 Абдуліна І. Бездіяльність та хаос в сфері авторського права та суміжних прав// Інтелектуальна власність.- 2022., № 1.- С. 10-19.
З трибуни Верховної Ради України з 2015 року час від часу лунають заклики щодо необхідності негайно допровадити реформу інтелектуальної власності. Адже ця реформа забезпечить впровадження європейських, справді правових, справедливих відносин у сфері інтелектуальної власності та забезпечить творчу спільноту України і спільноту міжнародних партнерів гідними роялті. Насправді, на сьогодні, те, що працювало погано в сфері виплати авторської винагороди і потребувало негайних змін, знищено, а нове – не працює зовсім, принаймні, в інтересах широких творчих кіл. Державна організації «Українське агентство з авторського права та суміжних прав»(ДО УААСП), як «корінь зла», була оголошена такою, що має бути ліквідованою. На її місці окрім низки раніше створених ОКУ, сьогодні з’явилися нові авторсько-правові організації, зокрема – Громадська організація «Співдружність авторів України». У царині суміжних прав, сьогодні є старі та новостворені ОКУ і, у результаті, в Україні на даний час маємо 19 ОКУ – рівно стільки, скільки їх було до реформи, якою, до речі, передбачалося скорочення їх кількості. Всі ці ОКУ мали б функціонувати по-новому передусім, на користь творців, але юридична спільнота вже стійко керується новим терміном «правовласник», який охоплює більш широке коло потенціних бенефіціарів авторської винагороди, аніж творці і відповідно, вимагає ще більшої правової та регуляторної обізнаності, аніж було раніше. Як досягти результату, коли відповідальні державні інституції, що мають забезпечити законність такого функціонування, як працювали по-старому, так і не працюють по-новому? Український ринок авторських та суміжних прав впродовж останніх років знаходиться у перманентній кризі. Судові розробки через «криві» акредитації ОКУ і не тільки, скандали стосовно змісту нового законодавства, недолугість державного керівництва, якому, до слова, часто елементарно не вистачає освіти в сфері інтелектуальної власності, у результаті відсутність на практиці державного управління сферою, усе це – ті реалії, у яких перебуває інтелектуальна власність Переважна більшість коментарів європейських та американських фахівців у сфері інтелектуальної власності протягом всіх років незалежності України зводилися до ключового висновку, що проблема негараздів лежить у площині правового нігілізму серед як громадян України всіх рівнів, так держслужбовців і суддів. Наслідки цього явища – суспільний хаос, з яким треба щось робити. Кількість конкретних пропозицій від міжнародних фахівців за ці роки не порахувати… Та, у 2015 році тодішні управлінці-горе-реформатори даної галузі відкинули всі напрацювання фахівців і запропонували свою систему управління охороною прав інтелектуальної власності, просто підмінивши поняття: замість проблем з захисту прав інтелектуальної власності на проблеми в управлінні системою державного управління правовою охороною інтелектуальної власності. Пройшов час. Сьогодні ми не бачимо тих реформаторів, хоча діло їх живе і процвітає, ана позитивних наслідків їхніх реформ. Виглядає так, що якась магічна невидима сила веде сьогоднішніх можновладців тими манівцями у подальше руйнування сфери інтелектуальної власності. Державні управлінські інститути мають працювати на користь суспільства, адже ми всі сплачуємо не аби-які податки і тому мусимо вимагати від управлінців цих інститутів виконання своїх обов’язків, тим більше коли ці обов’язки вочевидь ними ігноруються. |
