Студенту на замітку. Реферат: Контррозвідувальний режим у системі державого управління

Студенту на замітку -  підбірка сучасної літератури  з актуальних тем, повні тексти періодичних статей, а також повнотекстові матеріали для розкриття популярних тематичних підрозділів

Винахідництво
Економіка
   Аудит
   Бухгалтерський облік
   Економіка підприємства

   Соціальне забезпечення
   Історія економіки

   Контроль і ревізія
   Корпоративне управління
   Логістика

   Маркетинг
   Менеджмент
   Страхування

   Управління економікою
   Фінанси
   Цінні папери
Екологія
Етика. Естетика

Інформаційні технології
Історія
   Всесвітня історія
   Історія України
Культурологія
   Культура, мистецтво, суспільство
   Культурне співробітництво
   Менеджмент в галузі культури
   Оперне, балетне мистецтво України
   Сучасна українська музика
   Українська книга
   Українське кіно
Мистецтво
Мовознавство
Педагогіка
Право
   Авторське право

   Адміністративне право
   Господарське право
   Екологічне право
   Інтелектуальна власність
   Конституційне право
   Кримінально-процесуальне право
   Кримінальне право
   Кримінологія, криміналістика
   Митне право
   Міжнародне право

   Правоохоронна діяльність
   Сімейне право
   Соціальне право
   Фінансове право
   Цивільне право
   Цивільне процесуальне право
Політика. Державне управління

Психологія

   Екстремальна психологія
   Загальна психологія
   Організаційна психологія
   Психологія конфлікта
   Психологія особистості
   Педагогічна психологія

   Психологія спілкування
   Психологія спорту

   Психологія творчості
   Юридична психологія
Сільське господарство
Філософія
Матеріал для написання реферату

Контррозвідувальний режим у системі державого управління

На сучасному етапі розвитку людства стрімкими темпами зростають глобалізаційні процеси. За цих обставин актуального значення набуває ентропія як фізична величина, що містить у собі такі необхідні параметри як: температурний режим (тиск, об’єм, густота), а також час та простір, в якому розвивається Людина і Всесвіт.

Ще за радянських часів минулого століття, коли домінувала доба так званої «комуністичної» ідеології, ентропія, умовно ка­жучи, була виразом ефективно діючої константи, оскільки розви­валася однорідно (однозначно, одновекторно). Проте сьогодні, коли кожна особа, держава та суспільство має можливість моде­рнізуватись на тлі докорінних змін у всіх сферах суспільних від­носин, відбувається якісно новий семантичний стан такого гюст- сучасного (нестабільного) процесу самовизначення. Це може бути кризовий, надзвичайний, воєнний стан особи, держави та су­спільства, в результаті якого ентропія як мірило хаосу здатна або послаблюватися, або посилюватися.

Важливість і актуальність цієї теми дискусії полягає в тому, що вона містить постнекласичний характер, оскільки певною мі­рою посткласичний характер у сучасному життєвому світі посту­пово себе вичерпує. Адже практично всі військові конфлікти таємного та явного характеру останніх десятиліть, що відбувалися в різних куточках нашої планети відбувалися не за класичними схемами В результаті здійснення таких схем і відбувається керую­чий та керований хаос в ентропії як суспільно-правовому явищі. Активна фізична та соціогенна фази дії такої ентропії сповнені в часо-просторовий момент істини, коли відбуваються: державні пе­ревороти, президентські чи парламентські перевибори тощо. Саме такий час і виключає маніпулятивні образи ворога (агресора, про­тивника) або героя (патріота, захисника вітчизни) в залежності від наміру його здійснення: зловмисного чи гуманного.

Із укладеного постсучасного життя витікає, що ефективність функціонування ентропії є неминучим у системі контррозвідува- льного режиму взаємодії держави з громадськістю, оскільки саме контррозвідувальна діяльність має і виявляти наміри такого ске­рованого та керованого хаосу: спекулятивні чи добротні Адже сьогодні все залежить від якості використовуваної інформації та оперативності обміну нею. Варто тільки порушити один з цих елементів соціогенного впливу на свідомість (навіювання, навер­нення, санкціонування, мобілізація, приклад) - і прийняті рі­шення перестають відповідати умовам належної обстановки. А це може деструктивно вплинути на процес сталого управління.

Отже, створення хаосу для супротивника, в якому ентропія зростає, розглядається в якості одного із способів ведення війни нового типу. При цьому, використовуються поняття «війна керо­ваного хаосу», «кольорова революція», «помаранчева револю­ція», «революція гідності», «гібридні війни», «гібридні загрози» як новий вид конфліктів постсучасності.

Таким чином, для превентивного реагування розвитку ситуа­ції в Україні варто розробляти інноваційну систему контррозві- дувального режиму взаємодії держави із громадськістю. Це, в свою чергу, згідно п. 11 ст. 25 Закону України «Про службу без­пеки України» [77] дає право СБ України направляти діючих співробітників спецслужби для якісної роботи на штатних поса­дах в інших установах, підприємствах, організаціях на час вико­нання відповідних завдань в правових інтересах контррозвідки.

В окремих випадках у порядку, визначеному колегією Слу­жби безпеки України, допускається направлення на роботу таких осіб в установи держави, комунальні чи приватні, за ініціативи їх керівників.

Лише за цих умов саме міжвідомча інтеграція творчих пошу­ків та інтелектуальних досягнень вчених, співробітників спецс­лужб різного профілю та практичних підрозділів військових формувань, правоохоронних органів України, а також громадсь­кості здатна принести бажаний контррозвідувальний режим [72]. Оскільки саме такий контррозвідувальний режим з категоріа­льно-правового огляду ентропії і визначає стан та перспективи реформування сектору безпеки і оборони України.


Філософія контррозвідувальної діяльності та Прокуратури України:

локальний моніторинг та представництво

Сьогодні надзвичайно актуальною є концептуальна модель контррозвідувальної діяльності у вирішенні правових інтересів України, оскільки контррозвідувальна система слугує феномена­льною основою для переходу на принципово новий, ефективно діючий правовий захист інтересів України. Потреба та необхід­ність обраної теми обумовлена формуванням незалежних (авто­номних) структурних організацій, підрозділів та відповідних служб (керівних центрів, відділів, секторів тощо) на правових за­садах структурно-функціональної методології. Це забезпечує нові правові механізми управління і планування як якість ефек­тивного прогнозування та превентивного реагування на зміни су­спільних обставин на рівні окремої особи, держави та суспільс­тва, а також виконання нових завдань за рахунок інтелектуального перерозподілу наявних правових сил. Відпо­відно до цього контррозвідувальна діяльність передбачає: якісне формування організаційно-штатних структур у правовому полі персоналу на основі аналізу реальної обстановки; перекваліфіка­цію працівників; проведення комплексу заходів із психологічної перебудови та адаптації персоналу до нових реалій і умов праце­здатності; перегляд і приведення у відповідність до сучасних пра­вових вимог, форм і методів атестації працівників.

Оскільки означена тематика в правовій державі досить скла­дна і не потребує в широкому обсязі оприлюднення, а обмеже­ного характеру, то варто апелювати до публікацій таких сучасних дослідників та аналітиків як: 3. Бжезинського, В. Бриля, 3. Гом’єн, Б. Кларка, В. Остроухова, К. Шрідхара, О. Фармагея, С. Гордієнка тощо.

При цьому, особливої ваги набуває аналіз проблем вищої освіти-В. Андрущенко, Л. Губерський, В. Кремінь, М. Курко, М. Згуровський, І. Стеценко, О. Рябека тощо, що певною мірою торкаються означеної теми.

У сучасних умовах інформаційного суспільства контррозві- дувальна діяльність є одним з важливих напрямків роботи спеці­алізованих служб, органів та різних форм організацій. Саме ком­петентний підхід контррозвідки, форми та засоби її діяльності закріплюються рішеннями керівництва, що в цілому ефективно як надійний юридичний захист створює правову базу.


Інтерес як правове коріння контррозвідувальної діяльності

У цьому аспекті варто зазначити поняття «інтерес», що рухає суспільство вперед. Як наголошує дослідник А.Г. Здравомислов: «інтерес» є вихідний момент окремого явища, окремої події, пев­ної послідовності подій, основа ідеології, важливий стимул розви­тку наукового пізнання [84, с. 178]. За таких умов в українській на­уковій думці знайшов поширення мотиваційний підхід до поняття «інтересів», який має досить універсальне поняття та різнобарвний зміст як «спонуки людської діяльності, зумовлені об’єктивними потребами. Мотиви безпосередньо передують конкретній поведі­нці людини і фактично пов’язані з нею» [180, с. 244]. Адже мотиви передбачають не лише задоволення тієї чи іншої потреби, а й вибір засобів для цього, оскільки виявляються у конкретних вчинках і поведінці людей як здійснення певної мети.

В системі контррозвідувальної діяльності необхідно озвучити специфіку саме закону інтересу, що полягає в його класифікації на інтереси розвитку, функціонування і гальмування. Інтереси розвитку пов’язані саме з тим, що коренями всякого розвитку є протиріччя. Взаємопритяжіння і взаємовідштовхування, взаємо­проникнення і взаємовиключення альтернативних протилежних шляхів, форм, методів і засобів розв’язання протиріч між умо­вами, цілями, ідеалами і умовами існування правових суб’єктів веде до удосконалення системи суспільних зв’язків і правових ві­дносин, її оновленню.

Але не треба забувати про органічну цілісність процесів роз­витку, функціонування і гальмування, що простежуються в жит­тєдіяльності як окремих осіб, так і класів, націй, народів.


Лісовський, П. М.  Система державного управління: навч. посіб. / П. М. Лісовський, В. А. Бортник, Ю. П. Лісовська ; за заг. ред. А. М. Кислого. - Київ : Ліра-К, 2022. - 288 с.



Ще більше матеріалу за посиланням: https://old.libr.dp.ua/cgi-bin/irbis64r_01/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&I21DBN=ALLP&P21DBN=ALLP&S21FMT=&S21ALL=&Z21ID=&S21CNR


Маєте можливість отримати інформацію з послугою електронної доставки документів: https://www.libr.dp.ua/?do=eldd