Набоков, Володимир Володимирович. Лоліта

Титульне фото Набоков, Володимир Володимирович. Лоліта

Набоков, Володимир Володимирович. Лоліта [Текст] / В.В. Набоков. – Томськ: Томський університет, 1991. – 448 с.


Жодна людина не здатна сама по собі зробити ідеальний злочин; випадок, проте, здатний на це.

Гумберт Гумберт


У 1955 році побачила світ "Лоліта" – роман Володимира Набокова. Викликавши скандал по обидві боки океану, ця книга піднесла автора на вершину літературного Олімпу і стала одним із найвідоміших і, без сумніву, найбільших творів ХХ століття. Сьогодні, коли полемічні пристрасті навколо "Лоліти" давно вже вляглися, можна впевнено сказати, що це – книга про велику любов, яка подолала хворобу, смерть і час, любов, спрямовану в нескінченність, "кохання з першого погляду, з останнього погляду, з одвічного погляду".

У романі описується сповідь дорослого, скажімо так, психічно нездорового чоловіка Гумберта до зовсім юної дівчинки Лоліти, їхні стосунуи, таємний зв'язок, втеча Лоліти від свого "батька", його сповіді в любові до своєї "маленької донечки".

Цю книгу можна віднести до класичного твору психіатричної літератури, бо в романі дуже добре розкрито психічний стан Гумберта.

Читати книгу, незважаючи на досить витончений сюжет і складний стиль автора, мені сподобалося.

Вважаю, що книгу слід прочитати і винести з неї відповідні висновки: з більшою пильністю і уважністю ставитися до виховання своїх дітей.


Ірина Полова, бібліотекарка ІІ-ї категорії відділу періодики ДОУНБ
23.03.2017