Петропавлівський район


 
Мар'їнорощенська сільська бібліотека 

 

Історія бібліотеки

 

Библиотека – слово  греческого  происхождения : библио – книга,  тека – хранение.  Однако  библиотека  призвана   не  только  хранить  книги,  но  и  активно  пропагандировать,  чтобы  довести  до  каждого  читателя  нужную  ему  книгу  и  оказать  ему  помощь  в  выборе  и  чтении  книги.

    Главная  особенность  библиотекобщедоступность  и  теснейшая  связь  с  массами.

    Выполнение  задач,  поставленных  перед  библиотекой,  организация  и  качество,  содержание  работы  библиотеки  в  основном  зависит  от  библиотекаря.

    Библиотекарь – душа  дела.  От  него  зависит  очень  многое.  Он  должен  быть  энтузиастом  своего  дела,  уметь  работать  с  массой  читателей,  владеть  методами  библиотечной  работы,  уметь  при  помощи  этих  методов  организовать  всю  работу.

    История  Марьинорощинской  сельской  библиотеки  возвращает  нас  в  далёкие  50–е  года.  Когда  по  всей  стране  укрепление  колхозов,  рост  материального благосостояния  и  культуры  членов  сельскохозяйственных  артелей  вызвали   к  жизни  библиотеки  нового  типа – колхозные.  Министерством  сельского  хозяйства  и  Министерством  культуры  СССР  утверждено  было  «Положение  о  колхозной  библиотеке».        

    Согласно  этому  Положению  в  селе  Марьина  Роща  создалась  по  решению  членов  колхоза  библиотека  при  наличии  книжного  фонда  500  экземпляров  и  оборудованного  помещения.  Библиотека,  клуб  и  контора  находились  в  одном  здании  бывшем  доме  помещика,  который  выехал  с  немцами  ещё  в  период  войны.

Библиотекарем  была  молодая  семьнадцатилетняя  девчонка  Заярна  (Фурсова)  Галина  Никитична  по  совместительству  работала  и  в  клубе.  Клуб  и  библиотека  содержались  на  средства  колхоза  Кирова.    Это  были  особенно  благоприятные  условия.  Пополнение  книжного  фонда  новыми  изданиями    позволяли  клубу  удовлетворять  запросы,  возникающие  у  читателей  в  связи  с  событиями  политической,  хозяйственной  и  культурной  жизнью. 

       Являясь  центром  культурно – просветительной  работы  на  селе,  привлекая  множество  посетителей,  клуб  помогал  библиотеке  расширять  круг читателей.

    Опираясь  на  свой  актив,  клуб  помогал  библиотеке  при  подготовке  массовых  мероприятий.  Когда  в  клубе проводились  лекции,  доклады,  библиотекарь  использовала  для  кратких  информационных  сообщений  о  литературе  на  соответствующую  тему.      

И  вот  проработав  всего  год   Галина  Никитична  переходит  на  другую  работу,  но  связь  с  клубом  и  библиотекой  не  прерывается  она  остаётся  активным  участником  массовых  мероприятий  и  драматического  кружка. В  1955  году  клуб  и  библиотеку  принимает  Бибик  Иван  Лаврентьевич.  Он  очень  любил  свою  работу  и  со  слов  жителей  села  он  был  создан  для  этой  работы.  Сам  родом  с  Луганской  области. Весной  и  летом  рабочий  день  Иван  Лаврентьевич  начинал  с  того,  что  пешком,  на  велосипеде,  на  попутной  машине  захватив  с  собой  пачку  книг,  журналов  и  газет, отправлялся  на  место  работы  полеводческой,  огородной,  тракторной  бригады  и  там  в  обеденный  час  выдавал  книги,  проводил  громкое  чтение  газет  и  журнальных  материалов.

  Для  привлечения  населения  к  использованию,  библиотекарь  применял  возможные  средства  информации.  Объявления  о  днях и  часах  работы  библиотеки  вывешивал  в  клубе,  конторе,  в  красных  уголках.  Был  организатором  и  участником  драматического  кружка  в котором  принимали  участие  вся  молодёжь  села.  Они  ставили  такие  пьесы :  «За  двума  зайцями»,  «Сватання  на  Гончарівці»  и  другие.

    В  конце  1959  начало  60–х.  годов  большинство  колхозных  библиотек  стают  государственными  сельскими  библиотеками.  Стремление  шире  использовать  книжные  богатства  побудило  открыть  читателям доступ  к  книжным  полкам.

    Библиотека  с. М. Роща  в  1963  году  переходит  в  новое  построенное  здание  и  находится  в  нём  по  настоящее  время.  Фонд  Марьинорощинской  библиотеке  уже  был свыше  1000  экземпляров  книг  имел  отдельное  помещение  при  клубе  и  необходимое  оборудование : деревянные  шкафы,  витрины  для  книжных  выставок,  каталожные  ящики.

    В  начале  1963  года  библиотеку  и  клуб  принимает  Карпенко  Григорий  Меркулович  (проработал  9  месяцев),  потом  в  этом  же  году  около  3  месяцев  работал  Мартыненко  Алексей.                                             

  Карпенко  Г. М.  в  конце  70 х.  годов  до  конца  80 х.  годов  был  активным  участником,  солистом,  аккордеонистом  фольклорного  ансамбля  в  клубе  села  М. Роща,  руководителем  которого  была  Фурсова Г. Н.  

   В  1964 году  клуб  и  библиотеку  снова  принимает  Фурсова Г.Н.Она  уже  хорошо  знала  жителей  села  и  глубоко  вникала  в  их  запросы,  жила  с  ними  одними  интересами.

    Это  достигалось  тем,  что  она  принимала  активное  участие  в  жизни  колхоза,  поддерживала  тесную  связь  с  партийной  и  комсомольской  организацией,  присутствовала  на  собраниях,  знала  производственный  план  хозяйства,  социалистические  обязательства  бригад,  ферм.  Теснейшая  связь  с  жизнью  позволяло  ей  подбирать  литературу  и  своевременно  рекомендовать  каждому  читателю  книгу  особенно  нужную  и  полезную  в  данный  момент.

    Массовая  пропаганда  книг,  брошюр,  газет,  журналов  являлась  основной  формой  участка  библиотеки  в  хозяйственной,  политической  и  культурной  жизни  села.  Наиболее  распространенными  формами  наглядной  пропаганды  являлись  книжные  выставки,  газетные  витрины,  библиотечные  плакаты,  рекомендательные  списки  литературы.

    В  работе  библиотеки  основную  работу  имела  форма  устной  пропаганды : беседы  о  книгах,  громкое  чтение,  устные  журналы.

    1971  год  в  библиотеку  приходит  работать  Шинкаренко  Мария  Омельяновна – библиотечный  специалист,  а  в  клубе  остается  работать  Фурсова  Г. Н.      

    Клуб  и  библиотека  стают  сельскими.  Эта  библиотека  создавалась  при  сельском Совете депутатов трудящихся в соответствии с  народнохозяйственным  планом  развития  сети  библиотек.

    Фонд  Марьинорощинской  библиотеки  был  уже  свыше  5000  экземпляров  книг.         

    Самой  распространенной  и  наиболее  доступной  устной  формой  пропаганды  книг - громкое  чтение  с  последующей  беседой  о  прочитанной  книге (с  детьми).  Книгоношество,  подворные  обходы,  посещение  библиотекарем  полевых  станов,  красных  уголков  всё  это  давало  хорошие  результаты – чтениям  книг.

    Большое  место  в  работе  библиотеки  занимали  литературные  вечера :  «Образ  В.И.Ленина»,  «Образ  молодого  советского  человека»,  устные  журналы.

    Для  широкого  обсуждения  книг  проводились  читательские  конференции  Фадеева  А.  «Молодая  гвардия»,  Б.Полевой  «Повесть  о  настоящем  человеке»  и  другие.

    Мария  Омельяновна  заботилась  о  повышении  культуры  чтения,  помогала  читателям  приобрести  навыки  ориентировки  в  книгах,  каталогах,  библиографических  пособиях,  овладеть  методами  самостоятельной  работы  с  книгой.

     Активными  читателями  и  помощниками  во  всех  мероприятиях  были  учителя : Дацун  Фёдор  Тарасович,  Кроквенко  Галина  Митрофановна,  Гарнатко  Антонина  Ивановна  и  другие. 

    В  1991  году  Мария  Омельяновна  передаёт  эстафету  молодому  специалисту  Фурсовой  (Латынина)  Ирине  Николаевне.    

 

 

 

 

Сучасність бібліотеки

 

   Сьогодні бібліотека є осередком національної культури, народних традицій і звичаїв, вона є центром суспільного і культурного життя, сприяє духовному відродженню села.

  Одним з основних напрямків роботи бібліотеки залишається збереження історичної пам’яті, традицій та звичаїв українського народу.

  Бібліотека ставить перед собою такі завдання :

-       Культурно-просвітницька та виховна робота серед дітей та підлітків, через відродження національних свят та обрядів;

-       Виховання любові до рідної землі;

-       Повага до Конституції України, державних символів, прав і свобод людини, почуття власної гідності;

-       Забезпечення рівноправного і високопрофесійного обслуговування.

  Марїнорощенська сільська бібліотека обслуговує два населених пункти : с. Катеринівка та с. Марїна Роща. Фонд бібліотеки складає 6062 екз. В бібліотеці ведеться «Картотека читацького профілю», алфавітний та систематичний каталоги. Читачі, які за віком або за станом здоровя не можуть відвідувати бібліотеку обслуговуються на дому.

  Для кращого розкриття фонду в бібліотеці оформлюються такі тематичні полички : «Детективи», «Книги про кохання», «Пригоди, подорожі, фантастика», «Світ захоплень».

  Бібліотека є посередником між місцевою владою та громадськістю. Інформування органів влади здійснюється за їх запитами. Бібліотекар бере участь у засіданнях сільської ради. В бібліотеці оформлена тематична поличка «Юридичні поради», продовжується поповнення тематичної папки «Наші найкращі земляки».

  Велика робота проводиться на допомогу самоосвіті та освітнім програмам, для педагогів та учнів підбирається відповідна література, ведеться та поповнюється тематична папка «Доповнюючи шкільний підручник». Форми інформування різні – виставки нових надходжень, рекомендаційні списки, буклети.

  Велику увагу приділено пропаганді літератури шляхом влаштування виставок видань : «Мій край – моя історія жива», «На допомогу студенту», «Скарбничка бібліотечного досвіду».

  Традиційним в роботі бібліотеки є проведення масових заходів спільно зі школою, Будинком культури, сільською радою. 26 квітня було проведено годину памяті «На Чорнобиль летять журавлі».Захід відкрила директор Петрівської ЗОШ Прохода О.В., розповіла про події того страшного дня.

  В бібліотеці був організований клуб за інтересами «Душі криниця», який обєднує людей різних професій, уподобань, віку. Разом з членами клубу був проведений літературно-музичний ранок «Новорічна казка».

  Велику роль в роботі бібліотеки відіграє і інформаційний стенд «Що може бібліотека». Про роботу бібліотеки можна дізнатися із районної газети «Степова Зоря».

  Бібліотекар завжди приймає участь у загально-бібліотечних заходах ЦРБ : Всеукраїнський день бібліотек, ювілеї бібліотек (Миколаївська, Петрівська с/б), а також у семінарах, творчих лабораторіях, круглих столах, засіданнях клубу бібліотечних працівників «Душ аптекар».