажу:

– нерухомість оформлюється у вашу власність;

– кредитні кошти перераховуються банком на рахунок продавця нерухомості.

Варто врахувати й додаткові витрати, що є стандартними для іпотечних кредитів, і для учасників «єОселі» тут виключень немає. Види платежів та суми можуть різнитися залежно від банку. Може знадобитись оплатити, зокрема: страхування іпотеки; разову комісію; послуги нотаріуса; оцінювання нерухомості; відкриття рахунку; переказ коштів на рахунок продавця. За 2022 рік програмою скористалися 500 українських родин.

Очевидно, що серед вище проаналізованих державних програм фінансування житла найкращою є «єОселя». Запущений в березні 2021 року проєкт «Доступна іпотека 7%» не виправдав очікувань. Основною причиною були вимоги банків до позичальників, які сильно відрізнялися від умов, які озвучував уряд. Якщо порівнювати з іншими пропозиціями банків, що просять сплатити від 30% суми іпотеки, то «єОселя» найбільш вигідна, бо дозволяє зменшити внесок до 20%.

Пропоную розглянути ще одну державну програму фінансування «Доступне житло», яка практично не фінансувалася з 2015 року, але в кінці листопада 2022 її відновили і виділили на неї 30 млн гривень. Вона може покривати 30- 50% вартості квартири або будинку. Серед основних вимог до кандидата такі:

– перебувати на обліку щодо поліпшення житлових умов;

– відсутність в осіб і членів їх сімей права на власність житлової площі;

– особи та члени їх сімей, які мають житло (власність на тимчасово окупованій території не враховується), площа якого не перевищує 13,65 квадратних метрів;

– внутрішньо переміщенні особи, які не мають у володінні житлової площі протягом останніх трьох років або житло яких зруйноване чи непридатне для проживання внаслідок війни;

– розмір середньомісячного доходу на кожного члена сім’ї не повинен перевищувати трикратного розміру середньомісячної заробітної плати у відповідному регіоні.

Окрім того, за програмою «Доступне житло» передбачено відшкодування лише певної частки вартості квартири. Інші кошти вносяться громадянином самостійно або у разі нестачі коштів, особа може взяти кредит в банку. Програма «Доступне житло» найзатребуваніша на сьогодні, бо вона вирішує житлові проблеми внутрішньо переміщених осіб, яких майже 5 мільйонів.

Фінансування державних програм стимулює залучення до житлового будівництва додаткових інвестицій, а також, що не менш важливо, забезпечує надходження до бюджетів коштів у вигляді податків та зборів.

Метою державної політики є розбудова сучасної системи іпотечного кредитування в Україні та створення ефективних ринкових механізмів.

Дана ситуація вимагає здійснення заходів щодо покращення ефективності функціонування даної сфери. До таких потрібно віднести сприяння розвитку, модернізації існуючих програм, створенню нових, що вирішують проблеми з фінансуванням житла для переселенців та внутрішньо переміщених осіб.

Отже, державні програми фінансування житла є реально діючими інструментами на іпотечному ринку, який потрібно підтримувати, коригувати відповідно до процесів у суспільстві та державі в цілому.

Програма медичних гарантій розширюється // Урядовий кур'єр(укр) : газета Кабінету Міністрів України. - 2024. - № 2. - С. 2. 

Анотація: Йдеться про те, що обсяг гарантованих медичних послуг для українців не зменшено. Навпаки, 2024 року Програма медичних гарантій розширюється: її бюджет становить понад 159 млрд гривень.

Попри війну та обмежені ресурси обсяг гарантованих медичних послуг для українців не зменшено. Навпаки, 2024 року Програма медичних гарантій розширюється, вона сфокусована на відновленні здоров’я та людського потенціалу: її бюджет становить понад 159 млрд гривень, з яких 5,2 млрд спрямовано на реімбурсацію лікарських засобів. Як і раніше, Програма медичних гарантій-2024 охоплює всі основні види медичної допомоги: первинну, спеціалізовану, екстрену, паліативну допомогу та реабілітацію в галузі охорони здоров’я дорослим і дітям.

44 пакети послуг. Цього року Програма медичних гарантій сфокусована на відновленні здоров’я та людського потенціалу: послуги з реабілітації, психічне здоров’я, а також нові напрями — лікування безпліддя за допомогою допоміжних репродуктивних технологій і трансплантація. За інформацією Національної служби здоров’я, Програма медичних гарантій 2024 року містить 44 пакети послуг. Зокрема, три нові: «Лікування безпліддя за допомогою допоміжних репродуктивних технологій (запліднення іn vitro)»; «Лікування дорослих та дітей методом трансплантації органів»; «Лікування дорослих та дітей методом трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин».

Попри війну тарифи, за якими НСЗУ сплачуватиме медзакладам, 2024 року не зменшено. Їх удосконалено та пріоритезовано. Зокрема, переглянуто базову ставку в хірургічних пакетах, яка становить 8735 грн, і окремі коефіцієнти діагностично споріднених груп.

Упроваджують нові групи залежно від складності послуги в разі операцій високої складності, зокрема з кератопластики, трансплантації рогівки, встановлення штучного орбітального імпланта, встановлення штучного кришталика. Також за умови виконання двох або більше операцій (множинні або численні операції в межах одного пролікованого випадку), що входять у відповідні діагностично споріднені групи, застосовують новий підхід, що містить оплату кількох операцій (не більш як три) із застосуванням відповідних вагових коефіцієнтів.

За реабілітацію у стаціонарних умовах базова ставка за пролікований випадок становить 19 769 грн. Однак за послуги з реабілітації найвищої складності (наприклад, стану після травматичного ушкодження спинного мозку та головного мозку) НСЗУ сплачуватиме понад 41 тис. грн. За послуги з реабілітації високої складності (наприклад, інсульт у післягострому періоді) — понад 31 тис. грн. За послуги із трансплантації НСЗУ сплачуватиме залежно від трансплантованого органа, окремо сплачуватиме дотрансплантаційний та посттрансплантаційний періоди. Наприклад, за послуги із трансплантації серця НСЗУ сплачуватиме понад 2 млн грн, а за трансплантацію легень — понад 2,6 млн грн.

Охорона материнства і дитинства. Пріоритетом у Програмі медичних гарантій на 2024 рік залишається охорона материнства і дитинства. Ставка за новим напрямом програми — лікування безпліддя за допомогою допоміжних репродуктивних технологій (запліднення іn vitro) становитиме 60 324 грн за один повний цикл, до якого застосовуватимуть коефіцієнти відповідно від використаного методу запліднення яйцеклітини, а також повноти циклу. Триватиме надання медичних послуг за пакетом «Медична реабілітація немовлят, які народилися передчасно та/або хворими, протягом перших трьох років життя», оплату за яким здійснюють за надану послугу, за кожну з яких медзаклади отримуватимуть 10 820 грн.

За одним з найвищих тарифів у Програмі медичних гарантій оплачуватимуть медичну допомогу новонародженим, зокрема за проведення хірургічних операцій. 2024 року змінено підходи в частині оплати медичної послуги шляхом упровадження груп складності та зарахування тих чи інших станів до відповідних груп складності медичної послуги. Тож розроблено 16 груп складності та встановлено відповідні коефіцієнти складності випадку, які застосовують до базової ставки, що становить 8735 грн. Так, за лікування малюка масою 2500 г або більше з гестаційним віком 37 повних тижнів і більше заклад отримає 13 189 грн. Тоді як за хірургічне лікування передчасно народженого малюка з масою після народження менш ніж 750 г — понад 551 тис. грн. Тариф за медичну допомогу під час пологів — 15 137 грн. А для закладів, які надаватимуть комплексні медичні послуги матері й дитині, тариф становить майже 20 тис. грн.

Збережено тарифи на лікування онкологічних захворювань. За хіміотерапевтичне лікування одного пацієнта впродовж року заклади отримуватимуть 36 тис., а за лікування однієї дитини — до 131 тис. грн. Тариф за лікування онкогематологічних захворювань — 74 тис. грн. Пріоритетними залишаються шість інструментальних досліджень для раннього виявлення онкологічних захворювань.

Допомоги громадянам в зоні бойових дій. Важливі сталість функціонування мережі закладів охорони здоров’я та надання медичної допомоги нашим громадянам в зоні бойових дій. За пакетом «Готовність та забезпечення надання медичної допомоги населенню, яке знаходиться на території, де ведуться бойові дії» тариф визначається як глобальна ставка на місяць, яка дорівнює фактичній вартості медичних послуг за грудень за договором, чинним до 31 грудня 2022 року за пакетами медичних послуг з надання стаціонарної допомоги з проведенням хірургічних операцій та без та/або «Психіатрична допомога дорослим та дітям у стаціонарних умовах», та/або «Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах», та/або 1/12 «Діагностика та лікування дорослих і дітей, хворих на туберкульоз, у стаціонарних та амбулаторних умовах» відповідного надавача медичних послуг.

Важливо знати, що програма реімбурсації «Доступні ліки» розвиватиметься в межах наявних напрямів. Однак цього року заплановано розширити перелік ліків, зокрема за напрямом розлади психіки та поведінки, які пацієнти зможуть отримати безплатно або із частковою доплатою.

Рибальченко  В., Володимир. Здоров'я учнів оберігають ліцензовані фахівці // Голос України(укр): Газета Верховної Ради України. - 2024. - № 49. - С. 6.

Анотація: Розповідається про впровадження психологічної служби в системі освіти на прикладі дніпровських шкіл.

Ліцензію на медичну практику мають 152 дніпровські школи — там, де організовано навчальний процес, весь медперсонал працює офлайн.

Також у 128 навчальних закладах міста працюють практичні психологи. Проте є ще 26 вакансій — чекають на фахівців.

«У тих школах, де більше тисячі учнів, є і лікар, і медична сестра. У школах, де менше тисячі учнів, є лише медична сестра. Кожен такий працівник додатково проходив курси домедичної допомоги. Такі курси пройшли і понад три тисячі педагогів. Усі школи забезпечені медичним супроводом», — розповіла заступник начальника управління освіти міської ради Олена Яковенко.

Крім цього, всі заклади долучились до Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». Згідно з нею виділено два важливі напрями роботи: трансформація змісту освіти та впровадження психологічної служби в системі освіти. «Для цього психологи активно працюють у тандемі з медичним працівником, класним керівником та, звісно ж, із дітьми. Намагаються зробити все, аби у такий важкий час допомогти підтримати їхнє ментальне здоров’я», — додає Олена Яковенко.

Наприклад, у гімназії № 85 працюють медсестра і психолог. Із першого вересня понад триста дітей навчають за змішаною формою, решту — дистанційно. Школа отримала ліцензію на медичну практику.

«У нас усього достатньо, є ліки, матеріали. В укритті школи також є окремий куточок, де теж є все необхідне», — каже медична сестра Валентина Цебратенко.

Шкільний психолог Оксана Олександрівна зазначає, що практикує різноманітні вправи з дітьми для зниження стресу, організовує тренінги та ігри: «Роблю все, аби кожна дитина могла мені довіритись та поділитися зі мною своїми проблемами. Бо розуміємо, що нині війна, і малеча має дбати про своє ментальне здоров’я».

Усі 34 педагоги закладу протягом останніх п’яти років проходили курси домедичної допомоги. «Маємо враховувати психологічний стан наших учнів. Багатьом складно сприймати цю дійсність. Як і всі школи, ми включились у Всеукраїнську програму ментального здоров’я «Ти як?», ініційовану першою леді України Оленою Зеленською. Тож докладаємо всіх зусиль, аби дітки вміли подолати страх та не стресували. У цьому допомагає команда у складі шкільних практичного психолога і медичної сестри та виховної служби, які активно працюють із дітками», — наголосила директор гімназії Світлана Снитко.

Тілікіна, Н. В. (кандидат економічних наук; директор). Методика оцінки ефективності реалізації регіональних і місцевих програм у молодіжній сфері // Інвестиції: Практика та досвід: Аналіз. Прогнози. Коментар. - 2023. - № 24. - С. 171-180.

Анотація: Розглянуто механізм впровадження системи моніторингу й оцінки у сфері молодіжної політики і молодіжної роботи в Україні на національному, регіональному і місцевому рівнях. Визначено нормативно правове забезпечення, що регулює розробку, впровадження та виконання державних програм, здійснення оцінювання результативності реалізації державної регіональної політики шляхом проведення моніторингу та оцінки. Встановлено, що при підготовці Програм розробники спираються на ряд нормативно правових актів, які включають в себе як законодавчі акти, ухвалені органами центральної державної влади (закони, постанови, накази), так і власноруч розроблені акти (Порядок розроблення, фінансування, моніторингу місцевих програм та звітності про їх виконання тощо).

Упродовж останнього десятиліття в Україні здійснювалося ряд важливих кроків щодо порядку розроблення цільових програм, їх фінансування, моніторингу й оцінки та звітності за результатами їх реалізації. Розроблено значну кількість нормативно законодавчих актів, ухвалених органами центральної державної влади, та актів, розроблених виконавчої владою на місцевому рівні.

Окремі нормативно правові акти, які слугують базою для розробки регіональних або місцевих програм в Україні наразі відсутні. У існуючій законодавчій базі не визначено чіткої структури та методології розробки саме регіональних і місцевих цільових програм, розробники регіональних і місцевих цільових програм не дотримуються вимог діючих нормативно правових актів,

наявна відсутність належного контролю за якістю місцевих програм з боку органів. Це негативно впливає на якість програм, знижує їх ефективність та не уможливлює проведення моніторингу й оцінки регіональних і місцевих програм у молодіжній сфері.

Задля успішного розвитку молоді та суспільства загалом важливо створити та реалізовувати ефективну державну політику. Ця політика повинна включати чітке визначення цілей розвитку, систематичне виконання завдань та ухвалення рішень, а також використання грошових механізмів регулювання. Одним із ключових концептуальних підходів до управління і формування державних політик є програмно-цільовий метод, який складається з планування, програмування та ефективної організації процесу розв'язання проблем і досягнення цілей в рамках відповідного документу.

Відповідно до ст. 2 п. 42 Бюджетного кодексу України, програмно-цільовий метод у бюджетному процесі — це спосіб управління бюджетними коштами з метою досягнення конкретних результатів за рахунок коштів бюджету із застосуванням оцінки ефективності використання бюджетних коштів на всіх етапах бюджетного процесу. Використання програмно-цільового методу при розробці та виконанні місцевих бюджетів в Україні визначено "Концепцією застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі" та "Концепцією реформування місцевих бюджетів". Цей метод враховує всебічний підхід до формування бюджету та застосовує також такі методи бюджетного планування, як нормативний, балансовий та метод екстраполяції, що сприяє встановленню взаємозв'язків між ресурсами та досягненням результатів.

Основним складовим елементом програмно-цільового методу є бюджетна програма, яка представляє собою сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваних результатів, а також визначається та реалізується розпорядником бюджетних коштів відповідно до його функцій. Доцільно зазначити, що в Україні в останні роки спостерігається збільшення загальної кількості державних цільових програм, що призводить до скорочення обсягів їх фінансування, а якість їх розроблення та виконання залишається на низькому рівні.

Закон України "Про державні цільові програми" від 18.03.2004 року №1621— №13 визначає поняття "державна цільова програма" — як "комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів, які спрямовані на розв'язання найважливіших проблем розвитку держави, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, здійснюються з використанням коштів Державного бюджету України та узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням"

Політика, розроблена на основі програмно-цільового методу, не обмежена в горизонтальному управлінні, а охоплює всі рівні вертикального управління: національний, регіональний (обласний) та рівень місцевого самоврядування. Для кожного з рівнів управління реалізуються різні за масштабами програми, а саме:

— Державні цільові програми реалізуються за кошти Державного бюджету України та спрямовані на розв'язання проблем на рівні держави.

— Регіональні цільові програми спрямовані на розв'язання найважливіших проблем розвитку області, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць та здійснюються повністю або частково за рахунок коштів державного, обласного та місцевих бюджетів.

— Місцеві цільові програми. В українському законодавстві немає чіткого визначення поняття "місцева цільова програма". Визначення цього поняття можна знайти у правових актах деяких органів місцевої влади, де місцева цільова Програма визначається як "документ, який містить комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів, які спрямовані на вирішення найважливіших проблем розвитку громади, окремих її галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, здійснюються з використанням коштів місцевого бюджету (загального або спеціального фонду) та узгоджені за строками виконання, складом відповідальних виконавців, ресурсним забезпеченням".

При розробці програми, учасники спираються на ряд нормативно-правових актів, які включають в себе як законодавчі акти, ухвалені органами центральної державної влади (закони, постанови, накази), так і власноруч розроблені акти: Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про засади державної регіональної політики", "Про державні цільові програми", постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм", наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо здійснення реалізації оцінки ефективності бюджетних програм", наказ Міністерства молоді та спорту України "Про затвердження Методики оцінки ефективності виконання Державної цільової соціальної програми "Молодь України" на 2021 —2025 роки".

Незважаючи на значну кількість нормативно-правове забезпечення, що регулює розробку, впровадження та виконання державних програм, здійснення оцінювання результативності реалізації державної регіональної політики шляхом проведення моніторингу та оцінки розробка держаних регіональних і місцевих програм у молодіжній сфері має певні проблеми і недоліки, а особливо, що стосується оцінка ефективності реалізації цих програм.

У результаті аналізу регіональних і місцевих цільових програм у молодіжній сфері виявлено, що на регіональному і місцевому рівнях молодіжні стратегії як правило не розробляються, а молодіжна політика реалізується через регіональні і місцеві цільові програми, які фінансуються з обласних та місцевих бюджетів. В регіональних і місцевих програмах визначення проблеми переважно здійснено на результатах загальнонаціональних досліджень, зрідка зустрічаються регіональні чи місцеві дослідження, а деякі програми взагалі не містять обгрунтованого визначення проблем молоді на регіональному і місцевому рівні.

Більшість Програм, особливо місцевого рівня, не містять кількісних і якісних показників взагалі, а завдання Програм та очікувані результати не співпадають та не відповідають самій Програмі, її меті та проблемам. Це призводить до проблем з проведенням моніторингу і оцінку цих Програм, а оцінку ефективності їх реалізації складно проводити через відсутність або некоректність визначення кількісних і якісних показників.

На вирішення цих проблем автором було запропоновано Методику оцінювання реалізації регіональних програм у молодіжній сфері та сфері національно-патріотичного виховання, яка дасть змогу провести оцінювання ефективності реалізації Програм у молодіжній сфері, визначити пріоритетні напрями молодіжної роботи, проаналізувати якісне та змістовне наповнення заходів регіональних молодіжних соціальних програм. У подальшому планується здійснити оцінювання реалізації регіональних програм у молодіжній сфері та сфері національно-патріотичного виховання у деяких регіонах України та провести розрахунки відповідно до запропонованої Методики.

Стійкість людей потрібно підтримувати // Урядовий кур'єр: газета Кабінету Міністрів України. - 2023. - № 240. - С. 2. 

психічне здоров’я -- психологічна підтримка -- психосоціальна підтримка населення

Анотація: Йдеться про важливість психосоціальної підтримки населення в регіонах, і відповідні послуги у воєнний час.

Під головуванням Прем’єр-міністра за участю дружини Президента відбулося останнє цього року засідання Міжвідомчої координаційної ради з упровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я

«Стійка нація починається з конкретної людини. Тому завдання уряду — створити умови для її розвитку, реалізації всіх потенційних талантів і можливостей»,—зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Міжвідомчої координаційної ради з упровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я у 2023 році.

Серед учасників — представники центральних органів виконавчої влади, керівники ОВА, народні депутати, представники Офісу Президента, Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів та міжнародні партнери.

Перша леді України Олена Зеленська подякувала всім за роботу. «Не треба пояснювати, що психічне здоров’я наших людей—це і є та сама стійкість, українська стійкість, яка, з одного боку, стала легендою, а з іншого, — її саму треба весь час підтримувати. Бо на ній усе тримається», — наголосила вона.

«Інвестуючи в людину, ми інвестуємо в сильну Україну. У державу, яка перемагає й успішно відновлюється. Відбудова та подальший розвиток потребують величезних людських ресурсів. Тому наскрізні напрями в роботі уряду — повернення українців з-за кордону, інтеграція в цивільне життя колишніх військовослужбовців, ветеранів, адаптація населення на деокупованих територіях. А головне — зміцнення ментального здоров’я українців», — зазначив Денис Шмигаль.

У межах засідання відбулася мінівиставка, на якій міжнародні партнери представили проєкти, спрямовані на психосоціальну підтримку населення в регіонах, і відповідні послуги. Кожне з міністерств-учасників підбило проміжні підсумки в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я та презентувало свої проєкти.

Пріоритетний проєкт Міністерства внутрішніх справ став поштовхом до масштабної трансформації служби психологічного забезпечення у відомстві. МВС — лідер в питанні системності навчання всередині своїх структур навичок самодопомоги та первинної підтримки у кризових ситуаціях. За рік понад 230 тисяч осіб отримали психологічну допомогу від працівників Національної поліції та ДСНС. Понад 3 тисячі осіб було надано допомогу безпосередньо на місцях подій, надзвичайних ситуацій.

Міністерство юстиції проводить навчання фахівців центрів з надання безоплатної правової допомоги та партнерів навичок самодопомоги і первинної підтримки у кризових ситуаціях. Також створено відповідний спеціалізований онлайн-курс. Майже тисяча фахівців уже розпочали навчання.

У Міністерстві оборони триває реформування системи морально-психологічного забезпечення в підрозділах психологічної підтримки та військово-соціальної роботи, понад 600 військових психологів пройшли підвищення кваліфікації, половину з яких призвано за цільовою мобілізацією.

Міністерство молоді та спорту запровадило проєкт із відновлення ментального здоров’я засобами оздоровчої рухової активності: понад 775 тисяч учасників залучено до заходів у межах активних парків, проведено понад 43 тисячі культурно-оздоровчих заходів, 12 349 особам надано послуги із психологічної підтримки, 88 530 дітей узяли участь в заняттях із психоемоційної підтримки.

У межах проєкту Міністерства культури та інформаційної політики в Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі та Львові майже 140 фахівців навчальних закладів галузі мистецької освіти пройшли тренінги з першої психологічної допомоги.

Міністерство у справах ветеранів надало 13 533 консультації за допомогою гарячої лінії кризової підтримки Українського ветеранського фонду, 59 344 послуги із психологічної допомоги надали центри соціально-психологічної реабілітації, 7298 звернень оброблено програмним забезпеченням MARTA.

Міністерство освіти і науки забезпечило психологічною підтримкою учасників освітнього процесу: 186 411 учителів та учнів опанували навички психологічної підтримки, фахівці психологічної служби надали 4 769 969 консультацій, 50 тисяч освітян узяли участь у супервізійних та інтервізійних групах з різних тем. Внесено зміни та подано пропозиції до нормативно-правових актів, розроблено матеріали науково-методичного забезпечення (24 одиниці).

Міністерство соціальної політики формує нову соціальну послугу надання психосоціальної підтримки: 24 громади вже є учасницями проєкту, заплановано залучення ще 130 громад, для 175 фахівців організовано навчання за трьома тренінговими програмами.

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій створило 25 координаційних центрів обласного рівня та в місті Києві, 62 центри районного рівня, 664 центри на рівні територіальних громад. У 14 областях у складі координаційних центрів створено робочі групи з питань надання послуг у сфері психічного здоров’я та психосоціальної підтримки.

Пріоритетний проєкт Міністерства охорони здоров’я забезпечив появу сервісу на первинному рівні медичної допомоги — відтепер надати підтримку з ментального здоров’я може більшість сімейних лікарів України.

Успішними кейсами впровадження сервісів з ментального здоров’я на регіональному рівні поділилися начальники Харківської та Миколаївської обласних військових адміністрацій Олег Синєгубов і Віталій Кім. У цих областях доводиться під постійними обстрілами оперативно реагувати й шукати можливість надавати психологічну допомогу всім, хто її потребує. Крім того, постійно актуальні для цих регіонів евакуація людей з небезпечних територій та їхній прихисток.

Дослідження Gradus Research продемонструвало, що всього 6% людей звертається по психологічну допомогу. Основною причиною, чому не звертаються по допомогу до фахівців, 40% називають страх не отримати чи втратити роботу, а понад третина людей каже, що це вплинуло б на репутацію на роботі.

Дружина Президента наголосила, що це ще одна площина для проєктів — не лише для держави, а й для відповідальних бізнесів: допомогти людям зрозуміти, що ніхто їх не засудить, не звільнить, що дбати про ментальне здоров’я — відповідально. Визначною подією стало створення на базі Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця окремого Навчально-наукового інституту психічного здоров’я, де готуватимуть фахівців відповідно до викликів сьогодення. Для формування спільного поля ухвалення рішень напрацьовано цільову модель системи, яка стане основою закону про психічне здоров’я. Пріоритетні проєкти, які вже реалізують у міністерствах, — органічна частина цільової моделі.

Для успішної трансформації сфери ментального здоров’я та налагодження взаємозв’язків між усіма учасниками вісім місяців тому було створено Координаційний центр з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України.

Окремий важливий напрям у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я цього року — розбудова регіональної координації програми. Регіональні координатори — рушії процесів на місцевому рівні та головні провідники змін з адміністративного рівня до громад, конкретного надавача послуги.

Дружина Президента наголосила, що найкраща послуга у сфері психічного здоров’я не та, що запланована, а та, що надана й допомогла. «Завжди запитуйте в себе, чи відповідає ваш проєкт на запит життя. Чи зручно буде ним користуватися? Що змінить він у житті людини? Не хочеться, щоб це було про процес, хочеться, щоб це було про результат», — сказала перша леді. Вона побажала учасникам плідного й ефективного втілення їхніх проєктів із психічного здоров’я наступного року.

Презентовано держпрограму розвитку і поширення української мови // Урядовий кур'єр(укр): газета Кабінету Міністрів України. - 2023. - № 216. - С. 1. 

Анотація: Презентується Державн цільова національно-культурна програма забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року.

Повномасштабне вторгнення рф в Україну прискорило мовні процеси. Про це йшлося під час круглого столу «Функціонування української мови як державної: проблеми імплементації та удосконалення законодавства».

У межах заходу Міністерство культури та інформаційної політики презентувало Державну цільову національно-культурну програму забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року.

Програма досить тривала, до 2030 року. Документ містить норми, спрямовані не тільки на ліквідацію викликів сьогодення, а й упроваджує сталі процеси укріплення державної мови на всій території України і навіть за кордоном. Наголошено на необхідності підвищення рівня володіння українською мовою всіх, хто цього бажає, зокрема вчителів і викладачів. А також наповнення культурного простору високоякісним національним українськомовним продуктом. У цьому контексті важливе завдання держави — підтримка й розвиток української літератури та книговидання. Серед інструментів — упровадження з наступного року сертифікатів на придбання українськомовних книжок для дітей. Залежність національної безпеки від функціонування державної мови — екзистенційна аксіома, нехтування якою призвело до загроз існуванню державності, наслідків окупації, людських жертв.

Програма охоплює публічну, приватну та бізнес-сфери. У публічній сфері передбачено запровадження мовних курсів для посадових осіб та кандидатів на посади до органів влади. У приватній також передбачено мережу курсів вивчення української мови, зокрема для захисників та захисниць, державну підтримку на придбання українськомовних книжок у «Дії», гранти на переклад та видання іноземної літератури українською мовою, гранти для авторів, підтримку національного культурного продукту, книжки для дітей. У царині бізнесу — створення Національного електронного корпусу української мови, розроблення системи національної термінології й термінографії, створення і видання термінологічних словників відповідно до державних стандартів.

Одним з важливих заходів захисту і просування рідної мови став радіодиктант національної єдності, який  всі охочі пишуть у День української писемності та мови з 2000 року.

Глушаченко, І. В.  (аспірант кафедри фінансів імені Віктора Федосова). Фінансовий контроль у сфері публічних закупівель медичного обладнання: виклики сьогодення // Інвестиції: Практика та досвід: Аналіз. Прогнози. Коментар. - 2023. - № 18. - С. 157-163.

Анотація: Розглянуто процес організації публічних закупівель для реалізації програми медичних гарантій, а саме закупівлі медичного обладнання за рахунок коштів державного бюджету. В останні роки, незважаючи на нелегкі часи, пов'язані як з повномасштабним вторгненням в Україну, так і з ще не так давно діючими обмеженнями, що були пов'язані з поширенням епідемії COVID-19, Україна продовжує застосовувати передовий досвід країн світу, особливо країн ЄС, впровадження медичної реформи. Саме зараз, коли в  країні запроваджений воєнний стан, йдуть бойові дії, існує велика потреба в якісному та, водночас, доступному медичному обладнанні. Розкрито основні порушення при здійсненні публічних закупівель для медичної сфери та надаються пропозиції щодо удосконалення фінансового контролю використання бюджетних коштів на державну закупівлю медичного обладнання.

Для забезпечення фахового супроводу роботи з планування та проведення державних закупівель відповідно до потреб в лікарських засобах, виробах медич-ного призначення, обладнанні, інших товарах, роботах і послугах була створена Постійна робоча група Міністерства охорони здоров'я України з питань профільного супроводу державних закупівель, у тому числі державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, що проводяться з метою виконання бюджетних програм.

Головними принципами у діяльності Постійної робочої групи є об'єктивне врахування потреб у лікарських засобах, виробах медичного призначення, обладнанні, інших товарах, роботах і послугах, створення умов для забезпечення:

— добросовісної конкуренції серед учасників процедур закупівель;

— максимальної економності та ефективності;

— відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель;

— недискримінації учасників;

— об'єктивної та неупередженої оцінки пропозицій конкурсних торгів;

— запобігання корупційним діям і зловживанням.

Закон України "Про публічні закупівлі" установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідальність за здійснення моніторингу і фінансового контролю у сфері публічних закупівель розподілена між кількома органами державної влади: Міністерство економіки України, Антимонопольний комітет України, Рахункова палата України, Державна аудиторська служба України.

Досить поширеним порушенням було і залишається необгрунтоване завищення цін закупівель медичного обладнання. Завищення цін в публічних закупівлях може бути обумовлене недостатньою конкуренцією серед постачальників чи придбанням медичного обладнання не напряму у виробника, а через підприємство-посередника, що дозволяє окремим компаніям накручувати ціни без належного контролю. Додатково, складність технічних характеристик медичного обладнання може ускладнювати оцінку його вартості, що створює сприятливі умови для завищення цін з боку недобросовісних постачальників. Також, корупційні практики та недостатня прозорість у процесі закупівель можуть сприяти укладанню угод за завищеними цінами між постачальниками та органами замовника.

Також поширеним є порушення створення штучного конкурсу для проведення аукціону (видимість конкуренції), коли пропозиції надходять від двох фізичних осіб-підприємців, які не є ні виробниками, на офіційними дистриб'юторами медичного обладнання. Як правило, цінові пропозиції таких фізичних осіб- підприємців відрізняються на кілька сотень гривень.

Проаналізувавши відкриті дані порталів державних органів та підсумовуючи інформацію, наведені у статті, основні напрями удосконалення фінансового контролю у сфері публічних закупівель медичного обладнання можна сформулювати таким чином:

1. Покращення аналізу критеріїв відбору постачальників: необхідність розробити детальні критерії для оцінки пропозицій постачальників, які повинні бути засновані на якісних та вартісних параметрах. Це сприятиме об'єктивному та відкритому процесу відбору, що забезпечить кращі результати державних закупівель.

2. Впровадження електронних систем контролю, у тому числі з використанням штучного інтелекту: необхідність розробити цифрові інструменти для моніторингу та контролю державних закупівель медичного обладнання. Це забезпечить оперативний доступ до даних, а також підвищить ефективність та прозорість контролю.

3. Запровадження ризик-орієнтованої системи контролю: необхідність створити систему, яка ідентифікує потенційні ризики порушень у сфері публічних закупівель медичного обладнання та спрямовує заходи контролю на найбільш вразливі сфери.

4. Забезпечення незалежності контролю: слід запровадити механізми, що гарантуватимуть незалежність фінансового контролю від впливу замовників або постачальників. Це забезпечить об'єктивний та справедливий процес контролю.

5. Посилення аналізу контрактів та витрат: слід запровадити обов'язковий аналіз умов договорів та витрат на медичне обладнання після проведення закупівель. Це дозволить виявляти можливі нецільові витрати та здійснювати належний контроль.

6. Посилення співпраці з громадськістю: надати можливість залучати громадськість та незалежних експертів до процесу контролю за державними закупівлями медичного обладнання. Це сприятиме більшій прозорості та відкритості у цій сфері.

Малолєткова, Оксана. У соціальній політики нова філософія // Урядовий кур'єр(укр): газета Кабінету Міністрів України. - 2023. - № 164. - С. 2. 

Анотація: Розповідається про вдосконалення соціальної політики щодо аддресної підтримки українців під час війни та побудову принципово нової системи соціальної допомоги.

Терористи з рф, на жаль, продовжують тероризувати жителів мирних міст, постійно атакуючи цивільну інфраструктуру ракетами і дронами. А наші рятувальники й пожежники завжди намагаються якнайшвидше дістатися до місць ударів, щоб допомогти людям. За це велика вдячність рятувальникам і пожежникам у промові перед черговим засіданням уряду. Дякуємо також силам протиповітряної оборони, які збивають більшість ракет і дронів та запобігають ще більшим жертвам і руйнуванням. Люди, чиї домівки постраждали внаслідок атак, можуть подавати заяву на компенсацію за програмою «єВідновлення». Буде надана допомога все відремонтувати та відбудувати».

Вже триває другий етап програми «єВідновлення». Ідеться про компенсацію за цілком зруйноване житло. Українці через «Дію» вже подають  відповідні заяви на відшкодування. У громадах починають працювати комісії, які розглядають питання щодо компенсації за зруйноване житло. Очікуємо, що місцева влада оперативно розглядатиме заяви.

Одночасно 36 тисяч громадян звернулися по компенсації на ремонт свого пошкодженого житла. 7 тисяч людей вже отримали кошти для таких ремонтів та відбудови власної оселі. Уряд надав усі необхідні ресурси для виплати відшкодувань. Тепер швидкість отримання коштів залежить від ефективності місцевої влади, громад.

Попри труднощі та виклики влада виконує свої зобов’язання. За сім місяців 2023 року українці лише з державного бюджету отримали понад 265 мільярдів гривень соціальних виплат. Це пенсії, виплати людям у складних життєвих обставинах, допомога малозабезпеченим, пільги та субсидії, підтримка родин і соціальний захист людей з інвалідністю.

Продовжуємо допомагати й людям, чиє житло постраждало через затоплення після підриву росіянами Каховської гідроелектростанції. Майже 52 мільйони гривень отримали як компенсацію жителі Херсонської та Миколаївської областей. Уряд продовжив приймання заяв на грошову допомогу до кінця жовтня, щоб усі могли нею скористатися.

Уряд продовжує формувати нову філософію соціальної політики:

Анотація: Представлено п’ять ключових елементів Нової ветеранської політики.

Усі наші солдати й матроси, сержанти і старшини, офіцери та генерали, які на війні, — в основі української незалежності. Незалежності не було б, якби не наші воїни. Кожен і кожна б’ються заради України. Тому перший пріоритет державної політики — дати їм усе, що необхідно. Щоб боротися і перемогти. І ми в режимі 24/7 працюємо заради найкращої у світі зброї для воїнів України. На цьому Президент Володимир Зеленський наголосив під час VI Міжнародного ветеранського форуму «Україна. Захисники. Майбутнє», що відкрився напередодні Дня Незалежності нашої держави.

На жаль, ця страшна війна забирає тисячі відданих, сміливих патріотів: тих, хто став на захист держави 2014 року, і тих, хто став на її захист після 24 лютого 2022-го.

Для реалізації політики шани та створення можливостей для наших воїнів і ветеранів, завдяки яким Україна жива, уряд напрацював першочергові рішення, щоб захисники і захисниці могли гідно інтегруватися в соціальне життя після повернення з війни.

Нова ветеранська політика має п’ять ключових елементів. Їх означив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Перший — створення інфраструктури, завдяки якій ветерани отримають якісні та дієві послуги. Ми починаємо з нових підходів роботи ВЛК та МСЕК. Принцип «довідки ходять за військовими», максимальна цифровізація, зокрема електронна черга, залучення якнайбільшої кількості цивільних медзакладів у цей процес. Результат — інклюзивна, комфортна та прозора система без бюрократії та корупції. Паралельно уряд формує інститут помічника ветерана. Це індивідуальний супровід захисників у критично важливих для них питаннях. При обласних військових адміністраціях діятимуть спеціальні структурні підрозділи, а на місцях — сервісні офіси у справах ветеранів. Їхнє завдання — координувати виконання державних, регіональних та місцевих програм підтримки», — цитує слова очільника уряду департамент комунікацій Секретаріату Кабміну.

За даними Міністерства у справах ветеранів, з осені 400 помічників ветеранів з’являться у громадах чотирьох областей України. Нині вони проходять навчання, щоб допомагати ветеранам повертатися із фронту в цивільне життя.

Другий елемент нової ветеранської політики — економічна активність. Уже відкрито шість центрів ветеранського розвитку при провідних вишах країни. Їх буде ще більше. Це платформи для розвитку професійних навичок, перекваліфікації, здобуття нових знань. Держава стимулюватиме створення та розвиток ветеранського бізнесу. Зокрема, в межах програми безповоротних грантів «єРобота» є ветеранський компонент, завдяки якому можна отримати до мільйона гривень на розвиток власного бізнесу.

За даними Міністерства економіки, завдяки ветеранському компоненту грантової програми «Власна справа» вже 71 ветеран та члени родин учасників бойових дій отримають гранти на загальну суму 26 мільйонів гривень. І попит на гранти від держави на розвиток власної справи серед наших захисників та захисниць, а також членів їхніх родин зростає. Ті, хто вже отримав гранти, планують зокрема відкрити перукарню, кав’ярню, ресторан азійської кухні, піцерію, СТО, магазин будматеріалів, започаткувати виробництво текстильної продукції та паливних пелет. Окремі ветерани отримали гранти на масштабування бізнесу, який вже діє: планують розширити послуги салону краси, бази відпочинку, СТО, збільшити асортимент магазину автозапчастин, обсяг пошиття етноодягу, розширити мережу пекарень.

Третій елемент нової ветеранської політики — успішна реабілітація. Ідеться про створення мережі сучасних реабілітаційних центрів у всій Україні. Вони надаватимуть комплексну допомогу: фізична реабілітація, подолання посттравматичного стресового розладу, підтримка рідних та близьких захисників.

Четвертий елемент — доступне житло. Нещодавно уряд розширив іпотечну програму «єОселя». Тепер пільговий кредит під 7% доступний для ветеранів війни та членів їхніх сімей. Ветерани — пріоритетні учасники програми «єВідновлення». Відповідно вони першими отримують кошти, за які можуть відремонтувати свою оселю або придбати нове помешкання.

П’ятий елемент — ушанування подвигу військових.

«Увічнення пам’яті загиблих воїнів — наскрізна державна політика. Найбільш символічним місцем буде Національне військове меморіальне кладовище, де поховають Героїв, які віддали життя за Україну. Подвиг ветеранів буде частиною національно-патріотичного виховання молоді — в дитячих садочках, школах, вишах. Герої поряд з нами, і кожен повинен їх знати та шанувати.

Парламент уже ухвалив певні закони на захист ветеранів. У травні 2023 року ухвалено закон про удосконалення питання оформлення документів та лікування військовослужбовців під час дії воєнного стану. У червні 2023 року внормовано тривалість відпусток військовослужбовцям під час дії воєнного стану та виплат додаткової винагороди військовослужбовцям, які беруть участь у бойових діях. Найближчим часом депутати планують розглянути законопроєкт, який зокрема передбачає надання неоплачуваної відпустки тривалістю до 60 календарних днів працівникам, які приступають до роботи після звільнення з військової служби», — повідомив спікер парламенту.

Зареєстровано два великі законопроєкти, які парламентарі розглянуть на найближчому засіданні Верховної Ради. Їх спрямовано на спрощення процедури отримання статусу учасника бойових дій, запровадження єдиного державного реєстру військовослужбовців, а також окремого статусу захисника і захисниці України.

Козоріз, Віктор. Кіборги повертаються / В. Козоріз // Урядовий кур'єр(укр) : газета Кабінету Міністрів України. - 2023. - № 123. - С. 6

Анотація: Йдеться про програму "Кіборги".  Цю програму впроваджує благодійний фонд «Громадянин» разом з оздоровчим центром Fortis health. «Програма називається «Кіборги» і охоплює кілька напрямів діяльності. Один з них назван «Реабілітація кіборгів». Вона передбачає надання допомоги з протезуванням пораненим захисникам, їхнє навчання, медичне, психологічне, соціальне і спортивне відновлення». 

На Харківщині започаткували програму безкоштовної реабілітації поранених військових з ампутаціями

Цю програму впроваджує благодійний фонд «Громадянин» разом з оздоровчим центром Fortis health. «Програма називається «Кіборги» і охоплює кілька напрямів діяльності. Один з них ми назвали «Реабілітація кіборгів». Вона передбачає надання допомоги з протезуванням пораненим захисникам, їхнє навчання, медичне, психологічне, соціальне і спортивне відновлення», — розповідає віце-президент благодійного фонду «Громадянин» і керівник програми «Кіборги» Олена Шмідт. Головна мета програми — забезпечення довгострокової і комплексної реабілітації військових з ампутаціями, що дасть ветеранам змогу повернутися до активного життя й максимально пристосуватися до нових умов. «Вони мають залишитися супергероями із суперможливостями в мирному повсякденному житті», — наголошує представниця фонду.

Для тих, у кого складні ампутації

Боєць Вадим (позивний Vatunin) проходить реабілітацію в центрі. Фото надані БФ «Громадянин»— Благодійний фонд «Громадянин» має 20-річну історію, а програму з реабілітації наших захисників, які пережили ампутацію кінцівок, започаткували рік тому, — розповідає Олена. — Головний ініціатор проєкту Ігор Моркотонов. За цей час налагодили контакти з найкращими реабілітаційними центрами та клініками в Україні і Європі. В Україні працюємо з Харківським науково-дослідним інститутом протезування, який має великий практичний досвід. Нещодавно передали йому дві сучасні термошафи Ottobock, які використовують для виготовлення куксоприймачів. Цей проєкт вартістю 38 тисяч євро профінансував наш партнер Canada-Ukraine Foundation. Також інститут отримав потужний генератор, придбаний завдяки цільовій допомозі ще одного нашого партнера — чайного бренда ТЕТ та g’tea!

Олена Шмідт розповідає, що за рік існування програми «Кіборги» допомогу з протезування, ендопротезування та ортезування отримали приблизно 30 захисників, які зверталися до фонду. «Ми допомагаємо тим, у кого складні ампутації і хто потребує забезпечення спеціальними засобами реабілітації, — уточнює представниця фонду. — Але спочатку цікавимося, чи знають вони про існування державної програми з протезування. Виявляється, знають далеко не всі, хоча вона працює досить успішно. Ми пояснюємо, як захисники можуть отримати допомогу за державною програмою, а коли її не вистачає, збираємо кошти для додаткового фінансування. Тобто ми працюємо на умовах співфінансування.

Наприклад, лише для ендопротезування бійця з позивним «Борман» (він колишній військовий, підполковник запасу ЗСУ) фонд зібрав понад 935 тисяч гривень. «З початком повномасштабного вторгнення рф «Борман» пішов на службу в підрозділ «Омега-Схід», захищав Харків і Харківську область. 19 червня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу Старого Салтова він потрапив під мінометний обстріл і зазнав важкого поранення та контузії, йому відірвало лівий ліктьовий суглоб, — розповідає Олена Шмідт. — Ми зібрали кошти для ендопротезування ліктьового суглоба й перерахували одній з німецьких клінік, де йому встановили потрібний протез». Нині збираємо кошти ще для кількох бійців.

«Суспільство має бути готовим до того, що після війни з’явиться багато людей з інвалідністю, які мають інтегруватися в нормальне життя, — зауважує Олена Шмідт. — Ми будемо виховувати суспільство і показувати, що люди з інвалідністю можуть значно більше, ніж вважають. Приміром, Роман Кашпур (позивний «Скіф») на протезі брав участь в «Іграх героїв», а потім звернувся до нашого фонду з проханням допомогти з придбанням спеціального протеза для бігу. Ми допомогли, й нещодавно він уже пробіг марафонську дистанцію — 42 км. Це приклад для інших важкопоранених бійців з ампутаціями, який мотивує їх до життя. І ми готуватимемо наших героїв до життя без обмежень через реабілітацію та заняття спортом.  Наш партнер центр Fortis health має для цього всі можливості. Дуже важливо і те, що тут працює кваліфікований психолог, яка має досвід роботи саме з військовими. Пораненим ветеранам-спортсменам з ампутаціями тут надаватимуть можливість підготуватися до спортивних змагань. До того ж у центрі надаватимуть психологічну підтримку ветеранам та їхнім родинам.

Спицька, Катерина Олегівна (аспірантка). Сучасні проблеми соціально-правового захисту осіб з інвалідністю внаслідок війни в Україні // Молодий вчений : науковий журнал. - 2025. - № 1. - С. 152-156.

Анотація: Аналізується захист прав осіб з інвалідністю, як одна з функцій сучасної соціальної демократичної держави. Зазначено, що зміст та порядок захисту прав осіб з інвалідністю у наш час значно трансформувалися. Відповідно до міжнародних домовленостей держави беруть на себе зобов'язання щодо розробки та вжиття комплексу заходів для повноцінного включення осіб з інвалідністю у соціум, усунення перешкод для їхньої всебічної участі у всіх сферах сучасного життя.

В Україні права і свободи людини та громадянина охороняються державою на конституційному рівні. Для забезпечення відповідності соціальних потреб сучасним стандартам суспільства, держава має розробляти систему заходів соціального захисту правового та соціально-економічного характеру. Ці заходи, закріплені у відповідних нормативно-правових актах, регулюють різні аспекти соціального життя окремих категорій громадян. Соціальний захист здійснюють спеціальні структури з організації праці та зайнятості, охорони здоров'я та освіти, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування, надання соціальних послуг та інші структури за допомогою заходів соціальної підтримки (допомог, виплат, соціальних програм).

Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»: «особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист».

Поняття «особа з інвалідністю» є динамічним та потребує змін. На нашу думку, доцільно запропонувати визначення «особа з інвалідністю внаслідок війни в Україні», яке враховує потреби сьогодення. Наприклад, особа з інвалідністю внаслідок війни в Україні — це особа, яка отримала інвалідність через поранення, контузію, каліцтво або захворювання, спричинені безпосередньою участю у бойових діях або інших заходах з відбиття збройної агресії проти України, захисту її незалежності та територіальної цілісності, а також особи, які зазнали інвалідності внаслідок перебування в полоні або катувань під час збройної агресії, або ж цивільні особи, які отримали інвалідність через поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок війни.

У свою чергу Б. Лідіч зазначає наступне: «органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані створювати нормативно - правову базу відповідно до міжнародного законодавства, а також відповідні інституції, сприяти розвитку громадських організацій у цій сфері, забезпечити у належному обсязі матеріально- фінансову складову соціального захисту осіб з інвалідністю, розширювати та вдосконалювати перелік соціальних послуг, активно сприяти професійній реабілітації осіб з інвалідністю». Погоджуючись з думкою дослідника Б. Лідіча, також варто зауважити, що в Україні досі існує проблема неузгодженості та суперечливості законодавства у цій сфері. Юридичні колізії між нормативно-правовими актами ускладнюють їх практичне застосування та створюють правову невизначеність.

Ключовим аспектом є підтримка діяльності громадських організацій, які відіграють важливу роль у захисті прав осіб з інвалідністю внаслідок війни. Завдяки активній роботі громадських організацій, особи з інвалідністю внаслідок війни можуть отримати соціальні та юридичні послуги, які сприятимуть їх адаптації та інтеграції в суспільство. Також держава повинна забезпечити відповідне фінансування для надання особам з інвалідністю пенсій, допомог, компенсацій та інших видів соціальної підтримки та вдосконалити перелік соціальних послуг в сфері психологічної підтримки та медичної реабілітації. Держава також повинна створювати умови для того, щоб особи з інвалідністю внаслідок війни могли пройти перекваліфікацію та отримати роботу, яка б відповідала їхнім можливостям.

Соціальний захист осіб з інвалідністю в Україні є пріоритетом державної політики. Він спрямований на забезпечення їхніх прав та створення умов для повноцінного життя в суспільстві. Ключовими принципами цієї політики є повага до гідності людини, заборона дискримінації, забезпечення доступу до реабілітації, рівність прав у сфері охорони здоров'я, освіти та праці, а також співпраця з громадськими організаціями, які представляють інтереси осіб з інвалідністю.

На переконання В. Мельника — основними тенденціями удосконалення державного соціального захисту осіб з інвалідністю є такі:

1) формування дієвої моделі публічного соціального захисту осіб з інвалідністю як складової процесів  децентралізації владних інституцій на основі чітко означеної мети, завдань та принципів відповідного реформування;

2) урахування міжнародних, у тому числі європейських, соціальних стандартів;

3) посилення ефективності правового статусу осіб з інвалідністю у державному соціальному захисті;

4) розробка дієвих, ефективних та доступних механізмів реалізації, гарантування управління державним соціальним захистом;

5) удосконалення правового статусу інститутів уповноважених з прав людей з інвалідністю; 

6) посилення ефективності державного нагляду, контролю, громадського контролю з питань державного соціального захисту осіб з інвалідністю;

7) посилення доступності юрисдикційних способів захисту прав осіб з інвалідністю у державному соціальному захисті.

Для прискорення процедури соціального захисту в Україні також почала діяти онлайн-платформа е-Ветеран, яка була створена Міністерством у справах ветеранів України. Метою системи є підвищення рівня соціального захисту ветеранів війни шляхом онлайн контролю за реалізацією їх прав та гарантій. Зазначена система надає можливість: дізнатися про гарантії та пільги, отримати інформацію про надання психологічної допомоги та подати відповідні заяви.

Дослідження особливостей соціального захисту осіб з інвалідністю внаслідок війни в Україні виявило низку проблем, серед яких:

1. Недостатнє фінансування: система соціального захисту осіб з інвалідністю, особливо в умовах війни, потребує значних фінансових ресурсів для забезпечення належної медичної допомоги, реабілітації, протезування та інших видів підтримки.

2. Нормативно-правові прогалини: існуюче законодавство у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю потребує удосконалення та адаптації до умов воєнного часу, зокрема, щодо визначення статусу осіб з інвалідністю внаслідок війни та забезпечення їх відповідними пільгами та гарантіями.

3. Кадровий дефіцит: система соціального захисту відчуває гостру потребу у кваліфікованих фахівцях, здатних надавати комплексну допомогу особам з інвалідністю, включаючи медичну, психологічну, соціальну та юридичну підтримку.

4. Безбар'єрне середовище: створення безбар'єрного середовища для осіб з інвалідністю є критично важливим для їх інтеграції в суспільство. Проте, в умовах війни, ця проблема набуває особливої гостроти через руйнування інфраструктури та обмеження ресурсів.

5. Психологічна підтримка: особи з інвалідністю, які пережили травматичний досвід війни, потребують комплексної психологічної допомоги для подолання наслідків пережитого та адаптації до нових умов життя.

Для ефективного вирішення цих проблем необхідно:

1. Збільшити фінансування системи соціального захисту осіб з інвалідністю, передбачивши додаткові кошти на медичну допомогу, реабілітацію, протезування, соціальні виплати та інші види підтримки.

2. Удосконалити нормативно-правову базу, зокрема, щодо визначення статусу осіб з інвалідністю внаслідок війни, забезпечення їх пільгами та гарантіями, а також адаптації законодавства до умов сьогодення.

3. Підготувати та залучити достатню кількість фахівців, здатних надавати комплексну допомогу особам з інвалідністю, включаючи медичну, психологічну, соціальну та юридичну підтримку.

4. Створити безбар'єрне середовище, доступне для осіб з інвалідністю, шляхом відновлення та адаптації інфраструктури, забезпечення доступності транспорту, будівель та інших об'єктів.

5. Забезпечити комплексну психологічну підтримку осіб з інвалідністю, які пережили травматичний досвід війни, шляхом залучення кваліфікованих психологів та психотерапевтів.

Вирішення цих завдань потребує консолідації зусиль держави, громадських організацій та міжнародних партнерів.

Тож задля успішного розвитку соціальної держави загалом важливо створити та реалізовувати ефективну державну політику. Ця політика повинна включати чітке визначення цілей розвитку, систематичне виконання завдань та ухвалення рішень, а також використання грошових механізмів регулювання. Одним із ключових концептуальних підходів до управління і формування державних політик є програмно-цільовий метод, який складається з планування, програмування та ефективної організації процесу розв'язання проблем і досягнення цілей.