Студенту на замітку. Реферат: Виклики соціальної політики в часи російсько-української війни

Матеріал для написання реферату

Виклики соціальної політики в часи російсько-української війни

Спицька, Катерина Олегівна (аспірантка). Сучасні проблеми соціально-правового захисту осіб з інвалідністю внаслідок війни в Україні // Молодий вчений: науковий журнал. - 2025. - № 1. - С. 152-156.

Анотація: Аналізується захист прав осіб з інвалідністю, як одна з функцій сучасної соціальної демократичної держави. Зазначено, що зміст та порядок захисту прав осіб з інвалідністю у наш час значно трансформувалися. Відповідно до міжнародних домовленостей держави беруть на себе зобов'язання щодо розробки та вжиття комплексу заходів для повноцінного включення осіб з інвалідністю у соціум, усунення перешкод для їхньої всебічної участі у всіх сферах сучасного життя.

В Україні права і свободи людини та громадянина охороняються державою на конституційному рівні. Для забезпечення відповідності соціальних потреб сучасним стандартам суспільства, держава має розробляти систему заходів соціального захисту правового та соціально-економічного характеру. Ці заходи, закріплені у відповідних нормативно-правових актах, регулюють різні аспекти соціального життя окремих категорій громадян. Соціальний захист здійснюють спеціальні структури з організації праці та зайнятості, охорони здоров'я та освіти, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування, надання соціальних послуг та інші структури за допомогою заходів соціальної підтримки (допомог, виплат, соціальних програм).

Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»: «особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист».

Поняття «особа з інвалідністю» є динамічним та потребує змін. На нашу думку, доцільно запропонувати визначення «особа з інвалідністю внаслідок війни в Україні», яке враховує потреби сьогодення. Наприклад, особа з інвалідністю внаслідок війни в Україні — це особа, яка отримала інвалідність через поранення, контузію, каліцтво або захворювання, спричинені безпосередньою участю у бойових діях або інших заходах з відбиття збройної агресії проти України, захисту її незалежності та територіальної цілісності, а також особи, які зазнали інвалідності внаслідок перебування в полоні або катувань під час збройної агресії, або ж цивільні особи, які отримали інвалідність через поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок війни.

У свою чергу Б. Лідіч зазначає наступне: «органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані створювати нормативно - правову базу відповідно до міжнародного законодавства, а також відповідні інституції, сприяти розвитку громадських організацій у цій сфері, забезпечити у належному обсязі матеріально-фінансову складову соціального захисту осіб з інвалідністю, розширювати та вдосконалювати перелік соціальних послуг, активно сприяти професійній реабілітації осіб з інвалідністю». Погоджуючись з думкою дослідника Б. Лідіча, також варто зауважити, що в Україні досі існує проблема неузгодженості та суперечливості законодавства у цій сфері. Юридичні колізії між нормативно-правовими актами ускладнюють їх практичне застосування та створюють правову невизначеність.

Ключовим аспектом є підтримка діяльності громадських організацій, які відіграють важливу роль у захисті прав осіб з інвалідністю внаслідок війни. Завдяки активній роботі громадських організацій, особи з інвалідністю внаслідок війни можуть отримати соціальні та юридичні послуги, які сприятимуть їх адаптації та інтеграції в суспільство. Також держава повинна забезпечити відповідне фінансування для надання особам з інвалідністю пенсій, допомог, компенсацій та інших видів соціальної підтримки та вдосконалити перелік соціальних послуг в сфері психологічної підтримки та медичної реабілітації. Держава також повинна створювати умови для того, щоб особи з інвалідністю внаслідок війни могли пройти перекваліфікацію та отримати роботу, яка б відповідала їхнім можливостям.

Соціальний захист осіб з інвалідністю в Україні є пріоритетом державної політики. Він спрямований на забезпечення їхніх прав та створення умов для повноцінного життя в суспільстві. Ключовими принципами цієї політики є повага до гідності людини, заборона дискримінації, забезпечення доступу до реабілітації, рівність прав у сфері охорони здоров'я, освіти та праці, а також співпраця з громадськими організаціями, які представляють інтереси осіб з інвалідністю.

На переконання В. Мельника — основними тенденціями удосконалення державного соціального захисту осіб з інвалідністю є такі:

1) формування дієвої моделі публічного соціального захисту осіб з інвалідністю як складової процесів  децентралізації владних інституцій на основі чітко означеної мети, завдань та принципів відповідного реформування;

2) урахування міжнародних, у тому числі європейських, соціальних стандартів;

3) посилення ефективності правового статусу осіб з інвалідністю у державному соціальному захисті;

4) розробка дієвих, ефективних та доступних механізмів реалізації, гарантування управління державним соціальним захистом;

5) удосконалення правового статусу інститутів уповноважених з прав людей з інвалідністю;

6) посилення ефективності державного нагляду, контролю, громадського контролю з питань державного соціального захисту осіб з інвалідністю;

7) посилення доступності юрисдикційних способів захисту прав осіб з інвалідністю у державному соціальному захисті.

Для прискорення процедури соціального захисту в Україні також почала діяти онлайн-платформа е-Ветеран, яка була створена Міністерством у справах ветеранів України. Метою системи є підвищення рівня соціального захисту ветеранів війни шляхом онлайн контролю за реалізацією їх прав та гарантій. Зазначена система надає можливість: дізнатися про гарантії та пільги, отримати інформацію про надання психологічної допомоги та подати відповідні заяви.

Дослідження особливостей соціального захисту осіб з інвалідністю внаслідок війни в Україні виявило низку проблем, серед яких:

1. Недостатнє фінансування: система соціального захисту осіб з інвалідністю, особливо в умовах війни, потребує значних фінансових ресурсів для забезпечення належної медичної допомоги, реабілітації, протезування та інших видів підтримки.

2. Нормативно-правові прогалини: існуюче законодавство у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю потребує удосконалення та адаптації до умов воєнного часу, зокрема, щодо визначення статусу осіб з інвалідністю внаслідок війни та забезпечення їх відповідними пільгами та гарантіями.

3. Кадровий дефіцит: система соціального захисту відчуває гостру потребу у кваліфікованих фахівцях, здатних надавати комплексну допомогу особам з інвалідністю, включаючи медичну, психологічну, соціальну та юридичну підтримку.

4. Безбар'єрне середовище: створення безбар'єрного середовища для осіб з інвалідністю є критично важливим для їх інтеграції в суспільство. Проте, в умовах війни, ця проблема набуває особливої гостроти через руйнування інфраструктури та обмеження ресурсів.

5. Психологічна підтримка: особи з інвалідністю, які пережили травматичний досвід війни, потребують комплексної психологічної допомоги для подолання наслідків пережитого та адаптації до нових умов життя.

Для ефективного вирішення цих проблем необхідно:

1. Збільшити фінансування системи соціального захисту осіб з інвалідністю, передбачивши додаткові кошти на медичну допомогу, реабілітацію, протезування, соціальні виплати та інші види підтримки.

2. Удосконалити нормативно-правову базу, зокрема, щодо визначення статусу осіб з інвалідністю внаслідок війни, забезпечення їх пільгами та гарантіями, а також адаптації законодавства до умов сьогодення.

3. Підготувати та залучити достатню кількість фахівців, здатних надавати комплексну допомогу особам з інвалідністю, включаючи медичну, психологічну, соціальну та юридичну підтримку.

4. Створити безбар'єрне середовище, доступне для осіб з інвалідністю, шляхом відновлення та адаптації інфраструктури, забезпечення доступності транспорту, будівель та інших об'єктів.

5. Забезпечити комплексну психологічну підтримку осіб з інвалідністю, які пережили травматичний досвід війни, шляхом залучення кваліфікованих психологів та психотерапевтів.

Вирішення цих завдань потребує консолідації зусиль держави, громадських організацій та міжнародних партнерів.

Система грошового забезпечення військовослужбовців та ветеранів у Сполучених Штатах Америки: аналіз, перспективи для вітчизняної системи грошового забезпечення // Інвестиції: Практика та досвід: Аналіз. Прогнози. Коментар. - 2025. - № 5. - С. 187-193.

Починаючи з квітня 2014 року військовослужбовці ЗС України з різним ступенем залученості, виконують завдання з відсічі збройної агресії російської федерації на території України та за її межами. Грошове забезпечення виступає одним з основних мотиваційних чинників, являється ключовим фактором в матеріальному забезпеченні військовослужбовців та членів їх родин. Однією з основних причин сповільнення темпів розвитку системи грошового забезпечення після 2014 року стало збільшення чисельності ЗС України, у зв'язку зі зміною державної стратегії розвитку сектору безпеки та оборони, у відповідь на вплив зовнішніх та внутрішніх чинників. Зі збільшенням чисельності військовослужбовців, збільшується і загальний обсяг витрат держави на їх утримання, що в умовах складної економічної ситуації в Україні обмежує дії держави в аспектах разючого підвищення рівня грошового забезпечення чи докорінних змін в системі грошового забезпечення.

Збільшення чисельності особового складу неодмінно тягне за собою пропорційний приріст збільшення витрат на грошове забезпечення військовослужбовців, а висока інтенсивність та масштабність бойових дій впливають на збільшення кількості ветеранів війни, яких також фінансово забезпечує держава. Чисельність ЗС України затверджує Верховна Рада України. За даними, на кінець 2012 року чисельність ЗС України становила близько 184 тис. осіб. Після нарощення потужності у відповідь на вже зазначені зовнішні чинники, у лютому 2016 року чисельність ЗС України сягала 275 тис. осіб. У липні 2021 року затверджено чисельність в 261 тис. осіб, з них 215 тис. військовослужбовців. Після початку повномасштабного вторгнення в лавах ЗС України, у 2023 році, перебувало приблизно 700 тисяч осіб. Станом на кінець 2024 року орієнтовна кількість дорівнює 800 тисячам осіб, що в середньому в 4 рази більше ніж у 2012 році. Щодо ветеранів війни та їх родин, їх кількість орієнтовно налічує 1,3 мільйони осіб, станом на кінець 2024 року.

Гідний рівень грошового забезпечення військовослужбовців є необхідним благом для забезпечення достатнього рівня мотивації та підтримки бойового духу для військовослужбовців, та забезпечення їх економічної стабільності. В аспекті ветеранів, це також і забезпечення економічної стабільності, і мотивація до активної участі в соціально-культурному житті, моральна та психологічна підтримка, покриття проблем у питаннях медичного обслуговування, заохочення до інтеграції в цивільне життя після завершення військової служби.

Основна частина грошового забезпечення військовослужбовців США визначається військовим званням особи та тривалістю перебування на військовій службі, також Конгрес Сполучених Штатів щорічно визначає розмір надбавки до базової платні, основою для визначення її розміру стає сума цільового підвищення заробітної плати в приватному секторі (Employment Cost Index (ECI)). Військові усіх видів Збройних Сил США отримують базове грошове забезпечення, що визначається відповідно до основної схеми оплати праці (Military Basic Pay Chart), з додатковими надбавками на житло та харчування (Basic Allowance for Housing (BAH) and Basic Allowance for Subsistence (BAS)), надбавки нараховуються як на військовослужбовця індивідуально так і на осіб, що знаходяться на його утриманні, також визначені надбавки за виконання небезпечних завдань, та проходження навчань для резервістів (Hazardous Duty Incentive Pay (HDIP) and Drill Pay). До прикладу, наймолодші рядові військовослужбовці отримують приблизно 24000 доларів в розрахунку на рік, виключаючи надбавки та доплати.

Що стосується офіцерського складу, то молодші офіцери (Junior) отримують близько 40000 доларів на рік, в свою чергу планка для старших офіцери (Senior) може перевищувати суму в 170000 доларів. Крім вище описаних надбавок, слід описати і допомогу на базові потреби (Basic Needs Allowance (BNA)) — це місячна допомога, яка призначена для підтримки сімей військовослужбовців з низьким рівнем доходу. Ця допомога виплачується військовослужбовцям, які мають утриманців і чиї загальні доходи сім'ї становлять менше 150% від федерального рівня бідності для їхнього місця дислокації.

Проведений аналіз системи грошового забезпечення військовослужбовців США, дає змогу визначити її основні складові частини та характерні риси, та порівняти її з системою грошового забезпечення в Україні. Встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців в США складається з базового окладу, надбавок, додаткових виплат та допомог, крім того, до системи грошового забезпечення дотично належить і обширний пакет соціальних гарантій, що забезпечується як Міністерством оборони так і іншими державними та некомерційними інституціями. Дослідивши систему грошового забезпечення США, можна виділити її спільні риси з вітчизняною системою, такі як: подібна цілісна структура грошового забезпечення — основна частина та додаткові виплати; пропорційне підвищення грошового забезпечення зі збільшенням стажу військової служби та підвищенням кваліфікації військовослужбовця; врахування різноманітних особливостей проходження військової служби; наявність одноразових соціальних виплат. Як висновок результати цього аналізу можуть виступити підгрунтям для вдосконалення діючої системи грошового забезпечення в структурах сектору безпеки та оборони України. Система грошового забезпечення військовослужбовців та ветеранів у США є комплексною та має ефективну структуру, яка забезпечує гідний рівень матеріального забезпечення для різних категорій військовослужбовців та ветеранів. Ключові особливості системи грошового забезпечення США — це багаторівнева структура, що включає в себе базовий оклад, надбавки (за житло, харчування, небезпечні умови служби тощо), додаткові виплати (за участь у бойових діях, спеціальних операціях тощо) та соціальні гарантії. Система реагує на зміни в економічній ситуації, інфляцію та інші фактори, забезпечуючи своєчасне коригування виплат, також включає в себе медичне обслуговування, програми підтримки ветеранів, освітні пільги, допомогу у працевлаштуванні та інші види допомоги.

Дослідження досвіду США може стати підгрунтям для вдосконалення системи грошового забезпечення в Україні. Зокрема, варто звернути увагу на такі аспекти:

Впровадження зазначених заходів сприятиме підвищенню престижу військової служби в Україні, залученню та утриманню кваліфікованих кадрів, а також забезпеченню гідного рівня життя військовослужбовців та їх сімей.

Система грошового забезпечення військовослужбовців та ветеранів в Україні потребує комплексного реформування, з докорінною зміною чинного законодавства, з урахуванням досвіду Сполучених Штатів Америки.

Прокопенко, Лілія (кандидатка історичних наук; доцентка; головна бібліотекарка науково-дослідного відділу). 

Бібліотеки як осередки підтримки ветеранів: зарубіжний досвід  // Бібліотечний вісник : науково-теоретичний та практичний журнал. - 2025. - №  1. - С. 85-96.

Анотація: Виявлено, що зарубіжні бібліотеки накопичили значний досвід роботи з ветеранами; найбільше з цією групою користувачів працюють публічні бібліотеки. Вони пропонують   ветеранам, членам їхніх родин, дотичним фахівцям широкий спектр ресурсів і послуг   та надають підтримку у різних сферах життя. Охарактеризовано партнерство бібліотек   з іншими організаціями та установами, які працюють з ветеранами. Доведено, що вивчення і практичне використання успішного досвіду роботи зарубіжних бібліотек   з ветеранами є одним із актуальних завдань українських бібліотек. Наголошено на тому,   що бібліотеки повинні будувати свою роботу з урахуванням результатів дослідження   складу ветеранів у місцевій спільноті та їхніх потреб. 

Російсько-українська війна, яка загострилася у зв’язку із повномасштабним вторгненням країни-агресорки у лютому 2022 р. та окупацією частини території України, призвела до збільшення кількості ветеранів. У кожного з них свій шлях додому. Створити умови для успішної інтеграції у цивільне життя, фізичної і психологічної реабілітації, надати можливості для особистісного зростання, підвищення рівня освіти, досягнення професійного успіху - це відповідальність не лише держави, а й усього суспільства. Обов'язок бібліотек як невід'ємної частини суспільства - віддати данину службі ветеранів. Цільова аудиторія бібліотечних ресурсів і послуг, орієнтованих на ветеранів, може бути значно ширшою за умов врахування потреб і особливостей груп користувачів, пов'язаних з ветеранами, - їхніх дітей, дружин, чоловіків, батьків, юристів, медиків, соціальних працівників, усіх, хто у своїй професійній діяльності чи у повсякденному житті пов'язаний з ветеранами. У цьому контексті актуалізується вивчення успішного зарубіжного досвіду роботи бібліотек з ветеранами.

Останніми роками у зарубіжному бібліотекознавстві, зокрема англо-американському, питання бібліотечного обслуговування ветеранів, обговорюються досить активно. Більшість публікацій присвячено висвітленню практичного досвіду окремих бібліотек: національних , університетських, публічних. Дослідники вивчають асортимент бібліотечних послуг та інформаційних ресурсів для ветеранів, інших груп користувачів, пов'язаних з ними, розглядають можливості участі бібліотек в адаптації, реабілітації та відновленні ветеранів, а також у формуванні коректного ставлення і відповідної потребам ветеранів атмосфери у місцевій спільноті, розробляють посібники для бібліотечного персоналу з питань роботи з ветеранами.

Значна частина публікацій зосереджена на підготовці бібліотекарів до роботи з ветеранами; особлива увага приділяється ролі ветеранів-бібліотекарів у цьому процесі. Порівняно невелику частину публікацій сфокусовано на дослідженні характерних рис ветеранів як групи користувачів бібліотек.

В українському бібліотекознавстві зарубіжний досвід роботи національних, університетських, публічних бібліотек щодо підтримки ветеранів вивчається вперше.

Зарубіжні дослідники, аналізуючи вплив, який війни справляють на суспільство, зазначають, що вони спричиняють істотні зміни, насамперед у технологіях. Англійський історик М. Рубері вивчав поширення аудіокниг після Першої світової війни. Внаслідок того, що у цій війні набагато частіше, ніж у попередніх, використовувалися гази, що призводили до травм очей, суттєво збільшилася кількість військовослужбовців, які втратили зір. Відповідно змінилося ставлення суспільства до людей з вадами зору.

Читання, бібліотечне обслуговування демобілізованих військовослужбовців постійно перебувають у фокусі уваги у США, де напрацьовано чи не найкращий досвід роботи з ветеранами. Під час Другої світової війни, починаючи з 1943 р., США розгорнули підготовку повоєнної адаптації військових і військового персоналу. До цього процесу активно долучилася Американська бібліотечна асоціація.

У 1943 р. директор Публічної бібліотеки Міннеаполіса К. Вінц підготував меморандум ALA «Демобілізація та бібліотека: роль бібліотеки у військово- промисловій реорганізації». АLА закликала бібліотеки запроваджувати обслуговування демобілізованих військовослужбовців, підтримувати їхню адаптацію до мирного життя, приділяючи особливу увагу наданню інформації з правових питань, пенсійного забезпечення, поновлення на роботі, зі здобуття освіти тощо. У 1944 р. у Нью-Йорку було відкрито Центральну бібліотеку для демобілізованих.

Останніми десятиліттями у США увага до проблем ветеранів постійно зростає, певною мірою через війни та військові конфлікти на Близькому Сході. Станом на 2023 р. у США налічувалося понад 18 млн ветеранів, 19% з них мають інвалідність. Питання адаптації колишніх військовослужбовців до нових умов життя у цивільному суспільстві є об'єктом уваги багатьох державних органів, установ, фондів. Серед них Міністерство у справах ветеранів США, служби Білого дому, Конгресу США, федеральних агентств. Наприклад, Департамент ветеранів США, який інтегрує військових у цивільне життя, у 2023 р. був профінансований на 303 млрд доларів, що є найбільшою часткою бюджету Міністерства оборони США.

Надійними партнерами різних організацій у роботі з ветеранами є майже 120 тис. бібліотек різних типів. Американський фольклорний центр Бібліотеки Конгресу США в рамках проєкту усної історії «Історія ветеранів» збирає і зберігає розповіді ветеранів збройних сил США усіх родів військ і рангів: і тих, хто служив у Першу світову війну, Другу світову, і тих, хто брав участь у недавніх військових конфліктах та миротворчих місіях.

Результати опитування показали, що на читацькі практики під час служби впливали наявність вільного часу та бажання читати, рід військ і характер зайнятості в армії. Серед найпопулярніших жанрів літератури для читання під час та після служби респонденти назвали наукову фантастику, вестерни, трилери, детективи, книги жахів. При цьому інтереси офіцерів, кадрових військовослужбовців більше тяжіли до історичної літератури, зокрема з військової історії, та біографій видатних військових діячів.

Аналізуючи результати опитування, Дж. Дж. Піонке акцентує увагу на такому аспекті: у спілкуванні з ветеранами важливо бути чутливими до їхнього травматичного досвіду, але водночас враховувати, що дехто з ветеранів увагу до їхнього досвіду вітає більше, ніж зосередження на подяці за патріотизм.

Значний досвід бібліотечно-інформаційного обслуговування ветеранів напрацьовано у Каліфорнії, де ветерани становлять 10% населення. Саме у цьому штаті реалізуєтьсяодин з основних багаторічних проєктів, профінансованих IMLS, - Veterans Connect@The Library, покликаний сприяти залученню ветеранських та військових спільнот до бібліотек.

У США широко розповсюджена практика створення ресурсних центрів для ветеранів, зокрема в публічних бібліотеках. У бібліотеках Каліфорнії вже відкрито 38 таких центрів. Десять ресурсних центрів працюють у системі Публічної бібліотеки Лос-Анджелеса. Тут ветерани та члени їхніх родин можуть зустрічатися з волонтерами, які самі є ветеранами, отримувати доступ до інформаційних ресурсів з охорони здоров'я, освіти, працевлаштування, житла, дізнаватися про пільги Міністерства у справах ветеранів США тощо.

Багато публічних бібліотек активно працюють з ветеранами і в інших штатах США. Так, бібліотека округу Бровард (штат Флорида) запровадила програму Veterans Connect Hotspot, за якою ветерани отримують підтримку у процесі переходу до цивільного життя. Тут фахівці допомагають ветеранам зорієнтуватися у ресурсах з пошуку роботи, складання резюме, розвитку кар'єри і власного бізнесу, коучингу та нетворкінгу.

Бібліотеки Великої Британії також приділяють значну увагу ветеранам війни та користувачам, пов'язаним з ними. Серед організацій, які є партнерами бібліотек у цій справі, - Центр Королівського британського легіону (https://www. britishlegion.org.uk), який надає доступ до ресурсів з військової історії та пропонує різні заходи, спрямовані на підтримку ветеранів; Читацька агенція (https:// readingagency.org.uk) - благодійна організація, яка співпрацює з бібліотеками, школами, волонтерами та іншими партнерами для створення програм, ініціатив, спрямованих на підтримку читання серед різних груп населення, зокрема серед ветеранів.

Давню й успішну історію роботи з ветеранами війни мають бібліотеки Канади, які співпрацюють з Департаментом у справах ветеранів (Veterans Affairs Canada), що займається опікою ветеранів війни та їхніх сімей.-Бібліотеки Університету Вікторії сформували спеціальну Колекцію канадської військової усної історії, де зібрано спогади ветеранів Другої світової війни, Корейської та Афганської воєн, миротворчих та військових операцій, окремих військових конфліктів, а також усні матеріали від інших осіб, пов'язаних з Канадськими збройними силами [2]. Ця колекція є важливим ресурсом для збереження та передачі історії, для вивчення військової спадщини Канади.

Вивчення зарубіжного досвіду роботи бібліотек з ветеранами демонструє наявність корисного досвіду, який дає змогу бібліотекам бути важливими осередками діалогу між ветеранами та місцевими громадами, допомагає зберігати пам'ять та вшановувати службу ветеранів, навчати молодь цінувати, поважати і підтримувати тих, хто захищав свою країну, відстоював свободу і мир на Землі. Ветерани як користувачі бібліотек - це дуже неоднорідна група. Робота бібліотеки будь-якого рівня повинна обов'язково будуватися на результатах вивчення складу ветеранів у місцевій спільноті та їхніх потреб. Ветерани є користувачами усіх типів бібліотек, втім найбільше з цією групою працюють публічні бібліотеки. Вони надають підтримку з різних питань: працевлаштування, медицина, соціальне забезпечення, освіта, юридичний супровід тощо. Доступність публічних бібліотек - їх основна перевага в обслуговуванні ветеранів.

Співпрацюючи з різними організаціями та установами, бібліотеки пропонують ветеранам, членам їхніх родин та дотичним фахівцям широкий спектр послуг: надання доступу до інформаційних ресурсів, зокрема, про права та пільги ветеранів; допомога у доступі до інформації організацій-партнерів, які працюють з ветеранами, координація комунікації з ними; організація соціокультурних, освітніх та інших заходів, спрямованих на зміцнення спільноти ветеранів та їх інтеграції у цивільне суспільство; допомога з працевлаштування (наприклад, пошук роботи, подання заяв, складання резюме, підготовка до співбесіди); безкоштовний доступ до комп'ютерної техніки та Інтернету, навчання цифрової грамотності; допомога у навчанні; надання місця для зустрічей ветеранів, їх спілкування з місцевими громадами; залучення ветеранів до волонтерської та громадської діяльності; психологічна підтримка тощо.

Вивчення і практичне використання успішного досвіду роботи зарубіжних бібліотек з ветеранами є одним із пріоритетних завдань українських бібліотек. У цьому контексті гостро постає питання розроблення стратегій, програм, методичних рекомендацій щодо організації практичної роботи бібліотек з ветеранами, різнобічної підготовки бібліотекарів - професійної, юридичної, моральної, психологічної, технологічної - для надання якісних та релевантних послуг ветеранам. Бібліотеки України потребують оптимальних фізичних просторів для обслуговування ветеранів, у зв'язку з чим актуалізуються проблеми забезпечення безбар'єрності наявної інфраструктури. У 1943 р. голова Конференції з повоєнної адаптації цивільного та військового персоналу Ф. У. Рівз, окреслюючи місію американських бібліотек з відновлення ветеранів, наголошував: «Щоб почати діяти, ми не повинні чекати до кінця війни. Якщо ми не почнемо діяти зараз, ми не будемо готові, коли настане час».

Осавуленко, Сергій. Спорт - один з найкращих методів реабілітації, коли людина не знає, куди себе подіти після війни // Країна: тижневий журнал по-українськи. - 2024. - № 15. - С. 30-31.

Анотація: Йдеться про інклюзивні змагання для ветеранів і військових "Звитяга Нескорених" у Мадриді.у 2024 р.

Ветерани представлять Україну на міжнародних змаганнях у Мадриді. 28 липня в Черкасах відбулися інклюзивні змагання для ветеранів і військових "Звитяга Нескорених". Масштабну спортивну подію організувала компанія МХП спільно з ГО "Федерація стронгмену України" у межах програми реінтеграції військових та ветеранів "МХП Поруч".

Понад 100 учасників змагалися в чотирьох видах адаптивного спорту: жим лежачи, веслування на тренажері, аеробайк і ривок гирі.

"Країна" поспілкувалася з учасниками "Звитяги Нескорених" у Черкасах. Ветеран Євгеній Руденко з Черкаської області був серед перших, хто став на захист України від російської навали. Після важкого поранення втратив праву руку.

– Спорт – один із найкращих методів реабілітації, коли людина не знає, куди себе подіти після війни. Він рятує, я це знаю по собі, – розповів Євгеній Руденко. – Два роки після поранення просто жив по госпіталях. А потім потроху пішов навчатися, на роботу, створив родину, нещодавно в мене народилася донька. Я повністю налагодив своє життя. Тим, хто тільки повернувся з війни і ще не знайшов себе в суспільстві, потрібно допомагати та підтримувати їх. Спорт реально може в цьому допомогти.

Ветеран Юрій Яременко з Київської області отримав поранення під Бахмутом на Донеччині: внаслідок вибуху міни йому роздробило стегнову кістку. Бере участь у змаганнях "Звитяга Нескорених" удруге.

– У Тернополі змагався лише в одній із дисциплін – ривку гирі, бо ще не знав, як усе відбувається, – каже Юрій Яременко. – У Черкасах уже в двох видах – ривку гирі та веслуванні. Такі змагання потрібні, адже по собі знаю, що багатьом ветеранам важко повернутися назад до цивільного життя. Спорт справді допомагає й морально, й фізично.

Сергій Кошельніков із Харкова втратив на війні обидві ноги, пересувається у візку. У Черкасах ветеран спробував себе в усіх чотирьох видах адаптивного спорту й усюди здобув першість у своїй категорії. Після поранення зустрів знайому, яка порадила почати активні заняття спортом, – говорить Сергій Кошельніков. – Я і до війни був активним: бігав, їздив на велосипеді. У Черкасах для мене це треті змагання "Звитяга Нескорених", раніше побував у Полтаві та Києві. У Полтаві посів перше місце, у столиці – друге. Готуюся в жовтні поїхати до Мадрида на змагання "Арнольд Класік" і гідно представити там Україну.

Капітан поліції Максим Дмитраш із Черкас 2022 року у складі спецпідрозділу "Корд" потрапив під ракетний удар на базі відпочинку підприємства "Мотор-Січ". Був поранений. На "Звитязі Нескорених" змагався в чотирьох видах спорту. Посів треті місця в жимі лежачи та ривку гирі. В аеробайку та веслуванні на тренажерах святкував перемогу.

– Спортом я активно займався ще у школі, особливо любив біг. Після поранення лікувався спочатку в Україні, потім у Ризі. Через чотири місяці, здолавши обурення й заборону лікарів, вирішив повернутися до активних занять спортом, – розповів Максим Дмитраш. – Поспішав набрати форму до вересня 2023 року, коли в німецькому Дюссельдорфі проходили змагання "Ігри Нескорених". На одному з тренувань на руці побачив цятку. Натиснув і разом із кров'ю вийшов уламок. Наклав пластир, продовжив заняття. У Дюссельдорфі виборов дві срібні нагороди: у стрибках у довжину та греблі на тренажерах. Ще через місяць поїхав до США, де за 5 годин і 24 хвилини вперше в житті здолав марафонську дистанцію – 42 кілометри.

Киянин Сергій Мицик воювати пішов із першого дня вторгнення – обороняв рідне місто. Згодом було відрядження під Бахмут на Донеччині. Торік зазнав важкого поранення.

– Після лікування, тільки-но з'явилася можливість, відразу повернувся до занять спортом. Я й раніше полюбляв фізичні вправи – турнік, біг. Але займався спортом не задля досягнень, а для власного здоров'я, – каже Сергій Мицик. – А тепер вирішив спробувати позмагатися. Уже побував у трьох містах, де проходила "Звитяга Нескорених". Звісно, мрію поїхати восени за кордон, щоби позмагатися з кращими європейськими атлетами. Взагалі заняття спортом допомагають військовим після поранення позбутися негативних емоцій. Дають можливість повернутися до повноцінного життя.

У вересні відбудеться всеукраїнський фінал інклюзивних змагань "Звитяга Нескорених".

– На проміжних змаганнях кожен учасник набрав певну кількість балів, яка сумується, – пояснив головний суддя "Звитяги Нескорених" Василь Вірастюк. – У вересні проведемо фінал національного відбору. За його результатами буде сформовано збірну з 50 ветеранів-спортсменів, що представлятимуть Україну в жовтні на міжнародних змаганнях "Арнольд Класік" у Мадриді. Звісно, прагнутимемо до командної перемоги й там.

Малолєткова, Оксана. У соціальній політики нова філософія / О. Малолєткова // Урядовий кур'єр(укр): газета Кабінету Міністрів України. - 2023. - № 164. - С. 2.

Анотація: Розповідається про вдосконалення соціальної політики щодо аддресної підтримки українців під час війни та побудову принципово нової системи соціальної допомоги.

Терористи з рф, на жаль, продовжують тероризувати жителів мирних міст, постійно атакуючи цивільну інфраструктуру ракетами і дронами. А наші рятувальники й пожежники завжди намагаються якнайшвидше дістатися до місць ударів, щоб допомогти людям. За це велика вдячність рятувальникам і пожежникам у промові перед черговим засіданням уряду. Дякуємо також силам протиповітряної оборони, які збивають більшість ракет і дронів та запобігають ще більшим жертвам і руйнуванням. Люди, чиї домівки постраждали внаслідок атак, можуть подавати заяву на компенсацію за програмою «єВідновлення». Буде надана допомога все відремонтувати та відбудувати»,

Вже триває другий етап програми «єВідновлення». Ідеться про компенсацію за цілком зруйноване житло. Українці через «Дію» вже подають  відповідні заяви на відшкодування. У громадах починають працювати комісії, які розглядають питання щодо компенсації за зруйноване житло. Очікуємо, що місцева влада оперативно розглядатиме заяви.

Одночасно 36 тисяч громадян звернулися по компенсації на ремонт свого пошкодженого житла. 7 тисяч людей вже отримали кошти для таких ремонтів та відбудови власної оселі. Уряд надав усі необхідні ресурси для виплати відшкодувань. Тепер швидкість отримання коштів залежить від ефективності місцевої влади, громад.

Попри труднощі та виклики влада виконує свої зобов’язання. За сім місяців 2023 року українці лише з державного бюджету отримали понад 265 мільярдів гривень соціальних виплат. Це пенсії, виплати людям у складних життєвих обставинах, допомога малозабезпеченим, пільги та субсидії, підтримка родин і соціальний захист людей з інвалідністю.

Продовжуємо допомагати й людям, чиє житло постраждало через затоплення після підриву росіянами Каховської гідроелектростанції. Майже 52 мільйони гривень отримали як компенсацію жителі Херсонської та Миколаївської областей. Уряд продовжив приймання заяв на грошову допомогу до кінця жовтня, щоб усі могли нею скористатися.

Уряд продовжує формувати нову філософію соціальної політики:

Козоріз, Віктор. Кіборги повертаються / В. Козоріз // Урядовий кур'єр(укр) : газета Кабінету Міністрів України. - 2023. - № 123. - С.

Анотація: Йдеться про програму "Кіборги". Цю програму впроваджує благодійний фонд «Громадянин» разом з оздоровчим центром Fortis health. «Програма називається «Кіборги» і охоплює кілька напрямів діяльності. Один з них назван «Реабілітація кіборгів». Вона передбачає надання допомоги з протезуванням пораненим захисникам, їхнє навчання, медичне, психологічне, соціальне і спортивне відновлення». 

На Харківщині започаткували програму безкоштовної реабілітації поранених військових з ампутаціями

Цю програму впроваджує благодійний фонд «Громадянин» разом з оздоровчим центром Fortis health. «Програма називається «Кіборги» і охоплює кілька напрямів діяльності. Один з них ми назвали «Реабілітація кіборгів». Вона передбачає надання допомоги з протезуванням пораненим захисникам, їхнє навчання, медичне, психологічне, соціальне і спортивне відновлення», — розповідає віце-президент благодійного фонду «Громадянин» і керівник програми «Кіборги» Олена Шмідт. Головна мета програми — забезпечення довгострокової і комплексної реабілітації військових з ампутаціями, що дасть ветеранам змогу повернутися до активного життя й максимально пристосуватися до нових умов. «Вони мають залишитися супергероями із суперможливостями в мирному повсякденному житті», — наголошує представниця фонду.

Для тих, у кого складні ампутації Боєць Вадим (позивний Vatunin) проходить реабілітацію в центрі. Фото надані БФ «Громадянин»— Благодійний фонд «Громадянин» має 20-річну історію, а програму з реабілітації наших захисників, які пережили ампутацію кінцівок, започаткували рік тому, — розповідає Олена. — Головний ініціатор проєкту Ігор Моркотонов. За цей час налагодили контакти з найкращими реабілітаційними центрами та клініками в Україні і Європі. В Україні працюємо з Харківським науково-дослідним інститутом протезування, який має великий практичний досвід. Нещодавно передали йому дві сучасні термошафи Ottobock, які використовують для виготовлення куксоприймачів. Цей проєкт вартістю 38 тисяч євро профінансував наш партнер Canada-Ukraine Foundation. Також інститут отримав потужний генератор, придбаний завдяки цільовій допомозі ще одного нашого партнера — чайного бренда ТЕТ та g’tea!

Олена Шмідт розповідає, що за рік існування програми «Кіборги» допомогу з протезування, ендопротезування та ортезування отримали приблизно 30 захисників, які зверталися до фонду. «Ми допомагаємо тим, у кого складні ампутації і хто потребує забезпечення спеціальними засобами реабілітації, — уточнює представниця фонду. — Але спочатку цікавимося, чи знають вони про існування державної програми з протезування. Виявляється, знають далеко не всі, хоча вона працює досить успішно. Ми пояснюємо, як захисники можуть отримати допомогу за державною програмою, а коли її не вистачає, збираємо кошти для додаткового фінансування. Тобто ми працюємо на умовах співфінансування.

Наприклад, лише для ендопротезування бійця з позивним «Борман» (він колишній військовий, підполковник запасу ЗСУ) фонд зібрав понад 935 тисяч гривень. «З початком повномасштабного вторгнення рф «Борман» пішов на службу в підрозділ «Омега-Схід», захищав Харків і Харківську область. 19 червня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу Старого Салтова він потрапив під мінометний обстріл і зазнав важкого поранення та контузії, йому відірвало лівий ліктьовий суглоб, — розповідає Олена Шмідт. — Ми зібрали кошти для ендопротезування ліктьового суглоба й перерахували одній з німецьких клінік, де йому встановили потрібний протез». Нині збираємо кошти ще для кількох бійців.

«Суспільство має бути готовим до того, що після війни з’явиться багато людей з інвалідністю, які мають інтегруватися в нормальне життя, — зауважує Олена Шмідт. — Ми будемо виховувати суспільство і показувати, що люди з інвалідністю можуть значно більше, ніж вважають. Приміром, Роман Кашпур (позивний «Скіф») на протезі брав участь в «Іграх героїв», а потім звернувся до нашого фонду з проханням допомогти з придбанням спеціального протеза для бігу. Ми допомогли, й нещодавно він уже пробіг марафонську дистанцію — 42 км. Це приклад для інших важкопоранених бійців з ампутаціями, який мотивує їх до життя. І ми готуватимемо наших героїв до життя без обмежень через реабілітацію та заняття спортом.  Наш партнер центр Fortis health має для цього всі можливості. Дуже важливо і те, що тут працює кваліфікований психолог, яка має досвід роботи саме з військовими. Пораненим ветеранам-спортсменам з ампутаціями тут надаватимуть можливість підготуватися до спортивних змагань. До того ж у центрі надаватимуть психологічну підтримку ветеранам та їхнім родинам.

Тож, створення єдиної, ефективної та соціально орієнтованої системи стане важливим кроком на шляху до забезпечення гідного рівня життя для тих, хто захищає нашу країну.