Вірджинія Пострел. Тканина цивілізації. Як текстиль створив світ.
Винахідництво Економіка Аудит Бухгалтерський облік Економіка підприємства Соціальне забезпечення Історія економіки Контроль і ревізія Корпоративне управління Логістика Маркетинг Менеджмент Страхування Управління економікою Фінанси Цінні папери Екологія Етика. Естетика Інформаційні технології Історія Всесвітня історія Історія України Культурологія Культура, мистецтво, суспільство Культурне співробітництво Менеджмент в галузі культури Оперне, балетне мистецтво України Сучасна українська музика Українська книга Українське кіно Мистецтво Мовознавство Педагогіка Право Авторське право Адміністративне право Господарське право Екологічне право Інтелектуальна власність Конституційне право Кримінально-процесуальне право Кримінальне право Кримінологія, криміналістика Митне право Міжнародне право Правоохоронна діяльність Сімейне право Соціальне право Фінансове право Цивільне право Цивільне процесуальне право Політика. Державне управління Психологія Загальна психологія Організаційна психологія Психологія конфлікта Психологія особистості Педагогічна психологія Психологія спілкування Психологія спорту Психологія творчості Юридична психологія Сільське господарство Філософія |
Коли Адам орав, а Єва пряла, Хто тоді був у них за пана? Англійське прислів'я На першому поверсі Державного музею в Амстердамі, на два поверхи нижче полотен Рембрандта й Вермеєра, висять дві картини XVI століття, які провіщають багатство, що ним фінансуватиметься мистецький розквіт Нідерландів. На портретах-близнюках зображено молоду пару — за припущеннями, Пітера Бікера та його дружину Анну Кодде. Написані 1529 року Мартеном ван Гемскерком, вони є одними з найперших портретів місцевих громадян. Змальовані під модним у ті часи кутом три чверті, а не за старомодним звичаєм у профіль, дві людини є явно конкретними особами, а не узагальненими типажами. Анна, бліда блондинка із замріяними очима та ледь помітною складкою на чолі, доповнює свого темноволосого чоловіка з його зосередженим виразом обличчя та рельєфними вилицями. Анна й Пітер — справжні люди, які колись жили в Амстердамі. Зображені з інструментами своїх ремесел, вони, проте, також могли слугувати алегоріями. Жінка сидить за прядкою, її ліва рука витягує пряжу, що тягнеться до веретена з масою волокон. Чоловік тримає в лівій руці бухгалтерську книжку, а правою рахує монети. Позиції їхніх рук віддзеркалюють одна одну: вона тримає ручку колеса, а він — монету. Анна захоплює нитку між великим і трьома пальцями; а Пітер так само тримає свою рахункову книжку. Це зусилля, необхідні для процвітання. Нідерландські промисловість і торгівля, уособлені в портретах своїх предків Сьогодні промисловість асоціюється з димовими трубами. Але вони з'явилися в головному лише в XIX столітті. В епоху Відродження промисловість візуалізували як жінку, що пряде нитку; старанно, продуктивно та абсолютно необхідно. Сучасні критики схильні інтерпретувати на певний побутовість та підпорядкованість тогочасних образів жінок-пряль. «Якщо Пітера Бікера змальовано сміливим і спритним ділком, то його дружину зображено за прядкою, що чому ж таке є символом доброчесної домогосподарки», — зауважує історик мистецтва. Такий погляд позиціонує жінку, що пряде, як пасивну, економічно залежну та культурно нижчу — на відміну від незалежного й публічного чоловіка-торговця. У цій системі цінностей комерцію вважають справжнім і значним підприємництвом, водночас прядіння розглядають як звичайну іконографію, що символізує «доброчесну господиню», аналогічно до того, як ключі є незмінним аксесуаром Святого Петра. Насправді прядка ван Гемскерка є такою ж реалістичною — й економічно необхідною — як і бухгалтерська книга. «Жодне зображення не могло б точніше продемонструвати процес прядіння довгих волокон однією рукою», — пише Патрісія Бейнс у своєму авторитетному дослідженні 1977 року «Прядки, прялі та прядіння» (Spinning Wheels, Spinners and Spinning). «Їх витягують вказівним і великим пальцями, а нитка забезпечується натягом між середнім пальцем і отвором (отвором, крізь який новостворена пряжа намотується на котушку). Можна побачити, як великий палець, ідеально збалансований, аби рухатися вздовж указівного, не повертається назовні під час розгладжування нитки, перш ніж відділити ще кілька волокон». Анна не просто позує. Вона вміє прясти. Недооцінюючи значущість прядіння та вважаючи його лише символом домашньої доброчесності, а не продуктивної промисловості, ми залишаємо поза увагою причину того, чому в давні часи воно вважалося як ознака жіночої чесноти, або чому, якщо на те пішло, промислова революція розпочалася зі створення прядильних машин. Лише через те, що протягом останніх 200 років ниток було достатньо, нині їх виробництво не вважається відповідним плідної праці. Упродовж більшої частини історії людства продукування достатньої кількості пряжі для виготовлення тканини забирало стільки часу, що цієї необхідної сировини завжди бракувало. Пошуки способу виробництва ниток спонукали наших пращурів до створення деяких найважливіших у світі механічних інновацій, що зрештою привело до Великого збагачення, яке підняло рівень життя людей у всьому світі. Історія нитки показує, як (попри певні негаразди) технології працезбереження можуть створити достаток і звільнити час людей для більш економічно цінних і особистих цілей. |
Спецпроєкт
