Дніпропетровщина бібліотечна


Бібліотека – берегиня вікової мудрості та пам’яті

Скиба Т., завідуюча Павлівської сільської бібліотеки Солонянської районної централізованої бібліотечної системи

 

Павлівська сільська бібліотека, як і кожна країна, село  має свою історію. 

Перші згадування про бібліотеку, а точніше хату - читальню, тягнуться в далекий 1949 рік. В інвентарній книзі № 1 пер-ший запис значиться 10 жовтня 1949 року. Записано 92 книги. 

Саме в цей чудовий осінній день, сільська бібліотека святкувала своє подвійне свято: Всеукраїнський день бібліотек, а також 65-ти річчя з дня заснування. 

В 1949 році бібліотека знаходилась  в невеликому старому будиночку. Книги розміщалися на саморобних стелажах  та поличках. 

В хаті читальні працювали: Цегельник Григорій Платонович, Дорофєєва Марія Кирилівна, Метла Клавдія Степанівна. 

В 1955 році було збудовано нову сільську бібліотеку, в якій працювали: Гордон Олександра Андріївна; Стрижеус Галина Іванівна.  

У серпні 1963 року в Павлівську сільську бібліотеку, після закінчення Дніпропетровського культурно-освітнього училища, прийшла працювати Люта (Ремез) Валентина Іванівна. 

За свій трудовий шлях в Павлівській бібліотеці Валентина Іванівна зробила багато корисного для розвитку культури на селі. 

В 1967 році було збудовано нове приміщення Павлівського сільського будинку культури. В цьому приміщенні було виділено велику кімнату під сільську бібліотеку. 

В 1960-1970 рр. бібліотечний фонд значно зріс. На підписку періодичних видань виділялися великі кошти. Бібліотека отримувала 25 екземплярів газет та 10 примірників журналів. 

Павлівський будинок культури разом з сільською бібліотекою першими в районі провели вогник для тваринників. В підготовці вогника активну участь брали директор будинку культури Горун Костянтин Кирилович та завідувачка сільської бібліотеки Люта Валентина Іванівна. На цей захід були запрошені працівники райкому партії, працівники редакції. Згодом в своїй статті в газеті „Вперед” Г.Г.Білоус розповів про чудовий культурний захід. 

В 1970 році в Павлівській сільській бібліотеці було присвоєно звання „Бібліотека від-мінної роботи”. 

За свій трудовий шлях завідувачка бібліотеки Люта В.І. неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами, цінними подарунками. Свою трудову діяльність в Павлівсь-кій сільській бібліотеці Валентина Іванівна закінчила в 1974 році. Вона перейшла працювати в Новопокровську селищну бібліотеку. 

На зміну Валентині Іванівні в 1974 році прийшла Олегаш (Михальчук) Зінаїда Михайлівна. Працювала Зінаїда Михайлівна всього лише рік. За час своєї роботи вона брала активну участь в діяльності сіль-ського будинку культури. Була учасницею художньої самодіяльності, проводила масові заходи як для дорослих, так і для дітей, організовувала літературні вечори, дні інформації, читацькі конференції, оформляла книжкові виставки. 

До 2012 року в бібліотеці працювали Горбун (Оковита) Тетяна Михайлівна, Кобак Альона Євгеніївна. 

З червня 2012 року в Павлівську сільську бібліотеку пролягла моя стежина. 

Готуючись до ювілею, ми навіть не могли і подумати, що в Павлівському будинку культури, де проходило свято, як кажуть – ніде буде й яблуку впасти. 

В історії нашої бібліотеки  велика бібліотечна сім’я – наші наставники. Скільки людських сердець пересіялось через їх руки і душі, скільки широких шляхів відкрили ці люди для найменших, скільки збережено і впорядковано ними книг – скарбів мудрості. 

Ріднити людей з книгою, відкривати їм красу і силу слова, - що може бути достойнішим?  

На свято були запрошені ветерани біб-ліотечної справи Стрижеус Г.І., Люта В.І., Горбун Т.М., Кобак А.Є., учні та педагогічний колектив Павлівської НСЗШ, дошкільний навчальний заклад «Стру-мочок», працівники та депутати сільської ради, голови фермерських господарств, приватні підприємці, а також жителі сіл Павлівської сільської ради.  

На початку свята у виконанні Косенко О., Запухлої С., Мотуз А., Ситник М.,         Копчі А. прозвучала пісня, яка не залишила байдужими не тільки ветеранів бібліотечної справи, тому що не кожен рік вони тут збираються, а й багатьох присутніх в цьому залі.

Изгиб чудесной книги мы обнимаем нежно,

Стихами наслаждаясь, любовью обожглись...

Летим мечтою в небыль и плачем безутешно...

Как здорово, что все мы здесь сегодня собрались... 

– Бібліотека – це скарбниця знань, добра, пам’яті, інформації і мудрості, – сказав в своєму виступі сільський голова О.М. Скиба – Я вітаю всіх присутніх в залі з цим прекрасним святом-ювілеєм. І всі, хто причетний до неї, роблять велику справу для своїх односельців.

З теплими словами привітання до всіх присутніх звернулась голова районної ради Саліженко Людмила Миколаївна. В своєму виступі вона підкреслила: «Приємно, що сьогодні сільська бібліотека та Павлівська школа працюють разом, з порозумінням. Якщо сьогодні всі разом візьмуться за руки і будуть одне одного підтримувати, то тоді буде і результат в роботі». Людмила Миколаївна побажала,  щоб над нами завжди світило сонечко, був мир і спокій в нашій країні. За сумлінну плідну працю, вагомий внесок у розвиток бібліотечної галузі району та з нагоди відзначення 65-ти річчя закладу, голова Солонянської районної ради нагородила подякою колектив Павлівської сільської бібліотеки та подарувала книги.

На перехресті доль поєднались дві давні професії – вчитель і бібліотекар.

Як і одна, так і друга професії покликані різьбити дитячі душі, зцілювати застиглі серця, бути поводирем у храмі людського духу.

У своєму виступі директор Павлівської НСЗШ Мотуз Т.Ю. сказала, що у вік комп’ютерних технологій бібліотеки здається десь там, за межами. «Але в народі говорять: «Людина перестає мислити, коли перестає  читати». Нам приємно, що роль школи та роль бібліотеки тісно пов’язані. Хочеться побажати, щоб в бібліотеках з кожним роком коло читачів збільшувалось», – підкреслила директор закладу.

Всяке свято – це завжди багато щирих, вірних друзів, це теплі слова вітань. Не виняток і наш сьогоднішній день. 

Від педагогічного колективу Павлівської НСЗШ вчителі Козін Л.Д. та Васильєва Г.І., які побажали щоб і в Вас і в нас все було гаразд і вручили мені, як завідувачці сільської бібліотеки, запашний коровай.

А потім вони виконали пісню «Стежечка моя». Цю пісню вчителі присвятили всім, хто працював у бібліотеці, хто працює, і щоб ніхто не забував стежинку до сільського храму просвітництва.

Зі словами вдячності, з побажанням здоров’я, щастя, довгих років життя, я звернулась до ветеранів бібліотечної справи. Під оплески присутніх, Стрижеус Г.І., та Горбун Т.М. піднялися на сцену. За станом здоров’я Люта В.І.(с.Новопокровка) не змогла приїхати на свято.  Всіх присутніх здивувало те, що Стрижеус Г.І. з с.Промінь приїхала на свято на велосипеді. Це говорить про те, що людина все своє життя була відповідальною, не байдужою до своєї роботи.  Ветеранам бібліотечної справи було вручено троянди, а у виконанні ДБК прозвучала пісня «Букет из белих роз». Горбун Т.М. подарувала сільській бібліотеці 5 книжок (жіночі романи).

У виконанні Косенко О., Запухлої С., Мотуз А., Ситник І., Копчі Н. на святі прозвучали пісні: «Как здорово, что все мы здесь сегодня собрались», «Есть по соседству библиотека», «Как же нам не веселиться, не грустить от разных бед, ведь у нас сегодня праздник – это день библиотек», «Пусть книга научит, пусть книга расскажет», «Если у Вас нету книжки», «Как много книг интересных бывает».

Косенко О., Запухла С., Ситник І., Мотуз А., Копча Н,, Ситник М., Козін В.,       Мотуз В., Тимчук Ю., Слободська Р., Слободська І., Косенко А. - декламували вірші (про бібліотеки, про книги).

У виконанні учениці 7-го класу Новопокровської СЗОШ  Давидової Софії, яка дуже часто бере участь в культурних заходах, які проводить сільська бібліотека, всі присутні були зачаровані східним танком.

Напружена ситуація в нашій країні, викликана військовими діями на Донбасі впродовж останніх місяців, не залишає байдужою кожну людину. Всі ми: і дорослі, і малі хочемо тільки одного: щоб в Україні був мир і спокій, щоб на голубому небі завжди сяяло яскраве сонце.

Козін Л.Д. та Васильєва Г.І. подарували пісню «Виростиш ти сину, вирушиш в дорогу», а Косенко О., Запухла С., Мотуз А. – пісню «Я рідну Україну в своїм серці збережу».

З ювілеєм також прийшли привітати самі маленькі дітки нашого села – з ДНЗ «Струмочок», де завідуюча Пьосова Л. Дітки декламували вірші, Скрипник А., Козін С., Катлан Д., виконали пісню «Учат в школе», водили хоровод «Ходить гарбуз по городу».

Всім присутнім дуже сподобалась казка «Замазура колобок». В ролі колобка був Скрипник А., який дуже гарно впорався зі своєю роллю.

Дітки всі були в костюмах казкових героїв.

2014 рік особливий для української культури, перш за все, завдяки визначному ювілеєві – 200-річчю від дня народження Т.Шевченка. Тож, згадали цю дату, і вихователь дитсадка Петрушина Л.В. продекламувала вірш «На панщині пшеницю жала».

У вересні місяці виповнилось 245 років від дня народження Івана Котляревського, українського письменника, поета, драматурга, засновника сучасної української літератури, громадського діяча. З нагоди  ювілею до свята ми підготували уривок з п’єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Матір Терпелиху в п’єсі грала Сирота Христина Володимирівна, її доньку Наталку Полтавку – Кондратьєва Юлія Вікторівна.

Такої тиші, поки виконувалась п’єса, я мабуть за все своє життя в залі не чула, та мабуть і таких оплесків.

Хочу висловити слова подяки помічнику вихователя ДНЗ «Струмочок» Запухлій Л.Д., головному бухгалтеру сільської ради Кравець Л.М. (за оформлення малюнків).

Я вдячна завідуючій Письмечівській сільській бібліотеці Чугуєвій В .Г. яка також приїхала до нас на свято. Валентина Григоровна народилась і виросла в с.Павлівка, була читачем цієї бібліотеки, ходила на заходи, які проводились бібліотекою.

Підсумовуючи наше свято, хочу сказати: ми, працівники бібліотек, з вдячністю споглядаємо у минуле, з надією дивимось у майбутнє. Минуле надихає нас, всиляє віру в наступні великі звершення, повнить душу відчуттям причетності до вічного, великого, прекрасного.

Ми раді з того, що наша рідна домівка Україна стала незалежною, зі своїм корінням, що вглибилось в Українську землю й переплелось зі своїм родоводом, традиціями, звичаями, котрі чи не нам бібліотекарям найбільше треба берегти і приумножувати, через найцінніший діамант, яким є книга, нести людям знання, усім разом будувати святий храм духовності. Несімо правду в життя.

Це наше з тобою покликання, бібліотекарю!

Не оминайте наш поріг,

Беріть скарби нетлінні в руки

Нема прекрасніших доріг,

Ніж, в цей вселюдський храм науки. 

 

Вперед.- 2014.-  29 листопада