Бурхан Валентин Мусійович


Загальна історія краю
Природа краю
Етнографія
Міста і села краю
Краєзнавці
Імена в історії Придніпров'я
Література рідного краю
Рідний край у віршах і світлинах


Валентин Мусійович Бурхан

Валентин Мусійович Бурхан, поет (24 лютого 1937–29 червня 2003)


Валентин Мусійович Бурхан народився у м. Дніпродзержинську.

Після закінчення десятирічки в рідному місті, він вчився у Львівському медичному училищі. З 1957 по 1960 роки служив в армії, затим продовжив навчання. 1967 року закінчив Львівський медичний інститут і повернувся до Дніпродзержинська. Все життя пропрацював тут лікарем-стоматологом, довгий час був головним лікарем 1-ї міської стоматологічної поліклініки.

Був відзначений званням відмінника охорони здоров’я, орденом «Знак пошани», медалями та дипломами, одержав титул «Почесного громадянина» м. Дніпродзержинська.

Багато друкувався в обласній та республіканській пресі, згодом в обласному видавництві почали виходити його книжки поезій.
Валентин Бурхан вів активне життя, багато їздив, зустрічався з людьми.

Помер Валентин Мусійович 29 червня 2003 року в Парижі під час перебування там на медичному симпозіумі.

Література:

Твори Валентина Бурхана [36 Kb] (викачано: 2)

Тривожна радосте моя: Поезії.– Дніпропетровськ: Промінь, 1978.– 61 с.
Рясноцвіт любові: Поезії.– Дніпропетровськ: Промінь, 1980.– 70 с., іл.
Квіти мужності: Поезії.– Дніпропетровськ: Промінь, 1988.– 38 с.
Кохання окличний знак: Лірика.– Дніпропетровськ: Промінь, 1990.– 94 с.
Жага: поезії.– Дніпропетровськ: Поліграфіст, 1997.– 82 с.
Материзна: Вибрані поезії.– Дніпропетровськ : Поліграфіст, 1998.– 237с.
Місто долі моєї: Поезії / Валентин Мусійович Бурхан.– Дніпропетровськ: Поліграфіст, 2001.– 58 с.
Осіння брость: Поезії.– Дніпропетровськ: Поліграфіст, 2003.– 98 с.
Україна / В. Бурхан // Весняний цвіт. Збірник творів Дніпродзержинських поетів.– 2004.– С. 8–18.

* * *

...Довкруг шалениться епоха: [Вірші] / В. Бурхан // Зоря.– 1997.– 25 лют.
Доля: [Вірш про Дніпродзержинськ] / В. Бурхан // Знамя Дзержинки.– 2000.– 24 мая.
Поетичний гороскоп: [Вірші Валентина Бурхана. Рукопис книги «Осіння брость»] / В. Бурхан // Літературне Придніпров'я.– 2003.– № 1.– лют.– С. 2.

Про Валентина Бурхана

Степовичка Л. Побачити Париж і – померти // Слово про літературу та письменників Придніпров’я: Нариси та есеї.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2005.– С. 229–230.

* * *
Бурлаков С. У пошуках святих істин / С. Бурлаков // Зоря.– 1998.– 3 лют.
З ювілеєм?: [65 років поетові] / В. Бурхан // Знамя Дзержинки.– 2002.– 23 февр.
Крот В. «Я люблю вас, мої земляки!»: [Поет. вечір В. Бурхана в театрі поезії «Весна»] / В. Крот // Літературне Придніпров'я.– 2002.– № 3.–берез.– С. 3.


Полку письменників прибуло: [В. Бурхана прийнято до СП. Вірші] // Дзержинець.– 1997.– 17 груд.
Поэт, медик, гражданин: [70 років В. Бурхану] // Відомості.– 2007.– 28 лютого.– С. 2.


С юбилеем!: [70 років Бурхану В.М. Добірка віршів] // Знамя Дзержинки.– 1997.– 26 февр.
Собчук В. Золоте достоїнство зерна у слові В.Бурхана / В. Собчук // Дзержинець.– 1997.– 21 лют.


Степовичка Л. Побачити Париж і – вмерти...: [Некролог на смерть В. Бурхана] / Л. Степовичка // Днепр вечерний.– 2003.– 18 июля.
Тараненко О. Єрмак підкоряв Сибір, а він – Дніпродзержинськ: [Про перейменування вул. Єрмака на ім. В. Бурхана] / О. Тараненко // Зоря.– 2004.– 24 квіт.


Шкляр А. Місто стало долею: [Про кн. В. Бурхана] / А. Шкляр // Літературне Придніпров'я.– 2001.– № 5.– трав.– С. 1.