Україна-Русь



Культура та мистецтво

Видатні українці










































Розділ «Україніка», започаткований ДОУНБ з травня 2022 року пропонує інформацію про Україну, її народ, його історію, традиції та культуру, розбудову політичної нації, формуванння держави Україна, її видатних діячів. Матеріали про природне, географічне середовище, демографічний, економічний, соціальний, освітній, культурний і науковий потенціал нашої країни, здобутки української нації, її місце у світовому цивілізаційному розвитку.

Розділ поділений на кілька основних рубрик, які плануємо наповнювати матеріалами в довільному розташуванні. На початковому етапі розділ наповнюватимемо матеріалами, підготовленими співробітниками та симпатиками бібліотеки, але, сподіваємось, що незабаром до цієї роботи долучаться й інші автори – історики, мово- та літератуознавці, етнографи, журналісти, і не тільки з міста Дніпра й області, а також і з інших місць України. Закликаємо і наших колег – бібліотекарів з інших книгозбірень нашої держави підтримати цей проєкт. Адже так важливо давати необхідну інформацію всім, хто потребує знань про рідну державу, про те, що таке Україна, як виник її народ, що відрізняє українців серед інших націй і що з ними об’єднує. Якими були наші предки і якими маємо бути ми. Як нам розбудовувати свою державу і перетворювати її на багату, сильну, квітучу країну, гідну бути однією з кращих у цьому світі.

Державний Прапор України
Державний Прапор України
З 1991 року, після розвалу СРСР, синьо-жовтий прапор фактично використовувався як державний стяг незалежної України.

18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України юридично затвердила офіційний прапор держави, а 28 січня 1992 року закріпила порядок розташування кольорів – синій уверху і жовтий внизу. Саме цей варіант став Державним Прапором України як символ нової незалежної держави.

Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього та жовтого кольорів. Співвідношення ширини прапора до його довжини 2:3. Це рішення також підтверджене у 20-й статті Конституції України.

З давніх-давен українська земля була хліборобським краєм. Синє небо над золотою нивою – зміст, який нині вкладають у кольори прапору. Державний Прапор України офіційно називається синьо-жовтий, оскільки за правилами геральдики кольори «читаються» згори донизу.

Прапор піднімається на щоглі, вивішується при вході на будівлях державних установ, громадських організацій чи приватних осель, також розстеляється горизонтально. При проведенні громадянських акцій, їхні учасники можуть накидати прапор на плечі чи обгортатися ним для висловлення своєї позиції.

До Державного Прапора України виявляють пошану, схиляючи голову чи вклоняючись, а часом стають на одне коліно і цілують край прапора. Військові віддають прапорові честь.
23 серпня 2004 року Президент України підписав Указ № 987/2004 «Про День Державного Прапора України». Цим Указом «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» в Україні було встановлено нове свято – День Державного Прапора України, який щороку відзначається 23 серпня.
Публічна наруга над Державним Прапором України карається відповідно за статтями 298, 338 та ч. 1 ст. 296 КК.

Державний Герб України

24 сер Державний Герб Українипня 1991 року Верховна Рада України прийняла історичний документ для долі українського народу – Акт проголошення незалежності України. А 19 лютого 1992 року ухвалила постанову «Про Державний Герб України», якою затвердила «Тризуб як малий герб України» та, відповідно, –
головний елемент великого герба. Це – один із трьох державних символів України нарівні з ним виступають прапор і гімн.
Державний герб України, або малий Державний Герб України – офіційний символ держави Україна у вигляді золотого тризуба на синьому щиті. У 1996 році його статус був закріплений у Статті 20 Конституції України, де він також згадується як «Знак Княжої Держави Володимира Великого».
Від початку затвердження Тризуб вважається малим гербом України, а також – головним елементом великого герба.
Конституція України у Статті 20 містить тезу, що Тризуб є головним елементом великого Державного Герба України. Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба, як його головного елемента, і герба Війська Запорозького, і затверджується не менше як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
24 серпня 2021 року Верховна Рада України підтримала проєкт закону про великий герб у першому читанні. Згідно із проєктом: «Державний Герб України є державним символом України, головним елементом якого є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України) золотого кольору, розміщений на синьому п'ятисторонньому щиті із заокругленими нижніми бічними кутами із золотою облямівкою;
над щитом – зображення великокняжого вінця (корони) Ярослава Мудрого та пурпурово-золотого намету у вигляді рослинного орнаменту; щит тримають: з лівого боку – лев (герб Галицько-Волинського князівства), з правого – воїн-козак із рушницею (герб Війська Запорозького); під щитом – стрічка із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, під стрічкою – два золоті колоски пшениці, переплетені кетягом калини пурпурового кольору зі стилізованим листям пурпурово-золотого кольору. Зображення лева та воїна-козака виконані золотим кольором з елементами пурпурового».
Проте, незважаючи на проведення декількох конкурсів на проєкт великого герба, жоден із них поки що не затверджений.
Публічна наруга над Державним Гербом України карається відповідно за статтями 298, 338 та ч. 1 ст. 296 КК.


Конституція України. Преамбула


Конституція України

Конституція України – Основний Закон України. Ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. Конституція України набрала чинності з дня її прийняття. З цього ж дня втратили чинність Конституція 1978 року і Конституційний договір між ВРУ та Президентом України від 8 червня 1995 року.

Конституція України складається з преамбули та 14 розділів. У преамбулі підкреслюється, що ВР України ухвалює цю Конституцію – Основний Закон України від імені українського народу – громадян України всіх національностей.


Конституція України


 «Верховна Рада України від імені Українського народу – громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України та підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, приймає цю Конституцію – Основний Закон України».

В Конституції України передбачена досить жорстка процедура внесення до неї змін та доповнень. Для схвалення відповідних змін до різних її розділів вимагається від 2/3 до 3/4 голосів від конституційного складу ВР України. Якщо ж зміни скасовують чи обмежують права й свободи людини і громадянина або спрямовані на ліквідацію незалежності чи загрожують територіальній цілісності держави, то Конституція України взагалі не може бути змінена (ст. 157).

З часу прийняття Конституція України змінювалася вісім разів.

Нині, починаючи від 2 березня 2014 року, є чинною Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, зі змінами та доповненнями, внесеними законами України № 2222-IV від 8 грудня 2004 року, № 2952-VI від 1 лютого 2011 року, № 586-VII від 19 вересня 2013 року і № 742-VII від 21 лютого 2014 року.

На згадку про прийняття Конституції в Україні щорічно святкують державне свято – День Конституції України.


Державний Гімн України


Державний гімн України – один із головних державних символів України поряд із прапором і гербом. Державний гімн – пісня «Ще не вмерла України і Слава, і Воля»: слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. Офіційна музична редакція Мирослава Скорика та Євгена Станковича (для хору і фортепіано) ухвалена Верховною Радою 15 січня 1992 року, текст гімну затверджено Законом України «Про Державний Гімн України» 6 березня 2003 року.


Закон України «Про Державний Гімн України»


Стаття 1. Державним Гíмном України є національний гімн на музику М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в такій редакції:

Гíмн України

«Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду».

Стаття 2. Встановити, що урочисті заходи загальнодержавного значення розпочинаються і закінчуються виконанням Державного Гімну України.

Музичне виконання Державного Гімну України здійснюється під час проведення офіційних державних церемоній та інших заходів.

Стаття 3. Наруга над Державним Гімном України тягне за собою відповідальність, передбачену законом.


Стаття 4. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України Л. КУЧМА

м. Київ

6 березня 2003 року

№ 602-IV


Цей закон підтримали 334 народних депутати, проти висловилися 46 із 433, що зареєструвалися для голосування. Не брали участі в голосуванні фракції Соцпартії та Компартії. З прийняттям цього закону стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику Михайла Вербицького отримав слова, затверджені законом.


Повний текст гімну

Ще не вмерла України і слава, і воля.

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,

В ріднім краю панувати не дамо нікому;

Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,

Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Приспів.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,

Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,

За Карпати відоб'ється, згомонить степами,

України слава стане поміж ворогами.

Приспів.

26 лютого 2022 року Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти закликало музикантів включати в концертні програми та виконувати Державний гімн України на підтримку українського народу.