Студенту на замітку. Реферат: Трансформація людини як нейробіолігвістична система клонування у світовій політиці

Трансформація людини як нейробіолігвістична
система клонування у світовій політиці

На сучасному етапі інформаційного розвитку біотехнологій, появою та інтенсивним застосуванням генної інженерії та інно­ваційними відкриттями в медицині виникла актуальна потреба правового врегулювання. Адже сьогодні біотичне законодавство набуває такого активного розвитку в різних країнах світу, що вже існує досить значний масив міжнародно-правових актів. При цьому із правових інститутів у галузях цивільного, екологі­чного, медичного, адміністративного, кримінального права фо­рмується самостійна галузь біотичного права зі своїм предметом регулювання та своїми інститутами. У цій правовій сфері скла­лися і розвиваються такі правові інститути, як психічного здо­ров’я; пенітенціарної медицини; врегулювання взаємовідносин лікаря та пацієнта; правового врегулювання проблем, пов’язаних із евтаназією; сурогатного материнства; поводження з фетальними матеріалами; гуманного поводження з тваринами (зокрема, при використанні останніх, як об’єктів дослідження в наукових та медичних цілях) тощо [71, с. 1661].

Масове запровадження в повсякденну практику нових біо- медичних та психотехнологій постійно породжують біотичні проблеми, які вимагають актуального правового розв’язання, оскільки питання про етичність клонування людини нагально обговорюється вченими, лікарями і фахівцями з біоетики.

Як відомо, генотехнології входять в антропологію, просува­ючись до можливості практичного маніпулювання генетичною програмою, геномом людини. Коли генетичні зміни перевищу­ють певну критичну долю генетичного матеріалу людини, є під­става стверджувати, що людини перетворюється на іншу, від­мінну від людини живу істоту. У цих істот немає сьогоднієдиного загальноприйнятого імені. Такі стратегії ведуть до можливості ще однієї екзотичної істоти - Клона, тобто точної ге­нетичної копії іншого людського організму, оскільки Клон- генетично нормальна людська істота. При цьому Людина Мере­жі - Інтермен також є одним з проектів стану майбутньої люди­ни. «Інтерменом можна назвати людину ХХІ-го століття, життя якої тісно пов’язане (зав’язане на) з Інтернетом. Особистість інтермена формується в Мережі і належить мережевим співто­вариствам. Інтермен будує плани, виходячи лише з можливос­тей, що відкриваються Мережею, інтелектуально і емоційно прив’язаний до неї, залежить від процесів, що відбуваються в кіберпросторі, переживає захоплення і потрясіння у зв’язку з подіями, що відбуваються в Мережі, закохується і ненавидить через Мережу, шукає допомоги, підтримки через Мережу. Пси­хологічно Інтермен прив’язаний до процесів у Мережі, що ма­ють до нього безпосереднє відношення, бо лише їх вважає спра­вжніми, вартими його уваги та часу. На нашу думку, сутністю Інтермена є його здатність реалізовуватись у такій мен-маргінал (звичайний користувач інформацією), Інтермен-хакер (користу­вач прихованою інформацією) і Інтермен-креативщик (творець інноваційних інформаційних проектів) [21, с. 89].

Застосування біотехнологій з «оптування світового рівня

З одного боку, застосування біотехнологій з клонування дасть можливість розв’язати значну кількість медичних про­блем. Так, за допомогою стовбурових клітин можна вилікувати хворобу Альцгеймера або травму спинного мозку, які не підда­ються лікуванню іншим шляхом. З іншого боку, клонування людини вважається не прийнятим з етичного погляду.

У 2005 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолю­цію, яка закликала законодавців усіх країн світу заборонити всі форми клонування людини. За цих умов під заборону потрапило не лише репродуктивне, але й терапевтичне клонування, тобто клонування ембріональних стовбурових клітин з метою отри­мання культур, які використовують для лікування різних захво­рювань.

В основу резолюції було покладено пропозицію США про повну заборону діяльності з клонування людини, людських ор­ганів, тканин і клітин. Це рішення схвалили значна кількість країн, проте питання про повну заборону на використання стов­бурових клітин у медичній практиці стало причиною відповід­них суперечок. У результаті, прийнятий значною кількістю го­лосів акт отримав лише рекомендаційний характер, хоча прибічники США розраховують на те, що Резолюція стане кро­ком до запровадження в майбутньому більш жорстких заходів щодо заборони клонування людини.

Крім того, країнам, що займали різні позиції щодо клону­вання, в цьому питанні так і не вдалося досягти компромісу, бу­ло прийнято Декларацію, яка стала актом компромісного харак­теру. За цих умов прихильники здійснення досліджень, пов’язаних з ембріоном, мотивували свою позицію прагненням врятувати людство від ряду тяжких хвороб. Так, на їх думку, використання клітин клонованих ембріонів дозволить вирішити значну кількість проблем сучасної медицини. Адже використан­ня його як біологічного матеріалу, з якого будуть вилучати, на­приклад, стовбурні клітини, інші «запчастиини», неминуче при­зводить до загибелі ембріону, а це, на їх думку, можна кваліфікувати як убивство.

Попри те, що в багатьох країнах клонування заборонене, експерименти в цьому напрямі продовжуються. Виконується чимало наукових програм з генетики, терапевтичного клонуван­ня та відтворення, деякі з них мають позитивні результати. Так, зокрема, інтернаціональним колективом вчених із США, Німеч­чини, Великобританії було розшифровано генетичний код X- хромосоми людини. Ця хромосома відповідає за розходження між статями: жінки мають дві Х-хромосоми, а чоловіки - одну X та одну У-хромосоми. Функції «дефектного» гена в одній жіно­чій Х-хромосомі бере на себе «нормальний» ген в іншій хромо­сомі. У чоловічому ж організмі ген-мутант нічим не компенсу­ється. Мутація генів Х-хромосоми спричиняє приблизно 300 спадкових захворювань, від яких найчастіше страждають саме чоловіки, причому деякі з хвороб передаються підліткам по ма­теринській лінії. Більшість цих хвороб важко лікуються або не виліковні зовсім. Серед таких хвороб гемофілія, олігофренія, аутизм та інші.

Ученим із Бристольського університету вдалося виростити хрящ, використовуючи стовбурові клітини хворих, здатні за пе­ вних умов перетворюватися на різні органи і тканини. Для дос­лідження їх вилучили з кісткового мозку стегна у хворих, яким робили реконструктивні операції. Стовбурові клітини вирощу­вали у спеціальному розчині, застосовуючи каркас із полігліко- левої кислоти, який має здатність розсмоктуватися. Цей полімер сьогодні застосовують переважно у виробництві шовного мате­ріалу для оперативних втручань. Нова геотехнологія в майбут­ньому дасть можливість виконувати операції з трансплантації нового хряща на місце старого, деформованого внаслідок захво­рювання на остеоартрит, одною з найбільш поширених захво­рювань суглобів, що спричиняє інвалідність. Так, за даними ме­дичної статистики тільки у Великобританії від остеоартриту страждає понад два мільйони осіб.

За допомогою цієї геотехнології можна буде одночасно розв’язати декілька проблем, які можуть виникнути під час про­ведення трансплантації. По-перше, вдасться уникнути небезпеки відторгнення хряща, оскільки пацієнтові пересаджуватимуть власні стовбурові клітини. По-друге, будуть дотримані етичні норми, оскільки відпаде потреба у використанні клітин людсь­ких ембріонів. Такий вид клонування вбачається найбільш прийнятим і дійсно дозволяє вирішити біотичну проблему. Ра­ціональним є уникнути прийняття на міжнародному рівні доку­менту, який би запроваджував клонування тільки клітин від хворого (як це мало місце з вирощуванням згаданого хряща, для виготовлення для нього тих чи інших потрібних йому біологіч­них матеріалів, включаючи й органи для трансплантації). Це б дозволило:

- значно підвищити рівень приживлюваності органів і тканин;

- врятувати життя й здоров’я живим донорам, чиї органи не­законно вилучають і використовують з метою трансплантації;

- припинити заборонену міжнародними нормами торгівлю органами та тканинами, а також використання ембріонів як «бі­ологічної сировини» для виготовлення препаратів, для транс­плантаційної мети тощо;

- припинити функціонування злочинних трансплантаційних центрів.

Україна підписала та ратифікувала міжнародні акти, які заборо­няють репродуктивне клонування людини. Крім того, в нашій держав і діє Закон «Про заборону репродуктивного клонування люди­ни», яким заборонено створення особи, генетично ідентичної іншій живій або померлій людині, шляхом перенесення в позбавлену ядра жіночу статеву клітину ядра соматичної клітини людини, а також ввезення в Україну та вивезення з неї клонованих ембріонів людини.

Вважається, що українському законодавцеві варто прийняти ще закон, який би заборонив спекулятивні маніпуляції з ембріо­нами та використання їх для отримання стовбурових клітин. Одночасно необхідно вирішити на законодавчому рівні питання про здійснення клонування клітин хворого суб’єкта з метою ви­рощування для нього ж необхідних біологічних матеріалів, зок­рема органів для трансплантації.

Варто звернути увагу на генетичні експерименти з вірусами, що також дали належні результати. Нове дослідження, результа­ти якого опубліковано в часописі Nature, присвячене вивченню бактеріофагів-вірусів, що уражують бактерії. Вчені з Американського інституту алергійних та інфекційних захворювань ви­явили в бактеріофагах ген, який сприяє швидкій перебудові біл­ків і прикріпленню їх до різних клітинних рецепторів.

Отже, на наш погляд, зазначені дослідження відкриває мож­ливості для створення вакцин і ліків проти стійких бактерій, які дедалі більше непокоять громадськість. До несподіваних висно­вків стосовно розвитку злоякісного характеру онкопухлин дій­шли британські вчені. Іншими словами, ген c-Jun контролює процеси розподілу клітин і вважається одним із найбільш «кан­церогенних» у всьому геномі, що відіграє важливу роль у відт­воренні нервових клітин після їх ушкодження.

Правова оцінка поводження з ембріоном людини

Із цього приводу прийнято ряд міжнародно-правових та єв­ропейських актів. Так, у Рекомендації №934 (1982) з питань генної інженерії Парламентська Асамблея Ради Європи запро­понувала ряд заходів із стосовно поводження з ембріонами. При цьому, також було прийнято спеціальні акти, серед яких - Реко­мендація Парламентської Асамблеї «Про використання ембріо­нів та плодів людини з метою діагностики, терапії, наукових досліджень і промислового використання та торгівлі».

Міжнародні та європейські правові стандарти вимагають: за будь-яких обставин людські ембріони та плоди вимагають пово джєння, гідного людини, а також обмеження та здійснення су­ворого використання цих біологічних матеріалів і тканин за умов жорсткого і постійного контролю з боку компетентних державних органів. В силу означеного, правовий статус ембріо­на людини не визначено законами, тому український законода­вець повинен розробити модельний закон про правовий статус ембріона, який можна було б запропонувати для європейських країн через відповідні служби Ради Європи.

Адже сьогодні за існуючих умов вжиття лише національних правових засобів не дасть ефективних наслідків, оскільки будь- яку діяльність у цій сфері може бути перенесено в іншу країну, в якій ці питання залишаються не врегульованими. При цьому Комітет міністрів Ради Європи стверджує:

- проаналізувати інформацію щодо торгівлі мертвими емб­ріонами та плодами та оприлюднення результатів аналізу;

- обмежити використання ембріонів людини, також отрима­них із них тканин та біоматеріапів виключно терапевтичною сферою, якщо не має альтернативних засобів;

- прийняти нормативні акти, які inter alia визначили б умови, за яких допускається вилучення та використання тканин ембріо­на з терапевтичною і з метою діагностичною;

- заборонити будь-яке створення людських ембріонів шля­хом штучного запліднення та проведення досліджень із живими чи мертвими ембріонами;

- заборонити всі дії, які може розглядатись як небажане ви­користання або похідні методи від нього, включаючи:

- створення ідентичних людських істот шляхом клонування або будь-яким іншим методом з метою расового відбору;

- імплантацію ембріона людини самці тварини чи навпаки;

- злиття гамет людини з гаметами будь-якої тварини;

- створення ембріона зі сперми різних людей;

- поєднання ембріонів, яке може призвести до появи мутантів;

- ектогенез, або створення індивідуальної та самостійної людської істоти в лабораторних умовах;

- вибір статі шляхом генетичних маніпуляцій із нетерапевтичною метою;

- створення ідентичних близнюків;

- досліди на життєздатних людських ембріонах;

- експерименти на живих людських ембріонах, незалежно від того: життєздатні вони чи ні;

- утримання ембріона з будь-яких причин більше 14 днів пі­сля запліднення (за вирахуванням часу, необхідного для замо­рожування), а також ввести відповідні санкції для забезпечення застосування постанов, прийнятих відповідно до рекомендацій;

- створити національні регістри акредитації медичних цент­рів, яким надано право застосовувати такі методики, зокрема в наукових цілях;

- спростити та заохочувати створення національних полідисциплінарних комітетів і комісій з питань наукової діяльності (генетичних матеріалів ембріонів та плодів) з метою науковому керівництву та консультацій медичного і наукового характеру для останнього, а також з метою супроводу та контролю засто­сування таких методик і дозволу здійснення спеціальних проек­тів за відсутності конкретного закону чи постанови;

- продовжити вивчення проблем, пов’язаних із використан­ням тканин ембріонів та плодів у наукових цілях, та підготувати на основі положень відповідну Європейську конвенцію або будь- який інший юридичний документ, який був би відкритий т акож і для прийняття країнами, що не є учасницями Ради Європи.

Міжнародні стандарти щодо ембріонів встановлюють нижченаведені правила діагностики. Так, є неприпустимим будь-яке втручання у живий ембріон in vitro або in utero, або у плід у діа­гностичних цілях є неприпустимим, крім випадків, визначених національним законодавством, особливо, коли це втручання здійснюється задля блага майбутньої дитини та забезпечення його розвитку.

Допускається використання мертвих ембріонів та плоду в ді­агностичних цілях або з’ясування причин мимовільного перери­вання вагітності.

Міжнародними стандартами передбачено умови застосуван­ня ембріонів у терапевтичних цілях. Зокрема, неприпустимим є втручання в живий ембріон плоду, якщо тільки таке втручання не здійснюється заради блага майбутнього дитини, зокрема по­легшення пологів, розвитку дитини тощо. При цьому, неприпус­тимою є штучна підтримка життя ембріонів або плодів з метою вилучення матеріалів для подальшого використання.

Страхова медицина як боротьба із корупційною маніпу­ляцію

Саме світова політика для суб’єктів медичної діяльності усіх рівнів відкрила критеріально нові економічні та психологічні можливості застосування медичних навичок «дозування прав­ди». Адже працівники сфери медичної допомоги, не отримавши при розвалі Радянського Союзу ані дивідендів від приватизації, ані адекватної економічної оцінки їх складної праці, змушені були виживати «хто як зможе».

Крім того, в сучасній політиці сьогодні простежується нова модифікована форма введення в оману пацієнтів, а саме: медич­ні працівники, отримуючи якість гонорари від фармацевтичних приватних товариств (компаній), виписують пацієнтам дорогі препарати, які мають дешевші аналогом, або ті, які загалом не потрібно вживати. З метою припинити подібні випадки, варто керуватися досвідом більш розвинених країн, в яких лікар випи­сує більш дорогий препарат пацієнту, чиї послуги сплачуються страховою медициною і, яких можна притягнути до юридичної відповідальності.

Тому у нашій країні для того, щоб виключити подібні нега­тивні випадки, необхідне системне запровадження страхової медицини, а перелік ліків, які доцільно виписувати пацієнтам у тому чи іншому випадку підтвердженого захворювання, пови­нен затверджувати компетентний державний орган. До того ж медичні працівники мають увійти до кола державних службов­ців, отримувати належну винагороду за свою працю пільги то­що, як це відбувається в Німеччині, отримати статус державних службовців, як це має місце на Кіпрі тощо.

У ст. 43 Конституції України визначено, що кожна людина має право заробляти на життя роботою, яку вона обирає або на яку добровільно погоджується. У ст. 48 того ж документа зазна­чається, що умови праці мають бути відповідними, безпечними і здоровими, а заробітна плата - не нижче визначеного законом прожиткового мінімуму.

В «Основах законодавства України про охорону здоров’я» зазначено, що з метою охорони здоров’я населення, організу­ються профілактичні медичні огляди неповнолітніх, вагітних жінок, працівників підприємств, установ та організацій зі шкідливими і небезпечними умовами праці, військовослужбовців та осіб, професійна чи інша діяльність яких пов’язана з обслугову­ванням населення або підвищеною небезпекою для оточуючих.

Таким чином, крім правових норм необхідно вживати прак- тикозастосованих заходів, а також здійснювати націоналізацію незаконно приватизованих після 1996 року закладів систем охо­рони здоров’я, повернувши їх у державну та комунальну влас­ність, а також «реанімувати» систему диспансеризації та профі­лактики оглядів як хворих, так і усіх, хто може бути віднесений до групи ризику.

Курко, М. Н. Світова політика: свідомість, спекуляція та антикорупція: навч. посіб. / М. Н. Курко, В. І. Литвиненко, П. М. Лісовський. - Київ : Ліра-К, 2022. - 178 с.

Ще більше матеріалу за посиланням: https://old.libr.dp.ua/cgi-bin/irbis64r_01/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&I21DBN=ALLP&P21DBN=ALLP&S21FMT=&S21ALL=&Z21ID=&S21CNR

Маєте можливість отримати інформацію з послугою електронної доставки документів: https://www.libr.dp.ua/?do=eldd