Зимові візерунки

Автори та виконавці проекту:
фотосвітлини - Вадим Манюк, к. біол. наук, доцент ДНУ
упорядкування
- Ірина Голуб, завідувачка краєзнавчого відділу ДОУНБ
керівник проекту
- Тетяна Абраїмова, заступник директора ДОУНБ

Відпалала листям осінь,
Грудень помережив став,
Вітер пасма білі в коси
Вербам рясно повплітав.
Пахне снігом і смолою
Приорільська далина,
З лісу казкою живою
Йде навстріч мені зима.
Простягає ніжно руки
У засніжених шовках,
Мерехтять іскристо луки
В несполоханих снігах.
Засніжило. Вечоріє.
Тиша йде в село здаля.
Врожаєм майбутнім мріє
Снігом встелена земля.

Валентин Бурхан.


І все так чисто, первозданно
І так безгрішно, світе мій:
Сніг на деревах, на парканах
І на долоні на моїй.

Сріблястий сніг і дзвінко-дзвінко
Чийсь юний сміх із далини...
Неначе срібної сторінки,
Ми прагнем світу білизни.

Щоб знов отак, як і донині,
Писати без краплини лжі
Нові літописи боріння,
Нову історію душі.


Ганна Світлична


Побілів ти, степе, на цім білім світі.
Я приніс для тебе в'язанку привітів.

Їх переказали наші хлібодари,
і пастух веселий, і дівчисько каре.

Шлють привіт сопілка і гармонь-заблуда,
та, що од страждання надривала груди.

Степе ти мій, степе, мій талан і слава!
Вкрив тебе січневий, завірюшний саван.

Що тобі приснилось та ще й нині сниться?
Я прийшов до тебе з травнем у зіницях.

Я прийшов до тебе з голосом, як дзвоник.
Провеснійся, степе, голубе мій сонний.

Олександр Зайвий.