 Крайнев П.П., Работягова Л.І.. Дятлик І.І. Патентування винаходів в Україні/ за ред. П.П. Крайнева: Монографія.- К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2000.- 340 с.
Винаходи і корисні моделі, як правило, створюються в процесі досліджень і розвито, спрямованих на створення нових видів продукції або технологій. Однак їх створенню має передавати усвідомлення необхідності даної розробки або, інакше кажучи, має бути виявлена потреба. Це не обов’язково нова потреба, тобто потреба в новому виробі або продукті, якого ще не було на ринку. Це може бути потреба у вдосконаленому виробі або продукті, який має більш високі утилітарні властивості, в покращенні яких зацікавлений потенційний споживач. Перш ніж ужити заходів із правової охорони розробки, треба спробувати оцінити її науково-технічну і комерційну значущість. Для цього необхідно зібрати інформацію, як правило, про запатентовані у провідних промислово розвинених країнах світу винаходи, спрямовані на задоволення такої ж потреби, а також про розроблені раніше зразки продукції аналогічного призначення. Потім бажано на підставі зібраної інформації за допомогою одного з методів оцінки значущості винаходу оцінити розробку з позиції отримання вигоди від її комерційної реалізації. Звичайно. Така робота вимагає часу, зусиль і певних матеріальних витрат. Однак витрати часу, сил і грошей на патентування і подальше підтримання чинності патенту значні, тому не варто «економити» кошти на такі дослідження і патентувати винахід, який не забезпечить отримання прибутку від реалізації продукції на його основі. Створену розробку необхідно віднести до одного з об'єктів промислової власності (винахід, корисна модель, промисловий зразок) і здійснити її правову охорону. Щодо експертизи, яка проводиться в Україні, то вона базується на основних принципах Паризької конвенції по охороні промислової власності, а саме надання рівних прав як іноземцям, так і національним заявникам; надання права конвенційного пріоритету. За конвенцією кожна держава-учасниця Паризького союзу має можливість відповідно до своїх власних потреб визначати ті чи інші особливості вимог до заявок, порядку встановлення умов патентоздатності, строку дії патентних прав. Так, зміна економічних правовідносин в Україні спричинила зміну умов охороноздатності винаходу. З переліку умов було виключено позитивний ефект як такий, що не відповідає ринковим економічним відносинам, за яких корисність того чи іншого винаходу визначається потребами ринку. Перевірочно-відкладена система експертизи, що запроваджена в Україні, передбачає: - Після закінчення 18 місяців від дати подання заявки на винахід або, якщо заявлено пріоритет, від дати її пріоритету, публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність» відомостей про заявку за умови, що вона не відкликана або не вважається відкликаною або за нею не прийнято рішення про відмову у видачі патенту. За клопотанням заявника відомості про заявку публікуються раніше зазначеного строку;
- Встановлення тимчасової правової охорони від дати публікації заявки до моменту видачі патенту;
- Проведення кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) за клопотанням заявника або будь-якої іншої особи.При перевірочно - відкладеній системі експертизи заявник, отримуючи тимчасову правову охорону на визначений строк, має можливість оцінити ефективність винаходу та доцільність його впровадження і прийняти відповідальне рішення щодо необхідності проведення експертизи ро суті. Недоліком цієї системи слід вважати відсутність у заявника у період тимчасової правової охорони виключного права на вихід. Не дивлячись на зазначений недолік, більшість держав-учасниць Паризького союзу запровадили у себе перевірочно-відкладену систему експертизи. |
