Студенту на замітку: Агроекологія: теорія та практикум

1438183

Екологічна безпека- це такий стан навколишнього середовища, при якому унеможливлюється погіршення екології та виникнення небезпеки для здоров’я людей. Складовими елементами екологічної безпеки є:

• Екологічно чиста продукція – матеріали або продукти (харчового, технічного призначення), що не містять у собі шкідливих домішок у концентраціях, небезпечних для природного середовища, тварин та рослин і здоров’я людей. Надходження шкідливих речовин у навколишнє середовище при цьому має бути цілком виключене.
• Екологічно чисті ґрунти – це ті, які не містять шкідливих домішок у кількостях, що загрожують стану ґрунтової біоти і здоров’ю людини.
• Екологічно чисте виробництво – забезпечення такого рівня організації виробництва, при якому встановлюється відповідальність екологічним вимогам, нормам і нормативам. Близьким за значенням є поняття безвихідне виробництво, але в даному випадку мається на увазі не тільки виробничий процес, а всі стадії життєвого циклу товарів, включаючи транспортування, обмін і споживання, утилізацію відходів;

Екологічна експертиза – комплексний аналіз технологій, матеріалів, устаткування, техніки, проектів, прогнозів та іншої документації, який проводять висококваліфіковані спеціалісти та експерти з метою визначення відповідальності поданих матеріалів чинному законодавству, екологічним нормам. Поділяються на державну та громадську екологічну експертизу.

Відповідно до Національної програми охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів при виборі пріоритетів враховуватись такі основні критерії і чинники:

• погіршення стану здоров’я людей, що пов’язано з якістю навколишнього середовища і умовами життєдіяльності;
• зменшення продуктивності, зумовлене збитками або руйнуванням фізичного капіталу, деградацією природного середеовища;
• погіршення стану або загроза біосфері в цілому і, зокрема, болотам, лукам, озерам, водоймищам, рікам, прибережним і морським екосистемам, лісовим і гірським районам, біологічному різноманіттю живої природи;
• еколого-економічна ефективність природоохоронних заходів.

Пріоритети слід віддавати малозатратним, економічно вигідним заходам. До основних пріоритетів охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів належать:

• гарантування екологічної безпеки ядерних об’єктів і радіаційного захисту населення та навколишнього середовища;
• зведення до мінімуму шкідливого впливу наслідків катастрофи Чорнобильської АЄС;
• покращення екологічного стану басейну Дніпра та якості питної води;
• покращення екологічного стану у містах та промислових центрах Донецько - Дніпрвського регіону;
• відновлення екологічного стану річок і боліт Поліського регіону;
• запобігання забрудненню Чорного і Азовського морів;
• екологізація технологій у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві, на транспорті і в житлово-комунальному господарстві;
• формування раціональної системи природокористування й адекватна структурна перебудова виробничого потенціалу економіки.

Визначені пріоритети передбачають виконання таких завдань:

• зменшення до мінімуму рівня радіаційного забруднень;
• захист атмосферного повітря від забруднення;
• захист і збереження земельних ресурсів від забруднення, виснаження деградації і нераціонального використання;
• знешкодження, утилізація, захоронення промислових та побутових відходів;
• захист підземних вод від забруднення;
• зменшення державної системи моніторингу навколишнього середовища;
• створення єдиної системи екологічної безпеки і виховання та інші.

Національна програма охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів формується з окремих міждержавних, державних, галузевих, регіональних та місцевих програм, які спрямовуються на втілення визначених пріоритетів на відповідальних рівнях.