Студенту на замітку: Маркетинг. Реферат: Маркетинг соціальних послуг


Винахідництво
Економіка
   Аудит
   Бухгалтерський облік
   Економіка підприємства

   Соціальне забезпечення
   Історія економіки

   Контроль і ревізія
   Корпоративне управління
   Логістика

   Маркетинг
   Менеджмент
   Страхування

   Управління економікою
   Фінанси
   Цінні папери
Екологія
Етика. Естетика

Інформаційні технології
Історія
   Всесвітня історія
   Історія України
Культурологія
   Культура, мистецтво, суспільство
   Культурне співробітництво
   Менеджмент в галузі культури
   Оперне, балетне мистецтво України
   Сучасна українська музика
   Українська книга
   Українське кіно
Мистецтво
Мовознавство
Педагогіка
Право
   Авторське право

   Адміністративне право
   Господарське право
   Екологічне право
   Інтелектуальна власність
   Конституційне право
   Кримінально-процесуальне право
   Кримінальне право
   Кримінологія, криміналістика
   Митне право
   Міжнародне право

   Правоохоронна діяльність
   Сімейне право
   Соціальне право
   Фінансове право
   Цивільне право
   Цивільне процесуальне право
Політика. Державне управління

Психологія

   Екстремальна психологія
   Загальна психологія
   Організаційна психологія
   Психологія конфлікта
   Психологія особистості
   Педагогічна психологія

   Психологія спілкування
   Психологія спорту

   Психологія творчості
   Юридична психологія
Сільське господарство
Філософія
Матеріал для написання реферату
 

Маркетинг соціальних послуг

Маркетинг соціальних послуг (services marketing) – вид маркетингу, в якому в якості продукту виступає послуга. Маркетинг соціальних послуг використовує державний некомерційний сектор (лікарні, школи, пошта), приватний некомерційний сектор (авіакомпанії, банки, готелі, юридичні фірми). Реалізуючи маркетинг соціальних послуг, підприємства чи установи вирішують три головні маркетингові задачі: створюють послуги, які перевищують послуги конкурентів у напрямі новизни, сервісу, доступності цін; забезпечують високу якість послуги; забезпечують максимальний рівень продуктивності.

 

Костинець, Юлія Володимирівна Стратегічні напрямки розвитку ринку послуг в умовах ризиків цифрової трансформації // Актуальні проблеми економіки, 2020/1. -№ 6. -  С. 43-50.

Анотація: Розглядаються питання розвитку та забезпечення безпеки ринку послуг в умовах цифрової трансформації. Визначено основні ризики цифрової трансформації. Встановлено основні етапи розроблення та реалізації стратегії розвитку ринку послуг в Україні. Узагальнено адаптаційні стратегії держави для забезпечення зайнятості населення в умовах цифрової трансформації. Зроблено висновки про необхідність розвиненої нормативно-правової бази та стратегії розвитку економіки, що базується на цифрових технологіях.

Держава повинна забезпечити сприятливі умови для цифровізації і створити можливості для їх реалізації. А оскільки явище цифровізації є сучасним трендом в суспільному житті, то існують об’єктивні передумови для її втілення на державному та галузевому рівнях, а також на рівнях окремих домогосподарств і громадян.

 В сучасному світі слушно відзначається, що для активного процесу цифрової трансформації необхідним є забезпечення на державному рівні створення та/або вдосконалення необхідної нормативно-правової бази, участь держави в електронній взаємодії з усіма суб’єктами, забезпечення одночасної цифровізації всього суспільства, яка передбачає проникнення цифрових відносин на всі рівні взаємодії її учасників – від особистих до державних. При цьому часткова, несистемна діджиталізація окремих сфер економіки та суспільного життя – державних послуг, державних закупівель, медицини, фінансів, освіти, рітейлу тощо за наявності значної частки низькотехнологічних галузей та імпортозалежної виробничої та відтворювальної системи у країні не може здійснити істотного оздоровлюючого впливу на економіку, та, відповідно, не забезпечить суттєвого економічного ефекту, порівняно з тим ефектом, який би мало фундаментальне перетворення галузей під впливом елементів Індустрії 4.0. Тому для України наразі є актуальним перегляд стратегічних пріоритетів, переоцінки своєї промислової політики та усвідомлення нових викликів з метою подолання наростаючого відставання у промисловій сфері, які у світлі незворотних процесів трансформації в рамках Індустрії 4.0 можуть чинити прямий вплив на ефективність цифрової економіки і створити непереборні розриви в конкурентоспроможності створюваних продуктів і послуг в Україні і світі.

При цьому сучасні фахівці відзначають існування низки проблем, які необхідно усунути інструментами державної політики:

- відсутність задекларованих механізмів для розрахунків в електронному вигляді;

- законодавчо не врегульована діяльність більшості суб’єктів електронної торгівлі (крім сфери маркетингу та угод з використанням оферти);

- не врегульовано питання використання електронних довірчих послуг як складової електронної торгівлі;

- немає єдиної системи захисту і регулятора прав споживачів у сфері електронної торгівлі;

- відсутність інституційних механізмів для створення дієвої системи захисту персональних даних у цій сфері. В Україні відсутня національна «дорожня карта» для створення гармонізованих систем електронної торгівлі між країнами відповідно до норм ЄС. При цьому питання гармонізації нормативно-правової бази у сфері електронної комерції, митного оформлення та електронної логістики з відповідними нормативно-правовими актами ЄС залишається відкритим, тому що наразі існують ряд прогалин у цьому напрямі. Усі ці фактори ставлять під сумнів своєчасне впровадження пілотних систем – транскордонної системи електронної торгівлі та системи для функціонування цифрового транспортного коридору між Балтійським і Чорним морями. Проте держава виконує вирішальну роль в забезпеченні нормативно-законодавчої бази, формуванні структури ринку, регулюванні цін і якості мереж і, при необхідності, стимулюванні попиту.

Для досягнення цілей в новій економіці уряди розробляють наступні програми: політичне і нормативно-правове поле; інфраструктурне середовище; інвестиції в людський капітал; електронна взаємодія держави і бізнесу (G2B); підтримка електронного підприємництва. Електронною економічною діяльністю називають сукупність процесів, спрямованих на виробництво та перерозподіл товарів/послуг в інформаційному просторі з використанням сучасних ІКТ. Інтелектуальна власність як особлива форма власності результату творчої діяльності людини, її інтелектуальної праці є одним з головних чинників, що стимулюють винахідництво, але ще більшу важливість вона набуває в умовах інформаційної економіки.

В умовах швидкої цифрової трансформації економіки дуже складно створити умови, які гарантовано сприятимуть виникненню нових робочих місць у довгостроковій перспективі. Компанії можуть підтримувати робочі місця настільки, наскільки їх субсидіюють, але можуть відмовлятися від них на користь більш ефективних рішень, коли субсидії закінчуються. Можливим рішенням буде поєднання політики підтримки тих галузей, де робот чи штучний інтелект не зможе замінити людину, та зміни підходів до концепції робочого місця, коли замість рутинної роботи людина на робочому місці матиме змогу реалізувати свій творчий потенціал, що відповідає основним трендам інформаційного мережевого суспільства, проте вдається дещо утопічним в умовах сучасного економічно розшарованого світу.

Таким чином, враховуючи глобальні тенденції розвитку технологій, Україна повинна оперативно адаптуватися до нових стандартів та впроваджувати інноваційні рішення задля економічного розвитку. Цифровізація економіки, з одного боку, є запорукою економічного успіху, з іншого – його рушійною силою, враховуючи обґрунтоване концептуальне розуміння сутності цифрової економіки. Зростання якості та рівня інноваційності вітчизняних товарів й послуг повинно забезпечити не лише стійке економічне зростання, але й конкурентні переваги при подальшій інтеграції у ЄС. При цьому зростає потреба у науково-технологічних дослідженнях, формування певної ділової («цифрової») культури, імплементації ідей розумних міст в Україні на основі розвитку територіальних громад й появи там нових ініціатив і пропозицій інноваційних рішень. Реалізація цих та інших пріоритетів сприятиме структурній перебудові та цифровізації галузей національної економіки, підвищенню доступності та зручності користування відповідними послугами і продуктами, рівень інноваційності яких перманентно зростатиме. Також у підсумку варто зазначити, що «сучасний бізнес і організації традиційної економіки повинні адресно долати опір змінам, опираючись на незалежні науково-технологічних досліджень, маючи це як культурний цифровий імператив, щоб бути успішними в моделі цифрової трансформації і ставлячи перед собою завдання стати цифровим лідером. Країна не може бути успішною в розвитку цифрової економіки за відсутності необхідної нормативно-правової бази, стратегії розвитку економіки, що базується на цифрових технологіях. Але не менш важливим є формування професійних навичок, сприяння навчанню протягом усього життя».

Как грамотно продвигать компанию в соцсетях: шпаргалка для маркетолога  // Маркетинг в Україні, 2020. -№ 6. -  С. 32-33

Аннотация:  По статистике, 4,66 млрд человек ежедневно активно пользуются интернетом. Это, на секундочку, 60 % населения Земли. В среднем, пользователи проводят в онлайне 7 часов в день. Отсюда и признание SММ самым эффективным методом продвижения товаров и услуг.

Главное – правильно выбрать социальную сеть и грамотно внедрять маркетинговые приемы. Какие именно – далее в материале.

Успех продвижения товара, услуги или бренда во многом зависит от правильно выбранной соцсети, в которую инвестируются время, деньги и силы компании. Рассмотрим самые популярные: Facebook, Instagram, Telegram, YouTube.

Самые эффективные методы продвижения

В сущности, SММ – это несколько инструментов, конечная цель которых - увеличение спроса на конкретный товар или услугу.

Помимо платной рекламы и взаимодействия с лидерами мнений, есть и рутинные методы:

•        рассылка (не путать со спамом)

В отличие от него, рассылку люди получают добровольно. Это личные сообщения с информацией об акциях, скидках, розыгрышах. Иногда подключаются тесты или опросы;

•        конкурсы.

Каждый человек всегда хочет что-то выиграть. Но есть и негативный момент: 20-30 % привлеченной аудитории покидают проект сразу после оглашения результатов.

Помните о персональном веб-сайте, куда ваш потенциальный клиент перейдет впоследствии. Он должен быть наполнен интересным контентом.

Детальное описание бизнеса, уникальные изображения и видео, полезные блоги – все это поможет другим инструментам SММ.


Агарков, Олег Анатолійович Соціально-політичний маркетинг у контексті надання соціальних послуг: взаємодія держави, приватного сектора і громадянського суспільства // Грані, 2012. -2. -  С. 124-128.

Анотація: Розглянуто особливості застосування соціально-політичного маркетингу в наданні соціальних послуг як напряму реалізації моделі соціальної політики. Представлено результати соціологічного опитування працівників соціальної сфери і державного управління щодо оцінки можливості участі в наданні соціальних послуг держави, бізнес-структур (приватного сектора в соціальній сфері) і інституцій громадянського суспільства.

Метою даного дослідження є визначення можливостей застосування маркетингового підходу в соціальній політиці, зокрема в наданні соціальних послуг, і виявлення ставлення соціальних працівників до участі в соціальному обслуговуванні як держави, так і приватного сектора і некомерційних організацій.

Соціально-політичний маркетинг як один з перспективних і практичних напрямків може сприяти оптимізації, раціоналізації, підвищенню ефективності діяльності соціально-політичних інституцій завдяки впровадженню маркетингових методів і процедур в управлінську практику.

Соціальна політика полісуб’єктна: не тільки держава є суб’єктом соціальної політики. Окрім держави, існує низка недержавних суб’єктів соціальної політики. У демократичному суспільстві соціальна політика становить сумісну функцію демократичної держави і недержавних суб’єктів громадянського суспільства. Суб’єктами соціальної політики є: державні установи; органи місцевого самоврядування; позабюджетні фонди – суспільні, релігійні, доброчинні; недержавні об’єднання, комерційні структури та бізнес; профспілки, громадяни. Отже, можемо говорити про те, що суб’єктом соціальної політики є як держава, так і громадянське суспільство. Навіть більше, саме це дає нам один з аспектів соціальної держави: розвинене громадянське суспільство, яке бере активну участь у житті суспільства.

В Україні надання соціальних послуг регулюється Законом України «Про соціальні послуги».  

Відповідно до цього закону можуть надаватися такі види соціальних послуг: соціально-побутові, психологічні, соціально-педагогічні, соціально-медичні, соціально-економічні, юридичні послуги з працевлаштування, послуги з професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями, інформаційні та інші. Сфера надання соціальних послуг заснована на використанні та розвитку всіх форм власності і складається з державного та недержавного секторів. До державного сектора входять суб’єкти, що надають соціальні послуги і знаходяться в державній власності, управління якими здійснюється центральними органами виконавчої влади. Комунальний сектор включає установи та заклади комунальної власності, які надають соціальні послуги і знаходяться в підпорядкуванні органів місцевого самоврядування. Управління державним та комунальним секторами здійснюється відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Соціально-політичний маркетинг є управлінською технологією в соціальній сфері, стратегічною метою якої є впровадження в суспільстві певної моделі соціальної політики. Саме спрямованість соціальної політики, її пріоритети визначають стратегію соціально-політичного маркетингу.

Соціально-політичний маркетинг як технологія управління в контексті надання соціальних послуг набуває особливого значення і актуальності в умовах викликів глобалізації.


Залізнюк, Вікторія Петрівна Механізми інтернет-маркетингу для супроводження публічного управління // Формування ринкових відносин в Україні, 2020. -№ 10. -  С. 47-61.

Анотація: Обгрунтовано застосування принципів інтернет-маркетингу в структурах влади, громадських установах як на місцевому так і на державному рівні  в публічному управлінні в Україні.

Осмислення ролі і місця Інтернету в суспільному житті найбільше активізувалося в останнє десятиліття. Всесвітня мережа вже давно вийшла за межі звичайного студентського інформативного засобу комунікацій, як колись була створена. Інтернет мережі, інформаційні додатки, соціальні мережі стали вже повсякденними для пересічного громадянина. При цьому віковий ценз у користувача значно розширюється в напрямку все більшого охоплення людей похилого віку, які раз спробувавши можливості, які надає їм Інтернет, одразу розуміють всі переваги цифровізації. Це і комунікативна складова, і спрощена система спілкування з торговими мережами, і звичайно співвідносити з публічними органами управління. За останні десятиліття відпрацювалися і механізми комунікативної цифрової системи. Вони постійно в розвитку, але певні тенденції вже можна простежити. А відтак і вибудувати систему правильного комунікування, та досягнення головної мети - доведення інформації. Не варто вважати, що доступ до неї, який забезпечує Інтернет, одразу гарантує її споживання.

Інтернет-комунікації можуть набувати різних форм, починаючи від всесвітньо відомих інформаційних веб-сайтів, що організовані професійними інформагентствами, і завершуючи особистим листуванням двох людей.

«Як зробити бізнес в Інтернет» рекомендує дотримуватись таких основних принципів:

1.      вивчати та аналізувати Інтернет як засіб реалізації маркетингу;

2.      першочергово визначати свої цілі в Інтернет-маркетингу, щоб вони відповідали іншим маркетинговим зусиллям;

3.      досліджувати та визначати цільову аудиторію підприємства;

4.      визначити, як конкретно потенційні клієнти підприємства реагують на його пропозиції;

5.      визначити, у чому полягають переваги конкурентів підприємства;

6.      з’ясовувати, які найважливіші якості товару чи послуги найточніше відбивають переваги компанії;

7.      правильно обирати «зброю» (інструменти Інтернет);

8.      вирішувати, за допомогою якої інформації (для посередників і клієнтів) і яких механізмів (просування) буде реалізований пункт 4;

9.      перетворювати інформацію в електронний формат і подати її в Інтернет;

10.    знаходити шляхи просування електронної адреси підприємства, просування його Web- сторінки і просування його товарів;

11.    необхідно прислухатися до своїх клієнтів і робити відповідні висновки.

Розроблення маркетингової стратегії. Основне її призначення – взаємоузгодження маркетингових цілей фірми з її можливостями, вимогами споживачів, використання слабких позицій конкурентів та власних конкурентних переваг. Стратегія дає змогу: змінити реактивну поведінку фірми на проактивну; координувати основні сфери діяльності, націлюючи їх на задоволення потреб споживачів за максимізації прибутку; надання чіткого кількісного та якісного характеру діяльності фірми та можливості зосередитись на найперспективніших напрямках розвитку, зазначає Ален Д.

Медійна реклама (банерна) реклама – це текстово-графічні матеріали, розміщені на рекламних майданчиках корпоративного сайту або сайту-партнера. За багатьма ознаками аналогічна рекламі в друкованих ЗМІ. Однак, наявність у баннера гіперпосилання і можливість анімованого зображення значно розширюють можливості впливу медійної реклами на адресата. Дещо відрізняються контекстна реклама. Принцип її розміщення такий, що реклама орієнтується на зміст Інтернет-сторінки вручну.

Сьогодні основою успішного просування сайту є грамотна SEO оптимізація його вмісту. Важливим аспектом SEO оптимізації є наповнення сайту тематичним контентом, оптимізованим під вимоги пошукових систем.

Переваги просування товарів та послуг за допомогою соціальних мереж: універсальність, великий таргетинг, значні можливості безкоштовного просування методом створення офіційних сторінок організацій, заходів, можливість встановлення тісного «зворотного зв’язку» з потенційними клієнтами. Найбільшими перевагами просування товару чи послуги дослідники вважають можливості соціальних мереж. Важливими тут є збір інформації про клієнтів та надання можливості клієнтам обмінятись враженнями про товар чи промоцію на сайті підприємства чи в Інтернет-блозі. Дієвим інструментом просування є текстові повідомлення (SMS). Приблизно 90 % користувачів відкривають отримане повідомлення одразу, а 95 % користувачів – у перші 15 хв. SMS дає можливість спілкуватись один з одним і надати актуальну й персоналізовану інформацію конкретній аудиторії. Twitter, Facebook, з іншого боку, демонструють спілкування «один на безліч», і в такий спосіб охоплюють широку аудиторію. Вони повинні працювати у тандемі з покращеним позиціюванням і SMS-маркетингом.

Просування (або маркетингові комунікації) може застосовуватися щодо будь-яких соціальних послуг, хоча б тому, що це є вельми ефективним шляхом передачі й отримання інформації. У цьому сенсі просування застосовується для інформування споживачів про доступність або можливість отримання послуг, для повідомлення про зміни, що стосуються окремих послуг, і розповсюдження важливих соціальних ідей.

 З огляду на такі перспективи розширення публічного управління через Інтернет зовсім скоро охопить всі сторони життя. І механізми які будуть використовуватися для цього чітко відпрацьовані в маркетинговій сфері, бо бізнес набагато швидше адаптує і відпрацьовує новітні технології. Принципи Інтернет-маркетингу – а саме комунікація між public service і громадянином є головною базою, яка дозволить не тільки споживати послуги які надає держава, але і брати активну участь у формуванні державної політики, перш за все внутрішньої політики. Засади Інтернет-маркетингу дозволяють не тільки чітко відпрацьовувати постійну поточну роботу у відносинах з громадянами, але і швидко та системно реагувати на нові запити та корегувати існуючи системи управління. Інтернет-мережа дає можливість вивірено готувати опрацьовувати і дослухатися до потреб громадян, систематизуючи запити суспільства. В період просування нових рішень, інтернет комунікація дозволяє заручитися підтримкою суспільства. Але так само всеохопний Інтернет має і свої ризики, що змушує дуже відповідально ставитися до публічного управління з допомогою цифрових механізмів, і зважати, що цей ресурс відкритий як для позитиву, так і негативу.


Агарков О. А. Соціальне обслуговування як один із напрямків реалізації соціально-державного маркетингу // Грані, 2010. -4. -  С. 102-105.

Анотація: Визначено поняття соціальне обслуговування, уточнено критерії доступності соціальних послуг, виявляються технології соціально-державного маркетингу в сфері соціального обслуговування населення.

У світовій практиці існують різні форми соціального забезпечення, що реалізовується як державними, так і громадськими структурами. Від того, наскільки соціальне забезпечення ефективне, залежить соціальне благополуччя країни, рівень життя громадян, що проживають у ній. Ефективність соціального забезпечення залежить від застосування відповідного інструментарію в якості якого виступає соціально-державний маркетинг.

Виходячи з мети дослідження, можна сформулювати наступні завдання: визначити поняття соціальне обслуговування, уточнити критерії доступності соціальних послуг, виявити технології соціально-державного маркетингу в сфері соціального обслуговування населення. Під соціально-державним маркетингом ми розуміємо технологію управлінської діяльності соціальних агентів, яка спрямована на задоволення потреб та узгодження інтересів різних прошарків суспільства за допомогою обміну. Соціально-державний маркетинг спрямований на забезпечення ефективного надання якісних соціальних товарів/послуг у просторово-часовому континуумі відповідній аудиторії. Він виступає як соціальна технологія прогнозування соціально значущих проблем, регулювання соціального та державного ринку, функціонування на ньому різноманітних соціальних продуктів, його ефективність залежить від наявності необхідних комунікацій.

Складовими системи соціального обслуговування населення також є державні стандарти соціального обслуговування, механізми фінансування діяльності вищезгаданих установ. Соціальне обслуговування як напрямок реалізації соціально-державного маркетингу має передбачати надання соціальних послуг, у контексті їх наближення до потреб клієнтів та підвищення їх якості шляхом створення нових форм відносин і взаємодії між різними учасниками на всіх рівнях функціонування цієї системи.

Доступність послуг, які надаються установами соціального обслуговування, насамперед повинна визначатися наявністю достатньої кількості установ для реалізації прав громадян на державні гарантії. Послуги установ соціального обслуговування є доступними для населення за умови забезпеченості територій установами соціального обслуговування, що надають гарантований державою перелік послуг.

Технології виміру результативності надання соціального обслуговування й соціальних послуг. Метою розробки й застосування цих технологій є переорієнтація існуючої системи моніторингу в бюджетній сфері із процесу на результат, тобто позитивні зміни в одержанні допомоги й послуг.

Технології адміністрування надання соціального обслуговування в контексті соціальних послуг. Однією з розроблених технологій даного типу є модель надання соціального забезпечення за принципом «одне вікно». Ця технологія спрямована на підвищення доступності й зручності звернення населення за одержанням допомоги, а також на підвищення якості адміністрування, що має на увазі більш точний і комплексний облік одержувачів і видів надаваних їм допомоги, прискорення обробки документації й максимізація кількості клієнтів, що обслуговуються, скорочення дублюючих функцій, зниження кількості помилок.

До технологій соціально-державного маркетингу в сфері соціального обслуговування населення можна віднести технології надання споживчих субсидій, технології конкурсного замовлення й безконкурсного замовлення (завдання) на соціальне обслуговування, технології адресної результативно-орієнтованої соціальної допомоги незаможним, технології виміру результативності надання соціального обслуговування й соціальних послуг, технології адміністрування надання соціального обслуговування в контексті соціальних послуг, технологія розрахунку адміністративних витрат реалізації соціальних програм. В якості перспективних напрямків дослідження можна виділити наступне: соціальні програми, соціальна реклама як напрямки реалізації соціально-державного маркетингу.