Студенту на замітку. Реферат: Дипломатія як правова політика управління персоналом на міжнародному ринку праці

Дипломатія як правова політика управління персоналом на міжнародному ринку праці

У сучасну епоху новітніх інформаційних технологій відбува­ються трансформаційні зміни у фінансово-правових відносинах. У зв’язку з цим надзвичайно актуальним є питання формування наукових підходів щодо аналізу банківської діяльності та фінан­сів банку як інструмент розробки нових концептуальних моделей адміністративно-правового управління. Очевидно, що без пев­ного теоретичного усвідомлення нової ролі фінансів банків та їх складових, інструментів і методів регулювання неможлива побу­дова діючого фінансового механізму функціонування і розвитку будь-якого сучасного банку [38, с. 207].

Основні критерії адміністративно-правового управління в системі інформаційного капіталу

Принцип контролю якості самофінансування означає здійс­нення фінансової діяльності банку з метою створення умов для сплати фінансових зобов’язань, реалізація цього принципу забезпе­чує його конкурентоздатність на ринку банківських послуг. Саме са­мофінансування означає повну самоокупність витрат на створення та продаж банківських продуктів і послуг, наявність коштів для ін­вестування в інноваційні технології та нові послуги. Іншими сло­вами, самофінасування передбачає фінансування не тільки процесів відтворення, а й розвитку за рахунок власних фінансових ресурсів.

При цьому, об’єктивна необхідність принципу матеріальної зацікавленості та відповідальності обґрунтована основною ме­тою адміністративно-правового управління саме фінансовогю ді­яльністю банку, якою є отримання прибутку. Адже у кожному ба­нку формується система мотивації (потреб та інтересів), яка визначає засоби заохочення та показники оцінки діяльності під­розділів банку та окремих працівників. Зацікавленість у фінансо­вих результатах банківської діяльності виявляють не лише її уча­сники, а й держава в цілому.

До основних критеріїв у ресурсно-функціональному підході інформаційного капіталу можна віднести комплексність та якість правової ентропії, що втілює в собі систематизацію факторів впливу та індикаторів його забезпечення. Такий вплив зовніш­нього середовища у вигляді кіберпростору характерний потуж­ним ступенем невизначеності, динамізму та складності в системі ентропії. За багатогранних умов визначення інформаційного ка­піталу критеріальним конструктом його є фінансовий капітал. В інституціональній структурі фінансового капіталу є наявність об’єктів інформаційної інфраструктури. Для цього логічним є ви­сновок, що інформаційне забезпечення повинно: 1) формувати і поширювати фонову інформацію; 2) створювати умови для ефе­ктивного обміну цільовими даними між суб’єктами міжрегіона­льного співробітництва [145, с. 37].

У свою чергу, відсутність відповідного інформаційного забезпе­чення у критеріальній системі ентропії на практиці адміністративно­ правового управління зводяться до двох аспектів: невизначеність та інформаційна асиметрія (нерівномірне інформаційне забезпе­чення). Іншими словами, якість цільової і фонової інформації, а також ефективність інформаційно-аналітичного забезпечення за­лежить від дипломатичної співпраці.

На наш погляд, саме таку дипломатичну співпрацю можна вважати визначальним критерієм щодо адміністративно-право­вого управління фінансами в інформаційному капіталі. Це зале­жить від професійної майстерності зібрати, обробити та мобілізу­вати інформаційні ресурси так, як потрібно мобілізувати матеріальні, фінансові та людські ресурси з метою зростання ефе­ктивності на міжнародному ринку праці. Проте сьогодні ці кроки здійснюються безсистемно, без наявності чіткого, послідовного та виваженого плану дій дипломатичного співробітництва суб’єктів та об’єктів інформаційного забезпечення.

Інноваційну креативну роль у цьому процесі відіграє низка спеціалізованих інституцій, сформованих та представлених різ­ного роду форм, які і складають інфраструктуру інформаційного забезпечення у критеріальному конструкті дипломатичної спів­праці. До них, за класифікацією С. Товканець і Г. Товканець, відносяться: «інформаційні центри»; агенції загальноцивілізацій- ного (регіонального, національного, міжнародного, глобалізацій- ного) розвитку як «спеціальні геінформаційні системи» [214, с. 286].

Зокрема, в сфері освіти, науки та виховання як свідчить на­вчально-наукова діяльність Міжрегіональної Академії управ­ління персоналом, мета агенцій регіонального розвитку (АРР) у форматі регіональних студій, які функціонують у регіонах - це максимально якісне наближення до цільових груп дипломатичної співпраці адміністративно-правових та інформаційно-методич­них матеріалів. Саме такий інформаційний капітал дипломатії по­требує залучення належних компетентних фахівців, інтелектуа­лів із числа громадськості, ЗМІ, спеціалізованих силових структур державного та приватного форм власності, в яких здій­снюються навчальні і дискусійні семінари, лекції, круглі столи, дипломатичні зустрічі.

Крім того, активно використовуються інтернет-технології для проведення телемостів інтерактивних дистанційних заходів у спеціально обладнаних студіях у відповідних регіонах (областях, автономіях, краях, країнах) одночасно. Так, наприклад, на нашу думку при Генеральній Прокуратурі Україні на практиці має ді­яти як ефективно діюча константа Інститут слідства з метою за­очного осудження осіб, що скоїли злочин.

Означені інформаційні Центри, побудовані на дипломатичній співпраці, здійснюють так звані пропагандистську діяльність. На­приклад, пропагують науковий потенціал відповідного навчально- науковго закладу за кордоном серед наукових кіл, інформують і на­дають персональні консультації працівникам навчального закладу про можливі напрями наукової співпраці з організаціями-партне- рами. Для цього організовуються презентації, зустрічі на різних рів­нях міжнародної дипломатії як сучасна вимога часу.

Дипломатія як якісна характеристика адміністративно- правового управління персоналом

У сучасну добу глобалізаціних змін зростають міжнародні від­носини. Тому саме міжнародна дипломатія відіграє визначальну роль в контексті адміністративно-правового управління фінансами в системі інформаційного капіталу. Це особливо спостерігається в сучасних умовах економічної та геополітичної кризи, що вимагає визначення освітньо-професійного підґрунтя якісних характеристик персоналу для опрацювання адміністративно-правової політики уп­равління людським потенціалом. При цьому повинні враховуватись тенденції в змінах, викликаних застосуванням наантехнологій і створення конкурентоздатних трудових ресурсів в сучасних умовах впровадження інноваційних напрямків діяльності.

Адже в сучасних теоріях людського капіталу, що важливо для дипломатії, співробітники (їх незалежність та компетентність), на нашу думку, розглядаються як основний інформаційний капітал. Саме такий людський ресурс впливає на зростання вартості орга­нізації, якісно визначає рівень її успішності. Згідно з цими теорі­ями «фінансові вкладення в співробітників у вигляді в першу чергу підвищення кваліфікації є інвестиціями, які мають прино­сити прибуток» [51, с. 219]. Отже, всім відомо, що рентабельність як різниця між вкладеними коштами й отриманим прибутком ви- сокопрофесійної праці є нагальною потребою.

Інтелектуальний розвиток персоналу повинен базуватися на вимогах, пропонованих до особистісних характеристик фахівців залежно від стадій і циклів розвитку організаційної культури, що існує у державних структурних підрозділах, вищому навчальному закладі, на певному підприємстві, компанії, фірмі тощо. Самі співробітники, підвищуючи свою кваліфікацію, ста¬ють більш конкурентоспроможними на внутрішньому ринку праці, одержують додаткові можливості для професійного і кар’єрного зростання. Через це, можливість професійного нав¬чання у власній організації високо цінується її співробітниками і дуже впливає на їхнє рішення працювати на підприємстві» [90, с. 332].

Підвищення кваліфікації як якість освіти людського персоналу

За сучасних інформаційних умов життя «система навчання і підвищення кваліфікації робітників містить ряд заходів, а саме: додаткову підготовку. Яка адаптує персонал; підготовку резерву; перепідготовку; професійну реабілітацію [42, с. 78].

Одним із сучасних способів підвищення кваліфікації праців-ників компаній і підприємств є впровадження системи інтеракти-вного (в тому числі дистанційорго) навчання, систем автоматиза¬ції оцінювання та розвитку персоналу, впровадження системи дистанційного навчання складається з комплексу заходів щодо адаптації обраної навчальної системи до специфіки підприємс¬тва, наповнення системи контентом, тобто програмами навчання, курсами, тестами і періодичним його відновленням.

Спекулятивно маніпулятивними причинами підвищення ква-ліфікації можуть бути: прагнення зберегти роботу, займану по¬саду, бажання одержати підвищення або зайняти нову посаду, за-цікавленість у підвищенні заробітної плати. Для цього і вкрай потрібною є саме адміністративно-правове управління фінансами в системі інформаційного капіталу, при цьому виявляти наміри такого персоналу: доброчинні чи корупційні. Ось чому діяльність співробітників спецслужб та прокуратури є надто актуальною як сучасна вимога часу з метою вияву кримінального злочину та на-дання справедливого вироку в питаннях виконання покарань.

У цьому змісті людським ресурсам властива дипломатичність як вияв гнучкості, коректність, мобільність, конформізм (присто-совність, адаптивність) і креативна творчість як мистецтво вчи-тись навчатись.

Інтелектуальна компетентність дипломага-міжнародника

Інтелектуальна компетентність припускає наявність аналіти-чного мислення в комбінації з умінням мислити в категоріях комплексних зв’язків. У стратегічних напрямах інтелектуального розвитку дипломата-міжнародника компетентність відіграє пріо-ритетну роль в системі соціально-правової держави. Така компе-тентність охоплює комунікаційні та інтегративні здатності керів-ників, що проявляються як у внутрішньо-фірмовій діяльності, так і при взаємодії з оточуючим кіберпростором.

У зв’язку з цим законодавець як дипломат-міжнародник, що здатний професійно володіти геостратегічним напрямом розви¬тку окремої особи, держави та суспільства, повинен прагнути до подолання «дефіциту» засобів, інструментальної незабезпечено¬сті намічених цінніснно-смислових орієнтирів життя. Для кожної позначеної в законі цілі повинен бути передбачений дієвий юри-дичний механізм реалізації.

Не менш важливою проблемою адміністративно-правового регулювання в дипломатичній системі інформаційного капіталу є сучасна проблема своєчасної ліквідації, скасування застарілих правових засобів, які перестають бути дієвими регуляторами, оскільки «перестають адекватно відображати сучасні потреби правового регулювання і тому стають перешкодами для ефекти-вного правового впливу» на міжнародні відносини [22, с. 19].

Щодо сприяння якості і результативності механізму право¬вого регулювання допомагає обізнана системна організація юри¬дичного інструментарію. Правові засоби, що утворюють норма¬тивну основу механізму правового регулювання, мають бути логічно пов’язані і взаємоузгоджені, утворюючи єдиний цілісний регулятивний «організм». У подібній системі як креативно віль¬них ідей не повинно місця колізіям, суперечностя, що призводять до своєрідного протистояння, боротьби між собою юридичних осіб, до знищення їх дієвості, до послаблення якості управління.

Удосконалюючи нормативну базу правової системи та юри-дичну практику, законодавцю варто мудро пам’ятати також про так звані зовнішні чинники або про середовище дії права, оскі¬льки адміністративно-правови механізми в процесі інтелектуаль¬ної роботи тісно взаємодіють в сучасному кіберпросторі.

Міграційний капітал у дипломатичному полі міжнарод¬ного права: експортно-імпортні операції

Сьогодні ЄС є основним партнером у зовнішній торгівлі, зок¬рема країн Північної Африки. У експортно-імпортних операціях простежується традиційна орієнтація: розвинені країни ЄСімпортують нисокотехнолопчну кінцеву продукцію, атакож імпор­тують сировину та напівфабрикати. При цьому, основну частку ек­спорту країн, що розвиваються, до яких відносяться країни Північ­ної Африки, складає сировина, паливо, продукти нафтопереробки та напівфабрикати. Варто відзначити п’ять головних країн Північної Африки, що характеризуються сировинною орієнтацією експорту, серед яких національна економіка Алжиру та Лівії.

Ці країни повністю орієнтовані на експорт енергоносіів, а Єгипту - тільки частково. У структурі імпорту всіх країн Північ­ної Африки, крім Мавританії, з ЄС більше 50 відсотків складають промислові товари: обладнання для автомобілів та транспорту, а також продукція хімічної промисловості. Серед товарів сировин­ного сектору значна частина припадає агропромислові товари. Окремої уваги заслуговують Алжір, Марокко, Туніс, Судан. Та­ким чином, прослідковується певною мірою геоекономічна зале­жність країн ЄС від імпорту енергоносіїв з Північної Африки у міжнародному праві.

Дипломатичне право як світове партнерство щодо проек­тного фінансування в Україні

На основі вищезазначеного можна стверджувати, що проек­тне фінансування в Україні почало набирати оберти. В той же час, погіршення кон’юнктури світових фінансових ринків разом із су­часним ускладненням умов у кіберпросторі призвело до негатив­них наслідків і на вітчизняному ринку банківських послуг, оскі­льки значна частина банків або обмежили, або просто закрили ліміти фінансування на необмежений термін. На сучасному етапі фінансово-правового розвитку відбулися істотні зміни, що пов’язані з наслідками світової кризи, в тому числі кредитної в Україні, що ніяк не залежить масового впливу пересічних грома­дян на фінансовому ринку інформаційного капіталу.

В деяких потужних банках України створені відділи (депар­таменти) проектного фінансування, оскільки зростає попит на правових фахівців у галузі проектного менеджменту та фінансу­вання. Це свідчить про перспективи та потенціал розвитку дип­ломатичного права щодо фінансового забезпечення реалізації проектів.

Проте, за сучасних умов недостатній розвиток інвестиційного клімату в Україні, обмежувальна політика НБУ, значний подат­ковий тиск, а також слабка ресурсна база вітчизняних банків викликає необхідність вивчення механізму реалізації проектного фінансування, спираючись, безперечно, на досвід інших розвине¬них країн. Таким чином, за умов подолання зазначених перешкод український ринок проектного фінансування в недалекій перспе-ктиві рухатиметься в один крок завдяки дипломатичному збли-женню зі своїми світовими партнерами.

Дипломатичні настанови мудрості щодо розвитку проект-ного фінансування

Основними дипломатичними настановами щодо розвитку проектного фінансування в Україні можуть бути:

- залучений фінансовий капітал повинен сприяти зростанню привабливості інвестиційного клімату в інтересах громадян з ме¬тою подолання бідності в Україні;

- забезпечення доступності довгострокових інвестиційних кроків для позичальників шляхом зниження їхньої вартості, зок¬рема шляхом перегляду наявної системи резервування коштів ко-мерційних банків у напрямі зниження норми резервування;

- запровадити державне відшкодування (часткове) процент¬них ставок за довгостроковими інвестиційними кредитами, що спрямовуються у пріоритетні галузі економіки, права, і передба¬чити ці обсяги відшкодування в державному бюджеті;

- переглянути законодавчу базу у сфері узгодження та розпо-ділу ризиків;

- створювати ефективні умови банківського кредитування;

- створювати та належним чином розвивати мережу спеціалізо-ваних фінансово-правових інститутів на основі дипломатичного кола правових менеджерів серед людського персоналу: інвестицій-них банків, інвестиційних фондів, венчурних фондів, лізингових, се-ленових, факторингових і форфейтингових компаній, довірчих то-вариств тощо, оскільки на сучасному етапі в Україні здійснюють проектне фінансування лише універсальні банки.

Саме таке впровадження зазначених порад на основі аналізу зарубіжного досвіду та з урахуванням вітчизняної специфіки дасть мудру можливість українським банкам впроваджувати мо¬жливі схеми проектного фінансування та сприяти реалізації зна¬чимих для розвитку інвестиційних проектів.

Лісовський, П. М.  Система державного управління: навч. посіб. / П. М. Лісовський, В. А. Бортник, Ю. П. Лісовська; за заг. ред. А. М. Кислого. - Київ: Ліра-К, 2022. - 288 с.

Ще більше матеріалу за посиланням: https://old.libr.dp.ua/cgi-bin/irbis64r_01/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&I21DBN=ALLP&P21DBN=ALLP&S21FMT=&S21ALL=&Z21ID=&S21CNR

Маєте можливість отримати інформацію з послугою електронної доставки документів: https://www.libr.dp.ua/?do=eldd