Студенту на замітку: Інтелектуальна власність


Винахідництво
Економіка
   Аудит
   Бухгалтерський облік
   Економіка підприємства

   Соціальне забезпечення
   Історія економіки

   Контроль і ревізія
   Корпоративне управління
   Логістика

   Маркетинг
   Менеджмент
   Страхування

   Управління економікою
   Фінанси
   Цінні папери
Екологія
Етика. Естетика

Інформаційні технології
Історія
   Всесвітня історія
   Історія України
Культурологія
   Культура, мистецтво, суспільство
   Культурне співробітництво
   Менеджмент в галузі культури
   Оперне, балетне мистецтво України
   Сучасна українська музика
   Українська книга
   Українське кіно
Мистецтво
Мовознавство
Педагогіка
Право
   Авторське право

   Адміністративне право
   Господарське право
   Екологічне право
   Інтелектуальна власність
   Конституційне право
   Кримінально-процесуальне право
   Кримінальне право
   Кримінологія, криміналістика
   Митне право
   Міжнародне право

   Правоохоронна діяльність
   Сімейне право
   Соціальне право
   Фінансове право
   Цивільне право
   Цивільне процесуальне право
Політика. Державне управління

Психологія

   Екстремальна психологія
   Загальна психологія
   Організаційна психологія
   Психологія конфлікта
   Психологія особистості
   Педагогічна психологія

   Психологія спілкування
   Психологія спорту

   Психологія творчості
   Юридична психологія
Сільське господарство
Філософія

Черевко Г.В. Інтелектуальна власність: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008.- 412с.

Інтелектуальна діяльність і творчість

Досить часто ці поняття вживають як однозначні – інтелектуальна власність і є творчою. Безперечно, це не так. Інтелектуальна діяльність не може бути не творчою. Проте і творчість, й інтелектуальна діяльність мають свої особливості, або відмінності.

Людина з найдавніших часів була творцем: забезпечуючи свою життєдіяльність, виробляла продукти харчування, будувала житло, створювала знаряддя праці, одяг, прикраси, твори мистецтва. У процесі праці, у постійній взаємодії з навколишнім природним середовищем відбувалося становлення, самостворення людини і як біологічного виду, і як розумної істоти, котра пізнає світ і саму себе. Разом із фізичним розвитком людини відбувався її розумовий розвиток. З часом людина збагнула, що важку виснажливу фізичну працю можна полегшити за рахунок посилення своїх фізичних зусиль певними винайденими знаряддями праці та способами використання земельних і сировинних ресурсів.

Творча праця людини – основа всього багатства суспільства. Людство у своєму розвитку ніколи не досягне такого стану, коли б його задовільняли наявні засоби забезпечення життєдіяльності. Людина постійно перебуває у творчому пошукові. Це її невід’ємна властивість, якою природа наділяє кожного із нас.

Творчість притамання людині у будь-якій сфері її діяльності – у промисловому чи сільськогосподарському виробництві, військовій справі, охороні здоров’я людей, лікуванні тварин, організації відпочинку і дозвілля тощо.

Це неспростовні істини наведено для того, щоб показати, що забезпечення своєї життєдіяльності люди все більше пов’язують із досягненнями розумової діяльності. Відомо, яку велику роль в історичному розвитку людства відіграють, наприклад, транспортні засоби. А для їх створення одних фізичних зусиль замало – тут уже потрібні зусилля розумові.

Конституція України в ст. 41 проголошує: «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своє інтелектуальної творчої діяльності». Отже, в Конституції України розрізняється  інтелектуальна діяльність і творча діяльність. У будь-якому ці поняття не тотожні та означають вони не одне і те саме.

Творча діяльність, або просто творчість – це діяльність, унаслідок якої народжується щось якісно нове, що вирізняється неповторністю, оригінальністю і суспільно-історичною унікальністю. Суб’єктом творчої діяльності може бути тільки людина. Природа інколи також створює унікальні шедеври, але це є процесом розвитку, а не творчості.

Отже, результатом творчої діяльності є щось таке, чого ще не було – це суспільно-історична унікальність. Специфічною рисою є те, що творча діяльність не може бути повторенням відомого, її результату завжди властива новизна, оригінальність. Творчість властива людині у будь-якій сфері її діяльності. Конституція України проголошує свободу творчості (ст.54). Це означає, що людина може творити в будь-якій галузі діяльності й все, що їй забажається. Проте обмеження творчості встановлюється законом – творчість не може бути антисуспільною, аморальною, спрямованою проти людства.

«Творча діяльність» - поняття ширше, ніж «інтелектуальна діяльність». Під поняття «результати творчої діяльності», «результати творчості» або «творчі результати» підпадають будь-які результати творчості. Результати інтелектуальної діяльності – це. Безперечно, результати творчої діяльності. Але результати інтелектуальної діяльності обов’язково мають відповідати встановленним вимогам закону.  Лише з цієї умови вони можуть стати об’єктами інтелектуальної власності. У разі їх невідповідності вимогам закону вони не можуть стати об’єктами правової охорони.

Інтелектуальна діяльність і творча діяльність – це розумова діяльність. У цьому аспекті ці два види діяльності збігаються. Але не будь – яка розумова діяльність є інтелектуальною чи творчою. Людина може розумово працювати, але творчого результату не досягти. Потрібно зважати на те, що розумовою діяльністю займаються багато людей, а з розвитком суспільства їх стає більше, це – вчені, інженери, вчителі, лікарі тощо. Творчість, у результаті якої з’являється щось нове, властива далеко не всім.

Інтелектуальна діяльність відрізняється від творчої тим, що її результати неодмінно стають об’єктами правової охорони. Далеко не всі результати творчої діяльності стають об’єктами інтелектуальної власності й, отже об’правової охорони.