Студенту на замітку. Реферат: Теоретичні аспекти комерційної торгівлі в сучасних Інтернет-мережах

Теоретичні аспекти комерційної торгівлі в сучасних Інтернет-мережах

На сучасному етапі інформаційного розвитку особи, держа­ви та суспільства Інтернет стрімко ввійшов у життєвий світ і почав змінювати реальність людини. Саме ця стрімкість та мас­штабність змін, що внесли у процес світової політики сучасні інформаційні технології є актуальним з огляду правового поля як занепокоєння юристів і людської спільноти в цілому. Адже нові інформаційні технології породжують певні явища, зокрема комерційну торгівлю в Інтернет-мережах, які нерідко знищують основні ціннісно-смислові критерії людського життя, а саме: честь, гідність, мораль, довіру, а також правову культуру.

В силу розширення системи масового інформування, зростання кількості комунікативних потоків, прискорення інформативного обміну відбулись зміни уявлень окремої особи, держави та сус­пільства про реальну дійсність. Отже, Інтернет, який орієнтуєть­ся на зростання можливості здійснення комунікації, є тим меді­умом, що перетворює систему соціальних інститутів у своєрідну віртуальну реальність та неможливість людині достовірно оці­нювати відповідну інформацію.

Сучасні мережі Інтернет використовують комерційний прийом фабрикації фактів лише при наданні недоступної інфор­мації. Відбір подій реальності є одним із головних прийомів програмування мислення - контролю над інформаційним раціо­ном людини. Це відмова від цілісного, різнобічного надання ін­формації. Характерною ознакою прийому є приховування (за­мовчування) інформації і створення таким чином віртуальної реальності. Відповідним чином використовуються в Інтернеті також прийом напівправди, коли з метою забезпечити довіру користувачів об’єктивно та ретельно висвітлюють конкретні меншовартісні деталі і водночас замовчують важливіші факти, або ж створюють загальну інтерпретацію подій.

Реклама як джерело фінансування Інтернет-компаній

В означеному дослідженні однією із провідних форм комер­ційної торгівлі в Інтернет-мережах є реклама. При цьому, основ­ним джерелом фінансування Інтернет-компаній є рекламні оголо­шення, які розташовуються залежно від рейтингу відвідування певного сайту. Як правило, Інтернет-компанії беруть плату із замо­вників, які рекламують свої образи через його мережу. Суть рекла­ми полягає в пропонуванні широкому колу потенційних спожива­чів певного товару (послуги), який або тільки з’являється на ринку і намагається «заявити про себе», або ж намагається розширити коло своїх споживачів шляхом «просування бренду». Проте це аб­солютно неможливо без використання об’єктів авторського права, оскільки разом із торговельною маркою, фірмовим найменуванням чи географічним позначеннямце формує оригінальність, неповтор­ність та творчий характер як обличчя товару (послуги) Інтернет- компанії, що сприяє лояльність споживача тощо.

Згідно Закону У країни «Про рекламу», реклама - це інфор­мація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обіз­наність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких осіб това­ру. Для того, щоб створити якісну рекламу, необхідно прикласти певні творчі зусилля. Ці зусилля приводять до того, що реклама стає творчим добутком, вираженим у якій-небудь об’єктивній формі, а значить - об’єктом авторського права.

За цієї причини,відносини, що виникають у зв’язку зі створен­ням і використанням творів, регулюються Законом України «Про авторське право і суміжні права», у даному випадку можна виділи­ти два основних питання: питання захисту авторських прав на рек­ламу і питання використання в рекламі творів третіх осіб.

Відповідно до зазначеного Закону авторське право поширю­ється на твори науки, літератури і мистецтва, що є результатом творчої діяльності, незалежно від призначених намірів твору, а також від способу його ознака результату, що виражається в оригінальності твору. Саме тому в рекламі, як і в будь-якому творі, авторським правом не охороняються ідеї, методи, спосо­би, концепції, факти, а також інші неоригінальні елементи, що можуть з’явитися при рівнобіжній творчості.

Слід зазначити, що інформація в комерційній торгівлі Інтер- нет-мережах не є об’єктом авторського права, оскільки реклам­не повідомлення не виражене в оригінальній формі, а лише по­відомляє про гідні наміри товару, то воно не охороняється авторським правом.

Проте, згідно тієї ж ст. ІЗ Закону не вважаються рекламою:

-оприлюднення, виголошення у програмі, передачі імені, най­менування спонсора, об’єктів права інтелектуальної власності;

-трансляція соціальної реклами за умов безкоштовного роз­повсюдження трансмедією;

- анонси власних програм, передач телерадіоорганізації.

У ст. 4 Закону України «Про рекламу» йдеться про викорис­тання у рекламі об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, що здійснюється відповідно до вимог законодавства Укра­їни про авторське право і суміжні права (Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 № 3792-XII).

При цьому варто акцентувати увагу на тому, що реклама у будь-якій формі є об’єктом авторського права особи, яка її ство­рила. Цей висновок випливає з аналізу ст. 8 Закону України

«Про авторське право і суміжні права», згідно з якою охороні за цим Законом підлягають всі твори, зазначені у ч. 1 цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не заве­ршені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (осві­та, інформація, Реклама, пропаганда, розваги тощо).

Таким чином, можна дійти висновку, що реклама після отримання об’єктивної форми (рекламного ролику, слогана, му­зичної фрази тощо), стає об’єктом авторського права за умови результату творчої праці фізичної особи (згідно із ст. 1 Закону України «Про авторське право» автор - фізична особа, яка сво­єю творчою працею створила твір), яка містить у собі нове та оригінальне. Це дає підстави вважати, що реклама за умови ная­вності у відповідного об’єкта реклами таких ознак, підпадає під дією Закону України «Про авторське право». Іншими словами, в автора існує єдиний обов’язок - довести, що його реклама-це оригінальний результат творчої праці порівняно з існуючими.

У цьому сенсі варто наголосити, що виникнення авторського права і виникнення реклами в даному випадку не є тотожними. Як відомо, авторське право виникає з моменту створення твору. У визначенні поняття реклами нової редакції Закону використо­вується дієслово завершеного виду «розповсюджена» замість «яка розповсюджується», а отже інформація про особу чи товар буде вважатись належною рекламою в силу її достовірного до­несення до споживача.

Крім того, з метою створення нового рекламного продукту рекламодавці укладають відповідні угоди з приватними компа­ніями, що спеціалізуються на даному виді послуг - рекламними агентствами (виробник реклами). Згідно законодавства зазнача­ється, що особисті немайнові права автора є невідчужуваними, за винятками встановленими законом (наприклад, у випадку смерті автора означені права переходять до спадкоємців або правонаступників). Отже, майнові права укладаються у виключ­ному праві на використання твору в будь-якій формі і будь-яким способом. Тому ніхто не може використовувати рекламний твір або його частину, будь-то рекламний ролик, фото, малюнок, об­раз або який-небудь інший об’єкт без дозволу правовласника.

Закон України «Про рекламу» не допускає і несумлінну рек­ламу. Що вводить споживачів в оману щодо рекламованого то­вару за допомогою імітації (копіювання або наслідування) зага­льного проекту, тексту, рекламних формул, зображень, музичних або звукових ефектів, використовуваних у рекламі інших товарів. Тому, в деяких випадках використання позначень (звукових, образотворчих тощо), що уже використовуються в рекламі іншими, не допускається.

Порушенням Закону України «Про рекламу» є також недо­стовірна реклама, в якій присутні відомості, що не відповідають дійсності, зокрема, у відношенні товарного знаку. Наприклад, виробник не вправі вказувати в рекламі за допомогою попере­джувального маркірування (букви «R» у кружку) або іншим способом на те, що знак зареєстрований, якщо в дійсності не внесений до Державного реєстру товарних знаків.

У зв’язку з вищесказаним можна порадити виробникам ви­користовувати тільки свої позначення і піклуватися про їхню охорону. Закон України «Про товарні знаки» надає потужні мо­жливості для захисту законих інтересів у сфері реклами, оскіль­ки як товарні знаки можуть виступал и і реєструватися не тільки логотипи, назви, етикетки, але і рекламні салогани, звукові поз­начення.Це дозволяє виробникам ефективно просувати свій то­вар на ринок, використовуючи в рекламі товару оригінальні по­значення. Що і об’гкгами виключних прав. Наприклад, як товарний знак дня каші був шреї егрований фрагмент твору П.1.

У рекламованих товарах часто втілюються об’єкти патент­них прав: винаходи, корисні моделі, а також їхніх складових ча­стин, промислові зразки. В Інтернет-мережній рекламі вбача­ються лікарські препарати, медичні пристрої, що запатентовані як промисловий зразок.

Згідно до патентних законів патентовласникові належить ви­ключне право на використання охоронюваних патентом винахо­ди, промислові зразки, корисні моделі.

Сама реклама продукту, що містить захищений патентним законодавством об’єкт, може порушенням виключних прав па- тентовласника, якщо здійснюється без його дозволу. Дозвіл оформляється укладанням ліцензійного договору, якщо сторони важають цю умову істотною. Практика реклами свідчить, що більшість реклами виробляється спеціалізованими юридичними особами, котрі здатні творчо працювати та мають необхідні знання для створення реклами певного виду.

Контроль якості та безпеки лікарської продукції

Контроль за обігом лікарських засобів у рекламних Інтернет- мережах є важливою потребою адміністративно-правового ре­гулювання в сфері охорони здоров’я, оскільки значна частина лік випускаються з порушенням діючих норм, є підробками, або такими, ефективність яких не відповідає заявленим виробника­ми показникам. З цією метою має діяти на належному рівні державна служба України щодо лікарських засобів. Основними завданнями держслужби України є:

- внесення пропозицій стосовно формування державної по­літики у сферах контролю якості та безпеки лікарських засобів, медичних виробів, а також ліцензування господарської діяльно­сті з питань виробництва лікарських засобів, імпорту лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами;

- реалізація державної політики у сфері державного контро­лю якості та безпеки лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами [65].

Крім того, поруч з трьома вище зазначеними об’єктами кон­тролю у рекламних Інтернет-мережах необхідно виділити і про­тидію ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних за­хворювань. Така правомірна діяльність спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України - Міністра охорони здоров’я України.

Міжнародно-правові гарантії прав людини в Україні

Правова проблема повноти і гарантованості людини потре­бує в сучасному інформаційному світі глобального значення. Тому, зокрема щодо комерційної торгівлі в сучасних інтернет- мережах, світова спільнота намагається створити єдині правила соціальної та правової захищеності громадян, уніфікувати, прийняти єдині стандарти і процедури, які б сприяли визнанню гідності та честі.

У цьому сенсі важливого значення в забезпеченні прав і свобо­ди людини набувають міжнародно-правові гарантії, що передбаче­ні міжнародними угодами, конвенціями, деклараціями та іншими міжнародними документами. Також у науковій літературі подано гаку класифікацію міжнародно-правових гарантій як: ратифікація пакті і конвенцій про права людини, міжнародно-правовий конт­роль, міжнародно-правові санкції, міжнародно-правовий судовий захист прав людини, координація сумісних зусиль держав, міжна­родно-правові наради і зустрічі з прав людини [56, с. 455].

На нашу думку, міжнародні нормативно-правові гарантії прав людини — це всебічна координована система, в якій міжна­родно-правові акти містять правила та норми діяльності, форму­люють права та обов’язки відповідних суб’єктів. Такими актми варто важати конвенції, пакти, угоди, договори тощо, а також міжнародні документи, які не подають норм, правил поведінки (зокрема, декларації, заяви, меморандуми).

Крім того, згідно зі ст. 21, громадяни будь-якої сторони — учасниці договору на території будь-якої іншої сторони не об­кладаються іншими зборами, податками, митом або начислен­нями будь-якого роду [15, с. 57].

Оскільки сьогодні весь світ переходить на цифровий вид економіки, то саме концептуальне впровадження інтерактивних форм підприємницької діяльності через інтернет-мережі є раці­ональним інтересом, на що, в першу чергу, мають цілеспрямува- ти свою ефективну діяльність митні служби. Проте, невизначе- ним постає актуальне питання криптовалюти як правової ентропії, що становить електронний вид в колообігу грошової одиниці в сучасному інформаційному соціумі.

Відповідно до цього варто додати, що правова держава делегує фактично функції правогворчос її численним господарюючим суб’єктом. Тому услід за формуванням геоекономічної і геофінан- сової світових популяцій формується новітня модель світової пра­вової системи, що опосередковує цей процес. Саме за цих умов і рансграничні фінансові потоки буквально захлеснули світ. При цьому виправдання традиційних правових моделей породжує за­стій у мисленні окремих правових суб’єктів, що спеціалізуються в економіці, фінансах, промисловій політиці тощо.

Отже, в сучасних умовах комерційних інтернет-мереж світо­ва проблема правового регулювання мають чітко позначати три яруси політики: національне право, міжнародне право і глобалі- зоване право з особливим характером взаємодії між ними.

ООН як орган світової виконавчої влади в мережевому суспільстві

Сучасне мережеве суспільство - це сукупна матриця нових медіа, яка стверджує, що нові методи комунікацій у світі цифро­вих технологій дозволяють певним групам осіб збиратися разом online і ділитися думками, інформацією, продавати і обмінювати товари і інформацію, також дозволяє значній кількості людей мати право голосу у своєму співтоваристві і у світі в цілому. Найважливіша структурна особливість нових медіа - інтеграція телекомунікаційних технологій. Отже, мережеве суспільство може бути визначене як соціальне формування з інфраструкту­рою соціальних мереж і медіа мереж, що активує їх основний спосіб організації на усіх рівнях (на особистому рівні, групово­му, колективному і громадському).

У зв’язку з цим необхідно зазначити, що на сучасному етапі інформаційного розвитку особи, держави та суспільства органа­ми світової виконавчої влади є така потужна міжнародна уста­нова як Організація Об’єднаних Націй (ООН), у структурі якої створена і почала функціонувати низка виконавчих структур, на кшталт Ради безпеки ООН, ЮНІСЕФ, у європейському контекс­ті до них слід віднести ОБОЄ, Військово-політичний союз НАТО та інші установи.

Саме Центр ООН з прав людини. Комісія ООН з прав люди­ни, Верховний Комісар ООН з прав людини, Комітет із ліквіда­ції расової дискримінації, Комітет проти тортур, Комітет з прав людини, Комітет з економічних та культурних прав, Міжнарод­ний арбітраж. Міжнародний арбітраж, міжнародний суд ООН, Європейський суд з прав людини тощо є міжнародними органа­ми зі спостереження, контролю за дотриманням прав людини (комісії, комітети) та із захисту цих прав (суди).

У зв’язку з цим слід підкреслити, що в Україні визнається пріоритет міжнародного над національним. Адже ст. 9 Консти­туції України визнає, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є части­ною національного законодавства України. Проте, це конститу­ційне не має механізму реалізації. Жоден судовий орган не прийме позову від громадянина країни з посиланням на міжна­родний договір, положення якого порушуються у правозастосо- вній практиці, оскільки міжнародний механізм захисту прав лю­дини досить розгалужений.

Курко, М. Н.  Світова політика: свідомість, спекуляція та антикорупція: навч. посіб. / М. Н. Курко, В. І. Литвиненко, П. М. Лісовський. - Київ : Ліра-К, 2022. - 178 с.

Ще більше матеріалу за посиланням: https://old.libr.dp.ua/cgi-bin/irbis64r_01/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&I21DBN=ALLP&P21DBN=ALLP&S21FMT=&S21ALL=&Z21ID=&S21CNR

Маєте можливість отримати інформацію з послугою електронної доставки документів: https://www.libr.dp.ua/?do=eldd