Матеріал для написання реферату
Маркетинг соціальної реклами Соціальна реклама - це вид некомерційної реклами, що має на меті привернути увагу громадськості до певної соціальної проблеми. Зазвичай її темами стають суспільні цінності та сфери інтересів: від здоров'я і благодійності до закликів голосувати на виборах. Соціальна реклама може відображати державну ідеологію, закликати до певних дій або підвищувати обізнаність суспільства. В матеріалах надано інформацію про: - роль соціального плакату у розвитку суспільства - основні моделі впливу соціальної реклами на процеси державного управління - PR у закладах соціального захисту населення - використання росією української-культурної спадщини у війні проти України: кримський кейс - методичний кейс - результат науково-методичної діяльності педагога - Шевченкове слово в українській рекламній творчості - форс-мажор: кейси і практичні поради та ін. Соціальна реклама є дзеркалом суспільства, вона втілює його менталітет і моральні цінності. У різні історичні періоди вона перегукувалася із політичною діяльністю, відображаючі певні інтереси держави. Із плином часу змінилися суспільні цінності, а з ними - і способи комунікацій із соціумом. У наш час не тільки некомерційні організації, а й бренди використовують соціальну рекламу як інструмент для транслювання своїх цінностей.
Вержбицька, Ірина Методичний кейс - результат науково-методичної діяльності педагога // Рідна школа, 2021. -№ 6. - С. 14-21. Анотація: Зазначено, що модернізаційні зміни у позашкільній освіті передбачають інноваційну діяльність педагогів закладу позашкільної освіти, постійне оновлення змісту, структури, методів і форм освітнього процесу і необхідність систематизації та осучаснення програмного забезпечення. Задля посилення науково-методичного потенціалу та методичних компетентностей, підвищення професійної мотивації, сприяння кваліфікаційному зростанню педагогів-позашкільників, забезпечення якості надання позашкільних освітніх послуг використовують методичні кейси. Розглянуто поняття методичного кейсу до навчальної програми з позашкільної освіти як практико-орієнтованого методичного продукту на допомогу педагогам у реалізації навчальних програм з позашкільної освіти, розроблених педагогами ЦТ «Шевченківець». Сучасний розвиток суспільства, стрімкі зміни в усіх сферах життя зумовлюють трансформацію всіх рівнів освіти. Це вимагає від позашкільної освіти постійного оновлення змісту, структури, методів і форм освітнього процесу та систематизації й осучаснення програмного забезпечення. Постає потреба у формуванні нового змісту освіти, розробленні й реалізації нових технологій навчання, впровадженні нових програм з позашкільної освіти, вдосконаленні науково-методичного потенціалу та методичних компетентностей педагогів, створенні умов для залучення їх до інноваційної діяльності, підвищенні професійної мотивації, сприянні кваліфікаційному зростанню, навчанню продовж життя. Сучасний педагог, а саме педагог-позашкільник, має прийняти на себе відповідальність за результати своєї інноваційної діяльності в певній галузі. Дослідник В. Е. Меламуд зазначає, що сучасний педагог має бути готовим до розроблення і використання інформаційно-освітніх продуктів; забезпечення технічної, методичної, освітньої та правової бази інформаційно-освітнього простору. Досягнення останнього десятиліття в галузі створення і розвитку принципово нових педагогічних технологій освітньої інформаційної взаємодії з використанням засобів інформаційних та комунікаційних технологій дозволяють прогнозувати реалізацію принципово нових видів інформаційної взаємодії між учнями, учителями, студентами і викладачами та засобами інформатизації комунікації. Сучасний педагог-позашкільник має володіти певними спеціальними професійними компетентностями, серед яких особливу роль виконує методична компетентність – володіння навичками створення методичних розробок, навчальних програм, вибору посібників та навчальних програм, що використовують в освітньому процесі, аналізувати й оцінювати кращі педагогічні досягнення в галузі методики викладання; застосовувати новітні засоби й технології; здійснювати моніторинг результативності участі вихованців у заходах різних рівнів; поширювати власний досвід; засвоювати методичні і педагогічні ідеї, підходи до освітнього процесу в сучасних особистісно орієнтованих, розвивальних, креативних технологіях, володіти різними методами і формами організації навчання (семінари, колоквіуми, диспути, рольові ігри, керовані дослідження, різноманітні проекти, тощо). Методичний кейс сприяє здійсненню не тільки традиційного, а й дистанційного навчання здобувачів освіти. У сучасних умовах все більш затребуваними стають вміння педагога працювати дистанційно. Сьогодні він може виконувати роль тьютора, ментора, допомагає вихованцю засвоїти навчальну програму. Саме тому актуальним для позашкільної освіти є впровадження цифрових методичних кейсів як ефективних інструментів супроводу освітнього процесу. Методичні кейси містять необхідні нормативні, методичні, психолого-педагогічні та інформаційно-аналітичні матеріали, що дозволяє забезпечити реалізацію впровадження сучасних навчальних програм з позашкільної освіти, їх методичний супровід та сприяє модернізації змісту позашкільної освіти. Інформаційно-освітній простір закладу освіти забезпечує освітню діяльність і надає можливість підвищення професійного рівня педагогів. Оскільки зростає використання інформаційно-комп'ютерних технологій в організації і проведенні освітнього процесу, постає потреба у створенні банку педагогічної інформації, формуванні програмно-методичного фонду, фонду методичних матеріалів тощо. У сучасних умовах виникає необхідність запровадження авторських програм, розроблених самими педагогами-позашкільниками на основі власної методичної концепції, спрямованих на оновлення змісту позашкільної освіти і одержання вагомих результатів. У зв'язку з цим актуалізується значення методичного кейсу. Навчально-методичний кейс, який містить основні методики та технології, розробки практичних занять, поради щодо підготовки до них та інструкції з самостійної та індивідуальної роботи, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю, є вагомою допомогою педагогам-позашкільникам у реалізації навчальних програм за основними напрямами позашкільної освіти.
Худар С. М. Основні моделі впливу соціальної реклами на процеси державного управління // Інвестиції: Практика та досвід, 2019. -№ 11. - С. 128-132. Анотація: проаналізовано основні моделі впливу соціальної реклами на процеси державного управління. Соціальна реклама формує певний дискурс у суспільстві навколо певних соціальних проблем, які формують певну комунікативну ситуацію, основними суб'єктами розгортання якої виступають представники різних груп громадськості, органи державної влади, комерційні та недержавні структури, благодійні фонди. В результаті цього, соціальна реклама утворюючи певну комунікативну ситуацію приводить до творення певних соціальних подій, які характеризують процес вирішення соціальних проблем у суспільстві. Такі події передусім відображають певні соціокультурні умови комунікативної взаємодії суспільства та органів державної влади. Відтак соціальна реклама, яка, з одного боку, є відображенням соціального контексту комунікації, а з іншого – вона виступає інструментом продукування певних соціальних подій. В цьому відношенні вона є складним комунікативним явищем, яке є уособленням екстралінгвістичних факторів (знань, думок, цільових переконань та установок), необхідних для ідентифікації та розуміння певних соціальних проблем. Засоби соціальної реклами класифікуються залежно від: впливу на органи чуття (зорові, звукові, зорово-звукові); ставлення носія рекламної інформації до об'єкту, що рекламується: демонстраційні (коли безпосередньо рекламується об'єкт); візуальні та вербальні (коли зображується та описується об'єкт); змішані. Розроблення моделі впливу соціальної реклами як форми публічної комунікації на процеси державного управління включає врахування специфіки її "мовнолінгвістичного каскаду". Під ним ми розуміємо певний герменевтичний параметр загальновизнаного та загально зрозумілого мовлення, відповідно до якого формується текст соціального рекламування. В даному відношенні «лінгвомовний каскад» задає певну картину соціальних проблем, відповідно до якої здійснюється емоційний вплив на адресата соціальної реклами та обираються засоби його схилення до певних дій. Аби соціальна реклама мала структурний вплив та відігравала певну функціональну роль у забезпеченні ефективності державного управління вона повинна мати відповідний рівень ідеологічної обумовленості при відборі тих чи інших лексичних форм, які задають комунікативну стратегію і тактику її реалізації. Таким чином, здійснений нами аналіз основних моделей впливу соціальної реклами на процеси державного управління дозволив ідентифікувати основні засоби (конкретність ключових понять, образність ключових слів, конкретність та образність якостей того предмета, відсутність мовного негативізму про який йде мова у звернені), які слугують презентації рекламної інформації та забезпечують її бажаний ефект на підставі цього розроблено «мовнолінгвістичний каскад», як герменевтичний параметр загальновизнаного та загальнозрозумілого мовлення, відповідно до якого формується текст соціального рекламування, який задає певну картину соціальних проблем, відповідно до якої здійснюється емоційний вплив на адресата соціальної реклами та обираються засоби його схилення до певних дій. Доведено, що розроблення моделей соціальної реклами завжди враховує певні стереотипи суспільної свідомості, які формуються під впливом соціальних умов та попереднього історичного досвіду суспільства. Це ставить питання про доцільність аналізу міжнародного досвіду впливу соціальної реклами на процеси державного управління та його імплементацію у вітчизняну практику, що й виступатиме предметом спеціального аналізу в межах наступного параграфу.
Іванова, Ірина Шевченкове слово в українській рекламній творчості // Дивослово, 2014. -№10. - С. 43-46. Анотація: присвячено проблемам залучення і розвитку сучасних маркетингових технологій в українській рекламі, а також історії використання поезій та образу Т. Шевченка для створення ефективного рекламного повідомлення. Подано характеристику провідних напрямів та особливостей застосування мовотворчості й особистості Т. Шевченка. Невід’ємною ознакою сучасного українського суспільства є реклама. Рекламна творчість заслуговує на особливу увагу дослідників багатьох галузей знань, зокрема культурологів, філософів, економістів, істориків, філологів тощо. Складність і соціальна детермінованість самого явища реклами зумовлює вивчення цього феномену з різних науково-дослідницьких позицій. Реклама як форма мовленнєвої комунікації має на меті сприяти популяризації продуктів і послуг через інформування громадськості про них, спонукати споживача бути лояльним до рекламованих об’єктів. Відповідно твориться рекламний дискурс, у межах якого повідомлення має поширити певну ідею та переконати у щирості висловленого. Рекламний дискурс може бути реалізований на вербальному рівні та відповідно до комунікативної настанови залучати слово як ефективний засіб передавання повідомлення. Успішність - основний показник вдалої рекламної діяльності - у сучасних умовах не можлива без використання досягнень та інструментарію лінгвістики. Тому вербальний рівень реалізації рекламного дискурсу залишається важливою темою для мовознавців. Ефективність рекламної комунікації багато в чому залежить від того, хто презентує комунікатора, з чиїх вуст звучить рекламне повідомлення. Така людина з позицій лінгвістичної прагматики є посередником (комунікантом) або модератором рекламної комунікації. Це - конкретна особистість чи вигаданий образ, відома і знакова для аудиторії постать. Такою постаттю для української рекламної галузі є Т. Шевченко, адже його поетична та художня творчість - понадчасова, вона завше актуальна. Дослідження Шевченкової спадщини, його життєпису має багату історію. Шевченкознавство як окрема галузь вітчизняної науки починалося у працях І.Франка, Лесі Українки, В. Щурата, С. Єфремова, М. Євшана, О. Грушевського, В. Винниченка, М. Рильського. Предметом багаторічних досліджень є мова Кобзаревих творів, їхня мистецька цінність і роль в історії мистецтва та української літературної мови. Соціальна реклама є комунікативним феноменом, завдання якого полягає в тому, аби пропагувати, поширювати, декларувати соціальні, національні, культурні цінності. Її творці прагнуть створити умови для комфортного співжиття всього суспільства. Комерційна реклама спрямована на отримання матеріального зиску, прибутку від продажів продукту або послуг. Це широкий рекламний спектр товарів масового вжитку та послуг, а також торговельних організацій. Шевченків образ в українській рекламі використовують у комерційній та некомерційній рекламі надзвичайно різноманітно. Поетичну творчість Т. Шевченка залучають, по-перше, як ілюстрацію або інтенцію до реалізації рекламного повідомлення, рекламної ідеї. Політичний плакат «К топору зовите Русь!», датований 1960 р., ілюструє ідею єдності народів через поєднання національних авторитетів у клішованих плакатних образах. Однак сучасникові може видатися дивним союз російських літературних критиків та українського митця. Це штучна ідея, виражена штучним чином. У соціальній рекламі радянської України показовим є текст марки, надрукованої до сторіччя від дня народження Т. Шевченка (1961): І мене в сім’ї великій, в сім'ї вольній, новій не забудьте пом'янути незлим тихим словом. Т. Шевченко. «Кобзар». У мирний час заклики інші, та світосприйняття незмінне. Ідеальний світ означений епітетами вольній, новій, великій, незлим, тихим, адже тільки у вільній і новій родині запанують спокій та добро. Композиція та розташування мікротем процитованого тексту - показові приклади ефективної мовної маніпуляції, адже тут автор використав послідовність: факти - загальновідомі та загальноприйняті твердження - власні агітаційні настанови. Комунікативною метою такого рекламного тексту є формування потрібного рекламного образу. Структура тексту саме й визначається певною дуалістичною мовно-культурною феноменальністю. Це використання еталона, символічного образу. Рекламний текст такого типу є мовною грою, однією з соціокультурно маркованих традицій агітаційного мовного етикету. Сучасні дослідження рекламного тексту розглядають проблему вироблення алгоритмів і моделей творення ефективного рекламного повідомлення. Досліджуваний дискурс належить до сфери діяльності соціуму, пов’язаної з естетикою, економікою, мораллю, комерційною діяльністю тощо. Його вербальний рівень має бути творчим, адже використовується для конструювання яскравого художнього образу, потрібної настанови, еталона. Поетичні візії Т. Шевченка, його слова є благодатним матеріалом для української реклами, оскільки вони були і залишаються знаковими у просторі національної культури, естетики, народної традиції, а відтак ефективними в рекламному повідомленні масового характеру.
Дударьов В. В. PR у закладах соціального захисту населення: постановка проблеми // Грані, 2015. -№3. - С. 79-83. Анотація: визначення можливостей реалізації PR-технологій і функціонування служб по зв’язках із громадськістю в закладах соціального захисту населення. Паблік рілейшнз – це адресне управління станом громадської думки у певній сфері для презентації інтересів організації, створення її позитивного іміджу. Метою PR є формування ефективної системи зв’язків соціального суб’єкта з громадськістю на основі оптимізації його взаємодії з цільовими групами громадськості. Заклади соціального захисту населення не можуть ігнорувати паблік рілейшнз, розуміючи його вплив на ефективність їхньої діяльності. У цьому зв’язку робота із громадськістю повинна займати важливе місце в маркетингу соціальних послуг. Основними напрямами підвищення ефективності PR у закладах соціального захисту і соціального обслуговування населення є: вдосконалення нормативно-правової бази; врегулювання фінансування PR-діяльності в закладах соціального захисту населення; кадрове забезпечення паблік рілейшнз (підготовка кваліфікованих спеціалістів на рівні вищого навчального закладу); підвищення ефективності соціальної реклами як PR-технології в системі соціального захисту населення. Таким чином, ефективний PR, зокрема з використанням комунікаційних можливостей соціальної реклами, дозволить популяризувати соціальні програми і послуги соціальних служб і організацій, розширювати контакти з громадськістю і аналогічними організаціями, успішно виконувати соціальні замовлення і проекти, здійснювати освіту населення, надання інформації про соціальні проблеми тощо. Утвердження в суспільстві атмосфери взаєморозуміння, взаємодовіри, взаємовигідного співробітництва є основою його стабільності і прогресу. Для цього громадяни повинні бути всебічно поінформованими про різні аспекти його життя, проблеми і перспективи, бути включеними в обговорення актуальних питань, вироблення рішень. Така соціальна практика започаткувалася і набула поширення з розвитком ринкової економіки, громадянського суспільства і його інститутів. Головна її стратегія полягає в налагодженні на основі використання соціально-технологічних та інформаційно-психологічних засобів, інструментів формування громадської думки взаємо-вигідних діалогічних комунікацій, створення в суспільстві атмосфери довіри, конструктивної взаємодії, розвитку соціального партнерства. Діяльність щодо соціального захисту населення є обов’язковою складовою будь-якої сучасної держави, тим більше держав, які визнали себе соціальними. Взагалі, соціально-захисна діяльність охоплює сферу матеріального забезпечення і надання соціальних послуг вразливим верствам населення. Безумовно, на сьогодні існує багато визначень поняття «соціальний захист», які певною мірою відображають його сутність. Так, соціальний захист В. Скуратівський та О. Палій трактують як «комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на захист добробуту кожного члена суспільства в конкретних економічних умовах». Особливої уваги сьогодні набуває поширення інформаційно-комунікаційних технологій в діяльності закладів соціального захисту і соціального обслуговування населення. Паблік-рілейшнз – це адресне управління станом громадської думки у певній сфері для презентації інтересів організації, створення її позитивного іміджу. Метою PR є формування ефективної системи зв’язків соціального суб’єкта з громадськістю на основі оптимізації його взаємодії з цільовими групами громадськості. Розвиток PR як інституту пов’язаний з переходом від простих моделей організації зв’язків із громадськістю, якими є прес-посередництво, інформаційна, де комунікаційні процеси спрямовані переважно від владного керівництва до громадськості, до інформаційно-комунікативних моделей, що перетворюють паблік рілейшнз на складову стратегічного соціального управління. Завдяки такій прогресивній динаміці закладаються фундаментальні засади, що визначають сутність сучасного інституту паблік рілейшнз. До таких основ належать принципи демократії, альтенативності, громадянського консенсусу і технологічності. Провідною PR-технологією в системі закладів соціального захисту населення є соціальна реклама – інформація з питань здорового способу життя, охорони здоров’я, екології, збереження енергоресурсів, профілактики правопорушень, соціального захисту та безпеки населення, яка не має комерційного характеру і спрямована на дітей, підлітків, молодь, жінок, різні категорії сімей. Таким чином, здійснення PR у соціальній сфері означає не просто формування позитивного іміджу тієї або іншої організації (соціальної служби), зв’язки з громадськістю сприяють підвищенню ефективності роботи всієї сфери надання соціальних послуг, впровадженню форм самодопомоги і проведенню профілактичних заходів серед соціально-вразливих верств населення і суспільства в цілому. Основними напрямами підвищення ефективності PR у закладах соціального захисту і соціального обслуговування населення є: вдосконалення нормативно-правової бази; врегулювання фінансування PR-діяльності в закладах соціального захисту населення; кадрове забезпечення паблік рілейшнз (підготовка кваліфікованих спеціалістів на рівні вищого навчального закладу); підвищення ефективності соціальної реклами як PR-технології в системі соціального захисту населення. |
