Матеріал для написання реферату
Міжнародні санкції проти Росії через вторгнення в Україну. У сучасних умовах немає глобальної ефективної архітектури безпеки і деякі країни, забезпечуючи власні інтереси, вдаються до порушення норм міжнародного права та принципів суверенітету інших країн. Однією із країн, яка ставить під загрозу досягнуті напрацювання світової спільноти у галузі миру та безпеки, в останні роки стала Росія.
Гонак І. М. Економічні санкції як інструмент впливу на зовнішню політику країн в умовах "гібридної війни"// Інноваційна економіка. - 2016. - № 11-12. - С. 52-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/inek_2016_11-12_9
Принцип непорушності державного кордону задекларований і у Конституції України, зокрема у статті 2, де зазначено, що «територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою». Недоторканість території України означає, що інші держави зобов‘язані утримуватися від будь-яких посягань на територію суверенної держави Україна. Проте, принцип «непорушності кордонів» був не єдиним порушеним у 2014 р. принципом із Заключного акту. Порушені принципи із викраденням громадян України із території України порушений принцип суверенної рівності і поважання прав; задля поступок України у мінському процесі порушується принцип незастосування сили чи погрози силою; під час анексії Криму порушений принцип територіальної цілісності держав; із вторгненням на Донбас порушений принцип мирного врегулювання спорів; із введенням цензури та заборони на протест і діяльність українських партій та перешкоджання діяльності релігійних конфесій на окупованих територіях порушений принцип поважання прав та основних свобод, включаючи свободу думки, совісті, релігії і переконань; із «витисканням» проукраїнських громадян із окупованих територій порушений принцип рівноправності і права народів розпоряджатися своєю долею; порушивши зобов‘язання по Будапештському меморандуму, було порушено принцип сумлінного виконання зобов‘язань за міжнародним правом. Одним із найефективніших засобів стримування держав від намірів порушити міжнародне законодавство та свої міжнародні зобов‘язання є не тільки військові, а економічні та правові технології протистояння, однією з яких є міжнародні санкції. Санкції у міжнародному праві – це засоби примусового впливу, що застосовуються міжнародним співтовариством (міжнародними організаціями) до держави у разі порушення нею своїх міжнародних зобов‘язань або норм міжнародного права» Застосування санкцій проти держави, відповідальної за міжнародне протиправне діяння, можливе у формі індивідуальної або колективної самодопомоги яка покладається на самі держави. Самодопомога – це дії потерпілої держави у відповідь з метою спонукати державу, відповідальну за міжнародне протиправне діяння, виконати її зобов‘язання відповідно до міжнародного права, тобто санкції є здійсненням права потерпілої держави на притягнення до відповідальності держави, яка порушила свої зобов‘язання щодо неї або порушила права третіх держав, в яких виражається їх спільний інтерес. Останнім часом щодо дій держав у відповідь вживається термін «контрзаходи».
Фліссак К. А. Економічні санкції та специфіка їх позиціонування в сучасних міжнародних відносинах // Актуальні проблеми правознавства. - 2019. - Вип. 1. - С. 72-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aprpr_2019_1_14 В сучасній практиці міжнародних відносин Євросоюзом застосовуються такі види санкцій: дипломатичні санкції (висилка дипломатів, призупинка дипломатичних відносин, призупинка офіційних візитів); торговельні санкції (загальні санкції, пов’язані з підприємницькою діяльністю); фінансові санкції (заморожування активів або економічних ресурсів, заборона на фінансові операції, обмеження на експортні кредити чи інвестиції); воєнні санкції (ембарго на поставки зброї); дорожні штрафи (обмеження наземного, повітряного чи морського сполучення); комунікаційні санкції (обмеження доступу до пошти, радіо і телебачення); спортивні й культурні санкції; обмеження в’їзду на територію країни; призупинка співробітництва з третьою країною. Економічні й фінансові санкції Євросоюзу включають заборони на: експорт та імпорт (торговельні санкції щодо конкретних товарів, таких як технологічне обладнання, нафта, алмази); надання конкретних послуг (брокерських, фінансових, технічної допомоги); польоти, інвестиції, платежі й переміщення капіталу або відміни тарифних преференцій. Обмежувальні економічні та фінансові заходи, включаючи цілеспрямовані фінансові санкції, мають застосовуватись всіма юридичними і фізичними особами, що здійснюють підприємницьку діяльність в ЄС, у т.ч. громадянами країн, які не є членами Євросоюзу. ЄС часто запроваджує цільові фінансові санкції, спрямовані проти конкретних осіб, груп чи організацій, відповідальних за політику або інші дії.
Горюнова Є. Санкції США та ЄС проти російської федерації в контексті деокупації Криму // Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії. - 2020. - Вип. 29. - С. 169-. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlu_fps_2020_29_25
Перші санкції проти рф були введені США та ЄС на тлі анексії Криму – у березні 2014 р. Основою американських санкцій стали укази (13660, 13661 та 13662) президента США Б. Обами, якими вводяться персональні та секторальні санкції (переважно щодо російського ОПК). ЄС запровадив санкційний режим 18 березня 2014 р., коли Регламентом Ради Міністрів ЄС 269/2014 було введено персональні санкції проти осіб, дії яких загрожували територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Протягом 2014 р. ЄС та США вводять низку обмежень окремо для Криму та російських компаній, які співпрацюють з окупованим півостровом. Указом 13685 президента США Б. Обами у грудні 2014 р. забороняється торгівля з окупованим Кримом та інвестиції в економіку півострову. 23 червня 2014 р. ЄС забороняє імпорт кримських товарів, а 30 липня – експорт європейських товарів на півострів (у сфері енергетики, телекомунікацій та транспорту). Санкції також поширюються на інвестиції в ці галузі, супутні технічні та фінансові послуги. 18 грудня 2014 р. ЄС будь-які інвестиції та кредитування кримських підприємств, а також співпрацю в туристичній галузі. Протягом 2015–2020 рр. списки доповнюються новими персоналіями та юридичними особами з Криму та росії. Таким чином, західні санкції щодо Криму мають більший масштаб, охоплюючи, крім енергетики, транспортну сферу та телекомунікації, а також фактично забороняють торгівлю та бізнес-стосунки з окупованим півостровом.
Гречківський Євгеній. Способи обходу санкцій, до яких вдаються росіяни // Юридична газета. - 2022. -16 червня Ще до початку ескалації та одразу після її початку США, Велика Британія, ЄС і Японія ввели економічні та персональні санкції проти рф та афілійованих з нею осіб. Надалі санкційний тиск наростав. Так, 3 червня Рада ЄС впровадила вже шостий пакет санкцій проти рф, який, з-поміж іншого, передбачає обмеження на контейнерні перевезення нафти, відключення від SWIFT Сбербанку, Московського кредитного банку, Россельхозбанку і Білоруського банку розвитку і реконструкції та заборону надання бухгалтерських, консультаційних і PR-послуг, а також обмеження для 65 фізичних та 18 юридичних осіб. Загалом рф перебуває під санкційними обмеженнями з 2014 року – після початку війни проти України. За цей час росіяни напрацювали певні способи обходу санкцій. Після віроломного вторгнення в Україну цей процес значно інтенсифікувався. Експорт нафтопродуктів. Найбільш обговорюваним останніми днями в українському медіапросторі заходом є європейські санкції проти російської нафти, які включають впровадження до кінця 2022 року ембарго на імпорт російської нафти, що, однак, не торкнеться постачання трубопроводами, і заборону ЄС та Великої Британії на страхування танкерів з російською нафтою.
Мотрич Олександра. Криптосанкції: новий інструмент економічного тиску // Юридична газета. - 2023. -7 квітня Понад рік триває велика війна, що почалася після брутального та широкомасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року. Своїм незаконним військовим вторгненням рф грубо порушує норми міжнародного права та принципи Статуту ООН, підриває регіональну та глобальну безпеку. Європейський Союз, США та інші союзники України зайняли непохитну позицію у визнанні суверенітету та територіальної цілісності нашої держави. Одним з інструментів політичного та економічного тиску на агресора є запровадження фінансових санкцій, заборон на подорожі та інших обмежень. Наразі санкції щодо росії запроваджені Сполученими Штатами, ЄС, Канадою, Австралією та низкою інших держав. Основною метою санкцій є міжнародна всеосяжна ізоляція країни-агресора. Санкції торкнулися сотень фізичних та юридичних осіб та цілих галузей економіки, зокрема оборонної та нафтопереробної промисловості рф. І хоча ефективність деяких санкційних програм викликає слушні запитання, сам масштаб міжнародної реакції є безпрецедентним у новітній історії.
Шамраєнко Євгеній. Що робити компаніям, власники яких ─ юридичні особи з рф, після прийняття мораторію // Юридична газета.- 2022. -30 травня. 4 березня 2022 року (зі змінами від 19 квітня) набула чинності Постанова КМУ «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації». Постанова ця діятиме до набуття чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних із державою-агресором, але не більше одного місяця з дня припинення чи скасування воєнного стану. 7 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів». Під дію постанови підпадають: - громадяни рф, крім тих, що проживають на території України на законних підставах; - юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства рф; - юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є рф, громадянин рф або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації
Грицюк В. Війна Російської Федерації проти України: воєнний, міжнародно-правовий, геополітичний та економічний виміри//Український історичний журнал. – 2023. - № 3. – С. 5-33 Завдяки санкціям, запровадженим проти російської економіки, Кремль поступово втрачає головні свої «козирі» та програє енергетичну війну. Після 5 лютого 2023 р. став очевидним один із результатів санкцій: Росія оголосила про скорочення щоденного видобутку нафти на 500 тис. барелів. Оскільки до того він вимірювався 11 млн барелів на добу, скорочення становило близько 5 %. Це спричинило здорожчання нафти марки «брент» із 84 до 86 дол. за 1 барель. Але у глобальному вимірі таке зростання відчутно не компенсує гігантські втрати росії від встановлення «стелі цін» на нафту. Доходи рф від продажу енергоносіїв упали на 46 %, а видатки зросли на 60 %. Згідно з розрахунками Київської школи економіки від 2 лютого 2023 р., внаслідок санкцій у поточному році доходи російської федерації від продажу нафти й газу скоротилися на 50 % порівняно з попереднім роком і становитимуть 40 млрд дол. за квартал. Мінфін рф прогнозує скорочення прибутків нафтогазової промисловості на 55 млрд дол. Якщо видобуток нафти у 2022 р. в росії зріс на 2 %, то газу — скоротився на 12 %. У 2023 р. ситуація лише погіршуватиметься: офіційні кола рф передбачають, що видобуток нафти у країні зменшиться на 5-7 %. Несприятливі для росії тенденції на ринку енергоносіїв програмують серйозні проблеми для виконання бюджету на 2023 р. Він формувався на основі ціни на нафту 70 дол. за 1 барель, натомість нині вона становить 50 дол. Дефіцит бюджету долається завдяки залученню 2 трлн руб. із фонду національного добробуту, а саме «замороженої» його частини в доларах, євро та інших іноземних валютах. Це означає, що від так званої «подушки безпеки», котра амортизувала військові витрати, образно кажучи, залишився сам лише «напірник». Водночас фахівці з енергоринку вказують на те, що росії вдалося переорієнтувати експортні нафтові потоки з Європейського континенту на інших споживачів. Від початку 2023 р. найбільшими експортерами російської нафти стали Індія та Китай. 1—15 січня вивіз російської нафти з портів Балтійського моря до Азії зріс на 27 % порівняно з груднем 2022 р., хоча загальні морські перевезення її зменшилися вдвічі. Експорт нафти до Індії збільшився у 8 разів, Туреччини — у 4 рази, а до Китаю — на 10 %. Отже санкції не «погасили» російську нафтову галузь. На відміну від газової. Наприклад, Німеччина до початку 2022 р. споживала майже 90% російського газу, який надходив до Європи. З початку 2023 р. ця країна відмовилася купувати російський газ і компенсувати таку прогалину у рф не можуть. Таким чином, події 2022 - початку 2023 рр. показали, що поєднання санкційних заходів з узгодженими колективними військово-політичними кроками демократичних країн, спрямованими на підтримку України, здатні суттєво вплинути на співвідношення сил і завдати Росії відчутних економічних втрат, що зменшує її загальний військовий потенціал. |
