Дніпропетровщина бібліотечна
Урок-реквієм у бібліотеці
Андрійченко О., методист КЗК«Царичанська районна бібліотека»
У народі кажуть: "Життя прожити - не поле перейти…". Так можуть говорити тільки ті, хто ніколи не ходив мінним полем, кого не будили розриви снарядів, кому не наспівували свої смертельні мелодії кулі…
За радянських часів нашої історії вихідці з України брали участь у війнах і військових конфліктах майже у 30 країнах світу. Щорічно, 15 лютого, в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
У цей день бібліотекарі Царичанської районної бібліотеки разом зі своїми читачами віддали шану тим солдатам і офіцерам, які з честю та гідністю виконували свій військовий обов'язок на території Афганістану та в інших "гарячих точках".
"Не повернулися сини з війни… Афганістан" - під такою назвою 12 лютого у відділі обслуговування для дорослих пройшов урок-реквієм. На захід запросили учнів Царичанського аграрного ліцею, ведучі-бібліотекарі І. В. Миндря та Ж. В. Різун познайомили присутніх з історією вводу військ в Афганістан та з приорільцями, які брали участь у бойових діях. Кожен присутній з сумом і болем слухав розповідь про чужу війну, на якій загинули молоді хлопці, слухали пісні, в яких передано весь біль та трагізм подій і, мабуть, кожен замислився над тим, щоб ніколи не допустити участі у чужій війні, не бачити горе і страждання інших народів. Учні вшанували загиблих хвилиною мовчання.
Цікавими для учасників були відеоролики "Монолог пилота Чёрного тюльпана" (А. Розенбаум), "Поэт Александр Стовба", "Память. Голубые береты". Презентацію виставки-експозиції "Ніхто, крім нас!" підготувала і провела завідуюча відділом обслуговування ЦРБ Н. В. Губар. Вона також розповіла про участь у війні земляка-приорільця Владислава Яременка, його долю, героїчну загибель.
Війна закінчилися, а історія - вічна. Афганська війна в пам'яті людства ще буде жити довго, тому що історія написана кров'ю солдатів і сльозами матерів. Покоління, обпалене її вогнем, як ніхто, засвоїло військові і моральні уроки тієї героїчної і трагічної Афганської війни. Вони, як ніхто, навчилися цінувати найвищу нагороду, яку вони отримали, - життя. А його хіба можна почепити на мундир чи цивільний костюм?! Життя для того, щоб жити.
Приорільська правда . –2015. - 17 лютого