Талан, Світлана. Букет улюблених квітів

Титульне фото: Талан, Світлана. Букет улюблених квітів
Талан, Світлана. Букет улюблених квітів: роман / С. Талан. – Харків: Клуб Сімейного дозвілля, 2009. – 283 с.

За гріх щасливості в неслушний час
належиться покута і покара.
Над віражами карколомних трас
я тільки жінка з крилами Ікара.

Розтане віск – я в море упаду
і захлинуся морем, як тобою.
Ції жаги некликану біду
лише твоєю ніжністю загою.

Стоять в шибках осінні вітражі.
Забути все. Піти – не озирнутись.
Ти здатен на смертельні віражі.
Ми не могли у світі розминутись.

Саме такими поетичними рядками починається роман «Букет улюблених квітів» від лауреатки міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». Слід додати, що за підсумками 2019 р. роман «Букет улюблених квітів» посів почесне місце серед бестселерів українською.

Цей роман здався мені досить незвичайним, тому що вперше читаю у Світлани Талан щось подібне до детектива. Основна містика закручена біля лілій, таємничих букетів із цих квітів. Вони багато означають для головної героїні. Тамара любила лілії. Особливі, неповторні. Ці ніжні квіти нагадували їй про маму – гарну, тендітну та водночас сильну жінку. Мами не стало, коли Тамара була зовсім дитиною. Вона досі пам’ятає той жахливий день. Відтоді щороку на могилі матері з’являється кошик із чудовими ліліями. Тамара марно намагалася дізнатися, від кого він. Так само марно вона прагла дізнатися правду про батька. Ставши дорослою, Тамара вийшла заміж, але, за бабусиною порадою, приховала від чоловіка правду про рідних. Одна брехня потягнула за собою іншу, а далі все як у тумані: загибель чоловіка, пияцтво сестри, опіка над її сином. Збігло 10 років. Минуле почало нагадувати про себе втраченим спокоєм та білими ліліями, які з’являються щоразу на її подвір’ї.

На початку здавалося, що я читаю кілька історій про життя людей, які зовсім ніяк не пов'язані, але вже з середини роману стало ясно, хто кому доводиться, хоча авторка аж до самого фіналу не стала розкривати всіх таємниць. Незважаючи на те, що сюжет можна сміливо назвати передбачуваним, і таємниця загиблого чоловіка Тамари починає прояснюватись вже до середини книги, мені сподобався роман. Світлана Талан не лише розповіла цікаву історію, а й укотре показала, до чого призводить брехня «во благо».

Хто ж приносить до Тамариного дому її улюблені квіти? Чи зможе, все ж таки вона пробачити тим, хто, втративши лік часу, завинив перед нею своєю відсутністю? Відповіді знайдемо, прочитавши книгу.


Олена Швіндіна, головна бібліотекарка відділу періодики ДОУНБ

26.01.2023