Дніпропетровщина бібліотечна

Олена Блаватська - жінка-загадка

Цьогорічного серпня Олені Блаватській виповнилося б 185 років. Ця жінка стала знаменом духовної революції ХIХ століття. За непересічним духовним розвитком та складом розуму осягнути її як людину земну - непросто. Та є надійний критерій пізнання людини - за наслідками діяльності. А наслідки життєвої діяльності Олени Блаватської воістину грандіозні. Зрушити закоренілий світогляд тогочасного світу, - яка сила духу для цього потрібна!

Олена Петрівна Блаватська, яка народилася у Катеринославі (Дніпропетровську), відома усьому світові як засновниця Міжнародного теософського товариства, талановита письменниця, знавець стародавніх езотеричних вчень. Її спадщина мала величезний вплив на творчу і суспільну діяльність видатних представників світової науки, мистецтва, літератури й політики. Серед них: Т. Едісон, А. Ейнштейн, К. Ціолковський, В. Вернадський, О. Скрябін, М. Чюрльоніс, В. Кандинський, П. Гоген, М. та О. Реріхи, М. Волошин, Дж. Лондон, Г. Гессе, Г. Уелс, М. Ганді, Дж. Неру. Життя, діяльність і творчість нашої співвітчизниці викликає особливий інтерес саме сьогодні, коли процес розкріпачення мислення привів до готовності досліджувати стародавню філософію та східні вчення. Вона заслуговує на те, щоб не тільки її духовний подвиг, спадщина, а й описання її земного шляху збереглося для нових поколінь.

У біографії О. П. Блаватської до цього часу залишаються маловідомі сторінки, пов'язані з її дитинством та  юністю. Народилася Блаватська (дівоче прізвище - Ган) 12 серпня 1831 року (за новим стилем), в аристократичній родині. Ця родина - три покоління державних та громадських діячів, учених та письменників - унікальне явище у вітчизняній історії та культурі, що з'єднала між собою старовинні дворянські роди Франції, Росії, Німеччини, Польщі (Брандедю Плессі, Довгоруких, Фадєєвих, Васильчикових, Брусилових, Ганів, Вітте, Блаватських).

У 1846 р. родина за новим призначенням А. М. Фадєєва переїжджає до Тифлісу. Саме тут юна Олена Ган після одруження змінює прізвище на Блаватську. А через кілька місяців нестерпного для неї сімейного життя, залишивши чоловіка, вирушила у мандри світом. Вона побувала у Туреччині, Греції, Єгипті, Італії, Франції, Німеччині, Англії, Північній і Південній Америці, Японії, Індії. Кілька разів за часи подорожей поверталася до Росії (1858-1864 рр., 1865-1868 рр. і 1872-1873 рр.), відвідувала рідних у Петербурзі, Тифлісі, Одесі, а також у Катеринославській губернії.

Дійсно, це були пригоди, які під силу навіть далеко не всякому чоловіку, не кажучи вже про жінок. В Італії, де йшла на той момент визвольна війна, Олена Блаватська вступила в загін Гарібальді і кинулася в бій, звідки її винесли з п’ятьма пораненнями, ледве живу. В Америці вона мужньо розділяла  тяготи життя з індійцями, коли вивчала їхні звичаї і традиції. До речі, Блаватська стала першою жінкою з Російської імперії, яка отримала американське громадянство, і першою з українок, яка потрапила до таємного Тибету  і сім років жила серед монахів. Дослідники відносять О. П. Блаватську до категорії контактерів і вважають, що через неї Вищі сили передали людству духовні знання. Зрештою вона почала творити власну теорію богопізнання. У Нью-Йорку заснувала спілку теософів, у Індії - міжнародне братство. Першою переклала англійською твори Ф. Достоєвського. Створила  "Теософ" та інші журнали,  опублікувала "Таємну доктрину", "Ключ до теософії", "Голос мовчання", "Викрита Ізіда"... Вона несла теософію не як вчення, не як релігію, філософію чи гіпотезу, а як живу силу, котра повинна проникати до самих надр життя. 

Випробовувала Олена Петрівна свої сили в різного роду діяльності, навіть  комерційної (фабрика по виготовленню чорнил, магазин продажу штучних квітів тощо) та артистичної. Так, під псевдонімом "Мадам Лаура" у 1872-1873 роках вона, як талановита піаністка, провела ряд виступів з бурхливими імпровізаціями, які були сприйняті публікою на високому рівні. 

В останні місяці життя О. П. Блаватська працювала над складанням "Теософського словника", який вийшов через рік після її смерті. 25 квітня 1891 року вона захворіла грипом під час епідемії у Лондоні, а 8 травня відійшла із земного життя.

Провідною нотою усіх учень та всього життя її була самопожертва. Вона сама була найбільшою з теософів не тому, що створила теософський рух і принесла світу скарби древньої Мудрості, а тому, що здатна була на велике самозречення. Однією з найбільш вражаючих її рис була дивовижна сердечна простота; вона була в повному розумінні слугою кожної людини, яка щиро шукала її  допомоги. 

Бібліотечні заклади району розробили заходи щодо проведення інформаційно-просвітницьких заходів по популяризації творчої спадщини                           О. П. Блаватської. До уваги користувачів будуть представлені інформаційні  та історичні години, бесіди, бібліографічні покажчики та книжкові виставки. Ці заходи будуть проводитися протягом  усього року і зможуть  у повній мірі висвітлити життя і творчість нашої землячки, унікальної, "космічної" та самобутньої жінки  ХІХ століття.

Людмила КОСТЕНКО,

директор Царичанської районної бібліотеки.

«Приорільська правда»  2016р.  №15, с4