Студенту на замітку: Теорія і практика інтелектуальної власності


Винахідництво
Економіка
   Аудит
   Бухгалтерський облік
   Економіка підприємства

   Соціальне забезпечення
   Історія економіки

   Контроль і ревізія
   Корпоративне управління
   Логістика

   Маркетинг
   Менеджмент
   Страхування

   Управління економікою
   Фінанси
   Цінні папери
Екологія
Етика. Естетика

Інформаційні технології
Історія
   Всесвітня історія
   Історія України
Культурологія
   Культура, мистецтво, суспільство
   Культурне співробітництво
   Менеджмент в галузі культури
   Оперне, балетне мистецтво України
   Сучасна українська музика
   Українська книга
   Українське кіно
Мистецтво
Мовознавство
Педагогіка
Право
   Авторське право

   Адміністративне право
   Господарське право
   Екологічне право
   Інтелектуальна власність
   Конституційне право
   Кримінально-процесуальне право
   Кримінальне право
   Кримінологія, криміналістика
   Митне право
   Міжнародне право

   Правоохоронна діяльність
   Сімейне право
   Соціальне право
   Фінансове право
   Цивільне право
   Цивільне процесуальне право
Політика. Державне управління

Психологія

   Екстремальна психологія
   Загальна психологія
   Організаційна психологія
   Психологія конфлікта
   Психологія особистості
   Педагогічна психологія

   Психологія спілкування
   Психологія спорту

   Психологія творчості
   Юридична психологія
Сільське господарство
Філософія

Цитування у творах, що створюються креативними індустріями// Теорія і практика інтелектуальної власності. - 2022. - №3. - С.15-22.


Цитування, тобто використання у своєму творі невеликих фрагментів інших творів з посиланням на них, належить до традиційних винятків і обмежень майнових авторських прав, який сприяє розвитку науки, культури, вільному поширенню інформації. Основні орієнтири щодо умов і порядку цитування містять у ч. !, 3 ст. 10 Бернської конвенції, ст.444 Цивільного кодексу України, п. 1ч. 1 ст.21 Закону України «Про авторське право і суміжні права», однак відповідних структурованих правил у законодавстві немає. Їх відсутність поряд із застосуванням оціночних понять «порівняно короткий уривок з твору» та «обсяг, виправданий поставленою метою» розуміння меж дозволеного поводження з іншим твором і часом призводить до неумисних порушень авторського права. Знання правил цитування важливе не лише для учених, хоча, звісно, найчастіше цитування має місце саме у наукових працях. Проблема коректного використання фрагментів інших творів постає також перед письменниками, журналістами, сценаристами телепередач, документальних і науково-популярних фільмів, іншими авторами, що працюють у сферах креативних індустрій. Тому необхідно вичерпано охарактеризувати порядок включення цитат у твори, що створюються креативними індустріями, та умов, які повинні при цьому додержуватися.

Виклад основного матеріалу. Цитування полягає у включенні у свій твір фрагменту іншого твору з тим, щоб підкріпити свої твердження про що-небудь, продемонструвати існуючу точку зору про певне явище, подію, особу. У зв’язку з цим необхідно розрізняти інші види використання фрагментів творів, які не належать до цитування.

Отже цитування- це доповнення свого твору уривком з іншого твору. Воно належить до обмежень майнових авторських прав, випадків вільного використання творів. Вітчизняна система винятків і обмежень майнових авторських прав характеризується вичерпністю переліку таких випадків, тобто дозволяються лише дії, прямо передбачені законом. Винятки дозволяють не узгоджувати з автором чи іншим суб’єктом авторського права деякі конкретні випадки використання творів, однак кожен з таких випадків обтяжений необхідністю додержання встановлених законом умов, відступлення від яких кваліфікується як порушення авторського права. Тому вільне і неузгоджене з автором використання твору буде правомірним тільки у разі додержання порядку такого використання.

Цитата не повинна зливатися з твором так, що її неможливо розпізнати, навпаки, вона має чітко відокремлюватися від інших елементів чи частин твору. Для будь-якої особи, котра ознайомлюється з твором, повинно бути очевидним, де починається і закінчується цитата.

Правила цитування зумовлені декількома вимогами, сукупне виконання яких є обов’язковим для того, щоб включення у свій твір уривку з іншого твору здійснюватися без угодження з автором чи іншим суб’єктом авторського права і без виплати йому винагороди.

Цими вимогами є попереднє правомірне оприлюднення твору, що цитується; цільове використання цитати для підтвердження, пояснення, обґрунтування того, про що йдеться у творі, в обсязі, який відповідає цій меті, точне і коректне відображення думки автора цитованого уривку критичний, полемічний, науковий або інформаційний характер; зазначення імені (псевдоніму) автора і джерела запозичення.